Ступка Остап Богданович
український актор
Сту́пка Оста́п Богда́нович (нар. 2 вересня 1967, Львів, Українська РСР) — український актор театру, кіно та дубляжу, телеведучий. Народний артист України (2009), лауреат Мистецької премії «Київ» імені Амвросія Бучми. Син Богдана Ступки та батько Дмитра Ступки.
| Остап Богданович Ступка | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
| ||||||||
| Ступка на Одеському міжнародному кінофестивалі, липень 2013 | ||||||||
| Ім'я при народженні | Остап Богданович Ступка | |||||||
| Народився |
2 вересня 1967[1] (56 років) Львів, Українська РСР, СРСР | |||||||
| Національність | українець | |||||||
| Громадянство |
 Україна | |||||||
| Діяльність | актор, телеведучий | |||||||
| Alma mater | Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого | |||||||
| Дружина |
Тетяна Капліна Ірина Ступка Дарина Ступка | |||||||
| Діти |
Дмитро Ступка Богдан Ступка Устина Ступка | |||||||
| Батьки | Богдан Ступка | |||||||
| IMDb | ID 0836275 | |||||||
| Нагороди та премії | ||||||||
| ||||||||
|
| ||||||||
 Остап Богданович Ступка у Вікісховищі | ||||||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||||||
.jpg)
Життєпис ред.
Народився 2 вересня 1967 року у Львові в родині актора Богдана Ступки.
У 1988 році закінчив Київський інститут театрального мистецтва ім. Карпенка-Карого (курс Леоніда Олійника). З 1988 року актор Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка.
Працював на телебаченні ведучим шоу-програми «Перший мільйон» — українська версія проєкту «Хто хоче стати мільйонером?».
Нерозбірливість у зображенні українців ред.
Зіграв роль командира загону УПА у стрічці «Ми з майбутнього 2», що викликало негативні відгуки телекритиків.[2]. Міністерство культури і туризму України не рекомендувало фільм до показу в Україні через його провокаційний зміст і розпалювання міжнаціональної ворожнечі[3][4] (також див. фільм «Матч» тощо).
Скандали ред.
4 квітня 2023 року в центрі Києва на своєму авто Land Rover виїхав на зустрічну смугу та врізався у припаркований автомобіль, жінка в цьому авто отримала травми. Ступка перебував у стані сп'яніння (1,62 проміле алкоголю за допустимої норми 0,3 проміле)[5][6][7].
Ступка в суді обіцяв надавати допомогу потерпілому, але за даними потерпілого, Остап тричі відвідав його у лікарні й частково покрив витрати на лікування (20 тис. грн)[8].
У червні 2023 року Ступці подовжили запобіжний захід (нічний домашній арешт) до 5 липня[9].
24 листопада 2023 року Остапа Ступку було засуджено Голосіївським районним судом міста Києва[10] до обмеження волі на три роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на 8 років. Крім того, з нього буде стягнуто близько 10 тисяч гривень, які були використані на проведення експертиз. Ступку звинуватили у вчиненні ДТП у стані алкогольного сп'яніння, внаслідок якої постраждала людина[11]. Обмеження волі не означає ізоляції засудженого від суспільства, але захист Ступки планує подавати апеляційну скаргу[12][13]. Прокуратура міста Києва оскаржила вирок до 3 років позбавлення волі, винесений актору Остапу Ступці за ДТП у стані алкогольного сп'яніння, стверджуючи, що покарання було занадто м'яким.[14]
Родина ред.
Батько — актор, Народний артист СРСР Богдан Ступка, художній керівник Національного академічного драматичного театру ім. І. Франка. Мати Лариса Семенівна Ступка (до шлюбу — Корнієнко) — солістка Львівського театру опери й балету та Київського театру опери й балету ім. Шевченка, також знімалася в кіно.
Перша дружина — Тетяна Капліна, друга — Ірина, художник-модельєр за освітою, директор-розпорядник театру «Сузір'я»[15]. Сини: Дмитро Ступка (від першого шлюбу, актор київського театру імені Франка) та Богдан Ступка, дочка Устина Ступка. Третя дружина (з 2015 року) — Дарина, студентка театрального вишу[16].
Політика ред.
У серпні 2012 року приєднався до партії «Україна — Вперед!»,[17] очолюваної Наталією Королевською, за списком під третім номером якої балотувався до Верховної Ради України. Свою участь у цьому політичному проєкті коментувати відмовився[18][19][20]. На виборах партія отримала 1,58 %; до Верховної Ради України Королевська та її партія не потрапили.[21]
Роботи у кіно ред.
- 1979 — «Забудьте слово „смерть“» — хлопчик у «будьонівці» з яблуком (у титрах не вказаний)
- 1985 — «Женихи»
- 1987 — «Жменяки» — Степан Жменяк
- 1987 — «Вісімнадцятирічні»
- 1988 — «Камінна душа» — Іванко
- 1990 — «Я той, хто є…»
- 1991 — «Особиста зброя»
- 1991 — «Ніч самогубця»
- 1992 — «Господи, прости нас грішних» — Степан
- 1999 — «Як коваль щастя шукав»
- 2002 — «Молитва за гетьмана Мазепу» — Пилип Орлик
- 2004 — «Евіленко / Evilenko» — Доктор Амітрін
- 2007 — «Російський трикутник» — Капітан Шакальський
- 2008 — «Куплю друга» — Артем Кімович Сичов
- 2008 — «Богдан-Зиновій Хмельницький» — Тиміш
- 2008 — «Серце на долоні» / «Serce na dłoni»
- 2008 — «Тарас Бульба»
- 2010 — «Ми з майбутнього 2»
- 2011 — «Платон Ангел» — маляр, чоловік Клави
- 2012 — «Одеса-мама» — фарцівник Шуня
- 2012 — «Матч» — Дещеня
- 2014 — «Мажор» — Іван Петрович Смоленцев
- 2016 — «Диво за розкладом» — ректор університету
- 2016 — «Папараці» — Марат Генрихович Щєглов
- 2017 — «Гіркі жнива» / «Bitter Harvest» — Бойко
- 2017 — «Ізі» / «Izi» — Богдан, католицький священник з України
- 2017 — «Казка старого мельника» — чоловік Параски
- 2018 — «Крути 1918» — червоний комісар
- 2018 — «Ефір» — російський командир
- 2019 — «Моя ідеальна мама» — бізнесмен Микола Коренєв
- 2020 — «Карпатський рейнджер»
- 2020 — «Козаки. Абсолютно брехлива історія» — кошовий
- 2021 — «Джек & Лондон» — Віктор
Дублювання та озвучення ред.
- «Район Мелроуз» — (багатоголосе закадрове озвучення студії «1+1»)
- «Усі жінки — відьми» — (багатоголосе закадрове озвучення студії «1+1»)
- «Нічого втрачати» — (багатоголосе закадрове озвучення студії «1+1»)
- «Цей шалений, шалений, шалений світ» — всі чоловічі ролі (двоголосе закадрове озвучення студії «1+1»)
- «Молодий Франкенштейн» — всі чоловічі ролі (двоголосе закадрове озвучення студії «1+1»)
- «Срібна стріла» — всі чоловічі ролі (двоголосе закадрове озвучення студії «1+1»)
- «Чужий» — всі чоловічі ролі (двоголосе закадрове озвучення студії «1+1»)
- «Чужі» — всі чоловічі ролі (двоголосе закадрове озвучення студії «1+1»)
- «Колісниці вогню» — всі чоловічі ролі (двоголосе закадрове озвучення студії «1+1»)
- «Помста придурків» — всі чоловічі ролі (двоголосе закадрове озвучення студії «1+1»)
- «Поліцейська академія» (1—3 і 5—6 частини) — всі чоловічі ролі (двоголосе закадрове озвучення студії «1+1»)
- «Роман з каменем» — всі чоловічі ролі (двоголосе закадрове озвучення студії «1+1»)
- «Перлина Нілу» — всі чоловічі ролі (двоголосе закадрове озвучення студії «1+1»)
- «Людина дощу» — всі чоловічі ролі (двоголосе закадрове озвучення студії «1+1»)
- «До бою!» — всі чоловічі ролі (двоголосе закадрове озвучення студії «1+1»)
- «Глорія» — всі чоловічі ролі (двоголосе закадрове озвучення студії «1+1»)
- «Шанхайський сюрприз» — всі чоловічі ролі (двоголосе закадрове озвучення студії «1+1»)
- «Робін Гуд» — всі чоловічі ролі (двоголосе закадрове озвучення студії «1+1»)
- «У ліжку з ворогом» — всі чоловічі ролі (двоголосе закадрове озвучення студії «1+1»)
- «Доктор Голлівуд» — всі чоловічі ролі (двоголосе закадрове озвучення студії «1+1»)
- «Тонка блакитна лінія» — всі чоловічі ролі (двоголосе закадрове озвучення студії «1+1»)
- «Заряджена зброя» — всі чоловічі ролі (двоголосе закадрове озвучення студії «1+1»)
- «Немовля на прогулянці» — всі чоловічі ролі (двоголосе закадрове озвучення студії «1+1»)
- «Патруль часу» — всі чоловічі ролі (двоголосе закадрове озвучення студії «1+1»)
- «Мандри Гулівера» — всі чоловічі ролі (двоголосе закадрове озвучення студії «1+1»)
- «Великий білий чемпіон» — всі чоловічі ролі (двоголосе закадрове озвучення студії «1+1»)
- «Роксана» — всі чоловічі ролі (двоголосе закадрове озвучення студії «1+1»)
- «Канонерка» — всі чоловічі ролі (двоголосе закадрове озвучення студії «1+1»)
- «Війна Роуз» — всі чоловічі ролі (двоголосе закадрове озвучення студії «1+1»)
- «Страсний тиждень» — всі чоловічі ролі (двоголосе закадрове озвучення студії «1+1»)
- «Хто боїться Вірджинії Вульф?» — всі чоловічі ролі (двоголосе закадрове озвучення студії «1+1»)
- «Дуже страшне кіно 2» — всі чоловічі ролі (двоголосе закадрове озвучення студії «1+1»)
- «Агентство моделей» — всі чоловічі ролі (двоголосе закадрове озвучення студії «1+1»)
- «Життя як диво» — всі чоловічі ролі (двоголосе закадрове озвучення студії «Контакт» на замовлення телеканалу «1+1»)
- «Супермен 2» — (багатоголосе закадрове озвучення телеканалу «Інтер»)
- «Космічні ковбої» — (багатоголосе закадрове озвучення телеканалу «Інтер»)
- «Кенан і Кел» — (багатоголосе закадрове озвучення телеканалу «ICTV»)
- «Пірати карибського моря» (1—3 і 5 частини) — Вілл Тернер (дубляж компанії «Невафільм Україна» і студії «Le Doyen»)
- «Тачки» (3 частини) — Блискавка Маккуїн (дубляж компанії «Невафільм Україна» і студії «Le Doyen»)
- «Одного разу в Римі» — Антоніо (дубляж студії «Le Doyen»)
- «Вольт» — Вольт (дубляж студії «Le Doyen»)
- «Аліса в країні чудес» — Божевільний Капелюшник (дубляж студії «Le Doyen»)
- «Аліса в задзеркаллі» — Божевільний Капелюшник (дубляж студії «Le Doyen»)
- «Мулен Руж» — (дубляж студії «Pteroduction Sound»)
- «Мадагаскар 2» — Другий браконьєр (дубляж студії «Постмодерн»)
- «Роги та копита» — (дубляж студії «Lemma»)
- «Чарівний горох» — (озвучення студії «Укранімафільм»)
- «Бабай» — Чорт (озвучення студії «Укранімафільм»)
- «Ультиматум Борна» — Джейсон Борн (кінотеатральний дубляж)
Ролі у театрі ред.
Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка ред.
- Паллант — «Енеїда» І. Котляревського
- Перчик — «Тев'є-Тевель» Шолом-Алейхема
- Хлоня — «Санаторійна зона» М. Хвильового
- Михась — «Гріх» В. Винниченка
- Принц — «Біла ворона» Ю. Рибчинського
- Альфредо — «Привиди» Едуардо де Філіппо
- Ілько — «Патетична соната» М. Куліша
- Наглядач — «Записки божевільного» М. Гоголя
- Лукаш — «Лісова пісня» Лесі Українки
- Буртінус — «Стережися лева» Я. Стельмаха
- Сер Модред — «Мерлін, або спустошена країна» Т. Дорста, В. Елера
- Люченцьйо — «Приборкання норовливої» В. Шекспіра
- Писар — «Український водевіль, або вип'ємо й поїдемо!» М. Кропивницького
- Едгар — «Король Лір» В. Шекспіра
- Густав — «Бал злодіїв» Жана Ануя
- Тузенбах — «Три сестри» А. Чехова
- Джефрі — «Я, Генрі II» Дж. Голдмена
- Капітан Гарді — «Леді і Адмірал» Т. Реттігана
- Леон Венгожевський — «Мама, або несмачний витвір на дві дії з епілогом» Ст. Віткевича
- Лонгин — «Буквар миру» Г. Сковороди
- Креонт — «Цар Едіп» Софокла
- Хлестаков — «Ревізор» М. Гоголя
- Далі — «Істерія» Террі Джонсона
- Меркуціо — «Ромео і Джульєтта» Вільяма Шекспіра
- Смердяков — «Брати Карамазови» Ф. Достоєвського
- Фігаро — «Весілля Фігаро» Бомарше
- 2018, 9 червня — «Війна» Ларса Нурена; реж. Давид Петросян — Дядько[22][23][24]
- 2018, 25 грудня — «Коріолан» за однойменною трагедією Вільяма Шекспіра; реж. Дмитро Богомазов — Сіціній Велут, народний трибун[25]
- 2020, 5 серпня — «Крум» Ханоха Левіна; реж. Давид Петросян — Дядько Крум[26][27][28]
- 2021, 5 травня — «Пер Гюнт» за п'єсою Генріка Ібсена; реж. Іван Уривський — Пер Гюнт[29][30][31][32]
Київський національний академічний Молодий театр ред.
- Отто фон Ф. — «Московіада» Ю. Андруховича (2006; реж. — Станіслав Мойсеєв)
Телепроєкти ред.
- «Танці з зірками» (1+1)
- «Перший мільйон» (1+1)
- «12 найкращих шахраїв» (документальний проєкт ICTV)
- «Останній герой» (ICTV)
Нагороди й номінації ред.
| Нагороди й номінації | ||||
|---|---|---|---|---|
| Рік | Премія | Номінація | Робота | Результат |
| 2006 | «Телетріумф» | Ведучий розважальної програми | Перемога | |
Мультимедія ред.
- Остап Ступка став прототипом одного з персонажів українського мультсеріалу Казкова Русь.
- 2012 — Разом з Іреною Карпою знявся в кліпі гурту KOZAK SYSTEM «Така Спокуслива» (реж. Тарас Дронь)[33]
Примітки ред.
- ↑ ČSFD — 2001.
- ↑ Пропаганда в кіно. Архів оригіналу за 14 квітня 2012. Процитовано 1 червня 2012.
- ↑ Мінкульт не радить показувати російський фільм про УПА. Росіяни чекають Януковича. Українська правда _Життя. Архів оригіналу за 7 січня 2021. Процитовано 6 січня 2021.
- ↑ Міністерство культури і туризму України. web.archive.org. 23 лютого 2010. Архів оригіналу за 23 лютого 2010. Процитовано 6 січня 2021.
- ↑ З’явилися нові деталі «п’яної» ДТП за участю актора Остапа Ступки. Інформаційне агентство Вголос/Vgolos (укр.). Процитовано 5 квітня 2023.
- ↑ Остап Ступка прокоментував ДТП, яку влаштував вночі в Києві. ТСН.ua (укр.). 5 квітня 2023. Процитовано 5 квітня 2023.
- ↑ Сів за кермо ПІД МУХОЮ і ВРІЗАВСЯ в чуже авто. Ступці обрали запобіжний захід (uk-UA) , процитовано 6 квітня 2023
- ↑ Потерпілий у ДТП зі Ступкою розповів, чи той відшкодував йому збитки. ТаблоID (укр.). Процитовано 24 листопада 2023.
- ↑ Остапу Ступці продовжили запобіжний захід у справі про ДТП.
- ↑ ДТП за участі Ступки — актора засудили до обмеження волі. // Автор: Тетяна Слободянюк. 24.11.2023, 10:45
- ↑ Ступка отримав вирок за пʼяну ДТП: що відомо. РБК-Украина (укр.). Процитовано 24 листопада 2023.
- ↑ Zaxid.net (24 листопада 2023). Суд визнав винним Остапа Ступку у скоєнні ДТП в нетверезому стані. ZAXID.NET (укр.). Процитовано 24 листопада 2023.
