Вікіпедія

Торіяма Акіра

Акіра Торіяма (яп. 鳥山 明, Торіяма Акіра, 5 квітня 1955 — 1 березня 2024[10]) — японський манґака, ігровий художник та дизайнер персонажів. Став відомим завдяки своєму популярному манґа-серіалу Dr. Slump, проте найвідомішим твором Торіями є його пізніша робота — Dragon Ball. Крім того, він є автором дизайну персонажів декількох популярних відеоігор (серії Dragon Quest[en], Chrono Trigger та Blue Dragon[en]). Торіяма вважається одним з тих художників, що змінили історію манґи, оскільки його роботи мають великий вплив та є надзвичайно популярними, особливо Dragon Ball, який чимало манґак називають джерелом власного натхнення.

Торіяма Акіра
鳥山 明
Ім'я при народженні яп. 鳥山 明
Народився 5 квітня 1955(1955-04-05)[1][2][…]
Кійосу, Айчі, Японія[4]
Помер 1 березня 2024(2024-03-01) (68 років)
·гостра субдуральна гематомаd[5][6]
Громадянство Японія Японія
Національність японець
Місце проживання Кійосу
Діяльність манґака, художник відеогри, дизайнер персонажів, артдиректор, сценарист, письменник, ілюстратор, телепродюсер, кінорежисер
Галузь манґа й анімеd
Alma mater Okoshi Technical High Schoold
Знання мов японська[7][8]
Заклад Shueisha, Bird Studiod і Toei Animation[d]
Роки активності 1978 — 2024
Жанр фентезі
Magnum opus Dr. Slump, Dragon Ball, Dragon Ball Superd, Dragon Questd, Chrono Trigger і Blue Dragond
У шлюбі з Nachi Mikamid[9]
Автограф
Нагороди
IMDb ID 0868066

У 1981 році Торіяма отримав премію манґи Shogakukan за Dr. Slump як найкращу шьонен- або шьоджьо-манґу, а її продажі в Японії склали понад 35 мільйонів проданих копій. Манґа отримала успішну адаптацію у вигляді аніме-серіалу. Його наступна робота, Dragon Ball, стала однією з найпопулярніших та найуспішніших манґ у світі. З 250—300 мільйонами проданих копій по всьому світу вона друга найпродаваніша манґа усіх часів і вважається однією з основних причин, чому в середині 1980-х та середині 1990-х тираж манґи мав найвищі показники. За кордоном аніме-адаптації Dragon Ball були успішнішими, ніж сама манґа і їм завдячують зростанням популярності аніме на Заході.

Ранні роки ред.

Акіра Торіяма народився в Кійосу, префектура Айчі, Японія[11]. Він згадував, що коли він був у початковій школі через брак розваг усі його однокласники малювали, намагаючись наслідувати стиль аніме та манґи[12]. На думку Торіями він став розвиватися краще за інших, коли почав малювати своїх друзів і після виграшу призу в місцевій мистецькій студії за малюнок за анімаційним фільмом 101 далматинець, почавши тоді вважати, що «мистецтво було розвагою»[12].

Кар'єра ред.

Ранні роботи та успіх (1978—2000) ред.

До того, як стати манґакою, Торіяма працював у рекламному агентстві в Наґої, де три роки створював плакати[13]. Після звільнення зі своєї попередньої роботи він розпочав кар'єру в індустрії манґи, подавши свою роботу на конкурс для аматорів у журнал Jump, щоб виграти грошовий приз[14]. Хоча він і не виграв у конкурсі, Кадзухіко Торішіма, який пізніше став його редактором, зв'язався з ним і висловив йому свою підтримку[15]. Дебютом ж Торіями стала робота Wonder Island, опублікована в 1978 році у журналі Weekly Shōnen Jump. Втім, він не був відомим до появи його манґи в жанрі комедії Dr. Slump, яка видавалася у Weekly Shōnen Jump з 1980 до 1984 року. У ній розповідається про пригоди збоченого професора та маленького, але надзвичайно сильного робота Арале[16]. Торіяма почав працювати над манґою, коли йому було 25 і він жив в одному домі зі своїми батьками, проте на момент завершення серіалу в 1984 році він вже був «манґа-суперзіркою»[16]. У 1981 році манґа Dr. Slump здобула премію манґи Shogakukan як найкраща шьонен / шьоджьо-манґа року[17]. З 1981 до 1986 року на телебаченні виходила дуже успішна аніме-адаптація роботи, яка пізніше отримала римейк-серіал, що демонструвався з 1997 до 1999 року. Станом на 2008 рік обсяги продажів манґи складали понад 35 мільйонів копій в Японії[18].

У 1984 році журнал Weekly Shōnen Jump почав видавати нову манґу Торіями під назвою Dragon Ball, яка відразу стала надзвичайно популярною. Станом на 2014 рік лише в Японії було продано 159,5 мільйонів копій танкобонів[19], що робить таким чином її другою найпродаванішою манґою компанії Shueisha[20]. Спочатку вона була лише пригодницькою / жартівливою манґою, проте пізніше перетворилася на манґу про бойові мистецтва, яку вважають «найвпливовішою шьонен-манґою»[16]. Dragon Ball став однією з головних причин, чому тираж журналу досяг рекордної позначки в 6,53 мільйонів копій (1995)[21][22]. Успіх серіалу заохочував Торіяму продовжувати працювати над ним з 1984 до 1995 року. Закінчуючи роботу над серіалом, Торіяма заявив, що він попросив кожного, хто був залучений до його створення, дозволити йому завершити манґу, щоб він міг «зробити деякі нові кроки в житті»[23]. Впродовж того 11-річного періоду він створив 519 глав, які були об'єднані в 42 томи. Крім того, успіх манґи став причиною появи п'яти аніме-адаптацій, декількох анімаційних фільмів, багатьох відеоігор та значної кількості продуктів за серіалом. Третя аніме-адаптація, Dragon Ball GT[en], не була заснована на манзі; втім, Торіяма все ще був залучений до створення назви та вибору основного акторського складу[24]. Хоча п'ята аніме-адаптація, Dragon Ball Super[en], також не була за манґою, Торіяма є автором її сюжету та дизайну персонажів[25]. Крім своєї популярності в Японії, Dragon Ball був також успішним за кордоном, зокрема в Азії, Європі та Америці, а світові продажі манґи складають 250—300 мільйонів проданих копій танкобонів.

Згодом Торіяма розроблював дизайн персонажів популярної серії RPG-відеоігор Dragon Quest. Крім того, він працював над дизайном персонажів RPG-відеогри Chrono Trigger, виданої для консолей Super Famicom, та файтингів Tobal No. 1[en] і Tobal 2[en], виданих для PlayStation.

Власна студія Торіями називається Bird Studio[26], що є відсиланням до його імені; «торі (яп. 鳥)» означає «пташка». Торіяма робить майже всю роботу в Bird Studio сам, навіть коли він наймав помічника (до 1995 року і лише одного, що є рідкісною практикою для манґак), помічник здебільшого працював над фонами. Студію було засновано в 1983 році, на ній створювалися цілісні, самостійні манґи, які не видавалися, та деяка інша проектна робота. Уся манґа Торіями після Dragon Ball мала тенденцію мати короткий сюжет (100—200 сторінок), зокрема Cowa![en], Kajika[en] та Sand Land.

2002–дотепер ред.

