Сунітиніб
| Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
Сунітиніб (англ. Sunitinib, лат. Sunitinibum) — синтетичний лікарський препарат, який належить до групи інгібіторів тирозинкінази[1][2], що застосовується перорально.[3][4] Сунітиніб розроблений у лабораторії американської компанії «SUGEN» початково під кодовою назвою SU11248[5], пізніше права на препарат викупила компанія «Pfizer», яка отримала схвалення FDA на препарат, та випускає його під торговельною маркою «Сутент».[6]
 | |
|---|---|
Сунітиніб
| |
| Систематизована назва за IUPAC | |
| N-(2-Diethylaminoethyl)-5-[(Z)-(5-fluoro-2-oxo-1H-indol-3-ylidene)methyl]-2,4-dimethyl-1H-pyrrole-3-carboxamide | |
| Класифікація | |
| ATC-код | L01 |
| PubChem | |
| CAS | |
| DrugBank | |
| Хімічна структура | |
| Формула | C22H27FN4O2 |
| Мол. маса | 398,474 г/моль |
| Фармакокінетика | |
| Біодоступність | ~100% |
| Метаболізм | Печінка |
| Період напіввиведення | 40-60 год. |
| Екскреція | фекалії (61%), Нирки (16%) |
| Реєстрація лікарського засобу в Україні | |
| Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата | СУТЕНТ, «Пфайзер Італія С.р.л.»,Італія UA/7785/01/03 18.01.2013-18/01/2018 |
Фармакологічні властивості ред.
Сунітиніб — синтетичний лікарський засіб, який належить до групи інгібіторів протеїнтирозинкінази. Механізм дії препарату полягає в інгібуванні ферменту тирозинкінази великої кількості клітинних рецепторів. Це призводить до пригнічення фосфорилювання рецепторів клітин, наслідком чого є порушення процесів мітозу та проліферації клітин. Оскільки мітотична активність є більшою в пухлинних клітин, то сунітиніб переважно блокує ріст та проліферацію пухлинних клітин, а також метастазування пухлини.[7][1] Біологічною мішенню сунітинібу є білки KDR, FLT4, PDGFRB, FGFR1, FLT3, c-kit, CSF1R та PDGF-R.[6][3][4][8] Сунітиніб застосовується як самостійний препарат, так і в комбінації з іншими препаратами для лікування стромальних пухлин травної системи, нейроендокринних пухлин підшлункової залози, а також раку нирки, як розповсюдженого, так і метастатичного.[6][3][4] Вивчається також застосування сунітинібу при менінгіомі, асоційованій з нейрофіброматозом[9], а також при деяких видах лейкозу.[10] Сунітиніб у клінічних дослідженнях виявив значну ефективність при застосуванні у випадку раку нирки, у тому числі для профілактики метастазів після нефректомії[11][12], та при стромальних пухлинах шлунково-кишкового тракту[13][14], причому із вищою або співставимою ефективністю в порівнянні з сорафенібом та пазопанібом із нижчою кількістю побічних ефектів[15][16], хоча й поступається новітньому препарату цієї ж групи кабозантинібу за ефективністю[17], а пазопаніб мав меншу токсичність.[18] Хоча кількість побічних ефектів при застосуванні сунітинібу є досить значною, більшість із них є легкими та помірними.[19][14]
Фармакокінетика ред.
Сунітиніб добре та відносно повільно всмоктується після перорального застосування. Максимальна концентрація препарату в крові досягається протягом 6—12 годин після прийому препарату. Сунітиніб добре розподіляється в тканинах організму та майже повністю (на 95 %) зв'язується з білками плазми крові. Препарат проходить через плацентарний бар'єр, даних за виділення в грудне молоко людини немає. Сунітиніб метаболізується у печінці з утворенням переважно активного метаболіту. Виводиться препарат переважно (на 61 %) із калом, частково із сечею у вигляді метаболітів. Період напіввиведення сунітинібу становить 40—60 годин, період напіввиведення активного метаболіту препарату становить 80—110 годин, і цей час практично не змінюється у хворих із порушенням функції печінки або нирок.[6][3][4]
Покази до застосування ред.
Сунітиніб застосовують для лікування стромальних пухлин травної системи, нейроендокринних пухлин підшлункової залози, а також раку нирки, як розповсюдженого, так і метастатичного.[3][4]
Побічна дія ред.
Хоча при застосуванні сунітинібу побічні ефекти спостерігаються відносно часто, у переважній більшості випадків вони є легкими або помірними.[19][14] Найчастішими побічними ефектами сунітинібу є діарея, підвищена втомлюваність, нудота, стоматит, блювання, артеріальна гіпертензія, долонно-підошовний синдром, шкірний висип, лімфопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія, лейкопенія.[2][19] Серед побічних ефектів препарату найчастішими є[3][4]:
- Алергічні реакції та з боку шкірних покривів — дерматит, алопеція, зміна кольору шкіри, кропив'янка, сухість шкіри, синдром Стівенса-Джонсона, набряк Квінке, синдром Лаєлла, фотодерматоз, грипоподібний синдром, гарячка.
