Тімакова Наталя Олександрівна
Наталія Олександрівна Тімакова (нар. 12 квітня 1975, Алма-Ата, Казахська РСР) — російська політична діячка, управлінка. Заступниця голови Зовнішекономбанку із 17 вересня 2018 року.[2]
| Наталія Тімакова | |
|---|---|
 | |
 Прессекретар голови Уряду Російської Федерації — заступник керівника Апарату Уряду Російської Федерації | |
| 22 травня 2012 — 17 вересня 2018 | |
| Президент | Володимир Путін |
| Прем'єр-міністр | Дмитро Медведєв |
| Попередник | Дмитро Пєсков |
| Наступник | Олег Осипов |
 Прессекретар Президента Російської Федерації | |
| 13 травня 2008 — 21 травня 2012 | |
| Президент |
Дмитро Медведєв Володимир Путін |
| Попередник | Олексій Громов |
| Наступник | Дмитро Пєсков |
| Народився |
12 квітня 1975 (49 років) Алма-Ата, Казахська РСР, СССР |
| Відомий як | журналістка |
| Місце роботи | Адміністрація президента Росії |
| Країна | Росія |
| Освіта | Московський державний університет імені М. В. Ломоносова |
| Alma mater | філософський факультет МДУd |
| У шлюбі з | Олександр Будберг[1] |
| Професія | журналіст, політик |
| Нагороди |
      |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Прессекретар голови Уряду РФ (2012—2018)[3][4], прессекретар президента РФ (2008—2012). Державний радник РФ 1 класу (2003).
Життєпис ред.
Народилася 12 квітня 1975 року.
- 1998 — закінчила філософський факультет МДУ.
- 1995 — 1997 — кореспондент відділу політики газети «Московський комсомолець».
- 1996 — висвітлювала хід президентської кампанії Бориса Єльцина.
- 1997 — 1999 — кореспондент відділу політики ВД «Коммерсант».
- З березня по жовтень 1999 — політичний оглядач ІА «Інтерфакс».
- З жовтня 1999 року — виконувачка обов'язків прессекретаря голови Уряду РФ Путіна і заступник директора Департаменту урядової інформації.
- 11 листопада 1999 року, після того як пост прессекретаря голови Уряду РФ зайняв Михайло Кожухов, залишилась заступником директора Департаменту урядової інформації.
- З 2000 — співробітник Адміністрації президента РФ:
- В 2000 — 2002 — заступник начальника Управління пресслужби президента РФ.
- В 2002 — 2004 — перший заступник прессекретаря президента РФ — начальник Управління пресслужби президента РФ[5].
- У 2004 — 2008 — начальник Управління пресслужби і інформації президента РФ[6].
- З 13 травня 2008 по 21 травня 2012 — прессекретар президента РФ[7][8].
- З 22 травня 2012 по 17 вересня 2018 року — прессекретар голови Уряду РФ — заступник керівника Апарату Уряду РФ[9][10].
- З 17 вересня 2018 року — заступник голови Зовнішекономбанку.
Володіє англійською мовою.
Діяльність ред.
Аналізуючи свою роботу на посаді прессекретаря Медведєва, Тімакова в інтерв'ю виданню «Сноб» визнала своєю головною помилкою розміщення в блозі президента звернення із закликом грати в бадмінтон, що спричинило жорстку і глузливу реакцію громадськості. Це вона пояснила нерозумінням того, що настрій у частини суспільства після 24 вересня 2011, коли відбувся з'їзд «Єдиної Росії» і Медведєв оголосив про намір покинути пост глави держави, змінився[11].
Сім'я ред.
Заміжня. Чоловік Олександр Будберг, з 1991 року працював журналістом газети «Московский комсомолец»[1], з 1996 року був учасником кремлівського пулу журналістів.
З 2010-х років займався PR, був радником президента банку ВТБ[12].
Майно ред.
Сукупний дохід сім'ї за 2012 рік становив 30,9 млн рублів, за 2013-й — 62,2 млн рублів, за 2014-й — 39,7 млн рублів. Сама Тімакова за 2014 рік заробила 7,5 млн руб. Сім'я володіє нерухомістю в Латвії (будинок площею 96 м² та ділянкою площею 2700 м² в дюнній зоні на березі Ризької затоки в Юрмалі) і чотирма квартирами в Росії[13].
За даними латвійських ЗМІ, зарубіжну нерухомість придбано в онучок першого президента Латвії Яніса Чаксте в березні 2013 року. Вартість угоди склала 1,3 млн євро, що виявилося нижче трирічного доходу сім'ї і дозволило не вказувати джерело доходу[13].
Нагороди ред.
- Орден «За заслуги перед вітчизною» III ступеня (2012)[14]
- Орден «За заслуги перед вітчизною» IV ступеня[15]
- Подяка президента РФ (18 січня 2010) — за активну участь у підготовці послання президента РФ Федеральних зборів [16]
- Подяка президента РФ (2 вересня 2008) — за участь у підготовці Петербурзького міжнародного економічного форуму і зустрічей глав держав-учасниць СНД[17].
- Подяка Президента РФ (3 серпня 2004) — за участь у підготовці в Москві дня Росії [18]
- Медаль Столипіна I ступеня (11 квітня 2015) — за внесок в забезпечення діяльності Уряду РФ [19]
- Орден Дружби (окупаційна влада Південної Осетії, Грузія, 29 січня 2009) — за сприяння в «об'єктивному висвітленні подій навколо Південної Осетії» в серпні 2008 року [20]
- У рейтингу «100 найвпливовіших жінок Росії» журналу Огонёк, опублікованому в березні 2014, зайняла 7-е місце[21]
Бібліографія ред.
- Геворкян Н., Тимакова Н., Колесников А. От первого лица: Разговоры с Владимиром Путиным [Архівовано 28 жовтня 2018 у Wayback Machine.]. — М.: Вагриус, 2000. — ISBN 5-264-00257-6.
Примітки ред.
- ↑ а б Владимир Прибыловский: Наталья Тимакова — новый лидер медведевцев в Кремле. Архів оригіналу за 20 листопада 2019. Процитовано 23 жовтня 2018.
- ↑ Ведомости (17 вересня 2018). Наталію Тімакову призначили заступником голови Внешэкономбанка. Архів оригіналу за 10 жовтня 2018. Процитовано 10 жовтня 2018.
- ↑ Указ № 666 «О Тимаковой Н. А.» [Архівовано 8 жовтня 2013 у Wayback Machine.], Kremlin.ru
- ↑ Тимокова покинула пост пресс-секретаря. Архів оригіналу за 7 вересня 2018. Процитовано 23 жовтня 2018.
- ↑ Указ президента Російської Федерації від 4 листопада 2002 р. № 1290
- ↑ Указ президента Російської Федерації від 9 квітня 2004 р. № 515.
- ↑ Указ Президента Російської Федерації від 13.05.2008 р. № 770 «Про прессекретаря Президента Російської Федерації». Архів оригіналу за 6 вересня 2018. Процитовано 23 жовтня 2018.
- ↑ Указ Президента Російської Федерації від 21.05.2012 р. № 666 «Про Тімакову Н. А.». Архів оригіналу за 19 жовтня 2018. Процитовано 23 жовтня 2018.
- ↑ Путін провів кадрові призначення: екс-міністри отримали посади в адміністрації [Архівовано 6 вересня 2018 у Wayback Machine.], Vesti.ru
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 22 жовтня 2018. Процитовано 23 жовтня 2018.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Пресс-секретарь Д. Медведева: Бадминтон был моей главной ошибкой :: Политика :: Top.rbc.ru. Архів оригіналу за 29 травня 2012. Процитовано 23 жовтня 2018.
- ↑ В дюнах Юрмалы нашли дом семьи пресс-секретаря премьера РФ Натальи Тимаковой [Архівовано 7 жовтня 2018 у Wayback Machine.] «Newsru.com», 16.11.2015
- ↑ а б Пресс-секретарь Медведева разъяснила ситуацию с недвижимостью в Латвии [Архівовано 4 вересня 2017 у Wayback Machine.] «РБК», 17.11.2015
- ↑ «Центральное телевидение». Выпуск от 26 мая 2013 года (на 13.17 фотография с Д. А. Медведевым, на груди у Н.Тимаковой орден «За заслуги перед Отечеством» III степени), предположительно 2012 год. Архів оригіналу за 5 березня 2019. Процитовано 23 жовтня 2018.
- ↑ Раздаст по заслугам. Архів оригіналу за 3 листопада 2014. Процитовано 23 жовтня 2018.
- ↑ Распоряжение президента Российской Федерации от 18 января 2010 года № 28-рп «О поощрении» [Архівовано 2012-12-09 у Wayback Machine.]
- ↑ Распоряжение Президента Российской Федерации от 2 сентября 2008 года № 505-рп «О поощрении». Архів оригіналу за 16 квітня 2014. Процитовано 23 жовтня 2018.
- ↑ Распоряжение Президента Российской Федерации от 3 августа 2004 года № 357-рп «О поощрении»
- ↑ Распоряжение Правительства Российской Федерации от 11 апреля 2015 года № 631-р «О награждении медалью Столыпина П. А. I степени Тимаковой Н. А.». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 23 жовтня 2018.
- ↑ Указ президента Республики Южная Осетия от 29 января 2009 года «О награждении орденом Дружбы Тимаковой Н. А.». Архів оригіналу за 25 серпня 2011. Процитовано 23 жовтня 2018.
- ↑ http://www.kommersant.ru/doc/2415496 [Архівовано 2 липня 2014 у Wayback Machine.] Рейтинг «100 самых влиятельных женщин России» журнала «Огонёк»
Посилання ред.
- Тімакова Наталя Олександрівна — стаття в Лентапедії. 2012 р. (рос.)