Франц Теодор Вайц (нім. Franz Theodor Waitz; 17 березня 1821 — 21 травня 1864) — німецький психолог та антрополог. Його дослідження у галузі психології привели його до зв'язків з антропологією. Найвідоміший за своєю працею Die anthropologie der Naturölker («Антропологія первісних народів»). Був прихильником еволюційних поглядів в антропології. Був противником теорії про расову нерівність. Виликий вплив на ставлення Теодора Вайца до науки мали праці Йогана Гербарта. Для досягнення кращих результатів у галузі психології, вивчав анатомію.

Теодор Вайц
нім. Theodor Waitz
Ім'я при народженні нім. Franz Theodor Waitz
Народився 17 березня 1821(1821-03-17)[1][2]
Гота
Помер 21 травня 1864(1864-05-21)[1][2] (43 роки)
Марбург, Гіссен, Гессен, Німеччина
Країна Німеччина
Діяльність антрополог, психолог, письменник
Alma mater Лейпцизький університет
Єнський університет
Галузь психологія і антропологія
Заклад Марбурзький університет
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор філософії

CMNS: Теодор Вайц у Вікісховищі

Біографія ред.

Теодор Вайц народився в місті Гота, Німеччина 17 березня 1821. Навчався в Лейплигу та в Єні. Обрав психологію, філософію та математику своїми профільними науками. У 1842 у віці 19-ти років здобув звання доктора філософії в університеті Лейпцига. В 1848 був призначений на посаду професора філософії Марбурзького університету, на якій залишався до смерті. Піддавав різкій критиці філософію Йоганна Фіхте, Фрідріха Шеллінга, Георга Гегеля. Дотримувався думки про те, що психологія — основа філософії. Помер у Марбурзі 21 травня 1864.

Праці ред.

Найбільшою працею вважається шеститомна робота Die antropologie der Naturölker.Перші чотири томи були видані в Лейплигу протягом 1859—1864. Останні два томи були видані вже після смерті автора у 1864. Теодор Вайц також видав «Основи психології»(Grundlegung der Psychologie (1846)), "Психологія як наука(Lehrbuch der Psychologie als Naturwissenschaft (1849)), «Загальну педагогіку» (Allgemeine Pedagogik(Вільмана,1852)), «Про індіанців Північної Америки» (Die Indianer Nordamerikas(Лейпциг,1864)) і критичне видання «Орагона» Арістотеля (Лейпциг,1844).

Примітки ред.

Література ред.