Тит Войнаровський
Войнаровський-Столобут Тит Євген гербу Столобут[2] (за іншими джерелами гербу Стрем'я[3]) (16 лютого 1856, с. Ляцьке Шляхетське, тепер Тисменицька міська громада — 21 лютого[4][5][6] 1938, Львів) — український громадський і економічний діяч, священник УГКЦ. Нащадок козацького роду Войнаровських (з часів гетьмана Івана Мазепи).
| о. Тит Войнаровський | |
|---|---|
.jpg) | |
| Посол до Австрійського парламенту | |
| 17.06.1907 — 30.03.1911 | |
| Народився |
16 лютого 1856 с. Ляцьке Шляхетське, Тисменицький повіт, Станіславський округ, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія |
| Помер |
21 лютого 1938 (82 роки) м. Львів |
| Похований | Личаківський цвинтар[1] |
| Виборчий округ | 56 двомандатний |
| Відомий як | громадський і політичний діяч |
| Громадянство |
 Австрійська імперія → .svg){kind=small} Австро-Угорщина →  ЗУНР →  Польща |
| Національність | українець |
| Alma mater | Львівський університет |
| Політична партія | Українська національно-демократична партія |
| Батько | о. Петро Войнаровський |
| Мати | Франциска Лопатинська |
| Професія | священник |
| Релігія | греко-католик |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Життєпис ред.
Народився 16 лютого 1856 року в с. Ляцьке Шляхетське Тисменицького повіту в сім'ї о. Петра (1822—1894) і Франциски з Лопатинських.
Закінчив цісарсько-королівську гімназію у Станиславові. Вивчав богослов'я у Львові в семінарії та на богословському факультеті університету.[7] У 1881 році висвячений на одруженого священника (дружина з роду Шепаровичів – Емілія Шепарович; тесть був парохом в селі Олеша, Товмацького повіту; сучасний прикарпатський поет Богдан Гасюк походить з роду Шепаровичів-Кузмів.), та, однак через рік став удівцем. Спочатку працював на Станиславівщині в селах: Колодіївка (сотрудник 1882—1884), Кулачківці (адміністратор 1886—1887), П'ядики (1887—1892), Топорівці (1892—1893), Балинці (1893—1909). У 1909 році переведений до клиру Львівської архиєпархії.
Посади церковні: митрат, кустос Львівської греко-католицької капітули, довголітній адміністратор митрополичих дібр.
У 1929 році обраний членом історично-правничої секції Богословського наукового товариства у Львові. Почесний доктор економічних наук Української Господарської Академії у Подебрадах.
Посол до віденського парламенту від Української національно-демократичної партії (1907—1911) у 56-му двомандатному виборчому окрузі (сільські громади судових повітів Печеніжин, Коломия, Жаб'є, Кути, Косів, Яблунів, Заболотів, Гвіздець і Отинія).[7] На виборах випередив кандидата-москвофіла Володимира Дудикевича. Його заступником обрали радикала Павла Лаврука, але о. Войнаровський волів бачити ним д-ра Олександра Кульчицького — директора товариства «Покупський Союз» у Коломиї.
Засновник парцеляційного товариства «Земля» 1908 і Земельного Гіпотечного Банку. Визначний діяч товариства «Сільський Господар» у Львові: заступник голови у 1918—1921 роках, голова товариства в 1929—1936. Заступник голови Львівської Хліборобської Палати (1934—1936).
Завдяки заходам Войнаровського між українськими селянами розпарцельовано близько 40 000 морґів землі дідичів.
Багато зробив для організації фахової сільськогосподарської освіти для українського селянства.
Помер у Львові 21 лютого 1938 року і був похований у гробниці галицьких митрополитів і крилошан на Личаківському цвинтарі[8].
Автор праць ред.
- «Вплив Польщі на економічний розвій України»,
- «Polen in Ost und West» (під псевдонімом Eugen von Slepowron),
- «Das Schicksal des ukrainischen Volkes unter polnischer Herrschaft» та інших.
Примітки ред.
- ↑ Степанович К. Л. Личаківський некрополь — 2006. — С. 173. — ISBN 978-966-8955-00-5
- ↑ Тит Войнаровський — довірена особа Митрополита. Архів оригіналу за 7 липня 2017. Процитовано 9 вересня 2017.
- ↑ Голова Галицького лісового товариства. Фрагмент біографії о. Климентія Шептицького за 1908 рік. Архів оригіналу за 17 листопада 2018. Процитовано 16 листопада 2018.
- ↑ † О. Мітрат Евген Тит Столобут Войнаровський // Діло, ч. 39 за 23 лютого 1938. — С. 1.
- ↑ Тит Войнаровський – довірена особа Митрополита | Збруч. zbruc.eu. Архів оригіналу за 7 липня 2017. Процитовано 9 вересня 2017.
- ↑ Шевченко О. Церковна і громадсько-політична діяльність Тита Войнаровського. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук. — Львів 2016. — С. 48, 179.
- ↑ а б Franz Adlgasser. Kurzbiografie Wojnarowski (Vojnarovs‘kyj), Titus Eugen (Tyt Evhen) на сайті Parlament Österreich Republik. Parlamentarier 1848—1918.(нім.)
- ↑ Встановлено таблицю з іменами похованих у гробниці Львівської капітули – Львівська Архиєпархія Української Греко-Католицької Церкви. ugcc.lviv.ua (укр.). Архів оригіналу за 23 квітня 2018. Процитовано 22 квітня 2018.
Джерела ред.
- Войнаровський Тит [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Блажейовський Д.. Історичний шематизм Станиславівської єпархії від її заснування до початку Другої світової війни (1885—1938). — Записки ЧСВВ, Секція I. — Том 51. — Львів: Місіонер, 2002. — 450 с. (англ.) ISBN 966-658-228-4
- Блажейовський Д.. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944). — Том ІІ. — Духовенство і Релігійні Згромадження: англійською мовою. — Львів–Київ: КМ Академія, 2004. — 570 с. (англ.) ISBN 966-518-225-0
- Герцюк Д. Д.. Войнаровський Тит [Архівовано 4 лютого 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
- Стеблій Ф. I.. Войнаровський-Столобут Тит Євген [Архівовано 3 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 603. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
- Шевченко О. Громадська діяльність Тита Войнаровського // Український історичний журнал. — К., 2008. — № 2 (479) (бер.-квіт.). — С. 86-91. — ISSN 0130-5247.
Посилання ред.
- о. мітр. Тит Войнаровський: «Спогади з мого життя» [Архівовано 16 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Історичні постаті Галичини ХІХ-ХХ ст; Наукове Товариство ім. Шевченка, Нью-Йорк, 1961 — C. 15-78.
- Шевченко О. Церковна і громадсько-політична діяльність Тита Войнаровського [Архівовано 25 червня 2017 у Wayback Machine.] (2016)
- Мельник І. Тит Войнаровський — довірена особа Митрополита [Архівовано 7 липня 2017 у Wayback Machine.] // Збруч, 15 лютого 2016