Сільське господарство Азербайджану
Сільське́ господа́рство Азербайджа́ну — одна з галузей економіки Азербайджану.
.JPG)
У Азербайджані вирощують виноград, бавовну, тютюн, цитрусові і овочі. Менше, але відчутне, місце посідає тваринництво.
Історія ред.
Землеробство і скотарство виникли на території Азербайджану за неолітичного періоду. У епоху енеоліту вони стали основою господарства родових общин. У першій половині 1-го тисячоліття до н. е. почалося винекнення держав на території Азербайджану. Одним з них було Атропатена, що виникло наприкінці 4 ст. до н. е., у якому інтенсивно розвивалося сільське господарство.[1]
У перших століттях нашої ери на території Азербайджану відбувався процес інтенсивного розвитку землеробства, скотарства, розведення винограду, плодових культур, баштану. У 3-5 століттях склалися феодальні відносини, селяни виплачували продуктову ренту феодалам. До середини 3 століття південь Азербайджану було підкорено Сасанідами. Наприкінці 5 — початку 6 століть на залежній від них території Азербайджану, як і у Ірані, розповсюдився Маздакітський рух, що представляв зокрема протест проти феодальної залежності.[1]
У 5-7 століттях ширше почали використовувати плодоносні землі та впроваджувати штучне зрошування.[1]
У 9-10 століттях на території Азербайджану виникла низка феодальних держав. Відбулося посилення феодальної залежності селян. У середині 11 століття Азербайджан зазнав нападу тюркомовних племен, очолених династією Сельджуків, що призвело до занепаду господарства осілого населення. З послабленням влади Сельджуків у 12 столітті відбувся новий підйом сільського господарства.[1]
У 1230-х роках Азербайджан було завойовано монголо-татарами. На завойованих територіях утвориллася держава Хулауїдів. За їхньої влади, що тривала до 1360-х — 1370-х років, було знищено зрошувальні канали, плодоносні ниви перетворені на пасовища. Сільське господарство занепало.[1]
В середині 16 століття весь Азербайджан входив до складу держави Сефевидів. Знову почали оброблятися орні землі, було відновлено зрошувальні системи.[1]
У 2-й половині 18 століття на території Азербайджану існувало близько 15 держав — ханств. Вся земля формально вважалася власністю ханів, але фактично більша її частина перебувала у власності світських феодалів — беків і агаларів. Частина земель належала релігійним установам. Великими землевласниками були також знать кочових племен. Основну масу селян становили прикріплені до землі райяти. Менш чисельну групу селян становили ранджбари — особисто-залежні селяни, що не мали власного господарства. Крім того, були зляти — кочовики-скотарі, що залежали від кочової знаті[1]
Після приєднання Азербайджану до Російської імперії, феодальні відносини у ньому збереглися. У 1870 році було проведено селянську реформу[1].
Незважаючи на розвиток промисловості наприкінці 19 століття, Азербайджан залишався переважно сільськогосподарським краєм.[1]
У 1900-х роках у Азербайджані нараховувалося 330 тисяч дрібних селянських господарств. В період Першої світової війни значно скоротилися посівні площі під сільськогосподарськими культурами, особливо під бавовником[1].
Після встановлення в Азербайджані радянського режиму у колишніх власників було конфісковано 1300 тис. десятин землі. До 1940 року 99 % селянських господарств було занесено у колгоспи.
У 1967 році у валовому продукті на сільське господарство припадало 14,9 %, в республіці було 1 095 колгоспів і 305 радгоспів. Площа зрошуваних земель становила 1 088 тисяч га. Тваринництво давало 25 % прибутків колгоспів і радгоспів[2].
У 1990-х роках У Азербайджані вирощували виноград, бавовну, тютюн, цитрусові і овочі. Перші три види продукції становили більше половини від загального обсягу виробництва, а на останні два в сукупності припадало ще 30 %. Тваринництво, виробництво молочних продуктів, а також вина також є важливими продуктами сільського господарства[3].
Рослинництво ред.
| Культури | Роки | |||||||
| 1913[2] | 1940[2] | 1950[2] | 1967[2] | 1975[4] | 2018 en:Agriculture_in_Azerbaijan |
|||
| пшениця | 314 | 298 | 308 | 541 | 629 | 2000 | ||
| кукурудза | 4 | 10 | 17 | 22 | н. д. | 247 | ||
| бавовна-сирець | 64 | 154 | 284 | 333 | 450 | 233 | ||
| тютюн | 1 | 5,4 | 8,1 | 20,8 | н. д. | |||
| картопля | 38 | 82 | 119 | 122 | н. д. | |||
| овочі | н. д. | 63 | 67 | 363 | 604 | |||
| виноград | н. д. | 81 | н. д. | н. д. | 706 | |||
| чайне листя | н. д. | 0,24 | н. д. | н. д. | 13,1 | |||
| Примітки. н. д. — немає даних. | ||||||||
Тваринництво ред.
| Види тварин | Роки | |||||||||
| 1916[2] | 1941[2] | 1951[2] | 1968[2] | |||||||
| Велика рогата худоба |
1397 | 1357 | 1248 | 1679 | ||||||
| Свині | 31 | 120 | 73 | 101 | ||||||
Джерела ред.
- ↑ а б в г д е ж и к л А. Н. Гулиев. Азербайджаская Советская Социалистическая Республика. Исторический очерк. // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- ↑ а б в г д е ж и к А. М. Гаджизаде. Азербайджанская Советская Социалистическая Республика. Народное хозяйство. // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- ↑ The Economy. // Glenn E. Curtis, ed. Azerbaijan: A Country Study. — Washington: GPO for the Library of Congress, 1995. (англ.)
- ↑ Азербайджанська Радянська Соціалістична Республіка. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.