Старший жуз
Зміни шаблонів/файлів цієї версії очікують на перевірку.
Стабільна версія була перевірена 9 березня 2023.
Великий або Старший жуз (каз. Ұлы Жүз — Ули-жуз), також Ак-арис — казахський жуз, група родів і племен, що разом з племенами мінгів панували на території Семиріччя і сучасного Південного Казахстану та частині сучасної території західного Китаю та Узбекистану (Ташкентська область). Включав в себе племена дулатів, албанів, суанів, кангли, жалайир, сиргелі, шаншкили, шапирашти, сари-уйсин та інших. У XIX столітті чисельність Старшого жузу становило близько 550 тисяч людей[1].
| Старший жуз | |
| Дата створення / заснування | 1718 |
|---|---|
| Столиця | Ташкент |
| Замінений на | Кокандське ханство |
| На заміну | Казахське ханство |
| Мова комунікації | казахська |
| Час/дата припинення існування | 1822 |
 | |
Роди і племена старшого жузу ред.
Роди старшого жузу входили в племінний союз «уйсин», що походив від племені усунь.
- Дулати. Мешкали на берегах Ілі, а також в долинах Чу і Таласу і аж до середньої течії Сирдар'ї. Ділиться на чотири великих роди — ботпай, шимир, сіким і жанис.
- Шапирашти. Переважно заселяли передгір'я Заілійського Алатау та територію навколо сучасного міста Алмати.
- Албани. Проживали на південно-східній стороні гір Алтинемель, північній частині Заілійського Алатау, верхній течії Ілі, на берегах річок Текес та Чарин, на Кольсайських озерах.
- Суани. Жили на південно-східній стороні Джунгарського Алатау, передгір'ях Алтинемеля.
- Жалайири. Мешкали в передгір'ях Джунгарского Алатау, Аркарли, Малайсари, на берегах річок Каратал, Ілі та на південно-східному узбережжі озера Балхаш.
- Кангли. Займали територію сучасної Південно-Казахстанської області, схили Джунгарського Каратау.
- Сари-уйсини. Кочували переважно лівим берегом Ілі, в передгір'ях Заілійського Алатау, на правому березі Таласу, берегах річки Каргати до її злиття з Чу.
- Сиргелі. Жили в середній течії Чу, нижній течії Таласу, в передгір'ях Каратау, а також на території сучасної Південно-Казахстанської області, що межує з Узбекистаном і території сучасної Ташкентської області.
- Ошакти. Кочували в нижній течії Таласу, південно-східних відрогах Каратау.
- Шаншкили. Заселяли райони сучасної Південно-Казахстанської області на кордонах з Узбекистаном.
- Исти. Мешкали на узбережжі північного Балхашу і території сучасної Жамбилської області.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Казахское ханство. Феодальная раздробленность > Жузы. История Казахстана: имена, события, факты. (рос.)
Джерела ред.
- * Ұлы жүз // Қазақстан : Ұлттық энциклопедия / Бас редактор Ә. Нысанбаев. — Алматы : «Қазақ энциклопедиясы», 1998. — Т. 9. — ISBN 5-89800-123-9. (казах.)
- Н. Э. Масанов, Ж. Б. Абылхожин, И. В. Ерофеева, А. Н. Алексеенко, Г. С. Баратова. История Казахстана: народы и культуры : учебное пособие. — Алматы : Дайк-Пресс, 2001. — 608 + 28 (вкл.) с. — ISBN 9965-441-31-6. (рос.)
- А. Т. Толеубаев, Ж. К. Касымбаев, М. К. Койгелдиниев, Е. Т. Калиева, Т. Т. Далаева, перевод с казахского языка С. Бакенова, Ф. Сугирбаева. История Казахстана. — Алматы : Мектеп, 2006. — 240 с. — ISBN 9965-33-628-8. (рос.)