Тернівка (Тульчинський район)

село в Україні, у Крижопільській селищній громаді Тульчинського району Вінницької області

Те́рнівка — село в Україні, у Крижопільській селищній громаді Тульчинського району Вінницької області. За переписом 2001 року, населення становило 1775 осіб. Нинішнє село Тернівка складається з двох частин — Великої Тернівки (східної частини) та Малої Тернівки (західної частини), що існували як два окремих села до адміністративного об'єднання у 1957 році. Відомості про існування Великої та Малої Тернівок (або Тернавок Жабокрицької та Комаргородської) існують принаймні з 18 століття.

село Тернівка
Хрестоздвиженська церква (1795) у Великій Тернівці
Хрестоздвиженська церква (1795) у Великій Тернівці
Хрестоздвиженська церква (1795) у Великій Тернівці
Країна Україна Україна
Область Вінницька область
Район Тульчинський район Тульчинський район
Громада Крижопільська селищна громада
Код КАТОТТГ UA05100070170039195
Основні дані
Населення 1775
Площа 3,02 км²
Густота населення 587,75 осіб/км²
Поштовий індекс 24605
Телефонний код +380 4340
Географічні дані
Географічні координати 48°23′40″ пн. ш. 28°54′07″ сх. д. / 48.39444° пн. ш. 28.90194° сх. д. / 48.39444; 28.90194Координати: 48°23′40″ пн. ш. 28°54′07″ сх. д. / 48.39444° пн. ш. 28.90194° сх. д. / 48.39444; 28.90194
Середня висота
над рівнем моря
234 м
Відстань до
обласного центру
121 км
Відстань до
районного центру
42 км
Найближча залізнична станція Крижопіль
Відстань до
залізничної станції
3 км
Місцева влада
Адреса ради 24600, Вінницька обл., Тульчинський р-н., смт Крижопіль, вул. Героїв України, 59
Карта
Тернівка. Карта розташування: Україна
Тернівка
Тернівка
Тернівка. Карта розташування: Вінницька область
Тернівка
Тернівка
Мапа
Мапа

CMNS: Тернівка у Вікісховищі

Географія ред.

У Тернівці бере початок річка Бережанка, що тече переважно на північний схід і у селі Ободівка впадає у річку Берладинку, ліву притоку Дохни. За характеристикою «Географічного словника Королівства Польського» (1892), Тернівка розташована у горбистій місцевості, перемежованій досить глибокими ярами; ґрунти представлені чорноземами[1]. За описом, поданим у Сіцінського (1901), центральна частина Великої Тернівки розташована у низовинній котловині, а північна та південна частини — на невеликих схилах; Мала Тернівка розташована на трьох пологих пагорбах, розділених в долині ставком і маленькою річкою[2].

Назва ред.

Сучасній назві Те́рнівка передувала більш вживана у 19 столітті форма Тернавка (також Тарнавка або Тарновка). Ця назва імовірно пов'язана з назвою Тернова ліса (Тернів Ліс; Ternow Las або Tornow Las), позначеного на місці околиць сучасної Тернівки на карті де Боплана 1662 року[3][4]. Для розрізнення східної та західної частин Тернівки, що раніше існували як окремі села, історично використовувалися додаткові назви:

  • Велика Тернівка (нині східна частина села Тернівка) також була відома як Тернавка Жабокрицька[5] або просто Тернавка[6][7]. У польських джерелах згадується як Tarnawka Żabokrzycka або Tarnawka Wielka[1], у румунських — як Ternavca Mare[8]. У російських джерелах також зафіксовані форми Терновка Жабокричская[9], Тарнавка Жабокричская та Тарнавка Большая[5]. У Гульдмана (1893) форма Тернавка (Жабокричская) позначена як спотворена, замість якої рекомендувалось вживати Тарновка (Большая)[5]. Назва Жабокрицька імовірно пов'язана з назвою сучасного села Жабокрич Крижопільської селищної громади, розташованого неподалік.
  • Мала Тернівка (нині західна частина села Тернівка) також була відома як Тернавка Комаргородська[5] або Тернавка Голубецька[6]. У польських джерелах згадується як Tarnawka Hołubecka або Tarnawka Mała[1], у румунських — як Ternavca Mică[8]. У російських джерелах також зафіксовані форми Тарнавка Малая[5][7] або Тарнавка Комаргородская[5] та Терновка Малая (Котаргородская)[9]. У Гульдмана (1893) форма Тернавка (Комаргородская) позначена як спотворена, замість якої рекомендувалось вживати Тарнавка (Малая)[5]. Назва Комаргородська імовірно пов'язана з назвою сучасного села Комаргород Томашпільської селищної громади, а назва Голубецька — з назвою села Голубече Крижопільської селищної громади.

Адміністративно-територіальна приналежність ред.

  • В Українській СРР при встановленні нового адміністративно-територіального поділу Поділля у 1923 році Велика та Мала Тернівки увійшли до Крижопільського району (волості) у складі Тульчинської округи (повіту), що була створена з частин Брацлавського, Ольгопільського і Ямпільського повітів[10][11].
  • У 1925 році зі скасуванням поділу Української СРР на губернії було розформовано Подільську губернію, а округи, включаючи Тульчинський, підпорядковані напряму центру[12]. У червні 1930 року було розформовано Тульчинську округу, а Крижопільський район приєднано до Вінницької округи[13], однак вже у вересні поділ на округи був скасований, а райони, включаючи Крижопільський, переведені у пряме підпорядкування Українській СРР[14]. У 1932 році Крижопільський район був включений у новостворену Вінницьку область[15].
  • Під час румунської окупації (1941—1944) Велика Тернівка (Ternavca Mare) та Мала Тернівка (Ternavca Mică) входили до складу Крижопільського району (Raionul Crijopol) Жугастрівського повіту (Județul Jugastru) губернаторства Трансністрія[8][16], що знаходилось під тимчасовою румунською цивільною управою.
  • У повоєнний радянський період, у 1957 році, рішенням вінницького облвиконкому було затверджено об'єднання між собою сіл Велика Тернівка та Мала Тернівка в один населений пункт — село Тернівка у складі Крижопільського району[17].

Історія ред.

Стародавні поселення ред.

На північ від сучасного села Тернівка розташоване поселення трипільської культури (IV—III тис. до н. е.), на північний захід від села — поселення епохи бронзи (II тис. до н. е.).

У складі Речі Посполитої ред.

 
Карта Брацлавського воєводства авторства де Боплана (1662), у лівій нижній частині якої позначено Тернів Ліс (Ternow Las)

На карті Брацлавського воєводства авторства де Боплана (1662) на місці нинішнього села Тернівка позначено Тернів Ліс (Ternow Las або Tornow Las)[3], по західний бік якого проходить Кучманський шлях[4], один з так званих татарських (торгово-воєнних) шляхів, що поєднували Дике Поле з лісостеповою частиною України. Дата заснування Великої та Малої Тернівок невідома. За місцевою легендою, першими поселенцями були біженці, які ховалися від татарських набігів[20].

Існують відомості про побудову дерев'яного православного храму в Великій Тернівці у 1703 році та дерев'яної церкви в ім'я св. Архістратига Михаїла у Малій Тернівці у 1726 році[2]. Найраніші відомі метричні книги сіл, що зберігаються в Центральному державному історичному архіві України, датуються 1760 роком для Тернавки Жабокрицької (Великої Тернівки)[21] та 1772 роком для Тернавки Комаргородської (Малої Тернівки)[22]. У 18 столітті місцеві парафіяни перейшли в унійну церкву: станом на 1779 рік парафія Тернавки належала до Ямпільського деканату[2].

У складі Російської імперії ред.

Після другого поділу Речі Посполитої та анексії Поділля і Брацлавщини Російською імперією, місцева парафія у 1795 році була повернута до православ'я. У 1797 році у Тернавці Жабокрицькій на заміну попередній дерев'яній церкві (1703 року забудови) було закінчено будівництво нового кам'яного храму, що був освячений на честь Воздвиження Хреста Господнього. У 1832 році коштом поміщика Бржозовського до храму була прибудована кам'яна дзвіниця. У Тернавці Комаргородській на заміну попередньому храму (1726 року забудови) було збудовано нову дерев'яну церкву в 1863 році[2].

На 1885 рік у Тернавці Жабокрицькій знаходилось волосне правління, в селі була православна церква та два питних будинки. У Тернавці Комаргородській була своя православна церква та питний будинок[6]. За даними «Географічного словника» (1892), у власності селян Тернавки Жабокрицької було 1416 десятин землі, у селян Тернавки Комаргородської — 680 десятин; Тернавка Жабокрицька належала родині Бржозовських, тоді як Тернавка Голубецька певний час належала Аполонії Карвовській, а потім родині Грохольських[1].

За даними на 1901 рік, основним заняттям мешканців Великої Тернівки було хліборобство; крім того, деякі з парафіян ходили на заробітки на найближчу залізницю та займались візництвом буряків у цукровий завод. Про жителів Малої Тернівки повідомлялось, що вони займались землеробством, деякі — ремеслами: у селі було п'ять ковалів, вісім теслярів та три шевці[2]. На 1905 рік власником Великої Тернівки був І. 3. Бржозовський, Малої Тернівки — Ф. Г. Грохольський. У Великій Тернівці та Малій Тернівці діяли церковноприходські школи[7]. У 1905—1907 роках, за даними «Історії міст і сіл» (1972), у Тернівці сталися селянські заворушення, їх ватажків Я. Артемчука та X. Іваницьку було страчено[23].

У складі СРСР ред.

 
«Пам'ятник 241 воїну-односельчанину, загиблому на фронтах Великої Вітчизняної війни» (відкритий 1981 року)

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 225 жителів села[24][уточнити].

22-23 липня 1941 року Велика Тернівка та Мала Тернівка були окуповані гірським корпусом 3-ї румунської армії та згодом включені в губернаторство Трансністрія, що знаходилось під тимчасовою румунською цивільною управою. Під час окупації було вбито 15 жителів Малої Тернівки та 1 житель Великої Тернівки. 16 березня 1944 року Велика та Мала Тернівки були зайняті 303-ю стрілецькою дивізією 73-го стрілецького корпусу 52-ї армії 2-го Українського фронту[25][26].

У 1957 році Велика та Мала Тернівки були об'єднані в одне село Тернівка[17]. Станом на 1972 рік, у Тернівці діяв колгосп «Україна», за яким було закріплено 2860 га землі, в тому числі 2230 га орної. Колгосп був спеціалізованим господарством відгодівлі великої рогатої худоби. В селі діяли восьмирічна та початкова школи, 2 бібліотеки та 2 будинки культури[23]. У 1981 році біля будинку культури у Тернівці було відкрито «Пам'ятник 241 воїну-односельчанину, загиблому на фронтах Великої Вітчизняної війни».

У незалежній Україні ред.

 
Свято-Михайлівський храм 1863 року забудови у Малій Тернівці після пожежі (2015 рік)

У листопаді 2015 року в результаті пожежі був знищений Свято-Михайлівський храм 1863 року забудови у Малій Тернівці. За повідомленням ГУ ДСНС України у Вінницькій області, вогнем було знищено купол, покрівлю і стелю на площі орієнтовно 100 м² та пошкоджено внутрішнє оздоблення стін[27]. Силами парафіян та меценатів храм був побудований наново та освячений митрополитом Могилів-Подільської єпархії УПЦ у листопаді 2019 року[28].

Населення ред.

  • За даними на 1885 рік, у Тернавці Жабокрицькій (Великій Тернівці) було 174 двори та 1536 жителів; у Тернавці Комаргородській (Малій Тернівці) — 72 двори та 551 житель[6].
  • За даними на 1892 рік, у Тернавці Жабокрицькій було 125 дворів та 1306 жителів; у Тернавці Комаргородській — 65 дворів та 486 жителів[1].
  • За даними на 1893 рік, у Тернавці Жабокрицькій було 284 двори та 1793 жителів; у Тернавці Комаргородській — 177 дворів та 944 жителі[5],
  • За переписом 1897 року у Тернавці Жабокрицькій було 1962 осіб (957 чоловічої статі та 1005 — жіночої), з яких 1948 — православної віри[9]; у Тернавці Комаргородській — 883 особи (436 чоловічої статі та 447 — жіночої), з яких 875 — православної віри[9].
  • За даними на 1901 рік, у Тернавці Жабокрицькій було 2018 православних парафіян; у Тернавці Комаргородській — 914[2].
  • За даними на 1905 рік, у Тернавці Жабокрицькій було 456 дворів та 2188 жителів; у Тернавці Комаргородській — 196 дворів та 912 жителів[7].
  • За даними на 1972 рік, населення Тернівки становило 2394 людини[23].
Кількість мешканців
1885 рік[6] 1892 рік[1] 1893 рік[5] 1897 рік[9] 1905 рік[7] 1972 рік[23] 2001 рік
Велика Тернівка 1536 1306 1793 1962 2188 - -
Мала Тернівка 551 486 944 883 912 - -
Разом 2087 1792 2737 2845 3100 2394 1775
Кількість дворів
1885 рік[6] 1892 рік[1] 1893 рік[5] 1897 рік[9] 1905 рік[7] 1972 рік[23] 2001 рік
Велика Тернівка 174 125 284 - 456 - -
Мала Тернівка 72 65 177 - 196 - -
Разом 246 19 461 - 652 - -

Відомі особи ред.

Жителі та уродженці
Жителі та уродженці, загиблі у російсько-українській війні
  • Губаровський Сергій Михайлович (1988—2023) — старший солдат Національної гвардії України, навідник-оператор 2 взводу розвідки спеціального призначення роти розвідки спеціального призначення. Загинув в результаті обстрілу позицій противником в районі селища Спірне Донецької області[30][31]. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)[32].
  • Коломієць Олександр Сергійович (1967—2023) — сержант, навідник 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу механізованої роти. Загинув внаслідок поранень, отриманих під час ворожого обстрілу поблизу селища Невельське Донецької області[33][34].
  • Кучер Леонід Іванович (1981—2022) — солдат, кулеметник 2 відділення 1 взводу 1 стрілецької роти. Загинув внаслідок поранень, отриманих поблизу міста Бахмут Донецької області[35][36][37].
  • Підкапка Антон Сергійович (1996—2023) — загинув внаслідок артилерійського обстрілу в селищі Степова Долина Миколаївської області[38][39].
  • Штирба Микола Юрійович (1976—2023) — старший солдат, номер обслуги 1 мотопіхотного відділення 3 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти. Помер в медичному закладі у місті Запоріжжя[40][41].

Примітки ред.

  1. а б в г д е ж и к Tarnawka (3; 5) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 180. (пол.)
  2. а б в г д е Приходы и церкви Подольской епархіи / Подъ редакціею священника Евфимія Cѣцинскаго // Труды Подольскаго єпархіальнаго историко-статистическаго комитета. — Каменецъ-Подольскъ, 1901. — Вип. 9. — С. 827-828. — ХХІІІ + 1064 + 175 с. (рос. дореф.)
  3. а б Марія Вавричин, Олег Голько. Покажчик назв об’єктів, відображених на Спеціальній карті України Ґ. Боплана 1650 р. // Картографія та історія України : Збірник наукових праць. — Львів — Київ — Нью-Йорк : Видавництво М. П. Коць, 2000. — С. 259, 326. — 360 с. — ISBN 996-02-1663-7.
  4. а б Іван Крипякевич. Українські дороги в половині XVII в.. — В: Студії над державою Богдана Хмельницького // Записки Наукового товариства імені Шевченка. — 1926. — Т. CXLIV—CXLV.
  5. а б в г д е ж и к л м н Гульдманъ В. Населенные мѣста Подольской губерніи: Алфавитный перечень населенныхъ мѣстъ губерніи с указаніемъ нѣкоторыхъ справочных о нихъ свѣдѣній / Изданіе Подольскаго губернскаго статистическаго комитета. — Каменецъ-Подольскій : Типографія Подольскаго губернскаго правленія, 1893. — С. 462; 628.(рос. дореф.)
  6. а б в г д е ж и Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 277, 283. (рос. дореф.)
  7. а б в г д е ж и Крыловъ А. Населенныя мѣста Подольской губерніи / Изданіе Подольского губернскаго статистического комитета. — Каменецъ-Подольскій : Типографія Подольскаго губернскаго правленія, 1905. — С. 329; 428.(рос. дореф.)
  8. а б в Protoiereul Grigore Demideţchi. Dare de seamă despre activitatea bisericească a protoierlei judeţului Jugastru // Transnistria Creştină. — 1943. — Anul II. Nr. 3-4 (Iulie-Decembrie). — С. 22. (рум.)
  9. а б в г д е Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 168. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  10. Постанова ВУЦВК від 31 січня 1923 року «Про адміністративно-територіяльний поділ Поділля»
  11. Постанова ВУЦВК від 7 березня 1923 року «Про адміністративно-територіяльний поділ Поділля»
  12. Постанова ВУЦВК від 3 червня 1925 року «Про ліквідацію губерень й про перехід на трьохступневу систему управління»
  13. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 13 червня 1930 року «Про реорганізацію округ УСРР»
  14. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 2 вересня 1930 року «Про ліквідацію округ та перехід на двоступневу систему управління»
  15. Постанова ВУЦВК від 9 лютого 1932 року «Про утворення областей на території УСРР»
  16. Левченко Ю. І. Адміністративний устрій губернаторства «Трансністрія» // Особливості реалізації політики окупаційної влади в адміністративно-територіальних одиницях України 1941–1944 рр. : Монографія / За науковою редакцією К. П. Двірної. — Київ : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2017. — С. 365. — 401 с.
  17. а б Рішення виконавчого комітету Вінницької обласної ради від 6 липня 1957 року № 416 «Про уточнення обліку населених пунктів».
  18. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області».
  19. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  20. Тетяна Гарбулінська. Жива легенда Тернівки // Світлиця. — Вінницький обласний центр народної творчості, 2015. — С. 40. — 72 с.
  21. Тернавка Жабокрицька. Центральний державний історичний архів України. Процитовано 11 грудня 2023. 
  22. Тернавка Комагородська. Центральний державний історичний архів України. Процитовано 11 грудня 2023. 
  23. а б в г д Те́рнівка // Історія міст і сіл Української РСР. Вінницька область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — С. 353. — 15 000 прим.
  24. Тернівка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020. [недоступне посилання]
  25. Велика Тернівка. Друга світова на мапі України. Національний музей історії України у Другій світовій війні. 
  26. Мала Тернівка. Друга світова на мапі України. Національний музей історії України у Другій світовій війні. 
  27. Вінницька область: рятувальники ліквідували пожежу культової споруди. Державна служба України з надзвичайних ситуацій. 17 листопада 2015. 
  28. В єпархіях УПЦ освятили храми та триває будівництво нових. Українська православна церква. 24 листопада 2019. 
  29. 14 березня, головою Крижопільської селищної ради Володимиром Василишеним було вручено Почесну грамоту Вінницької обласної державної адміністрації, обласної ради та грошову премію учасникові АТО/ООС Андрію Поставиченку із села Тернівки. Крижопільська селищна рада. 14 березня 2021. 
  30. Знову чорний день для Крижопільської громади. Тульчинська районна військова адміністрація. 6 березня 2023. 
  31. Прибуття кортежу із тілом загиблого військовослужбовця Національної гвардії України ГУБАРОВСЬКОГО Сергія Михайловича. Крижопільська селищна рада. 8 березня 2023. 
  32. Указ Президента України від 28 вересня 2023 року № 603/2023 «Про відзначення державними нагородами України»
  33. Знову наша Тульчинська земля зазнала непоправної втрати. Тульчинська районна військова адміністрація. 16 лютого 2023. 
  34. Сумна, жахлива звістка надійшла у Крижопільську громаду. Крижопільська селищна рада. 15 лютого 2023. 
  35. Йдуть у засвіти найкращі життя…. Тульчинська районна військова адміністрація. 15 жовтня 2023. 
  36. Проклята війна забрала життя ще одного жителя нашої громади. Крижопільська селищна рада. 15 жовтня 2023. 
  37. День жалоби. Крижопільська селищна рада. 18 жовтня 2023. 
  38. Війна...Скільки горя та болю вона принесла нашому українському народу. Тульчинська районна військова адміністрація. 11 квітня 2023. 
  39. Крижопільщина втратила ще одного патріота і свого Героя-захисника. Крижопільська селищна рада. 11 квітня 2023. 
  40. Знову Тульчинщина прощається з Героєм…. Тульчинська районна військова адміністрація. 29 січня 2023. 
  41. Наша біль і наша гордість... Крижопільська селищна рада. 30 січня 2023.