Суковатов Микола Іванович
Суковатов Микола Іванович (20.06.1921 — 22.05.1992) — радянський офіцер, учасник Радянсько-німецької війни, командир кулеметного відділення 241-го гвардійського стрілецького полку 75-ї гвардійської стрілецької дивізії 30-го стрілецького корпусу 60-ї Армії Центрального фронту, Герой Радянського Союзу (17.10.1943), гвардії сержант[1], пізніше гвардії підполковник.
| Суковатов Микола Іванович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження |
20 червня 1921 с. Осинівка, зараз Кожевніковського району Томської області, РФ | |||
| Смерть |
22 травня 1992 (70 років) м. Уфа, Башкортостан, РФ | |||
| Поховання | Південне кладовище | |||
| Країна |
 СРСР | |||
| Рід військ | стрілецькі війська | |||
| Роки служби | 1940—1961 | |||
| Партія | КПРС | |||
| Звання | гвардії підполковник | |||
| Командування | кулеметним відділенням 241-го гвардійського стрілецького полку 75-ї Бахмацької двічі Червонозоряної ордена Суворова гвардійської стрілецької дивізії | |||
| Війни / битви |
Радянсько-німецька війна Битва на Курській дузі Чернігівсько-Прип'ятська операція Битва за Дніпро Битва за Київ (1943) | |||
| Нагороди |
| |||
Біографія ред.
Народився 20 червня 1921 року в с. Осинівка, зараз Кожевніковського району Томської області. Закінчив Томський харчовий технікум, працював на ст. Менделєєво Пермської області.
До Червоної Армії призваний у 1940 році, на фронті з листопада 1941 року[2] (за іншими даними в Червоній Армії з жовтня 1942 року, на фронті з березня 1943 року[3]).
Особливо відзначився при форсуванні ріки Дніпро північніше Києва восени 1943 року, у боях при захопленні та утриманні плацдарму на правому березі Дніпра в районі сіл Глібівка та Ясногородка (Вишгородський район Київської області). Командир 241-го гвардійського стрілецького полку гвардії підполковник Бударін М.П. в нагородному листі написав, що 24.9.1943 року Суковатов у складі першого взводу форсував Дніпро, перейшов вбрід Старий Дніпро і, ще не встигнувши одягнутися, вступив у бій. Прийняв на себе командування взводом замість командира, що вибув. Під час боїв на плацдармі 4-5 жовтня разом із взводом відбив 19 контратак противника, знищивши при цьому 57 німецьких солдатів і офіцерів, подавив 7 кулеметних точок. Особисто сам у рукопашних сутичках знищив 7 німців[3]).
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 жовтня 1943 року за мужність і героїзм проявлені при форсуванні Дніпра і утриманні плацдарму гвардії сержанту Суковатову Миколі Івановичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка»[4].
Після війни М.І.Суковатов продовжував службу в Радянській Армії. В 1956 році закінчив Боровичське військове училище. В 1961 році звільнився з армії у зв'язку із організаційно-штатними заходами ("Хрущовське скорочення") у званні підполковника. Мешкав у Башкірії, в м. Уфа. Працював директором магазину, заступником начальника технічної школи ДТСААФ, на електроламповому заводі.
Помер 22 травня 1992 року.
Нагороди ред.
- медаль «Золота Зірка» № 1931 Героя Радянського Союзу (17 жовтня 1943)
- Орден Леніна
- Орден Вітчизняної війни 1 ступеня
- Медалі
Примітки ред.
- ↑ Посада та військове звання подані на дату здійснення подвигу
- ↑ Суковатов Микола Іванович. // Сайт «Герои страны» (рос.). (рос.)
- ↑ а б http://www.podvignaroda.mil.ru/ [Архівовано 2012-07-25 у Wayback Machine.] - Фонд 33. - Оп.793756, д.46, запись 150031259, стр. 165 (рос.)
- ↑ http://www.podvignaroda.mil.ru/ [Архівовано 2012-07-25 у Wayback Machine.] ЦАМО фонд 33 опись 682525 ед. хран 48 запись 12057300(рос.)
Посилання ред.
- Суковатов Микола Іванович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
- Суковатов Николай Иванович [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Сегодня – 90 лет со дня рождения Героя Советского Союза Николая Суковатова [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
Література ред.
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1988. — Т. 2 /Любов — Ящук/. — 863 с. — 100 000 экз. — ISBN 5-203-00536-2 (рос.)
- Днепр — река героев. — 2-е изд., доп. — Киев: Изд. полит. лит Украины, 1988. — ISBN 5-319-00085-5(рос.)
- Энциклопедия Томской области. - Т.2. - Томск: Томский государственный университет, 2010 (рос.)