Уварові́т (власне уваровит; рос. уваровит; англ. uvarovite; нім. Uwarowit m) — мінерал, силікат острівної будови з групи ґранату. Поліморфізм і ряд: утворює ряд із гросуляром.

Уваровіт
Загальні відомості
Статус IMA затверджений (А)[d][1][2]
IMA-номер IMA1967 s.p.
Абревіатура Uv[3]
Хімічна формула Ca₃Cr₂(SiO₄)₃[4]
Nickel-Strunz 10 9.AD.25[5]
Dana 8 51.4.3b.3
Ідентифікація
Сингонія кубічна сингонія[6]
Просторова група кристалографічна група 230d[6]
Колір риси білий
Інші характеристики
Названо на честь Уваров Сергій Семенович[7]
Типова місцевість Saranovskii Mined[8]
CMNS: Уваровіт у Вікісховищі
Уваровіт

Етимологія та історія ред.

Названий за прізвищем російського міністра і президента російської академії наук у Санкт-Петербурзі С. С. Уварова (Ж. Г. Гесс, 1832).

Під час свого перебування в Санкт-Петербурзі швейцарсько-російський хімік і мінералог Жермен Анрі Гесс (1802—1850) 1832 року назвав новий мінерал із родовища Бісерське (Бісер) на Середньому Уралі на честь російського графа, колекціонера мінералів і президента Імператорської Академії наук Сергія Уварова[9].

Кристалічну структуру з’ясував німецький кристалограф і мінералог Георг Менцер (1897-1989) у 1929 році[10], а перший синтез цього чистого мінералу здійснив американський науковець Ф. А. Гаммел у 1950 році в Університеті штату Пенсильванія[11].

Загальний опис ред.

Хімічна формула: Ca3Cr23+[SiO4]3. Кальцієво-хромистий ґранат. Сингонія кубічна. Гексоктаедричний вид. Кристалічна структура острівна. Форми виділення: дрібні (0,5-1 мм) правильні ромбододекаедричні кристали, зрощені в друзи і кірки. Густина 3,52-3,75. Тв. 6,5-7,5. Колір — смарагдово-зелений. Блиск сильний, скляний.

Утворюється при гідротермальній переробці ультраосновних порід і хромових руд, розвивається в порожнинах і по тріщинах. Зустрічається звичайно у вигляді кристалів разом із хромшпінелідами і хромовими хлоридами в покладах хромітів серед ультраосновних вивержених порід.

Супутні мінерали: хроміт, піротин, халькопірит, пірит, кальцит, доломіт. Цінний колекційний матеріал і ювелірний камінь. Рідкісний.

Поширення: незвичайний гранат, але з численними локалізаціями. Зокрема, навколо Єкатеринбурга, в Уральських горах. Виняткові кристали з муніципалітету Оутокумпу, Фінляндія. Піренеї, Іспанія. У Канаді, Квебек. У США — штати Пенсільванія, Орегон, Невада, Каліфорнія. На Тайвані, Формоза. Поблизу м. Ашкале, Туреччина. ПАР, Бушвельд.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
  2. Hey M. H. International Mineralogical Association: Commission on New Minerals and Mineral Names // Mineralogical MagazineCambridge University Press, 1967. — Vol. 36, Iss. 277. — P. 131–136, 131–136. — ISSN 0026-461X; 1471-8022doi:10.1180/MINMAG.1967.036.277.20
  3. Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical MagazineCambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022doi:10.1180/MGM.2021.43
  4. rruffМіжнародна мінералогічна асоціація, Університет Аризони.
  5. Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database[Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
  6. а б mineralienatlas.de
  7. Chester A. H. A Dictionary of the Names of Minerals: Including their History and EtymologyForgotten Books. — ISBN 978-1-333-71917-3
  8. Hess H Ueber den Uwarowit, eine neue Mineralspecies // Ann. Phys. (Berlin)Leipzig: Wiley-VCH Verlag, 1832. — Vol. 24. — S. 388–389. — 270 с. — ISSN 0003-3804; 1521-3889doi:10.1002/(ISSN)1521-3889
  9. Hess H. Ueber den Uwarowit, eine neue Mineralspecies // Annalen der Physik und Chemie. — 1832. — Band 24. — S. 388–389. (нім.)
  10. G. Menzer: Die Kristallstruktur der Granate // Zeitschrift für Kristallographie - Crystalline Materials. Band 69, 1929, S. 300–396, doi:10.1524/zkri.1929.69.1.300
  11. Hummel F. A. Synthesis of Uvarovite // American Mineralogist. — 1950. — Band 35. — Nr. 3–4. — S. 324–325. (англ.)

Література ред.

Посилання ред.