Талі (морська справа)

Та́лі — судновий вантажопідіймальний механізм, що складається з двох блоків (рухомого і нерухомого), з'єднаних між собою тросом. Застосовуються для підйому важких предметів (вітрил, рей, гафелів, шлюпок, вантажів тощо).

Талі

Зліва направо: гінці, хват-талі, чотиришківні талі, гіні, шестишківні гіні.

Хват-талі

Сей-талі на вітрильнику De Gallant

Талі лафета гармати: за передні рими закріплені гарматні талі, за задні — відкотні талі, угорі видно троси порт-талів. Також показано кріплення дула до римів на верхній лутці порту.

Відкотні талі (на передньому плані), гарматні талі, порт-талі.

Якір на кат-талях

Виграш у силі

При підйомі важких предметів талями теоретичний виграш в силі залежить від числа шківів в обох блоках або від числа лопарів, на яких висить вантаж (не рахуючи ходового).

Силу Р, яку необхідно докласти до ходового лопаря, щоб підняти будь-якої вантаж, можна визначити за формулою:

$${\text{P}}={\frac {\text{w + 0,1 wn}}{\text{n}}}$$

де w — вага вантажу, n — число шківів в обох блоках.

Насправді виграш в докладеному зусиллі буде менше: частина зусилля витрачається на подолання тертя між лопарем і шківами, в осях шківів і на опір вигинові лопаря, що проходить через блоки.

Класифікація

За урухомленням

Залежно від способу приведення в дію розрізняють талі прості (ручні) і механічні — з ручним або механічним приводом.

Прості талі складаються з двох блоків, споряджених стропами (обстроплених) або металевими оковками, з гаками або вертлюгами. Блоки з'єднуються тросом-лопарем (від нід. looper, букв. — «бігун»), корінний кінець якого пропущений через шківи і прикріплений до стропа (оковки) одного з блоків.

Механічні талі (таль) можуть бути з черв'ячною передачею, з шестеренчатою передачею, із зубчастим редуктором, планетарні (з планетарною передачею), диференціальні талі. Приводяться вони в дію вручну, але механічні талі для великих вантажів споряджаються електроприводом (історично застосовувався і паровий привод).

За числом шківів

Прості талі залежно найбільшої кількості шківів (у будь-якому з блоків) поділяються на талі одношківні, двошківні і тришківні (також може вказуватися загальна кількість шківів: двошківні, тришківні, чотиришківні, п'ятишківні, шестишківні, восьмишківні, десятишківні і дванадцятишківні). Кожен шків в рухомому блоці дає виграш в силі вдвічі.

За розміром

Залежно від розміру розрізняють власне талі, гіні і гінці.

За призначенням

Залежно від призначення виділяють такі види талів:

• Анкершток-талі — талі для підтяганні штока якоря до корпусу судна при його кріпленні по-похідному.
• Бейфут-талі — талі, що стягали кінці тросових бейфутів.
• Бігун-талі — талі для піднімання марселів до марса-рей. Є найдовшими талями на судні.
• Ватер-талі — талі, що використовувалися для підйому з трюму бочок з водою (також вони застосовувалися для встановлення забортних трапів). Верхній блок ватер-талів зазвичай кріпився до нока грота-реї.
• Відкотні талі — талі для втягання всередину корабля морських гармат і висування їх з гарматних портів; їх рухомі блоки кріпляться до лафетів.
• Гарматні талі — талі для відкоту і накату морських гармат, рухомі блоки яких кріпляться до лафетів.
• Гіні, однина гінь (від нід. gijn, нім. Gien) — великі талі-поліспаст з одним двошківним блоком та одним тришківним (чи рідше з двома тришківними); використовується для підняття і спуску особливо важких предметів, наприклад, великих шлюпок, моторних катерів.
• Гі́нці, однина гі́нець — невеликі талі з однакових блоків, рухомий блок яких ув'язаний у якусь снасть.
• Гордень — талі з одного нерухомого блока. Виграшу в силі не дає, використовується для підняття невеликих тягарів.
• Завал-талі — снасть для утримання гіка, що запобігає його самочинному перекиданню на інший борт на повному курсі.
• Кат-талі — талі для підйому якоря до кат-балки.
• Мантиль-талі, мантель-талі — талі з двох одношківних блоків, ходовий кінець лопаря яких споряджений коушем і закладений за гак блока інших талів.
• Ной-талі — талі для кріплення морської гармати до борту в шторм.
• Нок-талі — сей-талі з коушем на стропі одношківного блока.
• Пентер, фіш-талі, лап-талі — талі, що колись використовувалися для підняття тренда якоря на фіш-балці (пентер-балці); прикріплений до їх рухомого блока фіш-шкентель другим кінцем кріпився до пентер-гака, який чіплявся за 1-2 фіш-штерти — стропи на лапах якоря.
• Порт-талі — талі для відкриття і закриття кришок гарматних портів.
• Риф-талі — талі для підтягання до рей бічних шкаторин при рифуванні.
• Руль-талі — талі для повертання пера стерна при поламці стернового механізму, шкентель блока яких кріпиться до верхньої частини пера.
• Румпель-талі — талі, що служать для повертання румпеля, використовуються як доповнення до колдерштока або штурвала.
• Сей-талі — талі з одного двошківного й одного одношківного блока, стропи яких споряджені гаками. Строп двошківного короткий, строп одношківного має тонку шийку з гаком. Застосовуються для підйому важких предметів, шлюпок, для тяги стоячого такелажу і взагалі для важких суднових робіт.
• Хват-талі — талі з одним одношківним і одним двошківним блоком, призначаються для підняття дрібних важких предметів, обтягання снастей, прибирання трапів тощо. Товщина лопаря — 57—76 мм.
• Шлюпочні талі, шлюпкові талі, заст. шлюп-такель — талі, призначені для спуску й підйому шлюпок.

Галерея

• 
  Хват-талі.
• 
  Гіні
• 
  Чотиришківні талі
• 
  Кат-талі
• 
  Чотиришківні талі

Див. також

• Таль (механізм)
• Талевий блок
• Талева система
• Поліспаст

Джерела

• Самойлов К. И. Тали // Морской словарь. — М.-Л. : Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941. (рос.)
• Тали // Толковый Военно-морской Словарь. — 2010. (рос.)
• Блок, в морском деле и судостроении // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
• Бегун-тали // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)