Вікіпедія

Судзукі Кодзі

японський письменник

Ко́дзі Судзу́кі (яп. 鈴木光司, 13 травня 1957 року) — популярний японський письменник, що пише переважно у жанрі хоррору. Відомий як автор циклу романів жахів «Дзвінок» (в інших перекладах — «Кільце»), загальний тираж яких склав понад 8 млн екземплярів[6]. Ці романи та деякі інші були екранізовані в Японії, Кореї та США. На базі японських екранізації було створено низку коміксів-манга. Кодзі Судзукі іноді називають японським Стівеном Кінгом[7]. Один з творців літературного і кінематографічного жанру J-horror (укр. японські жахи), який відрізняється психологічною напруженістю і перевагою загальної атмосфери жаху над сценами насилля, характерними для американських слешерів[7][8].

Судзукі Кодзі
яп. 鈴木光司
Народився 13 травня 1957(1957-05-13)[1][2][…] (66 років)
Хамамацу, Префектура Шідзуока, Японія[4]
Країна  Японія
Діяльність письменник, сценарист, письменник наукової фантастики, прозаїк-романіст
Alma mater Університет Кейо
Знання мов японська[5]
Magnum opus Кільце, Спіраль і Dark Waterd
Нагороди
IMDb ID 0840626
У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Судзукі (прізвище).

Біографія ред.

Кодзі Судзукі народився 13 травня 1957 року в місті Хамамацу, префектура Сідзуока. Закінчив університет Кейо за спеціальністю «французька література»[6]. Мешкає в Токіо, одружений, має двох доньок, дружина працювала вчителькою у старшій школі[7][9].

Входить до Національного комітету Японії по боротьбі з падінням народжуваності[9].

Творчість ред.

Почав писати у 1990 році, перший же його роман Rakuen отримав премію Japan Fantasy Novel Award. Наступного року Кодзі Судзукі написав роман «Дзвінок», перший із однойменного циклу. Однак книжки продавалися дуже слабо, аж поки у 1995 році їх не екранізували, а коли у 1998 році вийшов фільм «Дзвінок» режисера Хідео Накати, що став справжнім хітом, продажі книг Кодзі Судзукі стрімко злетіли[10].

Більшість творів написані у жанрі містичного трилера. У творах Кодзі Судзукі широко використовується такий жанр класичної японської міфології як кайдан — розповіді про привидів, який майстерно поєднується із сучасним жанром міських легенд. Ще одна характерна особливість сюжетів Судзукі — образ сильної жінки, яка бореться за своїх дітей, чоловіка, щастя, або ж жорстоко помщається за погане ставлення оточуючих до самої себе. Чоловіки ж часто зображені як безвольні та слабкі істоти, або, з іншого боку — як насильники і вбивці[11].

Книги Кодзі Судзукі перекладені двадцятьма мовами, включаючи російську[6].

Окрім трилерів Кодзі Судзукі є автором низки публіцистичних книг з питання батьківства, в яких жорстко критикує відсутність у Японії батьків-домогосподарок, і книги для дітей «Сльози» (яп. Namida). Також займається перекладанням, зокрема, перекладає японською англомовні дитячі книжки[12].

Член комітету премії Japan Fantasy Novel Award[13].

Бібліографія ред.

Цикл «Дзвінок» ред.

  • 1991 — «Дзвінок» (яп. リング / Ringu)
  • 1995 — «Спіраль» (яп. らせん / Ringu-2. Rasen)
  • 1998 — «Петля» (яп. ループ / Ringu-3. Rupu)
  • 1999 — «Народження» (яп. バースデイ / Ringu-0. Basu Dei) — збірка оповідань:
    • «Труна в небі» (яп. 空に浮かぶ棺)
    • «Лимонне серце» (яп. レモンハート)
    • «День народження» (яп. バースデイ)
  • 2012 — «С» (яп. エス / Esu)
  • 2013 — «Приплив» (яп. タイド / Taido)

Інші твори ред.

  • 1990 — «Рай» (яп. 楽園 / Rakuen) — роман
  • 2003 — «Прогулянка богів» (яп. 仄暗い水の底から / Kamigami no puromunado) — роман
  • 2008 — Край (яп. エッジ / Ejji) — новела
  • 2009 — Крапля (яп. ドロップ) — новела. Дія цього короткого твору відбувається у громадській вбиральні. У творі обіграються японські повір'я про привидів і злих духів, які населяють вбиральні[14].
  • 2010 — «Крик сталі» (яп. 鋼鉄の叫び) — роман про японських смертників-камікадзе[9]

Збірки оповідань ред.

  • 1995 — Смерть і квітка (яп. 生と死の幻想)
    • «Одноразові підгузники та копія перегонів» (яп. 使い捨ておむつとレースレプリカ)
    • «Нерівне дихання» (яп. 不規則な呼吸)
    • «Ключ Захід» (яп. キーウエスト)
    • «По той бік темряви» (яп. 闇を超えて)
    • «Обійми» (яп. 擁する)
    • «Авідія» (яп. アビディア)
  • 1996 — Темні води (яп. Honogurai mizu no soko kara)
    • «Плинні води» (яп. Fuyū Suru Mizu)
    • «Безлюдний острів» (яп. Kotou)
    • «Захоплення» (яп. Anagura)
    • «Подорож до країни мрій» (яп. Yume no Shima Kuruuzu)
    • «За течією» (яп. Hyouryuusen)
    • «Акварелі» (яп. Wootaa Karaa)
    • «Підводний ліс» (яп. Umi ni Shizumu Mori)

Екранізації творів ред.

  • 1995 — Ring: Kanzenban[15] —   Японія, режисер Тісуй Такігава.
  • 1998 — Ringu[16] —   Японія, режисер Хідео Наката.
  • 1998 — Rasen[17] —   Японія, режисер Дзодзі Їда (Jôji Iida).
  • 1999 — The Ring Virus[18] —   Південна Корея, режисер Кім Дон Бін.
  • 1999 — Ringu 2[19] —   Японія, режисер Хідео Наката.
  • 2000 — Ringu Zero: Bāsudei[20] —   Японія, режисер Норіо Цурута.
  • 2002 — Honogurai mizu no soko kara[21] —   Японія, режисер Хідео Наката.
  • 2002 — The Ring[22] —   США, режисер Гор Вербінскі
  • 2005 — Dark Water[23] —   США, режисер Вальтер Саллес (Walter Salles)
  • 2005 — Rings (короткометражний фільм)[24] —   США, режисер Джонатан Лібесман (Jonathan Liebesman).
  • 2005 — The Ring Two[25] —   США, режисер Хідео Наката.
  • 2007 — Masters of Horror (телесеріал, 13-й епізод 2-го сезону)[26] —   США, режисер Норіо Цурута.
  • 2012 — Sadako 3D[27] —   Японія, режисер Цутому Ханабуса.
  • 2013 — Sadako 3D 2[28] —   Японія, режисер Цутому Ханабуса.
  • 2015 — Hikiko-san vs Sadako (DTV)[29][К 1]
  • 2016 — Sadako vs. Kayako[30][К 2] —   Японія, режисер Кодзі Сіраісі.
  • 2016 — Bunshinsaba vs Sadako[31] —   КНР
  • 2017 — Bunshinsaba vs Sadako 2[32] —   КНР
  • 2017 — Rings[33] —   США, режисер Ф. Хав'єр Гутьєррес.

Нагороди та номінації ред.

  • 1990 — премія Japan Fantasy Novel Award (  Японія) за роман Rakuen (укр. Рай)
  • 1996 — премія Yoshikawa Eiji Prize for New Writers (  Японія) за роман «Спіраль», другий у серії романів «Дзвінок»
  • 1996 — номінація на премію Naoki Prize (  Японія) за збірку оповідань «Темні води»
  • 1996 — номінація на премію Izumi Kyōka Prize for Literature (  Японія) за збірку оповідань «Темні води»
  • 1998 — номінація на премію Japanese SF Award (  Японія) за роман «Петля», третій у серії романів «Дзвінок»
  • 2012 — премія Shirley Jackson Award for Best Novel (  США) за новелу «Край».

Цікаві факти ред.

  • Новела Кодзі Судзукі «Крапля» за задумом автора була надрукована на рулоні туалетного паперу, виробником була компанія Hayashi Paper Company, яка виробляє туалетний папір. Новела, що складається з дев'яти глав, була надрукована на рулоні довжиною 30 м у декількох копіях, повторюючись кожні 86 см, щоб після використання паперу за призначенням твір все ще був доступний для прочитання іншими відвідувачами вбиральні. Книга надрукована шрифтом синього кольору із вкрапленнями бризок, які імітують кров. Вартість одного рулону становила 210 японських єн (приблизно 46,20₴ станом на жовтень 2018)[14][34][35].
  • На написання роману «Дзвінок» письменника надихнув його улюблений фільм жахів «Полтергейст» (1982)[36].
  • Знявся у крихітній ролі в екранізації роману «Спіраль» (у титрах відсутній як актор).
  • Хоча майже у всіх творах Кодзі Судзукі зустрічаються привиди та злі духи, сам письменник стверджує, що не вірить у потойбічне[9][10] і не читає фантастику жахів[7].

Коментарі ред.

  1. ↑ Хікіко-сан — героїня японського фільму Scream Girls, школярка, яку зацькували і довели до смерті однокласники, і чий дух після смерті почав мстити
  2. ↑ Каяко — героїня ще одного циклу фільмів жахів «Прокляття»

Примітки ред.

  1. ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. ↑ SNAC — 2010.
  3. ↑ Internet Speculative Fiction Database — 1995.
  4. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #124353320 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  6. ↑ а б в Koji Suzuki profile. japanesetoiletpaper.com. Процитовано 4 жовтня 2018 року. (англ.)
  7. ↑ а б в г Randy Kennedy (1 листопада 2004 року). Bringing Out the Horror of What He Knows Best. www.nytimes.com. New York Times. Процитовано 4 жовтня 2018 року. (англ.)
  8. ↑ Michael A. Morrison. «Edge» by Koji Suzuki. www.worldliteraturetoday.org. World Literature Today. Процитовано 4 жовтня 2018 року. (англ.)
  9. ↑ а б в г Алексей Соломин (1 січня 2013 року). Інтерв'ю з Кодзі Судзукі. echo.msk.ru. Эхо Москвы. Процитовано 4 жовтня 2018 року. (рос.)
  10. ↑ а б Akemi Yokoyama (27 жовтня 2009 року). Інтерв'ю з Кодзі Судзукі. metro.co.uk. METRO news. Процитовано 4 жовтня 2018 року. (англ.)
  11. ↑ Kaori Shoji. Reflecting on 20 years of female roles in ‘The ‘Ring’. www.japantimes.co.jp. Процитовано 4 жовтня 2018 року. (англ.)
  12. ↑ Сергей Непрозванов (9 вересня 2013 року). История одного культа. darkermagazine.ru. Процитовано 4 жовтня 2018 року. (рос.)
  13. ↑ Судзукі Кодзі на сайті Goodreads(англ.)
  14. ↑ а б Koji Suzuki 'Drop' - toilet paper novel from japanese cult author. newsbizarre.com. The News Bizarre. Архів оригіналу за 4 лютого 2015 року. Процитовано 4 жовтня 2018 року. (англ.)
  15. ↑ Дзвінок: повна версія на сайті IMDb (англ.)
  16. ↑ Дзвінок (японська версія) на сайті IMDb (англ.)
  17. ↑ Спіраль на сайті IMDb (англ.)
  18. ↑ Дзвінок: вірус на сайті IMDb (англ.)
  19. ↑ Дзвінок-2 на сайті IMDb (англ.)
  20. ↑ Дзвінок-0: Народження на сайті IMDb (англ.)
  21. ↑ Темна вода (японська версія) на сайті IMDb (англ.)
  22. ↑ Дзвінок (американська версія) на сайті IMDb (англ.)
  23. ↑ Темна вода (американська версія) на сайті IMDb (англ.)
  24. ↑ Дзвінки на сайті IMDb (англ.)
  25. ↑ Дзвінок-2 (американська версія) на сайті IMDb (англ.)  
  26. ↑ Майстри жахів на сайті IMDb (англ.)
  27. ↑ Садако 3D на сайті IMDb (англ.)
  28. ↑ Садако 3D-2 на сайті IMDb (англ.)
  29. ↑ Hikiko-san VS Sadako. www.cdjapan.co.jp. Процитовано 4 жовтня 2018 року. (англ.)
  30. ↑ Садако проти Каяко на сайті IMDb (англ.)
  31. ↑ Bunshinsaba vs Sadako (2016). www.themoviedb.org. Процитовано 4 жовтня 2018 року. (англ.)
  32. ↑ Bunshinsaba vs Sadako 2 (2017). www.themoviedb.org. Архів оригіналу за 4 жовтня 2018. Процитовано 4 жовтня 2018 року. (англ.)
  33. ↑ Дзвінки на сайті IMDb (англ.)
  34. ↑ Koji Suzuki’s Novel “Drop” Printed In Toilet Paper Form. www.coolthings.com. 12 липня 2009 року. Процитовано 4 жовтня 2018 року. (англ.)
  35. ↑ Julian Ryal (25 травня 2009 року). Japanese publisher prints horror novel on toilet roll. www.telegraph.co.uk. Telegraph Media Group. Процитовано 4 жовтня 2018 року. (англ.)
  36. ↑ Біографія Кодзі Судзукі на сайті IMDb. www.imdb.com. IMDb. Процитовано 4 жовтня 2018 року. (англ.)

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Судзукі_Кодзі&oldid=41830725