Вікіпедія

Укек

Укек (також у російських джерелах Увек) — одне з найбільших міст Золотої Орди. Значна археологічна пам'ятка Середньовіччя у Надволжі. Розташоване на високому мисі з плоским верхом на правому березі Волги на півдні Саратова, у його Заводському районі. Городище знято з охоронного обліку у 1970-х роках й забудоване.

Укек

Координати 51°25′14″ пн. ш. 45°57′45″ сх. д. / 51.42083300002777690° пн. ш. 45.96250000002777369° сх. д. / 51.42083300002777690; 45.96250000002777369Координати: 51°25′14″ пн. ш. 45°57′45″ сх. д. / 51.42083300002777690° пн. ш. 45.96250000002777369° сх. д. / 51.42083300002777690; 45.96250000002777369

Країна Росія
Регіон Саратовська область
Часовий пояс UTC+4, UTC+3, Самарський час (Саратов)
Телефонний код 8452 (Саратов)
GeoNames 477608
Укек. Карта розташування: Росія
Укек
Укек
Укек (Росія)
Укек. Карта розташування: Саратовська область
Укек
Укек
Укек (Саратовська область)
Мапа

Назва з тюркської мови значить «башта», а з монгольської — «громадна гора».

На півночі городище обмежене річкою Увеківкою, на півдні — залізничною станцією Нафтовою.

Історія ред.

Місцевість, що обрали золотоординці для побудови міста була заселена з бронзової доби (Олексіївське городище). Тут були тривалі поселення до 5 сторіччя. За часів Хозарського каганату й Волзької Булгарії поселення відроджувалося та зникало.

Збудований Укек, як й інші золотоординські міста у 1250-их роках. У будівництві були використані полонені монголо-татарами іншоплемінники.

Укек був центром Укецького улусу Золотої орди, а також значним ремісницьким, торговим та сільськогосподарським центром. У міста Укек була важлива переправу через річку Етіл'ю.

Перші згадки про місто належать венеціанському купцю Марко Поло. В своїх працях позначених 1262 роком він згадує: «Стали брати радитися: до Константинополя з товарами нам повертатися не можна, так підемо вперед по східній дорозі, звідти можемо і тоді повернути. Зібралися та вийшли з Булгару. Пішли вони до міста, що було на кордоні землі західного царя і називалося воно Укака. Вийшовши звідси, переправилися через річку Тигр і сімнадцять днів йшли пустелею»[1]. У 1334 році в Укекі побував арабський мандрівник Ібн Батута (араб. ابن بطوطة‎‎‎), який згадує про місто так: «Ми попрямували до міста Укаку — міста середньої величини, але з красивими будовами та зі всіма благами для життя, хоча і із сильним буревієм»[2].

Вважається, що місто було зруйноване військами Тамерлана у 1395 році, який переслідував золотоординського царя Тохтамиша з Передкавказзя.

Після завоювання Московським царством у 1552 році Казанського, а у 1556 році — Астраханського ханства Надвожя повністю увійшло до складу Московії.

1558 року Укек відвідав англійський мандрівник Ентоні Дженкінс й виявив над містечком пагорб, де раніше була фортеця.

1590 року Московське царство звело фортецю в Укеці. Вважається що половецько-татарське містечко існувало до початку 17 сторіччя. Точно невідомо де були перші закладини Саратівської фортеці у 1590 та 1617 року.

Монетний двір в Укеці ред.

 
Карбування в Укеці. Дирхам часів правління хана Тула-Буги (1287—1291). 1288 рік
 
Карбування в Укеці. Пул часів правління хана Токти (1291—1312). Бл. 1311—1312 роки

На монетному дворі в Укеці (араб. أوكيك‎) почали карбувалися монети в другій половині XIII ст. та припинилися в 1340-х роках. За цей період виготовлялися срібні дирхами та мідні пули.

