Торонський Олексій
| Олексій Торонський | |
|---|---|
| Народився |
1838 Завадка Риманівська, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія |
| Помер |
14 лютого 1899 Львів, Долитавщина, Австро-Угорщина ·інсульт |
| Поховання | Личаківський цвинтар[1] |
| Діяльність | письменник, лідер спільноти, катехит, католицький священник, вчитель, етнограф, перекладач |
| Галузь | церковне служінняd[2], етнографія[2], освіта[d][2] і перекладацтво[d][2] |
| Знання мов | німецька, польська, українська[2] і слов'янські мови[2] |
| Заклад | Дрогобицька державна гімназія імені Франца Йосифа I |
| Конфесія | католицька церква[2] |
о. Олексі́й Торо́нський[3] (1838, с. Завадка — 14 лютого 1899, Львів) — український галицький педагог і громадський діяч, греко-католицький священник, катехит у гімназіях, автор підручників для навчання літератури і релігії у середніх школах.
Життєпис ред.
Народився 1838 року в с. Завадка Сяноцького повіту в сім'ї місцевого священника Івана Торонського (1805—1879)[4].
Богослов'я вивчав у Центральній греко-католицькій семінарії у Відні в 1856—1860 роках[5]. Висвячений на священника 1862 року і призначений професором Львівської гімназії. У 1868—1889 роках — професор цісарсько-королівської Дрогобицької гімназії імені Франца Йосифа I. З 1891 до 1898 знову викладав у Львівській академічній гімназії. Член митрополичої консисторії УГКЦ (від 1895 року)[6].
Співредактор «Руского Сіону» (1874—1879 і 1883); публікував статті в «Газеті Школьній», «Мирі», «Неділі», «Ділі» та ін. Видав повість з життя лемків «Ганця» (1862); перекладав твори з польської і німецької мов.
1876 р. писав, що «…руський нарід серед слов'янських літератур посідав „підрядне становище“»[7].
Похований на полі 1 б Личаківського цвинтаря.
Примітки ред.
- ↑ Степанович К. Л. Личаківський некрополь — 2006. — С. 127. — ISBN 978-966-8955-00-5
- ↑ а б в г д е ж Czech National Authority Database
- ↑ У польськомовних джерелах — Alexy Toroński
- ↑ Блажейовський Д. Історичний Шематизм Перемишльської Єпархії з включенням Апостольської Адміністратури Лемківщини (1828—1939). ― Львів : Каменяр, 1995. ― С. 859.
- ↑ Blažejovskyj D. Byzantine Kyivan rite students in Pontifical Colleges, and Seminaries, Universities and Institutes of Central and Western Europe (1576—1983). — Analecta OSBM, Sectio I. — Rome, 1984. — Vol. 43. — P. 258. (англ.)
- ↑ Блажейовський Д. Історичний шематизм Львівської архієпархії… — С. 452.
- ↑ Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Realnego Gimnazyum im. Franciszka Józefa w Drohobyczu za rok szkolny 1876. — Lwów, 1876. — S. 3. (пол.)
Джерела ред.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Блажейовський Д. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944). — Т. ІІ. — Духовенство і Релігійні Згромадження: англійською мовою. — Львів–Київ : КМ Академія, 2004. — 570 с. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
- Sprawa pisowni ruskiej
|
Це незавершена стаття про релігійного діяча чи діячку УГКЦ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |