Тральщик класу М (Німеччина)
Клас M був класом стандартних мінних тральщиків (нім. Minensuchboot) німецької Кріґсмаріне під час Другої світової війни. Ці судна були основними силами німецьких підрозділів захисту гаваней і були об'єднані у тральні флотилії.
 Тральщик серії M1940 у 1941
| |
| Історія | |
|---|---|
| Оператор: | |
| Підкласи: |
|
| Закладений: | 1937–1945 (не враховуючи кораблі класів M1915 та M1916) |
| Завершений: |
|
| Потоплений: |
|
| Основні характеристики : M1935[1] | |
| Водотоннажність: | 693 т |
| Повна водотоннажність: | 888 т |
| Довжина: | 68,4 м |
| Ширина: | 8,5 м |
| Осадка: | 2,65 м |
| Двигуни: | 2-вальні двигуни VTE з вихлопними турбінами, 2 нафтові котли, 3200 к.с. (2386 кВт) |
| Швидкість: | 18 вузлів |
| Екіпаж: | 113 |
| Озброєння: | |
| Основні характеристики : M1940[2] | |
| Водотоннажність: | 552 т |
| Повна водотоннажність: | 878 т |
| Довжина: | 62,3 м |
| Ширина: | 8,5 м |
| Осадка: | 2,8 м |
| Двигуни: | 2-вальні двигуни VTE з вихлопними турбінами, 2 вугільні котли, 2400 к.с. (1790 кВт) |
| Швидкість: | 16 вузлів |
| Екіпаж: | 80 |
| Озброєння: |
|
| Основні характеристики : M1943[3] | |
| Водотоннажність: | 591 т |
| Повна водотоннажність: | 834 т |
| Довжина: | 67,8 м |
| Ширина: | 9 м |
| Осадка: | 2,7 м |
| Двигуни: | 2-вальні двигуни VTE з вихлопними турбінами, 2 вугільні котли, 2400 к.с. (1790 кВт) |
| Швидкість: | 16 вузлів |
| Екіпаж: | 107 |
| Озброєння: |
|
Історія ред.
M1915 та M1916 ред.
Під час Другої світової війни на флоті несли службу 36 одиниць часів Першої світової. Деякі з них були перероблені на експериментальні кораблі, артилерійські навчальні кораблі, морські тендери або R-катери, і 1 (колишній-M109) було перероблено на дозорний корабель. У 1940 більшість з цих перероблених кораблів були знову перероблені на тральщики.
M1935 ред.
Перші серії; M1935 були замовлені наприкінці 1930-х щоб замінити зношені кораблі часів Першої світової. Ці кораблі виявилися універсальними і мореплавними. Кораблі могли використовуватися у якості ескортних, бути мисливцями за субмаринами, а також встановлювати мінні поля і витралювати міни.
Проте, кораблі виявилися дуже дорогими і складними за будовою, а їхні нафтові котли страждали від нестачі палива наприкінці війни. Загалом було збудовано 69 кораблів на різних верфях, у період з 1937 по 1941. У війні було втрачено 34 одиниці.[4]
M1940 ред.
Хоча M1935 були задовільними кораблями, вони були складними і дорогими, а тому у 1941 було розроблено спрощену конструкцію. Ці кораблі мали вугільні котли, через нестачу нафти. Загалом було побудовано 127 кораблів у період з 1941 по 1944. Під час війни було втрачено 63 одиниці класу M1940.[5]
Чотири корабля було замовлено румунськими ВМС у 1943. їх будували у Румунії з німецьких комплектуючих. Вотонажність румунських кораблів становила 543 тонни, а повна 775 тонн. Довжина становила 62 метри, ширина 8,5 метрів, а осадка 2,3 метри. Озброєння складалося з двох 88 мм гармат та однієї спареної 37 мм і трьох 20 мм зенітних гармат, а також двох глибинних бомбометів. Двовальні вугільні двигуни потрійного розширення мали потужність 2400 к.с., що допомагало досягнути максимальної швидкості у у 17 вузлів та радіус дії у 1043 морські милі на цій швидкості. Кожен з чотирьох кораблів (DB-13, DB-14, DB-15 та DB-16) мали екіпаж у 80 осіб. У 1951 вони отримали нафтові двигуни.[6]
M1943 ред.
Це була спрощена і дещо подовжена версія M1940. Ці кораблі були створені для вивчення і були побудовані у кількості чотирьох штук:
- Тральщик
- Протичовновий корабель з глибинними бомбами для великих глибин
- Торпедний катер, з двома 533 мм торпедними апаратами
- Навчальний торпедний корабель
До кінця війни було побудовано лише 18 кораблів.[7]
Повоєнний період ред.
Після закінчення війни кораблі які вижили були передані США, Великій Британії та Радянському Союзу. Багато було передано до німецької адміністрації з розмінування під британським контролем для зачищення Північної Європи від мін. Декілька пізніше були передані Франції та Норвегії, а два - Італії.[8][9][10]
Одинадцять кораблів повернули Німеччині у 1956/57 і зарахували до складу Бундесмаріне.
Чотирнадцять тральщиків типу M1940 (відомі як клас Guadiaro) були побудовані для ВМС Іспанії на іспанських верфях. Сім з них були модернізовані за допомогою ВМС США і несли службу у іспанських ВМС більше тридцяти років.
Див. також ред.
- R-катер невеликі німецькі тральщики
- Sperrbrecher німецькі тральщики часів Другої світової війни
Примітки ред.
- Зноски
- ↑ Minensuchboot 1935 Technical Data. german-navy.de. Процитовано 10 вересня 2010.
- ↑ Minensuchboot 1940 Technical Data. german-navy.de. Процитовано 10 вересня 2010.
- ↑ Minensuchboot 1943 Technical Data. german-navy.de. Процитовано 10 вересня 2010.
- ↑ Minensuchboot 1935 History. german-navy.de. Процитовано 10 вересня 2010.
- ↑ Minensuchboot 1940 History. german-navy.de. Процитовано 10 вересня 2010.
- ↑ Frederick Thomas Jane, Jane's Fighting Ships, Sampson Low, Marston and Company, 1974, p. 275
- ↑ Minensuchboot 1943 History. german-navy.de. Процитовано 10 вересня 2010.
- ↑ Minensucher 1935 Ships. german-navy.de. Процитовано 10 вересня 2010.
- ↑ Minensuchboot 1940 Ships. german-navy.de. Процитовано 10 вересня 2010.
- ↑ Minensuchboot 1943 Ships. german-navy.de. Процитовано 10 вересня 2010.
- Бібліографія
- Conway's All The World's Fighting Ships 1922-1946
- Посилання
Джерела ред.
- Groener, Erich (November 1991). German Warships, 1815-1945: U-Boats and Mine Warfare Vessels (вид. rev.). Naval Institute Press. ISBN 978-1-55750-301-5. Процитовано 6 травня 2014.