Вікіпедія

Транспорт Нікарагуа

Транспорт Нікарагуа представлений автомобільним , повітряним , водним (морським, річковим і озерним) і трубопровідним , у населених пунктах та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 130 370 км² (98-ме місце у світі)[1]. Форма території країни — компактна; максимальна дистанція з півночі на південь — 470 км, зі сходу на захід — 480 км[2][3]. Географічне положення Нікарагуа дозволяє країні контролювати транспортні шляхи між країнами Північної Америки, Мексики та країнами Месоамерики, Південної Америки (Панамериканське шосе); між акваторіями Атлантичного і Тихого океанів[4].

Транспорт Нікарагуа M:
Транспортна система Нікарагуа (англ.)
Транспортна система Нікарагуа (англ.)
Територія
Площа 130,4 тис. км² (98-ме)
Рельєф гірський
Найвища точка гора Моготон (2438 м)
Повітряний
Аеропортів 147 (40-ве)
Наземний
Автошляхів 23,9 тис. км (101-ше)
Водний
Узбережжя 910 км
Водних шляхів 2,2 тис. км (39-те)
Трубопровідний
Трубопроводів 54 км
Адміністрування
Орган Міністерство транспорту та інфраструктури
Голова міністр Пабло Мартінес

Історія становлення і розвитку ред.

Автомобільний ред.

Докладніше: Автомобільний транспорт Нікарагуа

Загальна довжина автошляхів у Нікарагуа, станом на 2014 рік, дорівнює 23 897 км, з яких 3 346 км із твердим покриттям і 20 551 км без нього (101-ше місце у світі)[1].

Див. також: Автошляхи Нікарагуа та Номерні знаки Нікарагуа

Повітряний ред.

Докладніше: Цивільна авіація Нікарагуа

У країні, станом на 2013 рік, діє 147 аеропортів (40-ве місце у світі), з них 12 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 135 із ґрунтовим[1]. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються наступним чином (у дужках окремо кількість без твердого покриття):

  • від 10 тис. до 8 тис. футів (3047-2438 м) — 3 (0);
  • від 8 тис. до 5 тис. футів (2437—1524 м) — 2 (1);
  • від 5 тис. до 3 тис. футів (1523—914 м) — 3 (15);
  • коротші за 3 тис. футів (<914 м) — 4 (119)[1].

У країні, станом на 2015 рік, зареєстроване 1 авіапідприємство, яке оперує 2 повітряними суднами[1]. За 2015 рік загальний пасажирообіг на внутрішніх і міжнародних рейсах становив 61 тис. осіб[1]. 2015 року повітряним транспортом перевезення вантажів, окрім багажу пасажирів, не здійснювалось[1].

Нікарагуа є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — YN, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU)[5][1]. Аеропорти Нікарагуа мають літерний код ІКАО, що починається з — MN[1].

Див. також: Авіакомпанії Нікарагуа та Аеропорти Нікарагуа

Водний ред.

Докладніше: Водний транспорт Нікарагуа

Морський ред.

Головні морські порти країни: Блуфілдс, Корінто.

Річковий ред.

Загальна довжина судноплавних ділянок річок і водних шляхів, доступних для суден з дедвейтом понад 500 тонн, 2011 року становила 2 220 км (39-те місце у світі)[1]. Головні водні транспортні артерії країни — озера Манагуа і Нікарагуа. Судноплавні річки розташовуються в малонаселеній східній частині країни і несуть свої води до Карибського басейну.

Трубопровідний ред.

Загальна довжина нафтогонів у Нікарагуа, станом на 2013 рік, становила 54 км[1].

Міський громадський ред.

Докладніше: Міський громадський транспорт Нікарагуа

Державне управління ред.

Держава здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через міністерство транспорту та інфраструктури. Станом на 7 квітня 2015 року міністерство в уряді Даніеля Ортеги Сааведри очолював Пабло Мартінес[6].

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ а б в г д е ж и к л м Nicaragua : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 27 March. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. ↑ Атлас світу, 2005.
  3. ↑ Дубович І. А., 2008.
  4. ↑ Атлас. Економічна і соціальна географія світу, 2010.
  5. ↑ (англ.) Convention on International Civil Aviation.
  6. ↑ Nicaragua : [англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 27 March. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

Література ред.

Українською ред.

Англійською ред.

Російською ред.

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Транспорт Нікарагуа
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Транспорт_Нікарагуа&oldid=33022107