«Сім мудреців» (грец. οί έπτα σοφοί) — мудреці Давньої Греції, що жили у 7 — 6 ст. до н. е. та викладали свої думки у стислих образних висловах, або гномах.

У різних авторів є різні вказівки як на імена, так і число давньгогрецьких мудреців, так і на приписувані кожному з них вислови. За словами Цицерона, всі вони відрізнялися не тільки видатною моральною силою і глибоким життєвим досвідом, але і проникливістю розуму і ясністю думок. На перший план висувається то політична їх діяльність, то духовна спадщина.

Відмінні риси «Семи мудреців» тісно пов'язані з характером дорійців. Платон називає їх послідовниками, любителями та учнями лакедемонської дисципліни і знаходить подібність між гномічною та лаконською промовою. Чотири з них були, безсумнівно, доричного походження (Піттак, Солон, Клеовул, Періандр), п'ятий — спартанець (Хілон).[1]

Піттак з Мітилени на острові Лесбос, Солон Афінський, Клеовул з Лінда на острові Родос і Періандр Коринфський були законодавцями і військовими, або й володарями своїх рідних міст. Хілон, ефор у Спарті, був найстільки ж відомим своєю політичною далекозорістю, скільки й властивим йому слособом висловлюватися, який отримав від його імені назву Хілонівського. Фалес Мілетський та Біас з Прієни в Карії виступали радниками царів. Деякі виключають з цього списку Періандра Коринфська і називають замість нього іншого мудреця того ж імені, або Місона.

Є легенда про зустріч семи мудреців у Дельфах, де вони вирішили, що наймудрішими є вислови «пізнай самого себе» і «нічого понад міру».

Перелік «Семи мудреців» ред.

 
Піттак

Склад «Семи мудреців» у різних джерелах змінюється, додатково ж він налічує 17 імен у різних комбінаціях. Проте перший список мудреців навів Платон у своєму діалозі «Протагор» (4 ст. до н. е.):

Але канонічно Місона з цього списку виключали та називали замість нього Періандра Коринфського.

 
Періандр

В інших джерелах до «Семи мудреців» також відносились (у тому числі Гіппобот):

Деякі вислови «Семи мудреців» ред.

  • «Всьому свій час». (Піттак).
  • «Що обурює тебе у ближньому — того не роби сам». (Піттак).
  • «Пізнай самого себе». (Фалес).
  • «Нічого понад міру». (Солон).
  • «Найбільше багатство — нічого не бажати». (Біас).
  • «Міра — найкраще за все». (Клеобул).
  • «Насолода — смертна, доброчинність — безсмертна». (Періандр).[2]
  • «На святкування до друга йди повільно, поспішай, коли він у біді». (Хілон)

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Енциклопедичний словник Брокгауза та Єфрона. Архів оригіналу за 29 листопада 2009. Процитовано 15 лютого 2009.
  2. Історія філософії. Архів оригіналу за 30 листопада 2009. Процитовано 15 лютого 2009.