Сімнадцята поправка до Конституції США

Сімнадцята поправка до Конституції США (англ. Seventeenth Amendment to the United States Constitution) набрала чинності 8 квітня 1913 року. Вона вводить прямі вибори сенаторів до Сенату США.

Сімнадцята поправка до Конституції США

Текст поправки ред.

  1. У складі Сенату Сполучених Штатів має бути по два сенатори від кожного штату, обраних людністю останнього на шість років. Кожен сенатор має один голос. Виборці у кожному штаті повинні задовольняти вимогам, установленим для виборців у найчисленнішу палату законодавчих органів штату.
  2. Коли постане вакансія у представництві якогось штату в Сенаті, орган виконавчої влади цього штату має видати наказ про вибори на цю вакантну посаду. Законодавчі органи штату можуть уповноважити орган виконавчої влади вчинити тимчасове призначення, доки вакансія не буде заміщена на загальних виборах відповідно до вказівок законодавчих органів.
  3. Ця поправка не повинна тлумачитися так, щоб вплинути на обрання чи термін сенаторів, обраних перед набранням цією поправкою чинності як частини Конституції.
Оригінальний текст (англ.)
  1. The Senate of the United States shall be composed of two Senators from each State, elected by the people thereof, for six years; and each Senator shall have one vote. The electors in each State shall have the qualifications requisite for electors of the most numerous branch of the State legislatures.
  2. When vacancies happen in the representation of any State in the Senate, the executive authority of such State shall issue writs of election to fill such vacancies: Provided, That the legislature of any State may empower the executive thereof to make temporary appointments until the people fill the vacancies by election as the legislature may direct.
  3. This amendment shall not be so construed as to affect the election or term of any Senator chosen before it becomes valid as part of the Constitution.

Ратифікація ред.

На відміну від Білля про права, сімнадцята поправка була ратифікована кожним із штатів США окремо.

  1. Массачусетс — 22 травня 1912
  2. Аризона — 3 червня 1912
  3. Міннесота — 10 червня 1912
  4. Нью-Йорк — 15 січня 1913
  5. Канзас — 17 січня 1913
  6. Орегон — 23 січня 1913
  7. Північна Кароліна — 25 січня 1913
  8. Каліфорнія — 28 січня 1913
  9. Мічиган — 28 січня 1913
  10. Айова — 30 січня 1913
  11. Монтана — 30 січня 1913
  12. Айдахо — 31 січня 1913
  13. Західна Вірджинія — 4 лютого 1913
  14. Колорадо — 5 лютого 1913
  15. Невада — 6 лютого 1913
  16. Техас — 7 лютого 1913
  17. Вашингтон — 7 лютого 1913
  18. Вайомінг — 8 лютого 1913
  19. Арканзас — 11 лютого 1913
  20. Мен — 11 лютого 1913
  21. Іллінойс — 13 лютого 1913
  22. Північна Дакота — 14 лютого 1913
  23. Вісконсин — 18 лютого 1913
  24. Індіана — 19 лютого 1913
  25. Нью-Гемпшир — 19 лютого 1913
  26. Вермонт — 19 лютого 1913
  27. Південна Дакота — 19 лютого 1913
  28. Оклахома — 24 лютого 1913
  29. Огайо — 25 лютого 1913
  30. Міссурі — 7 березня 1913
  31. Нью-Мексико — 13 березня 1913
  32. Небраска — 14 березня 1913
  33. Нью-Джерсі — 17 березня 1913
  34. Теннессі — 1 квітня 1913
  35. Пенсільванія — 2 квітня 1913
  36. Коннектикут — 8 квітня 1913

Посилання ред.