Дирхами карбувалися тонкими кружечками із низькопробного срібла[3]. Срібні дирхами розділяються на 4 типи:

  • 1) Дирхем хана Тула-Буги (1287—1291). 1289 рік. На аверсі у крапковому колі чотирикутник, в центрі тамга Менгу-Тимура (2-зубцева з лінією з правого боку). Над тамгою, внизу і по її боках легенда: «Карбування Укеку». На реверсі в картуші Шагада Ісламу в 3 рядки: «Немає Бога крім Аллаха і Мухаммад — пророк його» (араб. أشهد أن لا إله إلا الله وأشهد أن محمدا رسول الله‎), нижче рік за Гіджрою «789». Вага — 1,19 гр.
  • 2) 1⁄8 (Вага — 0,20 гр.), ½ (Вага 0,80 гр.), 1 (Вага — 1,76 гр.) дирхеми. Токта-хан. Період карбування 1299—1306 (700—707 р. Г.) роки. На аверсі надпис арабською мовою у 4 рядки: «Карбування / Токта бек / справедливий / місто Укек». На реверсі у крапковому колі 6-кутна зірка, в її центрі надпис у 3 рядки: «Шанування Бога та його посланця». У кутах зірки картуш, між її кутиками 10 зірок. Існує різновид без позначеного місця карбування а також з надписом на реверсі «Вічна слава та честь тривалі».
  • 3) ½ (Вага 0,80 гр.), 1 (Вага — 1,76 гр.) дирхеми. Токта-бек. 1305—1306 (706—707 р. Г.) роки (існує різновид без дати). На аверсі у потрійному колі (середній крапковий) надпис у 5 рядків: «Султан верховний Гіяс Токта-бек справедливий, та триватиме буття його». На деяких різновидах надпис у 4 рядки, внизу віньєтка. На реверсі у такій самій рамці Шагада в 5 рядків, місце та дата виготовлення.
  • 4) 1305 рік. На аверсі монети номіналом в 1⁄8 (Вага — 0,18 гр.) дирхами надпис у 2 ряди «Карбування Укеку», внизу віньєтка. На реверсі у крапковому колі вгорі віньєтка, нижче легенда та рік: «хабба 706»[4][5].

Мідні пули дослідники розділили на 5 типів:

  • 1) Датований пул за часів правління Менгу-Тимура (1266—1282). Рік карбування — 1276 (677 р. Г.). На аверсі у рамці з крапок хаотичний набір літер. На реверсі позначені рік та місце карбування.
  • 2) Анонімний пул за часів правління Менгу-Тимура. В середині подвійного кола, невеликий чотирикутник з тамгой Бату, з боків «вузли щастя». На реверсі позначене місце карбування. Середня вага — 1,21 гр.
  • 3) Анонімне карбування останніх років правління хана Токти (1291—1312). На аверсі у крапковому колі чотирикутник, по боках від нього віньєти, у чотирикутнику надпис: «Шістнадцять цих / один данг». На реверсі в такому ж оформленні легенда: «Будь щасливий (вар. перекладу — в добрий час) / новий пул». Середня вага — 1,17 гр.
  • 4) Анонімне карбування останніх років правління хана Токти. Монети без зображень із надписами: «Карбування Токти / справедливого», або «Шістнадцять / відповідають данику». На реверсі надписи: «В добрий час (буть щасливий) / місто Укек». Монети знаходять в основному в районі селища Лисі Гори (Саратівська область, Росія). Дослідниками віднесені до карбування Укеку часів правління хана Токти. Період карбування — 1291—1312 роки[6].
  • 5) Анонімне карбування за часів правління хана Узбек-хана (1312—1341). На аверсі надпис: «Шістнадцять цих / один данг» (араб. ﺍﻭﻦ ﺍﻟﺗﻰ ﺳﻰ ﺑﻳﺭ ﺩﺍﻧﻛﻰ‎). На реверсі в середині подвійного кола, невеликий чотирикутник з тамгой Бату, з боків легенда: «В добрий час (буть щасливий) / місто Укек»[7].
  1. ↑ Rusticiano da Pisa // The Travels of Marco Polo. — N. Y.: Penguin Books, 1956. — ISBN 0-14-044057-7.(англ.)
  2. ↑ Dunn, Ross E. (2005). The Adventures of Ibn Battuta. University of California Press. ISBN 0-520-24385-4.. First published in 1986, ISBN 0-520-05771-6(англ.)
  3. ↑ [П. Н. Петров, Д. А. Кубанкин // Раскопки на Увекском городище в 2013г. Нумизматический аспект. 2016(рос.) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 вересня 2017. Процитовано 20 червня 2018. П. Н. Петров, Д. А. Кубанкин // Раскопки на Увекском городище в 2013г. Нумизматический аспект. 2016(рос.)]
  4. ↑ Сингатуллина А. З., 2003. Джучидские монеты поволжских городов XIII в. Казань(рос.)
  5. ↑ Недашковский Л. Ф., 2000. Золотоордынский город Укек. Казань.(рос.)
  6. ↑ Е. Арсюхин, "Три типа монет из Саратовского региона. июнь 2002(рос.)
  7. ↑ Мохаммадиев Э. Борынгы хазар hам болгар-татар танкаларе. Казан, 1987(татар.)

