Термінатор (біологія)
Термінатор або термінатор транскрипції — ділянка ДНК, нуклеотидна послідовність якої служить сигналом для термінації транскрипції. Термінація транскрипції відбувається в залежності від виду організму і виду РНК-полімерази одним з декількох можливих сигнальних каскадів, за допомогою факторів термінації транскрипції.
У прокаріотів відомі два класи термінаторів: внутрішні, де в межах синтезованої копії утворюється шпилька, яка руйнує потрійний комплекс мРНК-ДНК-РНК-полімерази, і ро-залежні, що вимагають ро-фактору, комплексу РНК-гелікази, щоб зруйнувати виникаючий потрійний комплекс мРНК-ДНК-РНК-полімерази.
У еукаріотів термінатори впізнаються білковими факторами, що розщеплюють РНК на сигналі поліаденілювання, який одночасно є сигналом для відрізання. Проте полімераза продовжує синтез РНК ще деякий час, пілся того як новосинтезована РНК була відрізана від комплексу. Зупинка і від'єднання полімеразного комплексу після синтезу РНК є дуже важливим етапом регуляції експресії генів, оскільки транскрипція сусідніх генів може змінити стан хроматину[1]
Примітки ред.
- ↑ Odil Porrua & Domenico Libri (March 2015). Transcription termination and the control of the transcriptome: why, where and how to stop. Nature reviews. Molecular cell biology. 16 (3): 190—202. doi:10.1038/nrm3943. PMID 25650800.
Джерела ред.
- А. В. Сиволоб (2008). Молекулярна біологія (PDF). К: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет". с. 144-146.
|
Це незавершена стаття з молекулярної біології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |