Тискова (пол. Tyskowa) — колишнє українське село на межі лемківського та бойківського етнографічних ареалів село в Польщі, у гміні Солина Ліського повіту Підкарпатського воєводства, на етнічних українських територіях.

село
Тискова
пол. Tyskowa


Координати 49°17′ пн. ш. 22°21′ сх. д. / 49.283° пн. ш. 22.350° сх. д. / 49.283; 22.350Координати: 49°17′ пн. ш. 22°21′ сх. д. / 49.283° пн. ш. 22.350° сх. д. / 49.283; 22.350

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Ліський повіт
Гміна Солина
Перша згадка 1552
Висота центру 650  м
Населення 0 осіб 
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48)
Автомобільний код RLS (Гміна Солина)
SIMC 1042578
OSM 2973314 ·R (Гміна Солина)
Тискова. Карта розташування: Польща
Тискова
Тискова
Тискова (Польща)
Тискова. Карта розташування: Підкарпатське воєводство
Тискова
Тискова
Тискова (Підкарпатське воєводство)
Мапа

Розташування ред.

Місцевість знаходиться в гміні Солина, Ліського повіту в Підкарпатському воєводстві. Розташована в пасмі гір Західних Бескидів, недалеко від кордону зі Словаччиною та Україною.

Історія ред.

 
Давня церква у с. Тискова, стояла з 1831 до 1937 року

Село закріпачене перед 1552 роком під назвою Cziskow за волоським правом у маєтностях Балів з Гічви. Наприкінці XIX століття в селі були корчма, тартак і фільварок.

1921 року в селі налічувалось 34 будинки і 199 мешканців (178 греко-католиків, 16 римокатоликів, 5 юдеїв).

В селі була дерев'яна церква святого Михаїла, збудована в 1936 році. Належала до парафії Лоп'янка Тіснянського деканату Перемишльської єпархії УГКЦ, налічувала 205 парафіян.

 
Зображення нової церкви в с. Тискова, спорудженої у 1937 році. Знищена у 1953 р.

У 1939 році в селі мешкало 280 осіб, з них 260 українців-греко-католиків, 10 українців-римокатоликів та 10 євреїв[1].

Українців добровільно-примусово виселяли в СРСР. Більшість опиралась виселенню, їх грабували і вбивали польське військо і банди поляків, а 175 осіб[2] у 1947 р. задля етнічної чистки під час проведення Операції «Вісла» було виселено на понімецькі землі у західній та північній частині польської держави.

Сучасність ред.

Після депортації українців[3] село припинило існування. Від села зберігся підмурівок дерев'яної церкви, поряд — повоєнні надмогильні пам'ятники родини Будзинських. На шляху до Лоп'янки на перевалі Гирча наявна відреставрована мурована капличка з XVII століття.

Відомі люди ред.

  • Михайло Франчак (1927—1947) — вояк УПА, засуджений до смерті злочинним польським урядом в таборі Явожно.

Примітки ред.

  1. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 44.
  2. Apokryf Ruski. Архів оригіналу за 4 серпня 2019. Процитовано 1 листопада 2019.
  3. Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 28 травня 2017.

Джерела ред.