Джерела ред.

  • Золотоордынский город Укек — сайт о городе, раскопках и фестивале «Один день из жизни средневекового города [Архівовано 14 червня 2018 у Wayback Machine.]»
  • Проект Укек — официальная группа Вконтакте [Архівовано 9 серпня 2019 у Wayback Machine.]
  • Увекское городище — группа Вконтакте о раскопках Укека
  • Золотоордынский город Увек. История. Археология. Литература [Архівовано 20 червня 2018 у Wayback Machine.]
  • Саратовский Государственный Университет/Проект Средневековый Увек
  • От Укека до Саратова [Архівовано 14 лютого 2018 у Wayback Machine.]
  • История Саратовского края: [С древнейших времен до 1917 года] / Под общ. ред. В. П. Тотфалушина. — 2-е изд., испр., доп. — Саратов: Регион. Приволж. изд-во «Детская книга», 2000. — 416 с.: ил.
  • Пачкалов А. В. Увекское городище // Ислам в Поволжье. Энциклопедический словарь. Вып. 5. М. Нижний Новгород, 2012.
  • Пачкалов А. В. Укек // Ислам в Поволжье. Энциклопедический словарь. Вып. 5. М. Нижний Новгород, 2012.
  • Недашковский, Леонид Федорович. Золотоордынский город Укек и его округа / Л. Ф. Недашковский; Казан. гос. ун-т. — М. : Вост. лит., 2000. — 222, [2] с.
  • Кубанкин Д. А. Торгово-ремесленные связи золотоордынского города Укек // Археололгія та етнология Східной Европии: матеріалы i дослідження. Т. 3. Одесса «Друк», 2002. С. 177—179.
  • Кубанкин Д. А. Увек и его изучение в эпоху царствования Николая I // Проблемы истории Саратовского края и документальное наследие. Материалы научных конференций "Саратовский край в войнах начала XX века и документальное наследие (30 сентября .) и «Саратовский край в николаевскую эпоху и документальное наследие» (6 октября .). Саратов: Изд-во «Архитеткор-С», 2006. С. 169—177.
  • Кубанкин Д. А. К вопросу о существовании в Укеке русской общины // Народы Саратовского Поволжья: история, этнография и современность: Материалы обл. науч.-практич. конф. (Труды СОМК. Вып. 7). Саратов: СГТП, 2006. С. 19-25.
  • Кубанкин Д. А. Изучение Увекского городища Саратовской ученой архивной комиссией // Краеведение и архивное дело в провинции: исторический опыт и перспективы развития: Материалы межрегиональной научной конференции, посвященной 120 летию Саратовской губернской ученой комиссии. (Труды Саратовского областного музея краеведения. Вып. 9). Саратов. Из-во «Локатор», 2006. С. 286—292.
  • Кубанкин Д. А. Погребальные памятники Увекского городища // Археология Восточно-Европейской степи. Вып. 4. Саратов: Научная книга, 2006. С. 190—213.
  • Кубанкин Д. А. Этапы развития золотоордынского города Укека // Известия Самарского научного центра РАН. Специальный выпуск «Актуальные проблемы истории, археологии, этнографии». Самара. Изд-во Самарского регионального центра РАН, 2006. С. 326—329.
  • Кубанкин Д. А. Археологические раскопки на Увекском городище в конце XIX в. // Археология Восточно-Европейской степи. Вып. 5. Саратов: Научная книга, 2007. С. 200—217.
  • Кубанкин Д. А. Находка на Увеке печати «князя Михаила» // Археологическое наследие Саратовского края. Вып. 8. Саратов: Изд-во «Научная книга», 2008. С. 156—161.
  • Евтеев А. А., Кубанкин Д. А. Археологические раскопки северо-западного некрополя Увекского городища в 2005—2007 гг. // Археологическое наследие Саратовского края. Саратов: Издательский дом «Полиграфия Поволжья», 2009. С. 129—151.
  • Кубанкин Д. А. Прикосновение к прошлому. Археологические раскопки на Увекском городище // Народы Саратовской области. История, культура, потенциал развития. Общественно-политический журнал. 2011. № 1. С. 28-30.
  • Кубанкин Д. А. Работы на Увекском городище // Археологические открытия. М.: Изд-во ИА РАН, 2011. С. 364—365.
  • Кубанкин Д. А. Древнерусское население золотоордынского города Укек // Труды III (XIX) Всероссийского археологического съезда. СПб.-М. — Великий Новгород, 2011. С. 155—157.
  • Кубанкин Д. А. Христианское население золотоордынского города Укек // Диалог городской и степной культур на евразийском пространстве. Материалы V международной научной конференции «Диалог городской и степной культур на евразийском пространстве», посвящённой памяти Г. А. Фёдорова-Давыдова. Казань: Институт истории им. Ш. Марджани АН РТ, 2011. С. 211—216.
  • Кубанкин Д. А. Археологические исследования СОМК на Увекском городище // Музей в региональном пространстве: презентация исторического наследия, культурная и общественная миссия: Материалы Всероссийской научно-практической конференции, посвященной 125-летию Саратовского областного музея краеведения. Саратов: Изд-во «Новый ветер», 2011. С. 417—425.
  • Кубанкин Д. А. Русская община золотоордынского города Укека // Поволжская археология. № 1. Казань, 2012. С. 172—189.
  • Кубанкин Д. А., Сергеева О. В. Клад с Увекского городища (случайная находка 1994 года) // Поволжская археология. № 2 (4). Казань, 2013. С. 259—271.
  • Кубанкин Д. А. Археологические раскопки на Увекском городище в 2008—2009 гг. // Археологическое наследие Саратовского края. Вып. 11. Саратов: Издательство «Научная книга», 2013. С. 179—191.
  • Кубанкин Д. А., Петров П. Н. Джучидские находки из материалов раскопок на Увекском городище в 2010—2012 гг. в контексте археологических находок // Нумизматика Золотой Орды. 2013. № 3. С. 55-60.
  • Кубанкин Д. А. Христианский квартал золотоордынского города Укек по материалам раскопок 2010—2013 гг. // Труды IV (XX) Всероссийского археологического съезда в Казани. Т. III. Казань: Отечество, 2014. С. 388—392.
  • Кубанкин Д. А. Археологические раскопки на Увекском городище в 2012—2013 гг. (предварительное сообщение) // Археологическое наследие Саратовского края. Вып. 12. Саратов: ООО «ИППОЛиТ-XXI век». С. 144—154.
  • Кубанкин Д. А. Армяне в золотоордынских городах Поволжья // Археологическое наследие Саратовского края. Вып. 12. Саратов: ООО «ИППОЛиТ-XXI век». С. 171—176.
  • Лебедева Е. Ю., Кубанкин Д. А. Уникальные находки редких растений в золотоордынском городе Укеке // Краткие сообщения Института археологии. Вып. .: Языки славянской культуры: Знак, 2014. С. 339—344.
  • Кубанкин Д. А. Историческая топография Увекского городища // Генуэзская Газария и Золотая Орда = The Genoese Gazaria and the Golden Horde: [on-line] / отв.ред.: Сергей Геннадиевич Бочаров; науч. рецензенты: И. Л. Кызласов [и др.]. — Кишинев: Stratum Plus, 2015. — (Серия «Археологические источники Восточной Европы», ISBN 978-9975-4272-6-. 243—254.

Примітки ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Укек&oldid=40423979