- ↑ Суд призначив Остапу Ступці покарання у вигляді обмеження волі на три роки у справі про п’яну ДТП. nv.ua (укр.). Процитовано 24 листопада 2023.
- ↑ https://www.facebook.com/UNNews (27 листопада 2023). Прокуратура оскаржила вирок актору Остапу Ступці | УНН. unn.ua (укр.). Процитовано 27 листопада 2023.
- ↑ Театр «Сузір'я» виселять, бо на його приміщення у чиновників свої плани. Архів оригіналу за 28 вересня 2013. Процитовано 7 травня 2012.
- ↑ Остап Ступка втретє одружився [Архівовано 26 жовтня 2017 у Wayback Machine.] «Високий замок»
- ↑ Телевізійний ролик - Королевська, Шевченко, Ступка (uk-UA) , процитовано 15 квітня 2023
- ↑ Остап Ступка був третім у партійному списку Королевської. Архів оригіналу за 3 серпня 2012. Процитовано 11 серпня 2012.
- ↑ Остап Ступка став третім у партійному списку Королевської. ТСН.ua (укр.). 1 серпня 2012. Процитовано 15 квітня 2023.
- ↑ Королевська віддала Ступці третій номер у списку, - джерело. LB.ua. Процитовано 15 квітня 2023.
- ↑ Експерти оцінили агітацію Королевської в сотні мільйонів доларів. ТСН.ua (укр.). 31 жовтня 2012. Процитовано 15 квітня 2023.
- ↑ Війна за любов. Прем'єра, що перевертає душу. Укрінформ (укр.). 10 червня 2018. Архів оригіналу за 9 травня 2021. Процитовано 18 лютого 2021.
- ↑ «Війна», або Любити не можна ненавидіти. Національний театр ім. І. Франка". PROТеатр (укр.). 13 квітня 2019. Архів оригіналу за 6 червня 2021. Процитовано 18 лютого 2021.
- ↑ Іван БАБЕНКО (12 червня 2018). Істини для всіх (укр.). «День» №102. Архів оригіналу за 26 травня 2021. Процитовано 2018-7-04.
- ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (13 січня 2019). «Коріолан» — франківський маніфест Богомазова (укр.). Портал «Театральна риболовля». Процитовано 12 жовтня 2022.
- ↑ Лімб для Крума. Прем'єра Давида Петросяна в Національному театрі Івана Франка. PROТеатр (укр.). 5 серпня 2020. Архів оригіналу за 6 червня 2021. Процитовано 18 лютого 2021.
- ↑ Тетяна ПОЛІЩУК (6 серпня 2020). Повернення блудного сина. Вперше в Україні поставлено п’єсу «Крум» сучасного ізраїльського драматурга Ханока Левіна (укр.). «День». Архів оригіналу за 26 травня 2021. Процитовано 2020-8-7.
- ↑ Едуард ОВЧАРЕНКО (10 серпня 2020). Крок у невідомість (укр.). «Я-UA». Архів оригіналу за 26 травня 2021. Процитовано 2020-8-11.
- ↑ У пошуках норвезького Гамлета. Іван Уривський у галереї Генріка Ібсена (укр.). «Театрально-концертний Київ». 9 березня 2021. Архів оригіналу за 17 жовтня 2021. Процитовано 2021-3-09.
- ↑ Пер Гюнт // Репортаж телеканалу UA: Київ (укр.). «UA: Київ». 7 квітня 2021. Процитовано 2021-4-07.
- ↑ Тетяна ПОЛІЩУК (9 квітня 2021). «Пер Гюнт» на морі й на… локдауні. Про свою нову постановку на франківській сцені, яка є присвятою легендарним Сергієві Данченку та Богданові Ступці, розповідає Іван Уривський (укр.). «День» №63-64. Архів оригіналу за 8 грудня 2021. Процитовано 2021-4-9.
- ↑ Тетяна ПОЛІЩУК (6 травня 2021). «Пер Гюнт»… 25 років по тому. Столичні франківці запросили на першу прем‘єру після локдауну, яка вразила публіку (укр.). «День». Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 2021-5-6.
- ↑ KOZAK SYSTEM — Taka Spokuslyva, Така Спокуслива — official video
Посилання ред.
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Ступка Остап Богданович |
- Остап Ступка на сайті IMDb (англ.)