6 грудня 2002 року Торіяма здійснив у Нью-Йорку свою єдину рекламну появу в Сполучених Штатах під час запуску видання журналу Shonen Jump[en], північноамериканського відповідника японського журналу Weekly Shōnen Jump[27]. Манґи Торіями Dragon Ball та Sand Land були опубліковані в першому випуску нового журналу, який також містив детальне інтерв'ю з ним[28].

27 березня 2005 року CQ Motors почала продажі електромобілів, створених за дизайном Торіми[29]. Одномісний автомобіль QVOLT є частиною серії малих електромобілів Choro-Q[en]. Було створено лише 9 екземплярів електромобіля. Він коштує 1 990 000 єн (близько 19 000 доларів), має максимальну швидкість 30 км/год (19 миль/год) і доступний у 5 кольорах[29]. За дизайном автомобіль QVOLT схожий на американський стрит-род[en], має дах і двері, які відкриваються, якщо потягнути за шнур. Торіяма стверджував, що розроблення автомобіля зайняло понад рік, «проте завдяки моїм геніальним вмінням побудови міні-моделей я зрештою досяг кінця того, що було дуже емоційною подорожжю»[29].

У 2006 році він працював над самостійною манґою Cross Epoch у співавторстві з автором манґи One Piece Еїічіро Одою. Короткий сюжет даної манґи містить персонажів як з Dragon Ball, так і з One Piece. Торіяма був дизайнером персонажів та художником у роботі над RPG-відеогрою Blue Dragon, що була створена компанією Mistwalker та видана в 2006 році як ексклюзив для Xbox 360, він працював спільно з Хіронобу Сакаґучі та Нобуо Уемацу, з якими він також раніше працював над Chrono Trigger[30].

У 2008 році Торіяма співпрацював з манґакою Масакадзу Кацурою, його добрим другом та автором манґ I"s та Zetman, над манґою Sachie-chan Good!! для журналу Jump SQ[en][31][32]. Манґа була опублікована в Північній Америці в безкоштовному видані SJ Alpha Yearbook 2013, який був розісланий у грудні 2012 року щорічним підписникам цифрового манґа-журналу Shonen Jump Alpha. У 2009 році манґаки знову працювали разом, цього разу над манґою з трьох глав під назвою Jiya, виданою в журналі Weekly Young Jump[en][33].

Компанія Avex Trax замовила у Торіями портрет поп-співачки Аюмі Хамасакі; портрет надрукований на CD її синглу 2009 року «Rule/Sparkle», який використовувався у ролі тематичної композиції американського ігрового фільму Dragonball Evolution[34]. Також у 2009 році Торіяма намалював манґу під назвою Delicious Island's Mr. U для Сільського суспільного проекту міста Андзьо, некомерційної екологічної організації, яка навчає малих дітей важливості агрикультури та природи[35]. Початково вони попросили його лише створити ілюстрації для брошури, проте Торіямі сподобався проект і він вирішив створити ціле оповідання. Вона входить до буклету про екологічну свідомість, який розповсюджується міською владою Андзьо[35].

Манґака співпрацював з журналом Shōnen Jump над відео, створеним, щоб підвищити обізнаність про Великого тохокуського землетрусу, який відбувся 11 березня 2011 року, та підтримати тих, хто постраждав внаслідок цього землетрусу[36]. 30 березня 2013 року вийшов фільм Dragon Ball Z: Battle of Gods, перший за 17 років у серії фільм для кінотеатрів. Вперше Торіяма був настільки сильно залучений до створення анімаційної роботи, — ще на стадіях написання сценарію[37]. Спеціальний «подвійний квиток», який можна було використати для перегляду як Battle of Gods, так і фільму One Piece Film: Z, був створений спільно Торіямою та Еїічіро Одою, автором One Piece[38].

28 січня 2013 року в Північній Америці в манґа-антології журналу Weekly Shonen Jump видано його манґу Kintoki, яка початково була опублікована в Японії в 2010 році[39]. 27 березня експозиція «Акіра Торіяма: Світ Dragon Ball» почала демонструватися в універмазі компанії Takashimaya в районі Ніхонбаші, кількість відвідувачів становила 72 000 осіб за перші дев'ятнадцять днів[40][41]. Експозиція була поділена на сім зон. У першій розповідалася історія серії, у другій демонструвалося понад 400 персонажів серії, у третій були показані оригінальні фрагменти манґи з пам'ятними сценами, у четвертій демонструвалися спеціальні кольорові ілюстрації, у п'ятій були подані рідкісні матеріали, пов'язані з Dragon Ball, шоста містила ескізи дизайну та анімаційних селів[en] з аніме, у сьомій були продемонстровані пов'язані з Dragon Ball відео-матеріали[40]. Експозиція залишалася в Ніхонбаші до 15 квітня, з 17 до 23 квітня вона демонструвалася в Осаці, а востаннє була доступна для відвідувачів у рідній для Торіямі Наґої з 27 липня до 1 вересня[40]. У рамках відзначення 45-ї річниці журналу Weekly Shōnen Jump Торіямою була започаткована нова манґа під назвою Jaco the Galactic Patrolman[en], яка з'явилася у випуску за 13 липня цього журналу[42]. Вже через два дні манґа почала видаватися англійською мовою в журналі Weekly Shonen Jump компанії Viz Media[43].

Наступний після Battle of Gods фільм, Resurrection 'F'[en], вийшов 18 квітня 2015 року, мав ще більший внесок Торіями[44]. З червня 2015 року манґака працює над манґою та аніме Dragon Ball Super.

Особисте життя ред.

Дружина Торіями — Йошімі Като (яп. 加藤由美), з якою він одружився 2 травня 1982 року[45][46]. Вона колишня манґака з Наґої, створювала свої роботи під псевдонімом «Начі Мікамі» (яп. みかみなち)[14] та інколи допомагала Торіямі і його помічнику у роботі над Dr. Slump, коли в них бракувало часу[47]. Вони мають двох дітей: сина Сасуке (яп. 佐助), який народився 23 березня 1987 року[48], та доньку, яка народилася у жовтні 1990 року[49]. Торіяма живе у своїй домашній студії в Кійосу[26].

Торіяма має любов до автомобілів та мотоциклів, яку він успадкував від свого батька, що нетривалий час брав участь у перегонах на мотоциклах та керував СТО, хоча сам він не розуміється в техніці[50]. Манґака любить тварин, з дитинства його домашніми улюбленцями були різні види птахів, собак, котів, риб, ящірок та жуків[50]. Деякі з них були використані як моделі для таких персонажів творів Торіями як Карін та Бірусу. Манґака все життя захоплюється пластиковими моделями[50], він розробив декілька таких моделей для компанії Fine Molds. Також він колекціонував автографи відомих манґак, його колекція нараховує понад 30 автографів, зокрема від Юдетамаґо і Хісаші Еґучі, цим хобі він наділив Піїсуке Сорамаме, персонажа Dr. Slump[13][51].

Стиль, вплив та визнання ред.

Торіяма захоплюється манґою Astro Boy Осаму Тедзуки і був вражений мультфільмом Волта Діснея 101 далматинець, який запам'ятався йому за високу якість анімації[15][52]. Помітний вплив на його роботи мали ранні фільмі Джекі Чана, зокрема комедійний фільм про бойові мистецтва П'яний майстер[15][53]. Торіяма заявляв, що на нього вплинув аніматор Тойоо Ашіда і телевізійна аніме-адаптація його власної манґи Dragon Ball; від них він дізнався, що розділення кольорів замість їхнього змішування робить зображення чистішим, а розмальовування ілюстрацій легшим[52]. Кадзухіко Торішіма, директор у компанії Hakusensha, описував Торіяму як майстра зручності і «недбалого, але в гарному сенсі». Наприклад, у Dragon Ball руйнація довколишніх декорацій та зміна кольору волосся Супер Саїяна на білявий були виконані, щоб зменшити обсяги роботи в зафарбовуванні та малюванні. Торішіма заявляв, що Торіяма малює те, що він вважає цікавим, і не бере до уваги те, що думають його читачі[54].

