Вікіпедія

Сухопутні війська Польщі

Сухопутні війська Польщі (пол. Wojska Lądowe Rzeczypospolitej Polskiej; WL) — один з чотирьох видів Збройних сил Республіки Польща, поряд з Військово-повітряними силами, Військово-морським флотом і Силами спеціальних операцій Польщі.

Сухопутні війська
пол. Wojska Lądowe
Емблема Сухопутних військ Польщі
Засновано 1918; 106 років тому (1918)
Країна  Польща
Вид Збройні сили
Тип сухопутні війська
Роль ведення сухопутної війни
Чисельність ~ 77 000
штаб  Варшава
Марш "Marsz Pierwszej Brygady"
(укр. "Ми, Перша Бригада")
Війни/битви Польсько-українська війна
Польсько-Чехословацька війна
Польсько-радянська війна
Польсько-литовська війна
Друга світова війна
Війна в Іраку
Війна в Афганістані
Командування
Командувач  генерал-лейтенант
Збігнев Ґловєнка
Начальник штабу генерал-майор
Анджей Мілановський
Знаки розрізнення
Прапор
Медіафайли на Вікісховищі

Чисельність військ становить близько 60 тисяч військовослужбовців. Війська активно беруть участь в операціях НАТО — в Афганістані, Іраку, Республіці Чад.

Історія ред.

1918–1938 ред.

Див. Бойові порядки Польщі у радянсько-польській війні[en]

 
Польська батарея 120 мм під час Варшавської битви; Польсько-радянська війна, серпень 1920

Коли Польща відновила незалежність у 1918 році, вона відновила свою армію, яка брала участь у Польсько-радянській війні 1919–1921 років, і в двох менших конфліктах (Польсько-українській війні (1918–1919) та Польсько-литовській війні (1920)).

Спочатку, відразу після Першої світової війни, Польща мала п'ять військових округів (1918–1921):

Польські сухопутні війська як підготовлені до Польсько-радянської війни складався з солдатів, які раніше служили в різних поділених імперіях, підтриманих деякою кількістю міжнародних волонтерів.[1] Здається, загалом брали участь близько тридцяти польських дивізій. Борис Савінков стояв на чолі армії від 20 000 до 30 000 переважно російських військовополонених, і його супроводжували Дмитро Мережковський та Зінаїда Гіппіус. Польські сили зростали з близько 100 000 в 1918 році до більш ніж 500 000 на початку 1920.[2]

У серпні 1920 року польська армія досягла загальної чисельності 737 767 осіб. Половина з них була на передовій. Враховуючи радянські втрати, між двома арміями був приблизно чисельний паритет. На час початку Варшавської битви Поляки могли навіть мати невелику перевагу в чисельності та логістиці.[3]

Серед основних формувань, залучених з польського боку, було кілька фронтів, включаючи Литовсько-Білоруський фронт[pl], та близько 7 армій, включаючи Першу польську армію[en].

1939–1945 ред.

Див. Бойові порядки Польщі в 1939 році[en]

 
Танки 7ТР Польської армії на військових маневрах перед Вторненням до Польщі Третього Райху, 1939.

Німецьке вторгнення до Польщі розпочалося 1 вересня 1939 року. Вермахт швидко захопив половину Польщі, незважаючи на сильний польський опір. Серед помилкових міфів, породжених цією кампанією, були розповіді про наступ Польської кінноти[en] проти Німецьких танків, якого насправді не було. На сході Червона армія зайняв іншу половину країни відповідно до статей Нацистсько-Радянського пакту. Після падіння країни польські солдати почали перегрупування в те, що мало стати Польською армією у Франції[en].

Військо Польське на Заході та Польські військові формування на Сході, а також внутрішні (партизанські) сили, передусім представлені в Армії Крайовій (AK) мали сухопутні війська під час Другої світової війни. У той час як війська, які воювали під прапором Союзників, підтримувалися польською авіацією та флотом, партизанські війська були виключно сухопутними формуваннями..

Діюча сьогодні армія сягає корінням у сурогатні сили, сформовані на підтримку радянських інтересів під час встановлення Польської Народної Республіки після Другої світової війни. Дві польські армії, Перша армія та Друга армія билися разом з Червоною армією на Східному фронті, за підтримки деяких підрозділів польських повітряних сил. Формування 3-ї армії було розпочато, але не завершено.

1945–1989 ред.

Див. Бойові порядки Польської народної армії[en]

 
Піднятий польський прапор над Берлінською Колонною перемоги; Друга світова війна, 2 травня 1945 року

Кінець війни застав польське військо в умовах інтенсивного організаційного розвитку. Хоча від реалізації концепції Польського фронту було відмовлено, створено нові тактичні одиниці та види військ. У результаті мобілізації чисельність військ у травні 1945 року досягла 370 тис. вояків, а у вересні 1945 р. — 440 тис. На звільнених територіях оранізовувалися військові округи. Округи здійснювали безпосереднє управління підрозділами, які дислокувалися на підпорядкованій їм території.

Після повернення до Польщі, на 2-гу армію було покладено завдання охорони західного кордону держави від Єленя-Гури до Камень Поморський, і на базі її штабу, було ствоено штаб Познанської військової округи в Познані. Південний кордон від Єленя-Гури до залізничної станції Ужок (на стику польського, радянського та чехословацького кордонів) займали підрозділи 1-ї армії. Її штабний персонал став основою для формування Сілезької військової округи[en].

В середині 1945 року, після закінчення Другої світової війни польське військо, як частина загальних збройних сил, Польської народної армії, були поділені на шість (пізніше сім) округ. Це були:

  • Варшавська військова округа, штаб у Варшаві
  • Люблінська військова округа, штаб у Любліні
  • Краківська військова округа, штаб у Кракові
  • Лодзька військова округа, штаб у Лодзі
  • Познанська військова округа, штаб у Познані
  • Поморська військова округа, штаб у Торуні (сформований зі штабу короткочасного LWP 1-го армійського корпусу)
  • Сілезька військова округа, штаб у Катовіце, створений восени 1945 року.

У червні 1945 року на 1-у, 3-ю та 8-му піхотні дивізії було покладено обов'язки внутрішньої охорони. 4-та піхотна дивізія[en] була реорганізована для створення Корпусу внутрішньої безпеки[en] (KBW). Здебільшого, військові частини використовувалися насамперед проти Української повстанської армії (УПА), а підрозділи Корпусу внутрішньої безпеки використовувався для боротьби зі збройним підпіллям.

Однак часто армійські частини боролися з підпільним опором, і «навпаки». Кульмінацією операції з придушення УПА стала так звана операція «Вісла», яка відбулася в 1947 році. Одночасно відбулася демобілізація, що перевело збройні сили на мирний рівень. 10 серпня 1945 року був виданий «указ про часткову демобілізацію» збройних сил. Наступні етапи демобілізації відбулися в лютому та грудні 1946 року.

Одним із найважливіших завдань, що стояли перед армією після війни, було розмінування. З 1944 по 1956 рік у розмінуванні було задіяно 44 інженерних підрозділи або близько 19 тис. саперів. Вони знешкодили міни та інші боєприпаси в районі розмінування понад 250 000 квадратних кілометрів (80% території країни). Виявлено та вилучено 14,75 мільйона боєприпасів різних типів і 59 мільйонів куль, бомб та інших боєприпасів. Розмінування коштувало життя 646 саперам.

У 1949 кількість військових округ була скорочена до чотирьох:

У листопаді 1953 року Краківський військовий округ було розпущено, і до 1992 року Польща була поділена на три округи.

