Тріумфальна арка (Барселона)

Тріумфа́льна а́рка (кат. Arc de Triomf) — пам'ятник у Барселоні, що розташовується на перетині проїзду Люїса Кумпаньша (кат. passeig de Lluís Companys) та проїзду Сан Жуан (кат. passeig de Sant Joan). Пам'ятку було реконструйовано у 1989 році.

Тріумфальна арка

41°23′27″ пн. ш. 2°10′50″ сх. д. / 41.39111100002777732° пн. ш. 2.18055600002777794° сх. д. / 41.39111100002777732; 2.18055600002777794Координати: 41°23′27″ пн. ш. 2°10′50″ сх. д. / 41.39111100002777732° пн. ш. 2.18055600002777794° сх. д. / 41.39111100002777732; 2.18055600002777794
Країна  Іспанія[1]
Розташування Сан Пере, Санта Катеріна і ла Рібераd
Тип тріумфальна арка і будівля
Висота 29,8 ± 0,1 м
Матеріал цегла, Майоліка і вапняк
Стиль неомавританський стиль
Архітектор Josep Vilaseca i Casanovasd
Дата заснування 1888

Тріумфальна арка. Карта розташування: Іспанія
Тріумфальна арка
Тріумфальна арка
Тріумфальна арка (Іспанія)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі
Тріумфальна арка в Барселоні, вигляд з боку проїзду Луїса Кумпаньша

Історія ред.

Арка побудована до Всесвітньої виставки 1888, саме під нею можна було проїхати до центрального входу виставки. Спроєктована архітектором Жузепом Біласекою і Казанобасом (кат. Josep Vilaseca i Casanovas).

Арку побудовано з цегли червонуватого кольору у стилі неомудехар, що був дуже поширеним у XIX ст. Горішня частина арки, повернена до проїзду Сан Жуан, прикрашена барильєфами, зокрема скульптурою «Барселона вітає народи» (кат. Barcelona rep les nacions), яка була створена архітектором Жузепом Райнесом (кат. Josep Reynés). Протилежний фасад прикрашений скульптурною групою «Відзнака» (кат. Recompensa) архітектора Жузепа Лімони (кат. Josep Llimona). Фризи по боках прикрашено фігурами, які алегорично представляють сільське господарство та промисловість (архітектор Антоні Біланоба, кат. Antoni Vilanova), а також торгівлю та мистецтво (архітектор Туркуат Тасо, кат. Torquat Tassó). Окрім того на арці також розміщено герб Іспанії та іспанських провінцій.

Галерея ред.

 

Примітки ред.

  1. archINFORM — 1994.

Джерела ред.