Манґа Dr. Slump є здебільшого комедією, наповненою каламбурами, туалетним гумором і сексуальними натяками. Проте вона також містила багато елементів наукової фантастики: прибульців, антропоморфних персонажів, подорожі в часі та пародії на такі роботи як Ґодзілла, Зоряні Війни і Зоряний шлях[16]. Торіяма також додавав у манґу багатьох реальних людей, зокрема своїх помічників, дружину та колег (як-от Масакадзу Кацуру), але найпомітніша роль була у його редактора Кадзухіко Торішіми, який став головним антагоністом роботи, Доктором Машіріто[16][55].

Коли Торіяма лише почав роботу над манґою Dragon Ball, вона створювалася за мотивами класичного китайського роману Подорож на Захід[56][57], а прототип, Ґоку, головного героя манґи є Сунь Укун, головний герой китайського роману. Крім того, на серію вплинули гонконзькі фільми про бойові мистецтва[58], особливо ті, в яких знімався Джекі Чан[59]. Події манґи відбуваються у вигаданому світі, заснованому на Азії і на який мали вплив декілька азійських культур, зокрема японська, китайська, південноазійська, центральноазійська та арабська[60]. Торіяма продовжував використовувати свій типовий комедійний стиль на початку, але з часом його підхід змінився і він перетворив серію на «майже винятково бойову манґу»[16]. У рідкісному інтерв'ю 2013 року, коментуючи глобальний успіх Dragon Ball, Торіяма заявив:

Якщо відверто, то я не зовсім розумію, чому це сталося. Коли манґа видавалася, єдине, чого я бажав, продовжуючи малювати, — це робити японських хлопців щасливими[61].

Говорячи про свою манґу загалом, він казав: «Роль моєї манґи — бути повністю розважальною роботою. Я насмілююсь сказати, що мене не турбує навіть, якщо [мої роботи] не залишали нічого після себе до тих пір, доки вони розважали своїх читачів»[61].

Торіямі було доручено проілюструвати персонажів і монстрів першої відеогри Dragon Quest (1986), щоб виокремити її серед інших рольових ігор того часу[62]. Відтоді він працював над кожною відеогрою даної серії. Для кожної гри Юджі Хорії спочатку надсилав Торіямі грубі ескізи персонажів з їхньою передісторією, після чого манґака перемальовував їх. Зрештою, Хорії затверджував завершені роботи[63][64]. У 1995 році Торіяма пояснював, що спрайти є дуже малими і до тих пір, доки у спрайтів є відмінні риси, люди можуть визначити, що це за персонаж, тому він міг створювати складний дизайн персонажів, не турбуючись про потребу їх повторно відтворювати, яка виникає у нього при роботі над манґою[65]. Крім дизайну персонажів та монстрів, Торіяма також створює обкладинки ігрових упаковок, а для відеогри Dragon Quest VIII він створив дизайн човнів і кораблів[64]. Слайм, персонаж цієї серії, який став своєрідним маскотом франшизи, вважається одним з найбільш впізнаваних персонажів в іграх[66].

Манґа-критик Джейсон Томпсон визнав творчість Торіями впливовою, заявивши що його «надзвичайно індивідуальний та впізнаваний стиль» став причиною популярності франшизи Dragon Ball[16]. Він зазначає, що популярні шьонен-манґи кінця 1980-х — початку 1990-х років мали «мужніх» героїв, як-от City Hunter[en] та Hokuto no Ken, тоді як Dragon Ball вирізнявся «мультяшним» та маленьким Ґоку, започаткувавши тенденцію, яка на думку Томпсона продовжується донині[16]. Сам Торіяма заявив, що він ішов проти узвичаєної практики, у якій найсильніші персонажі були найбільшими за розміром, створюючи натомість багато низькорослих найсильніших персонажів[67]. Томпсон завершив свій аналіз твердженням, що лише Акіра Торіяма так тоді малював і що Dragon Ball — «екшн-манґа, намальована гег-манґакою»[16]. Втім, Джеймс С. Ядао, автор книги The Rough Guide to Manga, звертає увагу на зміну в малюнках, яка відбувається в серіалі, коли персонажі поступово «втрачають згладжений, невинний вигляд, який [Торіяма] створив у Dr. Slump і отримують гостріші кути, що виділяються своєю енергією та силою»[68].

У 2011 році Томпсон заявив, що «Dragon Ball є безсумнівно найвпливовішою шьонен-манґою за останні 30 років, а сьогодні майже кожен художник Shōnen Jump називає її однією із своїх улюблених і натхнений нею різним чином»[16]. Багато художників назвали Торіяму та Dragon Ball тим, що мало вплив на них, зокрема автор One Piece Еїічіро Ода[69], автор Наруто Масаші Кішімото[70], автор Fairy Tail та Rave Хіро Машіма[71], ілюстратор Boruto: Naruto Next Generations Мікіо Ікемото[72], автор Venus Versus Virus Ацуші Судзумі[73], автор Bleach Тайто Кубо, автор Black Cat Кентаро Ябукі і автор Mr. Fullswing Шін'я Судзукі[74]. Німецький комікс-художник Ганс Штайнбах був дуже сильно натхнений Торіямою[75], а тайський карикатурист Вісут Понніміт згадував Торіяму як одного із свої улюблених карикатуристів[76]. Ян Джонс-Кворті, продюсер американського анімаційного серіалу Steven Universe, є шанувальником Dragon Ball та Dr. Slump і використовує дизайни транспортних засобів Торіями як зразок для власних. Він також заявляв, що «Ми всі [у Steven Universe] великі шанувальники Торіями»[77]. У 2008 році компанія Oricon провела опитування, щоб визначити найпопулярнішого манґаку, в якому Торіяма посів друге місце, поступившись лише автору манґи Nana Ай Ядзаві. Втім, він посідав перше місце серед опитаних чоловіків та тих, чий вік складав понад 30 років[78]. У 2010 році цією ж компанією було проведено інше опитування, щоб визначити манґак, які змінили історію манґи. Торіяма поступився лише Осаму Тедзуці, посівши друге місце[79]. У 2013 році Торіяма виграв Спеціальну премію 40-ї річниці Міжнародного фестивалю коміксів в Ангулемі за його багаторічні заслуги в створені карикатур[80][81]. Він здобув найбільше голосів на премію Grand Prix de la ville d'Angoulême цього фестивалю того року; втім, комітет з відбору вибрав для нагороди художника Віллема[82]. У січні 2019 року Торіяма був оголошений кандидатом на вступ до Will Eisner Hall of Fame, це питання буде вирішено на San Diego Comic-Con[83]. За його роботу над дизайном у відеоіграх IGN помістила Торіяму на 74 місце у своєму списку 100 найкращих творців ігор всіх часів[84].

Роботи ред.

Манґи ред.

Назва Рік Примітки
Awawa World (яп. あわわワールド, Awawa Wārudo) 1977 Неопублікована, подана на премію Monthly Young Jump. У 1983 році надрукована у бюлетні фан-клубу Торіями, Bird Land Press # 5 & 6.
Mysterious Rain Jack (яп. 謎のレインジャック, Nazo no Rein Jakku) 1978 Неопублікована, подана на премію Monthly Young Jump. У 1982 році надрукована у бюлетні фан-клубу Торіями, Bird Land Press # 3 & 4.
Wonder Island (яп. ワンダー・アイランド, Wandā Airando) 1978 Самостійна манґа, опублікована у Weekly Shōnen Jump 1978 #52
Wonder Island 2 (яп. ワンダー・アイランド2, Wandā Airando Tsū) 1978 Самостійна манґа, опублікована у спеціальному січневому виданні 1979 року Weekly Shōnen Jump
Today's Highlight Island (яп. 本日のハイライ島, Honjitsu no Hairai Shima) 1979 Самостійна манґа, опублікована у квітневому спеціальному виданні Weekly Shōnen Jump
Tomato, Girl Detective (яп. ギャル刑事トマト, Gyaru Keiji Tomato) 1979 Самостійна манґа, опублікована у серпневому спеціальному виданні Weekly Shōnen Jump
Dr. Slump (яп. Dr. スランプ, Dokutā Suranpu) 1980–1984 236 глав у Weekly Shōnen Jump 1980 #5/6 — 1984 #39, об'єднаних у 18 танкобонів, повторно зібраних у 9 айдзобанів у 1990 році, 9 бункобанів у 1995 році та 15 кандзенбанів у 2006 році
Pola & Roid 1981 Самостійна манґа, опублікована у Weekly Shōnen Jump 1981 #17; у 1981 році перемогла в конкурсі журналу «Премія читачів Jump»
Escape 1981 Самостійна манґа, опублікована у січневому виданні 1982 року Shōnen Jump
Mad Matic 1982 Самостійна манґа, опублікована у Weekly Shōnen Jump 1982 #12; подана у 1982 році Торіямою на конкурс журналу «Премія читачів Jump»
Pink 1982 Самостійна манґа, опублікована у виданні за грудень 1982 року Fresh Jump
Hetappi Manga Kenkyūjo 1982–1984 1 танкобон, виданий у Fresh Jump, уроки малювання, створені у співавторстві з Акірою Сакумою
Chobit 1983 2 самостійні манґи, опубліковані у Weekly Shōnen Jump та Fresh Jump
Dragon Boy (яп. 騎竜少年, Doragon Bōi) 1983 2 самостійні манґи, опубліковані у Fresh Jump
The Adventure of Tongpoo (яп. トンプー大冒険, Tonpū Dai Bōken) 1983 Самостійна манґа, опублікована у Weekly Shōnen Jump
Akira Toriyama's Manga Theater Vol.1 1983 1 танкобон, створений з раніше опублікованої самостійної манґи
Dragon Ball 1984–1995 519 глав і одна додаткова глав, опубліковані у Weekly Shōnen Jump 1984 #51 — 1995 #25, об'єднані у 42 танкобони, повтовно зібрані у 2002 році у 34 кандзенбани з альтернативною кінцівкою і у 2016 році у 18 сошюненів
Mr. Ho (яп. Mr.ホー) 1986 Самостійна манґа, опублікована у Weekly Shōnen Jump 1986 #49
Lady Red 1987 Самостійна манґа, опублікована у Super Jump #2
Kennosuke-sama (яп. 剣之介さま) 1987 Самостійна манґа, опублікована у Weekly Shōnen Jump 1987 #38
Sonchoh 1987 Самостійна манґа, опублікована у Weekly Shōnen Jump 1988 #05
Mamejirō (яп. 豆次郎くん, Mamejirō-kun) 1988 Самостійна манґа, опублікована у Weekly Shōnen Jump
Akira Toriyama's Manga Theater Vol.2 1988 1 танкобон, зібраний з попередньо опублікованої самостійної манґи
Clear Skies, Karamaru (яп. 空丸くん日本晴れ, Karamaru-kun Nihonbare) 1989 Самостійна манґа, опублікована у Weekly Shōnen Jump
Rocky 1989 Самостійна манґа, опублікована у Dōjinshi Neko Jū Jisha to Sono Yūjin-tachi (яп. 猫十字社の同人誌), зібранні робіт різних художників.
Wolf 1990 Самостійна манґа, опублікована в арт-буці Akira Toriyama: The World
Cashman – Saving Soldier (яп. 貯金戦士 CASHMAN) 1990–1991 3 самостійні манґи, опубліковані у V Jump
Dub & Peter 1 1992–1993 4 самостійні манґи, опубліковані у V Jump
Go! Go! Ackman 1993–1994 11 самостійних манґ, опублікованих у V Jump
Alien X-Peke (яп. 宇宙人ペケ, Uchūjin Peke) 1996 Дві глави у Weekly Shōnen Jump
Tokimecha 1996–1997 Три глави у Weekly Shōnen Jump
Bubul and the Majin Village (яп. 魔人村のBUBUL, Majin Mura no Bubul) 1997 Самостійна манґа, опублікована у Weekly Shōnen Jump; перемогла у відновленому конкурсі журналу «Кубок читачів Jump ’97», прототип його іншої манґи, Cowa!
Akira Toriyama's Manga Theater Vol.3 1997 1 танкобон, зібраний з попередньо опублікованої самостійної манґи
Cowa! 1997–1998 14 глав, виданих у Weekly Shōnen Jump, об'єднані у 1 танкобон
Kajika 1998 12 глав, виданих у Weekly Shōnen Jump, об'єднані у 1 танкобон
Mahimahi the Lungfish (яп. ハイギョのマヒマヒ, Haigyo no Mahimahi) 1999 Самостійна манґа, опублікована у Weekly Shōnen Jump
Neko Majin 1999–2005 3 самостійні манґи, опубліковані у Weekly Shōnen Jump і 5 самостійних манґ, опублікованих Monthly Shōnen Jump, об'єднані у 1 кандзенбан
Hyowtam (яп. ヒョータム, Hyōtamu) 2000 Самостійна манґа, намальована цілком на комп'ютері і видана в E-Jump, спеціальному видані Weekly Shōnen Jump про електроніку.
Sand Land 2000 14 глав, виданих у Weekly Shōnen Jump, об'єднані у 1 танкобон
This is the Police Station in front of Dragon Park on Planet Namek (яп. こちらナメック星ドラゴン公園前派出所, Kochira Namekku-sei Dragon Kōen-mae Hashutsujo) 2006 1 глава Super Kochikame (яп. 超こち亀, Chō Kochikame), створена на основі манґ Kochira Katsushika-ku Kameari Kōen-mae Hashutsujo і Dragon Ball у співавторстві з Осаму Акімото на 30-ту річницю Kochikame.
Cross Epoch 2006 Самостійна манґа, опублікована у Weekly Shōnen Jump, створена на основі Dragon Ball та One Piece у співавторстві з Еїічіро Одою
Dr. Mashirito – Abale-chan (яп. Dr.MASHIRITO ABALEちゃん) 2007 Самостійна манґа, опублікована у Monthly Shōnen Jump
Sachie-chan Good!! (яп. さちえちゃんグー!!, Sachie-chan Gū!!) 2008 Самостійна манґа, опублікована у Jump SQ, ілюстрації виконані Масакадзу Кацурою
Delicious Island's Mr. U (яп. おいしい島のウーさま, Oishii Shima no Ū-sama) 2009 Самостійна манґа, опублікована у брошурі Saishū Senryaku Biosphere (яп. 最終戦略 バイオスフィア) для 2030 Magazine
Jiya (яп. JIYA -ジヤ-) 2009–2010 3 глави, опубліковані у Weekly Young Jump, ілюстрації виконані Масакадзу Кацурою
Kintoki (яп. KINTOKI-金目族のトキ-, Kintoki - Kinmezoku no Toki) 2010 Самостійна манґа, опублікована у Weekly Shōnen Jump
Jaco the Galactic Patrolman 2013 11 глав, виданих у Weekly Shōnen Jump, зібраних у 1 танкобон

Арт-буки ред.

  • Akira Toriyama: The World (яп. 鳥山明 the world, 10 січня 1990)
  • Akira Toriyama: The World Special (яп. 鳥山明 THE WORLD SPECIAL, 19 вересня 1990)
  • The World of Akira Toriyama: Akira Toriyama Exhibition (яп. 鳥山明の世界 AKIRA TORIYAMA EXHIBITION, 1993)
  • Dragon Ball Daizenshū 1: The Complete Illustrations (яп. ドラゴンボール大全集１ COMPLETE ILLUSTRATIONS, 20 червня 1995)
  • Dragon Quest Monsters: Akira Toriyama Illustrations (яп. ドラゴンクエストモンスターズ 鳥山明イラストレーションズ, 18 грудня 1996)
  • Dragon Quest 25th Anniversary Monster Encyclopedia (яп. ドラゴンクエスト25thアニバーサリー モンスター大図鑑, 31 травня 2012)
  • Dragon Ball Chōgashū (яп. ドラゴンボール超画集, 9 травня 2013)
  • Akira Toriyama: Dragon Quest Illustrations (яп. 鳥山明 ドラゴンクエスト イラストレーションズ, 27 травня 2016)

Аніме ред.

  • Dr. Slump — Arale-chan (телевізійний аніме-серіал, 1981—1986) — оригінальна ідея, за мотивами його манґи Dr. Slump.
  • Crusher Joe (фільм, 1983) — створив дизайн космічної станції MAX 310[85].
  • Dragon Ball (телевізійний аніме-серіал, 1986—1989) — оригінальна ідея, за мотивами першої половини його манґи Dragon Ball.
  • Kosuke & Rikimaru: The Dragon of Konpei Island (яп. 小助さま力丸さま -コンペイ島の竜-, OVA, 1988) — режисура, сюжет та дизайн персонажів.
  • Dragon Quest (телевізійний аніме-серіал, 1989—1991) — оригінальний дизайн персонажів.
  • Dragon Ball Z (телевізійний аніме-серіал, 1989—1996) — оригінальна ідея, за мотивами другої половини його манґи Dragon Ball, назва.
  • Pink: Water Bandit, Rain Bandit (яп. ＰＩＮＫ みずドロボウ あめドロボウ, Pinku Mizu Dorobō Ame Dorobō, фільм, 1990) — оригінальна ідея, за мотивами його манґи Pink
  • Kennosuke-sama (яп. 剣之介さま, фільм, 1990) — оригінальна ідея, за мотивами його однойменної манґи.
  • Go! Go! Ackman (фільм, 1994) — оригінальна ідея, за мотивами його однойменної манґи.
  • Imagination Science World Gulliver Boy (телевізійний аніме-серіал, 1995) — дизайн.
  • Dragon Ball GT (телевізійний аніме-серіал, 1996—1997) — дизайн персонажів, назва та розробка логотипу.
  • Doctor Slump (телевізійний аніме-серіал, 1997—1999) — оригінальна ідея, за мотивами його манґи Dr. Slump.
  • Dr. Slump: Dr. Mashirito – Abale-chan (яп. Dr.SLUMP Dr.マシリト アバレちゃん, Dokutā Suranpu: Doctor Mashirito Abare-chan, короткометражний фільм, 2007) — за мотивами його однойменної манґи.
  • Blue Dragon (телевізійний аніме-серіал, 2007—2008) — дизайн персонажів.
  • Dragon Ball Kai (телевізійний аніме-серіал, 2009—2011, 2014—2015) — оригінальна ідея, за мотивами другої половини його манґи Dragon Ball.
  • Dragon Ball Super (телевізійний аніме-серіал, 2015—2018) — оригінальна ідея, сюжет, дизайн персонажів та назва.

Фільми ред.

  • Dragon Ball Z: Battle of Gods (2013) — оригінальна ідея, сюжет та дизайн персонажів.
  • Dragon Ball Z: Resurrection 'F (2015) — оригінальна ідея, сюжет, дизайн персонажів та назва.
  • Dragon Ball Super: Broly (2018) — сценарій, оригінальна ідея, дизайн персонажів.

Відеоігри ред.

  • Серія Dragon Quest (1986–дотепер) — дизайн персонажів.
  • Dragon Ball: Shenlong no Nazo (1986) — створив дизайн декількох персонажів, зокрема Куріріан (яп. クリリアン)[86].
  • Famicom Jump II: Saikyō no Shichinin (1991) — дизайн босів-монстрів.
  • Chrono Trigger (1995) — дизайн персонажів і сетингу. Також Торіяма з'являється разом з іншими розробниками в альтернативній кінцівці гри. Він і його Bird Studio разом із студією Toei Animation створили аніме-кат-сцени для римейку 1999 року для PlayStation.
  • Tobal No. 1 (1996) — дизайн персонажів.
  • Blue Dragon (2006) — дизайн персонажів.
  • Blue Dragon Plus (2008) — дизайн персонажів.
  • Blue Dragon: Awakened Shadow (2009) — дизайн персонажів, озвучування персонажа Торіпо.
  • Chōsoku Henkei Gyrozetter (2012) — розробив дизайн персонажа Beeman 500SS[87].
  • Dragon Ball FighterZ (2018) — розробив дизайн персонажа Android 21.
  • Dragon Ball Legends (2018) — розробив дизайн персонажів Шаллот (яп. シャロット, Sharotto) і Дзахха (яп. ザッハ)[88].
  • Jump Force (2019) — розробив дизайн декількох оригінальних персонажів.

Інші роботи ред.

  • Fuel Album (альбом Джьоджі Токоро, 1981) — ілюстрація[89].
  • «Fire! Staff Tripper» (яп. 燃えよ!フトリッパー, сингл Акіри Сакуми, 1982) — обкладинка альбому.
  • Polkadot Magic (альбом Мамі Коями, 1984) — обкладинка альбому[90].
  • Higashiyama Zoo and Botanical Gardens (1984) — створив логотип для експозиції коали цього зоопарку[91].
  • Fine Molds (1985) — проілюстрував обкладинку та створив ілюстрації моделі Lisa[92].
  • Apple Pop (яп. アップルポップ, короткометражний фільм, що демонструвався на телешоу Hirake Ponkikki, 1988) — дизайн персонажів.
  • V Jump (1990) — розробив для журналу дизайн персонажа V Dragon (яп. V龍)[93], який пізніше з'явився у відеоіграх Dragon Quest X (2012)[94], Gaist Crusher (2013) та Monster Strike (2014)[95].
  • Weekly Jump F-1 Club (1990) — розробив дизайн Вінс-куна (яп. ウインズくん), маскота колонки у Weekly Shōnen Jump[96].
  • Fine Molds (1991) — розробив для компанії-виробника модель маскота Ґошікірена (яп. 五式犬)[97].
  • Super Sense Story (брошура з безпеки дорожнього руху для компанії Honda, 1991) — дизайн персонажів[98].
  • Fine Molds (1994) — розробив дизайн сімох ліній моделей колекції World Fighter Collection цієї компанії, упаковок та інструкцій[99].
  • Souvenirs entomologiques (книга Жана-Анрі Фабра, 1996) — обкладинка для видання японською мовою компанії Shueisha Bunko[100].
  • Bitch's Life Illustration File (арт-бук, 2001) — ілюстрація[101].
  • Shueisha (2002) — розробив дизайн персонажа Рідон (яп. リードン, Rīdon).
  • Toccio the Angel (яп. てんしのトッチオ, Tenshi no Totchio, книга для дітей, 2003) — написав та проілюстрував книгу[102].
  • QVOLT (електромобіль, 2005) — розробив дизайн автомобіля.
  • Jump Shop (2005) — розробив дизайн персонажа Джянта (яп. ジャンタ) для онлайн-магазину Weekly Shōnen Jump[103].
  • «Rule/Sparkle» (сингл Аюмі Хамасакі, 2006) — ілюстрація Аюмі Хамасакі у ролі Сона Ґоку, надрукована на CD та DVD сингла.
  • Ichigo Dōmei (яп. 苺同盟, книга Чіакі, 2007) — ілюстрація Чіакі для обкладинки[104].
  • Weekly Shōnen Jump (2009) — розробив дизайн персонажа Кайдзо-куна (яп. KAIZOくん) для вебсайту цього журналу[105].
  • Invade (альбом Jealkb, 2011) — обкладинка альбому.
  • Journey to the West: Conquering the Demons (2014) — ілюстрація Сунь Укуна для постеру виходу фільму в Японії[106].
  • My Jump (2016) — розробив дизайн персонажів Май (яп. マイ) та Хонбот (яп. ホンボット) для цього мобільного застосунку[107].

Примітки ред.

  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #120332590 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ SNAC — 2010.
  3. ↑ Lambiek Comiclopedia — Lambiek, 1999.
  4. ↑ 男の履歴書　鳥山明｜インライフ. www.inlifeweb.com. Процитовано 8 березня 2024.
  5. ↑ 『ドラゴンボール』『Ｄｒ．スランプ』　漫画家の鳥山明さん死去　６８歳 — Санкей Сімбун, 2024.
  6. ↑ 【追悼の声】漫画家 鳥山明さん死去 68歳 「DRAGON BALL」など — NHK.
  7. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  8. ↑ CONOR.Sl
  9. ↑ Dr. Slump, Volume 18 — Viz Media. — С. 178. — ISBN 978-1-4215-2000-1
  10. ↑ Помер творець манги Dragon Balls, Укрінформ, 01.03.2024
  11. ↑ 男の履歴書　鳥山明｜インライフ. www.inlifeweb.com (Японська) . Процитовано 8 березня 2024.
  12. ↑ а б DRAGON　BALL　大全集　6: MOVIES & TV SPECIALS (Japanese) . Shueisha. 1995. с. 212—216. ISBN 4-08-782756-9.
  13. ↑ а б Toriyama, Akira (2009). Dr. Slump, Volume 11. Viz Media. с. 48, 110. ISBN 978-1-4215-0635-7.
  14. ↑ а б ドラゴンボール 冒険SPECIAL. Weekly Shōnen Jump (Japanese) . Shueisha. 1 грудня 1987.
  15. ↑ а б в Shonen Jump. Viz Media (1). 26 листопада 2002. {{cite journal}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  16. ↑ а б в г д е ж и к л Thompson, Jason (10 березня 2011). Jason Thompson's House of 1000 Manga – Dragon Ball. Anime News Network. Архів оригіналу за 16 вересня 2016. Процитовано 27 квітня 2019.
  17. ↑ 小学館漫画賞: 歴代受賞者 (Japanese) . Shogakukan. Архів оригіналу за 29 вересня 2007. Процитовано 27 квітня 2019.
  18. ↑ Top Manga Properties in 2008 – Rankings and Circulation Data. Comipress. 31 грудня 2008. Архів оригіналу за 4 липня 2013. Процитовано 27 квітня 2019.
  19. ↑ Shueisha Media Guide 2014: Boy's & Men's Comic Magazines (PDF) (Japanese) . Shueisha. с. 2. Архів оригіналу (PDF) за 21 липня 2015. Процитовано 27 квітня 2019.
  20. ↑ Top 10 Shonen Jump Manga by All-Time Volume Sales. Anime News Network. 23 жовтня 2012. Архів оригіналу за 8 жовтня 2016. Процитовано 27 квітня 2019.
  21. ↑ Ibaraki, Masahiko; Ohara, T. (translator) (31 березня 2008). The Reminiscence of My 25 Years with Shonen Jump. ComiPress. Архів оригіналу за 12 вересня 2015. Процитовано 27 квітня 2019.
  22. ↑ The Rise and Fall of Weekly Shonen Jump: A Look at the Circulation of Weekly Jump. ComiPress. 8 травня 2007. Архів оригіналу за 1 квітня 2012. Процитовано 27 квітня 2019.
  23. ↑ Toriyama, Akira (1995). Dragon Ball, Volume 42. Shueisha. ISBN 978-4-08-851090-3.
  24. ↑ Dragon Ball GT Dragon Box: Dragon Book (Japanese) . Pony Canyon. 2005. с. 1.
  25. ↑ Dragon Ball Super TV Anime Debuts on July 5. Anime News Network. 4 червня 2015. Архів оригіналу за 26 січня 2016. Процитовано 27 квітня 2019.
  26. ↑ а б Ashcraft, Brian (23 липня 2014). Dragon Ball Is Made in a Very Orange Building. Kotaku. Архів оригіналу за 24 серпня 2016. Процитовано 27 квітня 2019.
  27. ↑ Akira Toriyama To Appear at Shonen Jump Launch Party. Anime News Network. 2 грудня 2002. Архів оригіналу за 10 травня 2013. Процитовано 27 квітня 2019.
  28. ↑ Shonen Jump No. 1 Contents. Anime News Network. 3 жовтня 2002. Архів оригіналу за 10 травня 2013. Процитовано 27 квітня 2019.
  29. ↑ а б в Akira Toriyama Car. Anime News Network. 31 січня 2005. Архів оригіналу за 25 вересня 2013. Процитовано 27 квітня 2019.
  30. ↑ Toriyama to work on Xbox 360 game. Anime News Network. 17 травня 2005. Архів оригіналу за 10 листопада 2013. Процитовано 27 квітня 2019.
  31. ↑ DB's Toriyama, I's Katsura to Team Up on 1-Shot Manga. Anime News Network. 5 лютого 2008. Архів оригіналу за 10 листопада 2012. Процитовано 27 квітня 2019.
  32. ↑ Bokurano's Kitoh to Draw One-Shot Manga in Jump Square. Anime News Network. 3 березня 2008. Архів оригіналу за 10 листопада 2012. Процитовано 27 квітня 2019.
  33. ↑ Dragon Ball's Toriyama, DNA²'s Katsura to Launch Jiya Manga. Anime News Network. 1 грудня 2009. Архів оригіналу за 10 листопада 2012. Процитовано 27 квітня 2019.
  34. ↑ Dragonball's Toriyama Sketches Ayumi Hamasaki as Goku. Anime News Network. 3 лютого 2009. Архів оригіналу за 20 жовтня 2012. Процитовано 27 квітня 2019.
  35. ↑ а б 'Dragon Ball' creator creates manga to raise environmental awareness. Asahi Shimbun. 13 квітня 2013. Архів оригіналу за 24 травня 2013. Процитовано 27 квітня 2019.
  36. ↑ Warren, Emily (16 березня 2011). Manga and Anime industries react to earthquake crisis. Asia Pacific Arts. Архів оригіналу за 3 листопада 2013. Процитовано 27 квітня 2019.
  37. ↑ 2013 Dragon Ball Z Film's Full Teaser & English Site Posted. Anime News Network. 7 серпня 2012. Архів оригіналу за 18 листопада 2012. Процитовано 27 квітня 2019.
  38. ↑ One Piece/Dragon Ball Z Ticket Set Illustrated by Creators. Anime News Network. 14 листопада 2012. Архів оригіналу за 19 листопада 2012. Процитовано 27 квітня 2019.
  39. ↑ Viz Media to Release Akira Toriyama's 'Kintoki' 1-Shot Manga Next Week. Anime News Network. 21 січня 2013. Архів оригіналу за 23 січня 2013. Процитовано 27 квітня 2019.
  40. ↑ а б в 'World of Dragon Ball' Exhibit to Open in Japan in March. Anime News Network. 21 січня 2013. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 27 квітня 2019.
  41. ↑ ANIME NEWS: Latest 'Dragon Ball Z' film nabs 2 million viewers in 23 days. Asahi Shimbun. 27 квітня 2013. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 27 квітня 2019.
  42. ↑ Dragon Ball's Toriyama to Launch Ginga Patrol Jako Manga. Anime News Network. 26 червня 2013. Архів оригіналу за 29 червня 2013. Процитовано 27 квітня 2019.
  43. ↑ Viz's Weekly Shonen Jump Adds New Akira Toriyama Series. Anime News Network. 1 липня 2013. Архів оригіналу за 4 липня 2013. Процитовано 27 квітня 2019.
  44. ↑ 1st Key Visual For 2015 Dragon Ball Z Film Reveals Frieza. Anime News Network. 17 листопада 2014. Архів оригіналу за 18 листопада 2014. Процитовано 27 квітня 2019.
  45. ↑ 「5億円」プラス「お嫁さん」—「アラレちゃん」鳥山明の結婚式. FOCUS (Japanese) . Shinchosha (19): 18. 14 травня 1982.
  46. ↑ Toriyama, Akira (2009). Dr. Slump, Volume 18. Viz Media. с. 178. ISBN 978-1-4215-2000-1.
  47. ↑ Toriyama, Akira (2007). Dr. Slump, Volume 13. Viz Media. с. 5. ISBN 978-1-4215-1057-6.
  48. ↑ Weekly Shōnen Jump, #20 (Japanese) . Shueisha. 27 квітня 1987.
  49. ↑ Toriyama, Akira (2003). Dragon Ball Z, Volume 8. Viz Media. с. 1. ISBN 978-1-56931-937-6.
  50. ↑ а б в Toriyama, Akira (2008). Dr. Slump, Volume 14. Viz Media. с. 18, 62, 145. ISBN 978-1-4215-1058-3.
  51. ↑ Toriyama, Akira (2005). Dr. Slump, Volume 2. Viz Media. с. 133. ISBN 978-1-59116-951-2.
  52. ↑ а б DRAGON　BALL　大全集　3: TV ANIMATION PART 1 (Japanese) . Shueisha. 1995. с. 202—207. ISBN 4-08-782753-4.
  53. ↑ DRAGON BALL 大全集 2: STORY GUIDE (Japanese) . Shueisha. 1995. с. 261. ISBN 4-08-782752-6.
  54. ↑ Interview de l’éditeur de Dragon Ball - L’influence de Dragon Ball - Partie 6. https://www.youtube.com/ (англ.).
  55. ↑ Kido, Misaki; Bae, John (2012). EXCLUSIVE: Masakazu Katsura Spotlight. Viz Media. Архів оригіналу за 12 липня 2014. Процитовано 27 квітня 2019.
  56. ↑ Wiedemann, Julius (25 вересня 2004). Akira Toriyama. У Amano Masanao (ред.). Manga Design. Taschen. с. 372. ISBN 3-8228-2591-3.
  57. ↑ Clements, Jonathan; Helen McCarthy (1 вересня 2001). The Anime Encyclopedia: A Guide to Japanese Animation Since 1917 (вид. 1st). Berkeley, California: Stone Bridge Press. с. 101–102. ISBN 1-880656-64-7. OCLC 47255331.
  58. ↑ The Dragon Ball Z Legend: The Quest Continues. DH Publishing Inc. 2004. с. 7. ISBN 9780972312493.
  59. ↑ Dragon Ball 大全集 1: Complete Illustrations [Dragon Ball Complete Works 1: Complete Illustrations] (Japanese) . Shueisha. 1995. с. 206—207. ISBN 4-08-782754-2.
  60. ↑ Jason Thompson's House of 1000 Manga. Anime News Network. 10 березня 2011. Архів оригіналу за 17 січня 2019. Процитовано 27 квітня 2019.
  61. ↑ а б Iwamoto, Tetsuo (27 березня 2013). Dragon Ball artist: 'I just wanted to make boys happy'. Asahi Shimbun. Архів оригіналу за 1 квітня 2013. Процитовано 27 квітня 2019.
  62. ↑ Nintendo Power. 221. Future US. November 2007: 78—80.
  63. ↑ Yuji Horii interview. Play. Архів оригіналу за 25 березня 2006. Процитовано 27 квітня 2019.
  64. ↑ а б Maragos, Nich (19 травня 2005). Previews: Dragon Quest VIII. 1UP.com. Архів оригіналу за 17 липня 2012. Процитовано 27 квітня 2019.
  65. ↑ DRAGON　BALL　大全集　5: TV ANIMATION PART 2 (Japanese) . Shueisha. 1995. с. 206—210. ISBN 4-08-782755-0.
  66. ↑ Interview with Yuji Horii. IGN. 26 березня 2007. Архів оригіналу за 6 листопада 2012. Процитовано 27 квітня 2019.
  67. ↑ Interview with the Majin! Revisited. Shonen Jump. Viz Media. 5 (11): 388. November 2007. ISSN 1545-7818.
  68. ↑ Yadao, James S. The Rough Guide to Manga. Penguin Books, 2009-10-01. p. 116 [Архівовано 12 липня 2014 у Wayback Machine.]-117. ISBN 1-4053-8423-9, 9781405384230. Available on Google Books.
  69. ↑ One Piece Color Walk 1. Shueisha. 2001. ISBN 4-08-859217-4.
  70. ↑ Uzumaki: the Art of Naruto. Viz Media. 2007. с. 138—139. ISBN 1-4215-1407-9.
  71. ↑ Hodgkins, Crystalyn (8 листопада 2011). Interview: Hiro Mashima. Anime News Network. Архів оригіналу за 9 лютого 2013. Процитовано 27 квітня 2019.
  72. ↑ Morrissy, Kim (25 лютого 2019). Interview: Boruto Manga Artist Mikio Ikemoto. Anime News Network. Архів оригіналу за 3 грудня 2017. Процитовано 27 квітня 2019.
  73. ↑ Seattle's Sakura-Con Hosts Manga Creator Atsushi Suzumi. Anime News Network. 11 березня 2011. Архів оригіналу за 2 червня 2013. Процитовано 27 квітня 2019.
  74. ↑ Suzuki, Haruhiko, ред. (19 грудня 2003). Dragon Ball Children. Dragon Ball Landmark (Japanese) . Shueisha. с. 161—182. ISBN 4-08-873478-5.
  75. ↑ Manga+Comics: A Midnight Opera. Tokyopop. Архів оригіналу за 11 січня 2010. Процитовано 27 квітня 2019. Hans' art sensibilities have been strongly influenced by Japanese artists, especially Go Nagai (Devilman) and Akira Toriyama (Dragon Ball).
  76. ↑ Srisirirungsimakul, Nuttaporn (13 лютого 2009). Interview with Wisut Ponnimit for BK. Asia City. Архів оригіналу за 23 квітня 2016. Процитовано 27 квітня 2019.
  77. ↑ Ohanesian, Liz (17 листопада 2014). Manga Series Dragon Ball Celebrates 30th Anniversary. LA Weekly. Архів оригіналу за 2 серпня 2017. Процитовано 27 квітня 2019.
  78. ↑ Oricon: Nana's Yazawa, DB's Toriyama are Most Popular. Anime News Network. 4 березня 2008. Архів оригіналу за 19 липня 2013. Процитовано 27 квітня 2019.
  79. ↑ 『日本の漫画史を変えた作家』、"漫画の神様"手塚治虫が貫禄の1位. Oricon (Japanese) . 16 липня 2010. Архів оригіналу за 11 вересня 2014. Процитовано 27 квітня 2019.
  80. ↑ Akira Toriyama Wins Anniversary Award at France's Angoulême. Anime News Network. 4 лютого 2013. Архів оригіналу за 6 лютого 2013. Процитовано 27 квітня 2019.
  81. ↑ Melrose, Kevin (4 лютого 2013). Robot 6 Willem and Akira Toriyama win top Angoulême honors. Comic Book Resources. Архів оригіналу за 6 лютого 2013. Процитовано 27 квітня 2019.
  82. ↑ ANIME NEWS: 'Dragon Ball' creator Akira Toriyama honored at Angoulême comic festival. Asahi Shimbun. 13 лютого 2013. Архів оригіналу за 13 лютого 2013. Процитовано 27 квітня 2019.
  83. ↑ Hall of Fame 2019 Nominees. San Diego Comic-Con. Архів оригіналу за 18 січня 2019. Процитовано 27 квітня 2019.
  84. ↑ 74. Akira Toriyama. IGN. Архів оригіналу за 16 червня 2015. Процитовано 27 квітня 2019.
  85. ↑ Crusher Joe - Anime Liner Notes - AnimEigo (Japanese Animation). AnimEigo. Архів оригіналу за 12 березня 2009. Процитовано 27 квітня 2019.
  86. ↑ [鳥山明ほぼ全仕事] 平日更新24時間限定公開！. Dragon Ball Official Site (Japanese) . Shueisha. 5 травня 2018. Архів оригіналу за 5 травня 2018.
  87. ↑ [鳥山明ほぼ全仕事] 平日更新24時間限定公開！　2018/07/25. Dragon Ball Official Site (Japanese) . Shueisha. 25 липня 2018. Архів оригіналу за 25 липня 2018.
  88. ↑ Dela Cruz, Janna (23 квітня 2018). 'Dragon Ball Legends' Release Date, News: New Scans Reveal Details and Designs of 3 New Characters, Hints at 'Weak' Protagonist. The Christian Post. Архів оригіналу за 30 листопада 2018. Процитовано 27 квітня 2019.
  89. ↑ FUEL ALBUM : 所ジョージ. HMV (Japanese) . Архів оригіналу за 15 травня 2018. Процитовано 27 квітня 2019.
  90. ↑ [鳥山明ほぼ全仕事] 平日更新24時間限定公開！ (Japanese) . Shueisha. 2019/03/12. Архів оригіналу за 12.03.2019. Процитовано 27.04.2019.
  91. ↑ [鳥山明ほぼ全仕事] 平日更新24時間限定公開！. Dragon Ball Official Site (Japanese) . Shueisha. 19 квітня 2018. Архів оригіналу за 19 квітня 2018.
  92. ↑ Unique Designs Reflect a Love of All Models: Interview with Kunihiro Suzuki, Chairman and CEO of Fine Molds Corporation. Institute for International Studies and Training. 20 травня 2009. Архів оригіналу за 16 травня 2018. Процитовано 27 квітня 2019.
  93. ↑ [鳥山明ほぼ全仕事] 平日更新24時間限定公開！. Dragon Ball Official Site (Japanese) . Shueisha. 22 травня 2018. Архів оригіналу за 22 травня 2018.
  94. ↑ 『ドラゴンクエストX』アイテムコード付き！Vジャンプ12月号が好評発売中！. Dragonquest.jp (Japanese) . 20 жовтня 2012. Архів оригіналу за 23 травня 2018. Процитовано 27 квітня 2019.
  95. ↑ 鳥山明氏が書き下ろしたV龍がGETできる！Vジャンプとモンスターストライクの夢のコラボ実施. Excite.co.jp (Japanese) . 20 травня 2014. Архів оригіналу за травень 15, 2018. Процитовано 27 квітня 2019.
  96. ↑ [鳥山明ほぼ全仕事] 平日更新24時間限定公開！. Dragon Ball Official Site (Japanese) . Shueisha. 12 листопада 2018. Архів оригіналу за 12 листопада 2018.
  97. ↑ 五式犬エコバッグ. Fine Molds (Japanese) . Архів оригіналу за 15 травня 2018. Процитовано 27 квітня 2019.
  98. ↑ [鳥山明ほぼ全仕事] 平日更新24時間限定公開！. Dragon Ball Official Site (Japanese) . Shueisha. 28 лютого 2018. Архів оригіналу за 28 лютого 2018.
  99. ↑ 1/12?スケール ワールドファイターコレクション. Fine Molds (Japanese) . Архів оригіналу за 28 квітня 2018. Процитовано 27 квітня 2019.
  100. ↑ [鳥山明ほぼ全仕事] 平日更新24時間限定公開！. Dragon Ball Official Site (Japanese) . Shueisha. 30 січня 2018. Архів оригіналу за 30 січня 2018.
  101. ↑ 鳥山明や桂正和ら参加のセクシー画集復刻、イベントも. Natalie (Japanese) . 21 травня 2013. Архів оригіналу за 15 травня 2018. Процитовано 27 квітня 2019.
  102. ↑ てんしのトッチオ. Shueisha (Japanese) . Архів оригіналу за 24 травня 2012. Процитовано 27 квітня 2019.
  103. ↑ 広島県にジャンプショップ誕生--鳥山明作"ジャンタ"は広島名物のアレに乗る. Excite.co.jp (Japanese) . 9 січня 2015. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 квітня 2019.
  104. ↑ [鳥山明ほぼ全仕事] 平日更新24時間限定公開！ (Japanese) . Shueisha. 2019/04/24. Архів оригіналу за 24.04.2019. Процитовано 27 квітня 2019.
  105. ↑ ジャンプフェスタ今年も開催！オリジナルメニューなど販売. Natalie (Japanese) . 12 вересня 2011. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 квітня 2019.
  106. ↑ Akira Toriyama Draws Son Goku For Stephen Chow's Journey to the West Film. Anime News Network. 7 листопада 2014. Архів оригіналу за 10 листопада 2014. Процитовано 27 квітня 2019.
  107. ↑ 'MyJump' Customizable Manga Subscription App Launches, Video Previews Streamed. Anime News Network. 7 серпня 2016. Архів оригіналу за 8 серпня 2016. Процитовано 27 квітня 2019.

Література ред.

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Торіяма Акіра
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Торіяма_Акіра&oldid=42168162