Після перемоги та переміщення польських кордонів ці війська та інші польські солдати, яких вважали лояльними до своїх радянських володарів, були сформовані в силу, яка мала стати частиною Варшавського пакту. Війська польської армії становили б частину другого стратегічного ешелону, розгорнутого для наступу НАТОвське Союзне командування Центральна Європа. Шатб Польського фонту був сформований в 1958 році, раом із формуванням трьох армій від 1955, 1-ша польська, 2-га польська та 4-та полська армії, мобілізаційні штаби, які мали бути сформовані в межах трьох округ.[4]

Штаб Польського фронту було деактивовано в 1990 році, а мобілізаційну схему трьох армій також було скасовано. Сухопутні війська Польщі за комуністичної епохи включали війська, призначені для внутрішньої безпеки – Сили територіальної оборони[en] – і контролю кордонів країни.[5]

До падіння комунізму в Європі престиж армії продовжував падати, оскільки комуністичний уряд використовував її для насильницького придушення кількох спалахів протесту, зокрема протестів в Познані 1956, протести в Польщі 1970 , а також протести під час Воєнного стану в Польщі у 1981–1982 роках. Війська Сілезької військової округи також брали участь у придушенні процесу демократизації Чехословаччини 1968 року, широко відомого як Празька весна.

У 1989 році Поморська військова округа включала 8-му[pl], 12-ту, 15-ту[pl], 16-ту[pl] та 20-ту дивізії[pl], Сілезька військова окруа включала 2-гу[pl], 4-ту[pl], 5-ту[pl], 10-ту[pl] та 11-ту дивізії[pl], а Варшавська військова округа 1-шу[pl], 3-тю[pl] та 9-ту дивізії[pl], плюс 6-ту повітрянодесантну дивізію[pl] прямого підпорядкування командуванню,[6] 7-ма морська десантна дивізія[pl] була розташована у Поморській військовій окрузі, але скоріше всього також безпосередньо підпорядковувалася командуванню фронту.

У 1990 році кожна з двох округ, що були дотичними до Німеччини, контролювала чотири дивізії, які нещодавно були реорганізовані, відповідно до радянської оборонної доктрини кінця 1990-х років, із суміші мотострілецьких танкових полків у співвідношенні 3:1 у суміш мотострілецьких і танкових полків 2:2.[7]

Варшавська військова округа[en] на сході включала лише 1-шу механізовану дивізію[en]. Дві інші механізовані дивізії цієї округи були розформовані у бази зберігання в 1988 році. Також там були 6-та повітрянодесантна дивізія та 7-ма морська десантна дивізія[en], можливо, призначені для формування частин вторгнення Варшавського пакту до Данії, щоб відкрити Балтійські протоки до Північного моря і далі. Чисельність особового складу становила 205 тис. осіб, з них 168 тис. призовників.

Після 1989 ред.

 
Структура Сухопутних військ Польщі
 
Вхід до штаб Сухопутних військ в варшавській цитаделі
 
Солдати 12-ї Щецинської механізованої дивізії
 
Польські солдати під час навчань Анаконда 2016

Після завершення Холодної війни[en] сухопутні війська були різко скорочені та реорганізовані. У 1992 році було відтворено Краківський військовий округ. У 2001 році планувалося скоротити загальну кількість дев'яти дивізій до чотирьох і шести окремих бригад.[8] З 1 січня 1999 року Польща поділена на дві військові округи, Поморську зі штабом в Бидгощі, яка включає північ Польщі, та Сілезьку[pl] зі штабом у Вроцлаві, яка включає південь Польщі.

З цього часу колишня Краківська військова округа стала штабом повітряно-механізованого корпусу, який згодом став штабом 2-го механізованоо корпусу[en]. Від 1 вересня 2011 року 1-ша Варшавська механізована дивізія[en] була розформована.

 
Польський військовий контингент в Афганістані - KTO Rosomak

Після створення Інспекторату забезпечення Збройних сил[pl][9] структура сухопутних військ значно змінилася.

У травні 2014 року міністр оборони Томаш Семоняк анонсував плани майбутньої закупівлі ударних гелікоптерів AW149 у відповідь на російське вторгнення в Україну в 2014 році.[10] 25 листопада 2015 року голова Комісії національної оборони Міхал Ях заявив про необхідність збільшення чисельності польських військ зі 100 тис. до 150 тис. Проте Ях підкреслив, що процес складний і не варто поспішати.[11]

У вересні 2018 року було оголошено про формування нової 18-ї дивізії. Вона буде створена на базі 1-ї Варшавської бронетанкової бригади та 21-ї бригади підгалянських стрільців, до її складу увійде також сформована з нуля нова механізована бригада. Ця дивізія стане четвертою у складі збройних сил Польщі, буде дислокуватися на східному березі Вісли в районі Седльце неподалік кордону з Республікою Білорусь.[12]

17 червня 2022 року після російського вторгнення в Україну в 2022 році і збільшення збройних сил Польщі до 300 тисяч ос. було оголошено про формування двох нових механізованих дивізій.[13][14]

Структура ред.

З'єднання ред.

Окремі бригади ред.

Окремі полки ред.

 
4-й полк хімічного захисту з Бродниці

Окремі батальйони ред.

  • 100-й батальйон зв'язку (Щецин) - підрозділ Міжнародного корпусу Північ-Схід
  • 104-й батальйон забезпечення — підрозділ Міжнародного корпусу Північ-Схід
  • центральна група психологічних операцій (Бидгощ)

Навчальні підрозділи ред.

  • Навчальний центр Сухопутних військ імені Стефана Чарнецького (Познань)
  • Вища офіцерська школа Сухопутних військ імені генерала Тадеуша Костюшка (Вроцлав)
  • Навчальний центр артилерії і озброєння імені генерала Юзефа Бема (Торунь)
  • Навчальний центр зв'язку та інформатики (Зегже, Мазовецьке воєводство)
  • Навчальний центр військово-медичних служб (Лодзь)
  • Навчальний центр пошуково-рятувальної служби (Бидгощ)
  • Навчальний центр для миротворчих сил (Кельці)
  • 1-й навчальний центр підготовки водіїв (Грудзьондз)
  • 2-й навчальний центр підготовки водіїв (Оструда)
  • Школа молодших командирів (підофіцерів) Сухопутних військ (Зегже)
  • Школа молодших командирів Сухопутних військ (Познань)
  • Школа молодших командирів Сухопутних військ (Вроцлав)
  • Школа молодших командирів Сухопутних військ (Торунь)
  • Навчальний полігон Сухопутних військ (Маломіце, Любуське)
  • Навчальний полігон Сухопутних військ (Біла Піска)
  • Навчальний полігон Сухопутних військ (Нова Демба)
  • Навчальний полігон Сухопутних військ (Венджін, Любуське)

Інші формування та об'єкти ред.

  • Три бази зберігання обладнання
  • Сім регіональних матеріальних баз
  • Чотири окружних технічних центру
  • Сім регіональних технічних центрів
  • Сім військових госпіталів
  • Десять військово-транспортних команд
  • Шістнадцять воєводських військових штабів
  • 128 призовних пунктів
  • Гауптвахта (Цеханув)

Техніка, боєприпаси і амуніція ред.

Польські сухопутні війська мають близько 900 танків, в основному польських T-72, понад 1600 БМП і понад 140 вертольотів. Війська включають механізовані і бронетанкові частини, ракетно-артилерійські війська, війська протиповітряної оборони, інженерні війська, хімічні війська, війська зв'язку та інформатики, аеромобільні війська.

Зброя і озброєння Сухопутний військ Польщі за станом на початок 2023 року
Тип Зображення Виробництво Призначення Версія Кількість Примітки
Танки
Леопард 2  

 

  Німеччина
  Польща 		Основний бойовий танк Леопард 2A4
Леопард 2A5
Леопард 2PL 		76
105
62/128 		В 2002 році зі складу ВС ФРН отримано 128 танків Леопард 2A4, виробництва в 1984–1986 роках. 116 машин перебувають на озброєнні 25-ї бронекавалерійської бригади, а ще 12 використовуються для підготовки особового складу.

