Тахікарді́я (дав.-гр. ταχύς швидкий та καρδιά серце) — прискорене серцебиття.[1]}

Тахікардія
Класифікація та зовнішні ресурси
Тахікардія на ЕКГ
МКХ-10 I47.0 R00.0

Слід розрізняти тахікардію як патологічне явище, тобто збільшення ЧСС в спокої, та тахікардію як нормальне фізіологічне явище (збільшення ЧСС унаслідок фізичного навантаження, унаслідок хвилювання або страху).

Патологічна тахікардія шкідлива з декількох причин. По-перше, при частому серцебитті знижується ефективність роботи серця, оскільки шлуночки не встигають наповнитися кров'ю, унаслідок чого знижується артеріальний тиск і зменшується притік крові до органів. По-друге, погіршуються умови кровопостачання самого серця, оскільки воно здійснює велику роботу в одиницю часу та потребує більше кисню, а погані умови кровопостачання серця збільшують ризик ішемічної хвороби та інфаркту.

Тахікардія — це не хвороба, а симптом, оскільки вона може виникати як прояв багатьох різних захворювань. Найчастішими причинами тахікардії є порушення вегетативної нервової системи, порушення ендокринної системи, порушення гемодинаміки та різні форми аритмії.

Діагностика ред.

Верхній поріг нормального пульсу людини в спокої залежить від віку. Граничні значення тахікардії в різних вікових групах досить добре стандартизовані; Типові обмеження перераховані нижче:[2]

  • 1–2 дні: тахікардія >159 ударів на хвилину (уд/хв)
  • 3–6 день: тахікардія >166 уд/хв
  • 1–3 тижні: тахікардія >182 уд/хв
  • 1–2 місяці: тахікардія >179 уд/хв
  • 3–5 місяців: тахікардія >186 уд/хв
  • 6–11 місяців: тахікардія >169 уд/хв
  • 1–2 роки: тахікардія >151 уд/хв
  • 3–4 роки: тахікардія >137 уд/хв
  • 5–7 років: тахікардія >133 уд/хв
  • 8–11 років: тахікардія >130 уд/хв
  • 12–15 років: тахікардія >119 уд/хв
  • >15 років — дорослий: тахікардія >100 ударів на хвилину

Частота серцевих скорочень розглядається в контексті клінічної картини. Коли серце б'ється надмірно або прискорено, воно працює менш ефективно та забезпечує менший приплив крові до решти тіла, включно з самим серцем. Збільшення частоти серцевих скорочень також призводить до збільшення роботи та потреби серця в кисні, що може призвести до ішемії, пов'язаної зі зміною частоти серцевих скорочень.[3]

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Awtry, Eric H.; Jeon, Cathy; Ware, Molly G. (2006). Blueprints cardiology (вид. 2nd). Malden, Mass.: Blackwell. с. 93. ISBN 9781405104647. 
  2. Custer JW, Rau RE, eds. Johns Hopkins: The Harriet Lane Handbook. 18th ed. Philadelphia, PA: Mosby Elsevier Inc; 2008. Data also available through eMedicine: Pediatrics, Tachycardia.
  3. Harrison's Principles of Internal Medicine, 17th Edition. [сторінка?]

Посилання ред.