- З боку травної системи — езофагіт, запор, метеоризм, погіршення апетиту, гепатит, шлунково-кишкові кровотечі, кровотеча з ясен, холецистит, гастроезофагеальний рефлюкс, сухість у роті, печінкова недостатність, геморой, панкреатит, перфорація кишки, біль у роті, біль у язиці.
- З боку нервової системи — головний біль, запаморочення, порушення смаку, парестезії, безсоння або сонливість, депресія, набряк навколо очниць, посилена сльозотеча, набряк повік; рідше транзиторна ішемічна атака, порушення мозкового кровообігу, синдром зворотної задньої лейкоенцефалопатії.
- З боку серцево-судинної системи — серцева недостатність, тахікардія, артеріальна гіпертензія, кардіоміопатія, підвищена кровоточивість, периферичні набряки, тромбози або емболії, приливи крові, аритмії, біль у грудній клітці, ексудативний перикардит, зниження фракції викиду, подовження інтервалу QT на ЕКГ.
- З боку дихальної системи — носова кровотеча, кашель, дихальна недостатність, біль у гортані, тромбоемболія легеневої артерії.
- З боку сечостатевої системи — ниркова недостатність, зміна кольору сечі, протеїнурія, нефротичний синдром.
- З боку опорно-рухового апарату — болі у м'язах і суглобах, біль у кінцівках, спазми в м'язах, біль у спині, некроз нижньої щелепи, некротизуючий фасціїт.
- Інфекційні ускладнення — сепсис, герпетичні інфекції, інфекції верхніх дихальних шляхів, абсцеси, грибкові інфекції, інфекції сечовидільної системи, інфекції шкіри.
- Інші побічні ефекти — тиреоїдит, гіпертиреоз іноді з переходом у гіпотиреоз, кровотечі з пухлин.
- Зміни в лабораторних аналізах — анемія, тромбоцитопенія, нейтропенія, панцитопенія, підвищення рівня креатиніну та сечовини в крові, підвищення рівня сечової кислоти в крові, підвищення рівня активності амілази, креатинфосфокінази та амінотрансфераз.
Протипокази ред.
Сунітиніб протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, при вагітності та годуванні грудьми, особам віком до 18 років.[3][4]
Форми випуску ред.
Сунітиніб випускається у вигляді желатинових капсул по 0,0125; 0,025; 0,0375 та 0,05 г.[6][3][20]
Примітки ред.
- ↑ а б Ліки і вагітність. Сунітиніб. Архів оригіналу за 3 січня 2018. Процитовано 2 січня 2018.
- ↑ а б Побочные эффекты сорафениба, сунитиниба и темсиролимуса и их лечение у больных метастатическим почечно-клеточным раком [Архівовано 3 січня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б в г д е ж и Архівована копія. Архів оригіналу за 3 січня 2018. Процитовано 2 січня 2018.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ а б в г д е ж https://www.vidal.ru/drugs/molecule/1853 [Архівовано 4 жовтня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Schlessinger, Joseph (2005). «SU11248: Genesis of a New Cancer Drug». [Архівовано 15 вересня 2010 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ а б в г д Sutent [Архівовано 3 січня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Сунитиниб как препарат первой и второй линии терапии метастатического рака почки [Архівовано 4 січня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Таргетная терапия распространенного рака почки сунитинибом [Архівовано 4 січня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ «Phase II Trial of Sunitinib (SU011248) in Patients With Recurrent or Inoperable Meningioma» [Архівовано 22 березня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ In Gene Sequencing Treatment for Leukemia, Glimpses of the Future. Архів оригіналу за 28 квітня 2021. Процитовано 3 січня 2018. (англ.)
- ↑ Сунитиниб у пациентов с почечно-клеточной карциномой после нефрэктомии [Архівовано 4 січня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ FDA одобрило расширение показаний к применению препарата Сутент компании Pfizer [Архівовано 4 січня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Сунитиниб — стандартная терапия второй линии диссеминированных стромальных опухолей желудочно-кишечного тракта [Архівовано 7 лютого 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б в ЛЕЧЕНИЕ СТРОМАЛЬНЫХ ОПУХОЛЕЙ ЖЕЛУДОЧНО- КИШЕЧНОГО ТРАКТА (GIST [Архівовано 9 серпня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ 2017 год ознаменовался появлением адъювантной терапии почечно-клеточного рака: FDA одобрило сунитиниб [Архівовано 4 січня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Сорафениб не лучше сунитиниба в первой линии терапии метастатического рака почки: результаты рандомизированных исследований SWITCH и CROSS-J-RCC [Архівовано 4 січня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Противоопухолевый препарат компании Exelixis превзошел по эффективности сунитиниб производства Pfizer, — исследование [Архівовано 4 січня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ При почечно-клеточном раке Votrient менее токсичен, чем Sutent [Архівовано 4 січня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б в Эффективность Сунитиниба в таргетной терапии метастатического рака почки [Архівовано 7 лютого 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ https://www.vidal.ru/drugs/molecule-in/1853 [Архівовано 24 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)