Тібор Мерай

угорський журналіст і письменник

Тібор Мерай
угор. Méray Tibor
Народився 6 квітня 1924(1924-04-06)[1]
Будапешт, Угорське королівство
Помер 12 листопада 2020(2020-11-12)[2] (96 років)
Будапешт, Угорське королівство
Країна  Угорщина
Діяльність журналіст, письменник
Alma mater Будапештський університет (1946)[3] і Католицький університет Петера Пазманя
Мова творів угорська
Членство Digital Literary Academyd, Спілка угорських письменниківd і Спілка журналістів Угорщиниd
Нагороди

CMNS: Тібор Мерай у Вікісховищі

Тібор Мерай (угор. Méray Tibor, нар. 6 квітня 1924, Будапешт, Угорське королівство — 12 листопада 2020) — угорський журналіст, письменник.

Біографія ред.

Закінчив Будапештський університет за фахом «угорська і латинська література».

Працював в газеті «Сабад неп» ( Szabad Nép) — органі комуністичної партії, завідував відділом культури, згодом став членом редколегії. Протягом півтора року був військовим кореспондентом «Сабад неп» на Корейській війні.

У 1953—1954 роки Тібор Мірай — секретар парторганізації Спілки угорських письменників (СУП), з 1954 року — секретар цієї творчої організації. Після подій 1953 року — прихильник Імре Надя, внаслідок чого в 1955 році був позбавлений посади і в газеті, і в СУП. Після Угорської революції 1956 року, Мірай разом з родиною емігрував до Федеративної Народної Республіки Югославія. З 1957 року жив у Французька республіка.

Протягом 27 років редагував угорську газету «Іродалмі уйшаг» (Irodalmi Újság ), що видавалася за кордоном і була заборонена режимом Кадара. Був першим секретарем ПЕН-клубу письменників у вигнанні і головою Угорської ліги захисту прав людини.

У 1989 році, після 33 років еміграції, Тібор Мірай повернувся у Будапешт, щоб брати участь в урочистому перепоховання праху Імре Надя, і на прохання родини покійного виголосив промову над його могилою.

Примітки ред.

Посилання ред.