25 листопада 2013 підписано контракт на поставку з Німеччини 14 танків Леопард 2A4 і 105 Леопард 2A5. Поставки намічені на 2014–2015 роки.[21] Контракт на модернізацію танків Leopard 2A4 до версії Leopard 2PL був укладений в 2015 році, але перші вдосконалені танки польської модернізації були передані в 2020 році[22].

Станом на початок липня 2022 року армія Польщі має 33 танки Leopard 2PL (батальйонний комплект), до кінця року має бути поставлено ще 15 аналогічних машин (ротний комплект). До липня 2023 року польські збройні сили мають отримати 142 танки стандарту Leopard 2PL[22].

Роботи виконували спільно PGZ та концерн ZM «BUMAR-ŁABĘDY» S.A[22].

K2 Black Panther     Південна Корея
  Польща 		Основний бойовий танк K2 Black Panther
K2PL Black Panther 		46/180
0/800 		замовлено 180 танків у Кореї, решта танків будуть вироблятися у Польщі версія K2PL для заміни старих танків   СРСР.

Пізніше країна докупить ще понад 800 K2 Black Panther у стандарті K2PL. З 2026 року виробництво цих танків розпочнеться на польській землі.

M1 Abrams     США Основний бойовий танк M1A1FEP
M1A2 SPEv2
M1A2 SPEv3 		69/116
28/28
0/250 		замовлено 250 танків M1A2 Abrams SEP V3 для заміни старих танків   СРСР з 2022 року повне переозброєння на нові танки !
Бойова машина піхоти
БМП Borsuk     Польща Бойова машина піхоти 4/1500+ Перші БМП надійдуть у 2023-2024 році.

БМП Borsuk замінить всі БМП БМП-1.[23][24]

Бронетранспортери
Rosomak     Фінляндія
  Польща 		БТР 1153[25]
M113

M577

    США БТР 60+
Артилерійські системи
2С1 «Гвоздика»     Польща 122-мм САУ 227 Вироблялися за ліцензією в Польщі[26]
«Дана»     Чехословаччина 152-мм САУ 111
AHS Krab     Польща 155-мм САУ 80/170[27] Замовлено 170 САУ. Перші 80 були поставлені у вересні 2012-2022 року.
K9 Thunder     Південна Корея 155-мм САУ K9 Thunder
K9PL Thunder 		66/212
0/600 		Замовлено 212 одиниць САУ K9 Thunder для Збройних сил Польщі у 2023 році

з 2024 року почнеться постачання понад 600 K9PL, а з 2026 року польська сторона почне їх випускати самостійно.

M120 RAK   Польща 120-мм САУ 101/122
Реактивні системи залпового вогню
RM-70     Чехословаччина 122-мм РСЗВ 30[25]
WR-40 Langusta     Польща 122-мм РСЗВ WR-40 Langusta 77[25] Польський варіант радянської БМ-21 Град-1, вироблений в місті Стальова Воля
K239 Chunmoo     Південна Корея 14/288
M142 HIMARS     США 20/520 Замовлено та укладена угода з   США на поставку 500 РСЗВ   Польща від 2022 року, та замінять всі наявні РСЗВ старого зразка
MRAP
Кугуар     США MRAP 300
HMMWV     США Всюдихід близько 220
Ford Ranger     США Автомобіль підвищеної прохідності 648
Бойова розвідувальна машина
Броньовані ремонтно-евакуаційні машини
WZT-3     Польща БРЕМ 29 БРЕМ на базі Т-72
WPT Mors     Польща БРЕМ 74 Машина74 технічної допомоги на базі МТ-ЛБ
Bergepanzer Büffel   Німеччина БРЕМ 28
WZT-2   Польща БРЕМ 40
WRT Rosomak   Польща БРЕМ 34
M88A2   США БРЕМ 12/38
Протитанкове озброєння
FGM-148 «Джавелін»   США ПТРК 110
Spike     Ізраїль
  Польща 		ПТРК 274+[25] Частина виробляється за ліцензією в Польщі[26] Spike Замінив всі ПТРК Радянського виробництва Такі як Фагот,Малютка,Метис !
Міномети
HSW M120     Польща 120-мм Міномет 138[25]
HSW M98     Польща 100[25]
Системи ППО
9K33 «Оса-АК»     СРСР самохідний ЗРК середньої дальності 64[25]
«Куб»     СРСР самохідний ЗРК середньої дальності 20
ЗСУ Poprad     Польща самохідний ЗРК малої дальності 80[25] На шасі легкого бронетранспортера Dzik
Piorun   Польща ПЗРК 420
Гром     Польща ПЗРК 480 Польський варіант ПЗРК Ігла
Mała Narew   Польща самохідний ЗРК середньої дальності 4
Hibneryt   Польща зенітна установка 70
ЗСУ-23-4MP Biała     Польща ЗСУ 28[25]
ЗУ-23-2     СРСР зенітна установка 404[25]
Гелікоптери
Мі-24Д     СРСР транспортно-бойовий гелікоптер 14
Мі-2УПР     Польща гелікоптер вогневої підтримки 22[25]
PZL W-3WA Sokół

PZL W-3RR Procjon

    Польща багатоцільовий гелікоптер

гелікоптер радіоелектронної розвідки

36 Польський гелікоптер на основі Мі-2 (завод в Швіднику)
Мі-8Т     СРСР багатоцільовий гелікоптер 14
Мі-2     Польща багатоцільовий гелікоптер 41
Мі-17Т     СРСР багатоцільовий гелікоптер 10

Командування ред.

Командувачі сухопутними військами ред.

 
Збігнев Гловенка

Штаб Сухопутних Військ ред.

  • Заступник командувача Сухопутних військ — начальник Штабу генерал дивізії Анджей Маліновський
  • Заступник начальника Штабу бригадний генерал Марек Мехежинський 
  • Керівник Координаційного Відділу полковник Анджей Завада 
  • Керівник управляння Особистими Ресурсами (G-1) полковник Еугеніуш Шайбель 
  • Керівник управляння Розвідки і РЕБ (G-2) полковник Славомір Флорек 
  • Керівник управляння Сухопутних Операцій (G-3) ​​полковник Веслава Вавжиняк 
  • Керівник управляння Планування і Логістики (G-4) полковник Богдан Дзєвульський 
  • Керівник управляння Планування Розвитку Сухопутних військ (О-5) полковник Веслав Дзяловий 
  • Керівник управляння Командування та Зв'язку (G-6) полковник Кароль Гульбас 
  • Керівник управляння Економічного і Матеріального Планування (G-8) полковник Славомір Ланцуцький

Відділ Навчання Сухопутних військ ред.

  • Керівник Відділу Навчання Сухопутних військ бригадний генерал, пілот Даріуш Вронський
  • Заступник начальника Відділу Навчання Сухопутних військ — керівник бронетанкових та механізованих військ полковник Даріуш Горняк
  • Керівник відділу навчання Ракетних військ і Артилерії полковника Ярослава Крашевський
  • Керівник відділу навчання ППО полковник Єжи Палубяк
  • Керівник відділу навчання Аеромобільних військ та Інструктажу пілотів бригадний генерал, пілот Даріуш Вронський
  • Керівник відділу навчання Інженерних військ полковник Даніель Круль
  • Керівник відділу навчання ЗЗМУ полковник Ярослав Стоцкі
  • Керівник відділу навчання Військової освіти полковник Збігнев Блажевіч
  • Керівник відділу навчання Планування і Координації полковник Анджей Купіс
  • Керівник відділу Навчальної бази підполковник Роберт Веремєчик[30]

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Janusz Cisek, Kosciuszko, We Are Here: American Pilots of the Kosciuszko Squadron in Defense of Poland, 1919–1921, McFarland & Company, 2002, ISBN 978-0-7864-1240-2, Google Print [Архівовано 24 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
  2. ↑ Davies, Norman Richard (2003) [1972]. White Eagle, Red Star: the Polish-Soviet War, 1919–20 (вид. New). New York City: Pimlico / Random House Inc. ISBN 978-0-7126-0694-3., p83
  3. ↑ Davies, White Eagle..., Polish edition, p.162 and p.202.
  4. ↑ Ендрю А. Міхта, «Червоний орел: армія в польській політиці 1944–1988», Hoover Press, 1990, стор.54. Міхта каже, що в 1958 році заступник міністра оборони Польщі генерал Душинський запропонував, щоб Інспекція підготовки стала ядром «польського фронту». Згідно з планом, у воєнний час п’ятнадцять польських дивізій діяли б у складі трьох армій як «фронт» під командуванням польського командувача. Згідно з одним джерелом, радянська влада прийняла пропозицію і дозволила Інспекції навчання стати скелетом фронту. Поняття фронту було змінено в середині 1960-х років, і генерал Душинський був відправлений у відставку в 1964 році. Див. також Michta, 1990, стор.56.
  5. ↑ Glenn E. Curtis (ed.), Poland : a country study, p. 267, Washington: GPO, 1994
  6. ↑ Poland Army 1989. Архів оригіналу за 3 березня 2012. Процитовано 25 грудня 2011.
  7. ↑ Chris Westhorp, 'The World's Armies,' Salamander Books, 1991, p.92 ISBN 0-517-05240-7. See also Jane's Soviet Intelligence Review for March 1990.
  8. ↑ Grzegorz Holdanowicz, 'Polish government agrees to modernisation plan,' Jane's Defence Weekly, 4 February 2001
  9. ↑ http://www.iwspsz.wp.mil.pl/
  10. ↑ Poland to accelerate arms programmes. Jane's Information Group. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014.
  11. ↑ Defence official: Polish armed forces to be increased by half. Архів оригіналу за 26 листопада 2015. Процитовано 27 листопада 2015.
  12. ↑ а б Польща створює нову дивізію на східному кордоні. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 10 вересня 2018. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 11 вересня 2018.
  13. ↑ Польща створить дві нові дивізії на сході країни. https://www.ukrinform.ua/. Укрінформ. 17 червня 2022. Процитовано 4 січня 2023.
  14. ↑ Польща створить дві нові дивізії на сході країни. https://novynarnia.com/. Новинарня. 17 червня 2022. Процитовано 4 січня 2023.
  15. ↑ У Польщі створюють нову піхотну дивізію
  16. ↑ Poland to create two new military divisions - MoD
  17. ↑ Poland will form two new combined arms divisions
  18. ↑ У деяких країнах, наприклад, в США і Великій Британії, історично склалося іменувати кавалерією деякі бронетанкових з'єднань і повітряних (зазвичай вертолітних) тактичних або розвідувальних частин. Таке найменування у них перейняла і сучасна Польща.
  19. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 16 лютого 2015. Процитовано 31 березня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  20. ↑ Польща збільшить військо на кордоні з РФ. https://dt.ua/. Дзеркало тижня. 18 жовтня 2018. Архів оригіналу за 20 жовтня 2018. Процитовано 19 жовтня 2018.
  21. ↑ ЦАМТО: Польща підписала контракт на купівлю 119 ОБТ «Леопард-2» в Німеччині
  22. ↑ а б в Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою de.8011 не вказано текст
  23. ↑ Польща готується замовити 1000 БМП Borsuk – ЗМІ
  24. ↑ У Польщі розпочалися державні випробування нової БМП Borsuk
  25. ↑ а б в г д е ж и к л м The Military Balance 2010. — P. 153
  26. ↑ а б Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою SIPRI не вказано текст
  27. ↑ САУ Krab поступают на вооружение
  28. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 16 вересня 2009. Процитовано 31 березня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  29. ↑ [1]
  30. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 20 березня 2014. Процитовано 2 квітня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Джерела ред.

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сухопутні війська Польщі
  Це незавершена стаття про військові формування.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сухопутні_війська_Польщі&oldid=42238009