Стенделоун
Стендело́ун (англ. Standalone film) — фільм, що не має жодного зв'язку з іншими фільмами.[1][2] До 2000-х років звичним було виробництво стенделоунів без планів на сиквели. Термін «стенделоун» у кіно з'явився, коли звичним стало виробництво сиквелів, спін-оффів та франшиз.[3]
Типи стенделоунів ред.
Стенделоун ред.
У канонічному розумінні «стенделоун» — це фільм, який не є частиною будь-якої франшизи. Прикладами класичних стенделоунів є фільми Шосте відчуття, Втеча з Шоушенка, Початок.[4][5]
Стенделоун-сиквел ред.
Якщо події фільму відбуваються у тому самому всесвіті, що й події його попередника, але при цьому фільм має власний сюжет і може бути зрозумілим без ознайомлення із більш ранніми фільмами та не потребує додаткового пояснення деталей цього всесвіту, такий фільм називають стенделоун-сиквел. Прикладом стенделоун-сиквела є фільми Зоряний шлях 2: Гнів Хана та Пірати Карибського моря: На дивних берегах.[6]
Стенделоун-відгалуження ред.
Стенделоун-відгалуження (або стенделоун-спін-оф чи просто спін-оф) — фільм, що розширює певний вигаданий Всесвіт, проте не впливає на події в основній серії фільмів. Прикладом стенделоунів-відгалужень є цикл Антологія Зоряних війн.[7] Також стенделоун-відгалуження може бути зав'язаним на другорядному персонажі з певного вигаданого всесвіту, такі фільми традиційні для Кінематографічного всесвіту Marvel.[8]
Див. також ред.
Посилання ред.
- ↑ Standalone [Архівовано 12 лютого 2017 у Wayback Machine.] at dictionary.com
- ↑ Standalone [Архівовано 11 лютого 2017 у Wayback Machine.] at Yahoo answers
- ↑ Isn't every movie a standalone movie? [Архівовано 12 лютого 2017 у Wayback Machine.] at agonybooth.com
- ↑ 10 Standalone Films That Deserve Sequels [Архівовано 12 лютого 2017 у Wayback Machine.] at nme.com
- ↑ Why Movie Universes Need Standalone Films [Архівовано 12 лютого 2017 у Wayback Machine.] Den of Geek
- ↑ Michael Andre-Driussi (1 серпня 2008). Lexicon Urthus, Second Edition. Sirius Fiction. с. 21. ISBN 978-0-9642795-1-3. Архів оригіналу за 1 січня 2014. Процитовано 30 липня 2013.
- ↑ Patti J. McCarthy (25 жовтня 2014). The Lucas Effect: George Lucas and the New Hollywood. Teneo Press. Архів оригіналу за 11 лютого 2017. Процитовано 11 лютого 2017.
- ↑ Matthew J. McEniry,, Robert Moses Peaslee, Robert G. Weiner (30 березня 2017). Marvel Comics into Film: Essays on Adaptations Since the 1940s. McFarland. с. 180. Архів оригіналу за 11 лютого 2017. Процитовано 11 лютого 2017.
|
Це незавершена стаття про кінематограф. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |