Теорема (фільм)
«Теорема» (італ. Teorema) — драматичний фільм італійського режисера та сценариста П'єра Паоло Пазоліні, знятий у 1968 році. Світова прем'єра стрічки відбулася 4 вересня 1968 року на Міжнародному кінофестивалі у Венеції[1].
Теорема | |
|---|---|
| Teorema | |
.jpg) | |
| Жанр |
Драма Детектив |
| Режисер | П'єр Паоло Пазоліні |
| Продюсери |
Маноло Болоньїні Франко Росселліні |
| Сценарист | П'єр Паоло Пазоліні |
| У головних ролях |
Сільвана Мангано Теренс Стемп Массімо Джиротті |
| Оператор | Джузеппе Руццоліні |
| Композитори |
Енніо Морріконе Тед Карсон (у тритрах відсутній) |
| Монтаж | Ніно Баральї |
| Художник | Luciano Puccinid |
| Дистриб'ютор | Netflix |
| Тривалість | 105 хв. |
| Мова |
італійська англійська(кілька слів) |
| Країна |
 Італія |
| Рік | 1968 |
| Дата виходу | 4 вересня 1968 (Венеційський МКФ) |
| IMDb | ID 0063678 |
| Попередній | «Каприз по-італійськи» |
| Наступний | «Кохання і лють» |
 Теорема у Вікісховищі | |
Кінофільм можливо інтерпретувати як марксистську притчу, релігійну алегорію (єретичну переробку христологічних мотивів), урок психоаналізу та спроби сучасної міфотворчості[2]. Як і однойменний роман Пазоліні, фільм ілюструє його улюблену тезу (теорему) про тотожність християнського віровчення, революційно-антибуржуазної проповіді та сексуального потягу.
У березні 2016 року фільм увійшов до рейтингу 30-ти найвидатніших ЛГБТ-фільмів усіх часів, складеному Британським кіноінститутом (BFI) за результатами опитування понад 100 кіноекспертів, проведеного до 30-річного ювілею Лондонського ЛГБТ-кінофестивалю BFI Flare[3][4].
Сюжет ред.
У багатому міланському будинку з'являється гість. Він по черзі вступає у сексуальні відносини з усіма членами сім'ї — з сином, дочкою, матір'ю, батьком і зі служницею. Гість їде, а звичний уклад буржуазного сімейства руйнується вщент[5].
У ролях ред.
- Теренс Стемп — Гість
- Сільвана Мангано — Мати
- Массімо Джиротті — Батько
- Анна Вяземські — Донька
- Андрес Хосе Крус Сублетт — Син
- Лаура Бетті — Служниця
Нагороди ред.
Загалом стрічка отримала 1 нагороду, зокрема:
- Венеційський кінофестиваль (1968)
- Кубок Вольпі за найкращу жіночу роль (Лаура Бетті)
Номінації ред.
Стрічка отримала 4 номінації[6], зокрема:
- Венеційський кінофестиваль (1968)
- Італійський національний синдикат кіножурналістів (1969)
- Премія «Срібна стрічка» у категорії «Найкращий режисер» (П'єр Паоло Пазоліні)
- «Срібна стрічка» у категорії «Найкращий сценарій» (П'єр Паоло Пазоліні)
- «Срібна стрічка» у категорії «Найкраща акторка другого плану» (Лаура Бетті)
Цікаві факти ред.
- У фільмі вимовляється лише 923 слова. Батько сімейства за весь фільм виголошує кілька уривчастих реплік, так само як і Гість.
- Процес за звинуваченням фільму в непристойності закінчився виправдувальним вердиктом. Суддя обґрунтував своє рішення так:
«Хвилювання, яке я випробував при перегляді, мало не сексуальний, а виключно ідеологічний і містичний характер. Оскільки мова, безперечно, йде про твір мистецтва, воно не може бути непристойним»[7]
Посилання ред.
- Теорема (фільм) на сайті MYmovies.it (італ.)
- Теорема на сайті Rotten Tomatoes (англ.)
- Теорема на сайті AllMovie (англ.)
- Теорема на сайті КиноПоиск.Ru (рос.)
- Теорема на сайті Кино-Театр (рос.)
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ http://www.kinopoisk.ru/level/80/film/31806/
- ↑ Yosefa Loshitzky. The Radical Faces of Godard and Bertolucci. Wayne State University Press, 1995. ISBN 0-8143-2446-0. Page 98.
- ↑ The 30 Best LGBT Films of All Time. BFI (англ) . 15.06.2016. Процитовано 16.03.2016.
- ↑ Daniel Megarry. BFI Flare names the top 30 LGBT films of all time. Gay Times (англ) . 15.03.2016. Архів оригіналу за 2 квітня 2016. Процитовано 16.03.2016.
- ↑ http://www.kinopoisk.ru/level/1/film/31806/
- ↑ Нагороди та номінації фільму Теорема на сайті IMDb (англ.)
- ↑ Михаил Трофименков. «Теорема»
|
Це незавершена стаття про італійський фільм. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |