Супрунівка (станція)
Супру́нівка — проміжна залізнична станція 2-го класу Полтавської дирекції Південної залізниці на лінії Полтава — Ромодан за 22 км від станції Полтава-Південна, за 4 км від станції Полтава-Київська і за 109 км від станції Ромодан[1]. Розташована у Київському районі Полтави, у житловому масиві Половки на західній околиці міста.
| Станція Супрунівка
Полтава — Ромодан | |
|---|---|
.jpg) | |
| 49°35′26″ пн. ш. 34°35′35″ сх. д. / 49.59056° пн. ш. 34.59306° сх. д.Координати: 49°35′26″ пн. ш. 34°35′35″ сх. д. / 49.59056° пн. ш. 34.59306° сх. д. | |
| Рік відкриття | 1932 (92 роки) |
| Тип | проміжна |
| Форма платформи | пряма |
| Вулиця | Половка |
| Відстань до Києва, км | 328 |
| Відстань до Полтави-Київської, км | 4 |
| Відстань до Харкова, км | 162 |
| Відстань до Ромодана, км | 109 |
| Код станції | 448408 ? |
| Код «Експрес-3» | 2204576 ? |
| Послуги |  
|
| |
  Супрунівка | |
| Супрунівка на Вікісховищі | |
| Дільниця Ромодан — Полтава | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Історія ред.
Станція з'явилася під час будівництва лінії Київ — Полтава, яке завершилося у 1901 році. Відкрита у 1932 році[2]. Названа на честь однойменного села, яке розташоване неподалік від станції.
У 1960—1970-ті роки ХХ століття в районі станції ведеться інтенсивне будівництво заводів, різних складів та баз. Виріс новий мікрорайон Половки. Зведені крупні підприємства — Полтавський завод газорозрядних ламп (1963) та Полтавський завод хімічного машинобудування «Хіммаш» (1964—1967)[3]. До цих заводів і до інших підприємств була прокладена велика кількість під'їзних колій. Інтенсивний розвиток промисловості зробило Супрунівку великою вантажною станцією.
У 1990-ті роки темпи промисловості стрімко зменшилися, але все ж деякі підприємства працюють більш-менш стабільно. У результаті чого багато під’їзних колій було розібрано, а їх фрагменти досі можна зустріти вздовж перегону Супрунівка — Полтава-Київська. Однак деякі підприємства продовжують працювати.
У 2002 році станція була електрифікована змінним струмом. Тоді ж було побудовано новий пост ЕЦ, реконструйовано вокзал і двоповерхову будівлю товарної контори, збільшено корисну довжину головної колії і виконано ряд інших важливих робіт[4]. У 2002 р. на перегоні Супрунівка — Пост 311 км змонтована пересувна тягова підстанція (ЕЧЕ-11)[5]. На під’їзних коліях можна зустріти тепловози ТЕМ2, ТГМ4, ТГМ23, ЧМЕ3.
У 2005 році побудований елеватор, який дав можливість збільшити навантаження вагонів.
На станції Супрунівка починала свій трудовий шлях Ольга Семенівна Дяченко. У 2002 році вона була призначена заступником начальника Південної залізниці, начальником Полтавської дирекції залізничних перевезень (ДН-4)[4].
У 2014 році станція обслуговувала 14 під'їзних колій, в тому числі ПП ХП «Автотранс», ВАТ «Полтавське ХПП», ПАТ «Полтавахіммаш» та інші. За 10 місяців 2014 року розвантажено 2998;вагонів, а навантажено 1507 вагонів. На станції знаходиться вантажний двір Полтавської механізованої дистанції навантажувально-розвантажувальних робіт (МЧ-4), який обладнаний спеціальним підвищеним майданчиком, естакадним і козловим кранами, грейфером[4].
Інфраструктура ред.
Станція має одну головну, три бокових і кілька тупикових колій. Обладнана електричною централізацією стрілок і сигналів. Перегони до станції Полтава-Київська і колійного посту 311 км — одноколійні, електрифіковані, здвостороннім автоблокуванням.
Пасажирське сполучення ред.
На станції зупиняються приміські поїзди до станцій Полтава-Південна, Гребінка, Коломак, Огульці, Ромодан[6]. Працює квиткова каса, в якій можна придбати квитки на приміські та пасажирські потяги. Посадка пасажирів у потяги здійснюється з низьких пасажирських платформ.
Примітки ред.
- ↑ Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.
- ↑ Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
- ↑ Білоусько О. А., Киридон П. В., Пустовіт Т. П., Ревегук В. Я. Новітня історія Полтавщини (ІІ половина ХХ століття): Підручник для 11 класу загальноосвітньої школи. — Полтава: «Оріяна», 2007. — 312 с., іл., карти.
- ↑ а б в Надія Шарафутдінова. Супрунівка в особах // Южная магистраль. — 2014. — № 48. — 28 ноября.
- ↑ Лилия Двоскина. Новая подстанция в Полтаве // Южная магистраль. — 2007. — № 23. — 22 июня.
- ↑ Розклад руху приміських поїздів по станції Супрунівка. Архів оригіналу за 14 січня 2018. Процитовано 22 жовтня 2018.
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Супрунівка (станція) |
- Інформація про станцію Супрунівка на сайті railwayz.info(рос.)
- Станція Супрунівка на сайті tokatema [Архівовано 25 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
- Харків транспортний. Залізничний транспорт. Хроніка [Архівовано 31 травня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
Джерела ред.
- Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021)
(рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.] - Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.
- Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
- Романенко Ю. И., Харенко М. П. Взгляд сквозь годы / Южная железная дорога за 130 лет. — Х.: Прапор, 1999. — 288 с., ил.
- Полтавщина: Енциклопедичний довідник. За ред. А. В. Кудрицького. — К.: УЕ, 1992. — 1024 с.: іл.
- Білоусько О. А., Киридон П. В., Пустовіт Т. П., Ревегук В. Я. Новітня історія Полтавщини (ІІ половина ХХ століття): Підручник для 11 класу загальноосвітньої школи. — Полтава: «Оріяна», 2007. — 312 с., іл., карти.
