Суничник дрібноплодий
Суничник дрібноплодий[1] або червоний[2] (Arbutus andrachne) — вічнозелене дерево родини вересових.
| Суничник дрібноплодий | |
|---|---|
.jpg)
| |
| Загальний вигляд дорослого дерева | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Вересоцвіті (Ericales) |
| Родина: | Вересові (Ericaceae) |
| Рід: | Суничник (Arbutus) |
| Вид: | Суничник дрібноплодий (A. andrachne)
|
| Біноміальна назва | |
| Arbutus andrachne | |
Опис ред.
Суничник дрібноплодий — єдине вічнозелене листяне дерево, що зростає на території Україні. Реліктовий вид, який зберігся з дольодовикового періоду.
Дерево заввишки від 5 до 12 м, зі стовбуром до 20 см в діаметрі і колінчасто-зігнутими гілками. Кора гладка, червона, тонка. У червні відшаровується клаптями, оголюючи молоду зелену кору, яка пізніше стає жовтою, а до кінця літа — коралово-червоною. Молоді пагони голі. Листки шкірясті, яйцеподібні, довгасто-яйцеподібні або довгасто-еліптичні, на верхівці тупі або іноді загострені, завдовжки 3-10 см та завширшки 1-6 см, при основі широко-клиноподібні або заокруглені, цілокраї, рідше по краю дрібнозубчасті, зверху темно-зелені, знизу сизі, на черешках завдовжки 1-4 см. Суцвіття — верхівкові, залозисто-пухнасті волоті або китиці завдовжки до 10 см. Квітки на коротких квітконіжках 2-5 мм; чашечка з п'ятьма округло-яйцюватими чашолистками; віночок білий або жовтуватий, яйцеподібний, довжиною 4,5 мм, з короткими зубцями (схожі на квіти конвалії). Квітне, залежно від місця зростання, з грудня до травня.
Плоди — ягодоподібні, багатонасінні кістянки, в діаметрі 1-1,5 см, численні, кулясті, помаранчеві або буро-помаранчеві, сітчасто зморшкуваті. Дозрівають восени. Не отруйні, але дрібні й сухуваті. Харчової цінності для людини не мають.
Поширення ред.
У природі ареал виду охоплює Східне Середземномор'я, узбережжя Чорного моря, Малу Азію і Закавказзя.
В Україні зустрічається у Кримських горах та на Південному березі Криму. Рідкісний вид, занесений у Червону книгу України. Суничник може досягати значного віку. За оцінкою вчених два дерева — в околицях Гаспри і на вершині Ай-Нікола — мають вік близько 1000 років.
Одиничні дерева або невеликі зарості суничника дрібноплодого збереглися лише в найбільш важкодоступних місцях Південного берега Криму. На території від мису Айя до Алушти знайдено близько 40 таких місць, зокрема на мисі Айя, на горах Кішка, Ай-Нікола, Аю-Даг, Кастель, мис Мартьян. Найбільшими локалітетами є мис Айя — Батилиман (111 дорослих особин та 52 підросту на 1 га), мис Мартьян (відповідно 136 та 55), гора Кастель (80 та 72).
Зростає на прибережних сухих вапнякових і шиферних скелях, переважно до висоти 200–300 м над рівнем моря. Найвище місце зростання знайдено на Байдаро-Кастропольській скельній стіні на висоті близько 700 метрів.
Посухостійка рослина. Під час сильної посухи скидає листя.
 |
 |
 |
.jpg) |
 | ||||||
Примітки ред.
- ↑ Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987.
- ↑ Arbutus andrachne // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
Джерела ред.
- Шипчинский Н. В. Род 23. Земляничное дерево — Arbutus L. // Деревья и кустарники СССР. Дикорастущие, культивируемые и перспективные для интродукции. / Ред. тома С. Я. Соколов. — М.—Л. : Изд-во АН СССР, 1960. — Т. V. Покрытосеменные. Семейства Миртовые — Маслиновые. — С. 342. — 544 с. — 2200 екз. (рос.)
- Все растения Крыма [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
- Червона книга України [Архівовано 16 липня 2015 у Wayback Machine.]