Тельнов Євгеній Львович
Євге́ній Льво́вич Тельнов (20 листопада 1961, Кіровоград, УРСР — 15 лютого 2015, Широкине, Новоазовський район, Донецька область, Україна) — учасник війни на сході України, солдат Національної гвардії України, доброволець батальйону «Донбас», позивний «Усач». Герой України (посмертно).
| Тельнов Євгеній Львович | ||||
|---|---|---|---|---|
 Солдат | ||||
 | ||||
| Загальна інформація | ||||
| Народження |
20 листопада 1961 Кіровоград, Українська РСР | |||
| Смерть |
15 лютого 2015 (53 роки) Широкине, Донецька область, Україна | |||
| Поховання | Алея Слави на Рівнянському кладовищі, м. Кропивницький | |||
| Громадянство |
 Україна | |||
| Псевдо | «Вусач» | |||
| Військова служба | ||||
| Роки служби | 2014—2015 | |||
| Приналежність |
Україна | |||
| Вид ЗС |
 Національна гвардія | |||
| Формування | ||||
| Війни / битви | ||||
| Нагороди та відзнаки | ||||
| ||||
Життєпис ред.
Строкову службу проходив в в/ч 7429 (Київ). Звільнений у запас в травні 1982 р. Продовжував роботу на Кіровоградському заводі радіовиробів токарем, з 1989 р — лаштувальником верстатів з ЧПК. Звільнився у липні 1991 р. З 1984 по 1987 заочно навчався в Кіровоградському інституті сільськогосподарського машинобудування на факультеті за спеціальністю «Обробка металів різанням». У липні 1991 р. прийнятий на посаду інструктора зі спорту в Кіровоградську РТШ (ДОСААФ). Звільнився у лютому 1992. Займався бізнесом.
Був активним учасником Євромайдану.
Російсько-українська війна ред.
10 червня 2014 р. прибув до батальйону спеціального призначення «Донбас» в с. Нові Петрівці. З 13 липня по 31 серпня перебував у зоні АТО (Артемівськ, Попасна, Іловайськ). Позивний «Усач» — 3 взвод 1 роти окремого батальйону спецпризначення «Донбас».
26 серпня був поранений осколком міни на околиці Іловайська. 29 серпня при виході з Іловайська в районі села Червоносільське батальйон потрапив під обстріл танків. У результаті — 109 бійців потрапили в полон, більше сорока п'яти — загинули. Євгеній Тельнов разом з 12 побратимами вийшли зі зброєю, при цьому Євгеній з гранатомету підбив два танки Т-72Б3 підрозділів 6-ї танкової бригади РФ і два БМД Збройних сил РФ.
У жовтні взяв участь у парламентських виборах 2014 року, балотуючись на мажоритарному окрузі № 100 у Кіровоградській області.
Загинув у бою поблизу села Широкине 15 лютого 2015 р., потрапивши у засідку, тоді ж загинув Олег Бурлака.
Нагороди ред.
- Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (27 березня 2017, посмертно) — за виняткову мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[1].
- Орден «За мужність» III ст. (25 березня 2015, посмертно) — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України[2].
- Недержавна відзнака — Орден «Народний Герой України» (1 жовтня 2016, посмертно)[3]
Примітки ред.
- ↑ Указ Президента України від 27 березня 2017 року № 81/2017 «Про присвоєння Є.Тельнову звання Герой України»
- ↑ Указ Президента України від 25 березня 2015 року № 176/2015 «Про відзначення державними нагородами України військовослужбовців Національної гвардії України»
- ↑ Народний Герой України. www.facebook.com (укр.). Процитовано 22 листопада 2019.
Посилання ред.
- Кіровоградці провели в останню путь Євгена Тельнова («Усача») з батальйону «Донбас»[недоступне посилання з травня 2019]
- Військомат: добровольчі батальйони ніякого стосунку до ЗСУ не мають
- Євген Тельнов
- Евгений Тельнов: «Нужно идти и делать!»
- Чи гідний Євген Тельнов — доброволець Нацгвардії, який встановив рекорд із знищення російської бронетехніки в одному бою в ході війни, звання Герой України (посмертно)?
- Президент присвоїв звання Герой України Євгену Тельнову посмертно // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 27 березня 2017 р.
| Попередник: | Герой України — кавалер ордена «Золота Зірка» № 174 27 березня 2017 |
Наступник: |
| Сліпак Василь Ярославович | Аметов Решат Медатович |