Сяноцька земля

Сяноцька земля, або Сяніцька земля (лат. Terra et Districtus Sanociensis, пол. Ziemia sanocka) — одна з історичних земель Руського воєводства з центром у місті Сянік.

Герб

Штандарт

Історія

Сяніцька земля на адміністративній мапі-схемі

Сяноцька земля на сучасній мапі з топографічним фоном                      Кордони країн (близько 1600)                      Кордони країн (близько 1400)

   Міста та найстаріші села (згадуються до 1400)

Правдоподібно, утворилась після окупації у 1340-х роках цієї частини Галичини ще до її повного захоплення у 1349 році, згадується з 1359 р. (лат. castellania Sanocensi).

Входила до складу Руського воєводства Королівства Польського у 1434–1569 роках, Корони Польської Речі Посполитої — у 1569–1772 роках. Межувала із Угорським королівством. На відміну від інших земель воєводства, не ділилась на повіти. У 1676 році подимний податок сплачували мешканці 371 села, 12 міст та містечок. У Сяніцькій землі швидше, ніж в інших землях Галичини, введене польське право.

Джерела

• Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. IV, V.
• Бендза М. З історії православної культури Сяноцької землі // Український історичний журнал. — К., 2008. — № 5 (482) (вер.-жовт.). — С. 159—179. — ISSN 0130-5247.
• Лисейко Я. Б. Військові формування Сяноцької землі у XVII ст.
• Gloger Z. Województwo Ruskie // Geografia historyczna ziem dawnej Polski. — Kraków, 1903. (пол.)

Посилання

• Боротьба за Галицько-волинські землї: Справа відірвання Сяніччини. Кампанія 1349 р., її дїйсний образ, напади Литви 1350 р., угода Казимира з Угорщиною й реляції папі; кампанїя 1351 і 1352 р., татарські напади, похід Казимира і перемирє; результати кампанії
• ЕЛІТИ СЯНОЦЬКОЇ ЗЕМЛІ XV — першій пол. XVI ст. / Національний університет «Львівська політехніка» Інститут гуманітарних І соціальних наук Кафедра історії, теорії та практики культури Рада молодих вчених Інституту гуманітарних І соціальних наук