Сулейман Назіф

Сулейман Назіф (тур. Süleyman Nazif; 1870, Діярбакир — 1927,Стамбул) — турецький письменник. Відчув на собі вплив ідей османістів, і його творчість відобразила різні етапи розвитку турецької поезії.

Сулейман Назіф
Народився	1870 або 1869 Діярбакир, Османська імперія
Помер	4 січня 1927(1927-01-04) Стамбул, Туреччина ·пневмонія
Поховання	цвинтар Едірнекапиd і Edirnekapı, Istanbuld
Країна	Туреччина  Османська імперія
Діяльність	політик, журналіст, письменник, поет
Мова творів	турецька
Партія	Committee of Union and Progressd
Родичі	Halit Fahri Ozansoyd, Munis Faik Ozansoyd і İffet Halim Oruzd
Брати, сестри	Faik Ali Ozansoyd
Сулейман Назіф у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах
Роботи у  Вікіджерелах

Біографія

Сулейман Назіф є старшим братом Фаїка Алі. Він народився в Діярбакирі, під керівництвом батька отримав чудову освіту, добре вивчив арабську, перську та французьку мови. Після переїзду сім'ї до Стамбула Сулейман Назіф опублікував у «севет-й фюнун» свої перші вірші, підписавши їх ім'ям діда — відомого вченого і царедворця Ібрахіма Джехді. Вірші були написані в новій для тих років манері, носили риси наслідування французьким символістів і мали значний успіх. Пізніше в цьому ж журналі він надрукував серію віршів, у яких він наслідував поезії Намик Кемаля. У цих віршах виразні були чутні громадянські мотиви, тема самовідданої любові до Батьківщини була тонко завуальована через строгості цензури, хоча в деяких віршах були заклики до боротьби за визволення народу від деспотичного режиму. Після закриття журналу «севет-й фюнун» і заборони друкувати твори поета Сулейман Назіф емігрував до Європи. У 1906 році в Каїрі видається перший збірник поета «Таємничі стогони» («Gizli figanlar»), в який були включені вірші 1892—1897 років. З цензурних міркувань ім'я автора названо не було. У 1908 році поет повернувся на батьківщину і кілька років працював у канцеляріях різних відомств. Літературною діяльністю не займався, але опублікував кілька статей. Під час першої світової війни Сулейман Назіф знаходився в Іраку, де виконував спеціальне завдання, доручене молодотурками, однак був затриманий англійським командуванням і засланий на Мальту. Помер від пневмонії 4 січня 1937

Творчість

У воєнні роки були створені дві збірки віршів — «Розлука з Іраком» («Fırak-i Irak», 1918) і «Ночі Мальти» («Malta geceleri», 1924). Вірші цих збірок написані складною мовою, втім, як і інші твори цього поета. Інтерес представляє тематика. Вірші обох збірок можна визнати найкращими в турецькій поезії тих років. У них є дух патріотизму, туги за рідними місцями, в деяких з них їдко висміюються англійці. Система образів і все побудова творів Сулеймана Назіфа носять явні риси символізму та імпресіонізму, оскільки, на думку поета, лише в такій формі можна виразити свою печаль від нескінченної низки лих і нещасть рідного краю. У ряді творів спостерігається звернення до минулого османців. Він ідеалізує це минуле, знаходить особливу принадність у класичної поезії, у старих легендах і переказах Сходу.

Список творів

• Таємні стони (Gizli Figanlar (Поэзия, 1908)
• Batarya ile Ateş (1917)
• Разлука з Іраком (Firakı Irak (Irak'tan Ayrılış, Поэзия, 1918)
• Фізули (Fuzuli, 1920)
• Tarihin Yılan Hikayesi (1922)
• (Çal Çoban Çal, 1922)
• Ночі Мальти (Malta Geceleri, 1924)
• Mehmet Akif (1924)
• Hz. İsa'ya Açık Mektup (1924)
• İki Dost (1926)
• El-Cezire mektupları
• Mâlum-u İlâm
• Victor Hugo'nun Mektubu
• Boş Herif
• Süleyman Paşa
• İki İttifakın Tarihçesi
• Batarya İle Ateş
• Asitanı Tarihte
• Pierre Loti Hitabesi
• Namık Kemal
• Tarihin İsyan Hikayesi
• Nasırüddin Şah be Babilller
• Mehmed Akif
• Çalınmış Ülke
• İmana Tasallût
• Külliyat-ı Ziya Paşa
• Kafir Hakikat
• İki Dost
• Fuzuli
• Lübnan Kasrı'nın Sahibesi
• Yıkılan Müessese