Стрілець (сузір'я)
Стріле́ць (лат. Sagittarius) — зодіакальне сузір'я, що лежить між Козерогом і Скорпіоном. Сонце перебуває у сузір'ї Стрільця з 17 грудня до 21 січня. Найкращі умови для спостережень у червні-липні.
| Стрілець | |
|---|---|
 | |
| Латинська назва | Sagittarius |
| Род. відмінок | Sagittarii |
| Скорочення | Sgr |
| Пряме піднесення | 19год хв |
| межі | від 17год 36хв до 20год 20хв |
| Схилення | -25° ' |
| межі | від 45° 30' до -12° 02' |
| Площа | 867 кв.град.(15) |
| Зорі |
7 яскравіших від 3m 57 яскравіших від 5,5m |
| Найяскравіша зоря | Епсилон Стрільця 1,79m |
| Метеорні потоки | Саґіттаріди, Фі-Саґіттаріди |
| Суміжні сузір'я | |
|
Спостерігається в широтах між +45° i −90° Увечері найкраще спостерігати протягом червня, липня | |
| Існує з античності. Запропоноване | |
Історія ред.
Давнє сузір'я. Вважають, що назву запропоновано Клеостратом. Входить до каталогу зоряного неба Клавдія Птолемея «Альмагест».
Давнім грекам сузір'я уявлялося у вигляді кентавра — міксаморфної істоти з торсом людини на тілі коня. Так само сузір'я зображувалося й на всіх небесних атласах. Грецький міф пов'язує сузір'я Стрільця з кентавром Кротосом, про якого не існує розгорнутих міфів. Інший міф асоціює сузір'я з мудрим Хіроном. Існує компілятивний міф наступного змісту. Вважалося, що винахідником небесного глобуса був кентавр Хірон, що створив його спеціально для подорожі аргонавтів. На глобусі Хірон залишив місце для себе у вигляді зодіакального сузір'я. Але кентавр Кротос випередив Хірона, зайняв його небесне місце, і тому довелося задовольнитися менш почесним за розташуванням сузір'ям Центавра.
Зорі ред.
Найяскравіші зорі — Епсилон Стрільця 1,8 m і σ 2,0 m.
Зоря α Стрільця (Рукбат) має видиму зоряну величину лише 3,96.
Найближча до Сонця зоря у Стрільці — Росс 154, що перебуває на відстані 9,69 світлових років.
Значимі об'єкти ред.
Наразі в Стрільці розташована точка зимового сонцестояння, а також центр Галактики, віддалений від нас приблизно на 30 000 світлових років і схований за хмарами міжзоряного пилу.
У Стрільці розташована найкрасивіша частина Чумацького Шляху, велика кількість кулястих скупчень, а також темних і світлих туманностей. Наприклад, Лагуна, Омега (інші назви — Лебідь, Підкова), Потрійна (інша назва — Трьохроздільна), розсіяні скупчення M18, M21, M23, M25 і NGC 6603, кулясті скупчення M22, M28, M54, M55, M69, M70 і M75. У радіодіапазоні в Стрільці помітно кілька яскравих джерел, одне з яких (Стрілець A*) вважають надмасивною чорною дірою у центрі Галактики.
У північно-східній частині сузір'я, неподалік від смуги Чумацького Шляху, на відстані 1,7 млн св. років лежить карликова неправильна галактика NGC 6822, відкрита Е. Барнардом 1884 року.
Див. також ред.
Посилання ред.
WIKISKY.ORG:Стрілець [Архівовано 6 січня 2012 у Wayback Machine.]
Література ред.
Стрілець // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 455. — ISBN 966-613-263-X.
|
Овен |
| 88 сучасних сузір'їв |
| Андромеда • Близнята • Велика Ведмедиця • Великий Пес • Візничий • Вітрила • Вовк • Водолій • Волопас • Волосся Вероніки • Ворон • Геркулес • Гідра • Годинник • Голуб • Гончі Пси • Дельфін • Діва • Дракон • Ерідан • Єдиноріг • Жертовник • Живописець • Жираф • Журавель • Заєць • Змієносець • Змія • Золота Риба • Індіанець • Кассіопея • Кит • Кіль • Козоріг • Компас • Корма • Косинець • Лебідь • Лев • Летюча Риба • Лисичка • Ліра • Мала Ведмедиця • Малий Кінь • Малий Лев • Малий Пес • Мікроскоп • Муха • Насос • Овен • Октант • Орел • Оріон • Павич • Пегас • Персей • Південна Гідра • Південна Корона • Південна Риба • Південний Трикутник • Південний Хрест • Північна Корона • Піч • Райський Птах • Рак • Риби • Рись • Різець • Секстант • Сітка • Скорпіон • Скульптор • Столова Гора • Стріла • Стрілець • Телескоп • Телець • Терези • Трикутник • Тукан • Фенікс • Хамелеон • Центавр • Цефей • Циркуль • Чаша • Щит • Ящірка |