Вікіпедія

Старий Нижбірок

село в Україні, в Гусятинському районі Тернопільської області

Стари́й Ни́жбірок — село в Україні, у Васильковецькій сільській громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Тайна, в центрі району. До 2020 адміністративний центр Старонижбірківської сільської ради. До Старого Нижбірка приєднано с. Гриньківці.

село Старий Нижбірок
Герб
Церква Святих Апостолів Петра і Павла
Церква Святих Апостолів Петра і Павла
Церква Святих Апостолів Петра і Павла
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Чортківський район
Громада Васильковецька громада
Основні дані
Засноване 1625
Населення 850
Територія 2.264 км²
Поштовий індекс 48252
Телефонний код +380 3557
Географічні дані
Географічні координати 49°08′25″ пн. ш. 26°03′11″ сх. д. / 49.14028° пн. ш. 26.05306° сх. д. / 49.14028; 26.05306Координати: 49°08′25″ пн. ш. 26°03′11″ сх. д. / 49.14028° пн. ш. 26.05306° сх. д. / 49.14028; 26.05306
Водойми Тайна
Відстань до
районного центру 		14 км
Найближча залізнична станція Копичинці
Відстань до
залізничної станції 		13 км
Місцева влада
Адреса ради 48257, Тернопільська обл, Чортківський р-н, с. Васильківці, вул. Незалежності, буд. 54
Карта
Старий Нижбірок. Карта розташування: Україна
Старий Нижбірок
Старий Нижбірок
Старий Нижбірок. Карта розташування: Тернопільська область
Старий Нижбірок
Старий Нижбірок
Мапа
Мапа

CMNS: Старий Нижбірок у Вікісховищі

Населення — 903 осіб (2014). Дворів – 264 (2014).

Географія ред.

Старий Нижбірок — село Гусятинського (до 2020; з 2021 — Чортківського) району Тернопільської області в складі Васильковецької територіальної громади. До Старого Нижбірка приєднано х. Гриньківці. Розташоване на берегах р. Тайна (права приторка р. Гнила, басейн Збруча, сточище Дністра) та її правої притоки р. Потік, за 16 км від найближчої залізничної станції Хоростків. За 1,5 км на схід від Старого Нижбірка пролягла дорога з твердим покриттям Хоростків–Крогулець, від якої на північній околиці с. Нижбірок відгалужена дорога з твердим покриттям до Старого Нижбірка. Територія – 3,67 кв. км. У селі є чотири ставки: в центрі, два – на південносхідній околиці, ще один – на північно-східній.

Клімат ред.

Старий Нижбірок знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом. Але діяльність людини досить часто призводить до екоциду, поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою по області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б проводити ревайлдинг, відновлювати екосистеми та лісові насадження.

Історія ред.

Назва походить, імовірно, від слів “нижній бір” – густий хвойний ліс на берегах р. Тайна, в якому розміщувалося село; на відміну від заліснених пасм Медоборів, вищих борів, розташованих за 6–8 км від нього. Поблизу Старого Нижбірка (на північний схід від села за 0,5 км до х. Гриньківці) виявлено археологічні пам’ятки трипільської культури.

За даними істориків, після того, як орди хана Батия зруйнували поселення часів Руси, вцілілі жителі збудували на території сучасного села Нижбірок (у Передмісті) поселення в низинному місці р. Тайна. Для того, щоб зберегти згадку про попереднє поселення, його назвали Старий Нижній Бір, оскільки воно було розміщене у старому сосновому бору.

Перша письмова згадка про село – 1554 р. Воно неодноразово зазнавало спустошливих набігів кримсько-татарських орд, які прямували горезвісним Чорним шляхом неподалік від Копичинців. У 1672–1699 рр. Старий Нижбірок – прикордонний із Туреччиною населений пункт Польщі.

Після 1-го поділу Речі Посполитої село з 1772 р. належало до Австрії (Заліщицький циркул, від 1816 р. – Чортківський). Протягом 1863–1914 рр. Старий Нижбірок – Гусятинського повіту. В 2-й половині 19–початку 20 ст. власниками села були польські ґрафи Баворовські. У травні 1905 р. тут на ґрафському фільварку відбувся страйк селян, який придушили жандарми та підрозділ військовослужбовців.

У листопаді 1918 р. в Старому Нижбірку проголошено владу ЗУНР; восени 1920 р. встановлено польську владу. Протягом 1921–1939 рр. село – Копичинецького повіту Тернопільського воєводства. Діяли філії товариств “Просвіта”, “Рідна школа”, “Союз Українок”, “Луг” та осередок ОУН. Після 17 вересня 1939 р. в Старому Нижбірку встановлена радянська влада.

22 жовтня 1939 р. депутатом Народних Зборів Західної України обрано голову місцевої “Просвіти” Михайла Довганя. Він єдиний серед депутатів 27 жовтня 1939 р. у Львові відважився проголосувати проти приєднання Західної України до Радянської України. Коли М. Довгань повернувся до Старого Нижбірка, заарештували його і 9 членів місцевого осередку “Просвіти”, про подальшу долю яких рідні досі не мають інформації. Є припущення, що вони були вбиті в Чортківській та Уманській в’язницях у 1941 р.

Від січня 1940 р. до грудня 1959 р. село – Гусятинського району. В грудні 1940 р. створено колгосп. Від 6 липня 1941 р. до 23 березня 1944 р. – під нацистською окупацією. В роки ІІ Світової війни:

- до Червоної армії мобілізовано із села 140 чоловіків, із них 67 не повернулися додому. - в УПА загинув 21 житель Старого Нижбірка. - 54 уродженці були заарештовані й засуджені до різних термінів ув’язнення; додому так і не повернулися багато з них (Петро Більський (1908–1941), Іван Іванків (1926–1949), Іван Турецький (1898–1952) та інші).

У 1948 р. відновив роботу колгосп. Із січня 1960 р. до травня 1963 р. село – Копичинецького району, згодом до січня 1965 р. – Чортківського; відтоді й до 2021 – Гусятинського району. У 1994 р. збудовано школу; до цього діти навчались в сусідньому с. Нижбірок. 8 серпня 1997 р. підведено газ.

ІСТОРІЯ ЦЕРКВИ

У XVIII столітті українці села перейшли у греко-католицизм. Парафію села, як самостійну релігійну структуру утворено у 1989 році у складі РПЦ.

Тоді закладено наріжний камінь під будівництво церкви, яке завершили у 1992 році. Храм освітив владика Бучацької єпархії Іриней Білик у 2002 році.

Церкву збудовано за кошти парафіян і колгоспу. Автор іконостасу та розпису — Роман Попінко.

У 1989—1992 роках парафія належала до РПЦ, а з 1992 року — до УГКЦ.

При парафії діють: братство «Апостольство молитви» (1997), Марійська дружина (2013), також діє недільна школа.

На території є фігури Богородиці та хрести парафіяльного значення.

Парохи:

о. Олег Маліброда (1989—1996), о. Методій Бучинський (1996—2000), о. Богдан Барицький (2000—2005), о. Олег Гронський (2005—2006), о. Роман Гладій (2006-2016). о. Андрій Юськів (з 2016)

Релігія ред.

Пам'ятники ред.

- Борцям за волю України (2001), - воїнам-односельцям, полеглим у ІІ Світовій війні (1966, скульптор В. Свідер)

Символічні могили: - Борцям за волю України (воякам ОУН і УПА, жертвам сталінських репресій; 1991) - воякам УСС (1992); - пам’ятні хрести на честь відродження України (1991).

Соціальна сфера ред.

Працюють Старонижбірківська гімназія, дитячий садочок "Дзвіночок", Будинок культури, бібліотека, амбулаторія загальної практики та сімейної медицини, відділення зв’язку, кафе-бар “Візит”, торгові заклади.

Культура ред.

«Батьківські обереги — 2015» ред.

30 серпня 2015 року в селі Старий Нижбірок відбувся молодіжний літературно-мистецький фестиваль «Батьківські обереги — 2015», присвячений уродженцеві села Іванові Демчишину. Учасниками фестивалю були, зокрема, «Літературний батальйон — Літбат» ТОО НСПУ, «Народний Театр Ореста Савки», а також сільські ансамблі «Водограй», «Ясені», «Калина» та хори, гурти і вокалісти з навколишніх сіл та районів. На святі урочисто вручили медалі «Захисникам вітчизни» учасникам АТО Дмитрові Юзваку та Петрові Вівчару. Медаллю «200-річчя з дня народження Т. Г. Шевченка» нагороджено Володимира Демчишина, яку вручив Олександр Смик.[1]

Ювілей парафіяльного храму ред.

Відомі люди ред.

Народилися ред.

Галерея ред.

  •  
    В'їзд у село
  •  
    Церква Святих Апостолів Петра і Павла
  •  
    Церква Святих Апостолів Петра і Павла
  •  
    Дзвіниця церкви Святих Апостолів Петра і Павла
  •  
    Капличка
  •  
    Символічна могила Борцям за волю України
  •  
    Сільська вулиця
  •  
    Сільський краєвид
  •  
    Ставок біля села

Примітки ред.

  1. ↑ Мудра О. На Гусятинщині відбувся фестиваль, присвячений письменнику Івану Демчишину // TeNews, 1 вересня 2015.

Посилання на карти ред.

http://www.kami.net.pl/kresy/

https://maps.dokladno.com/maps/mig500/mig500_17-10.jpg

https://maps.dokladno.com/map.php?obl=21&raj=115&np=243&s=r

https://maps.dokladno.com/maps/100k/M-35-101.jpg

https://www.google.com/maps/place/Старий+Нижбірок,+Тернопільська+область,+48252/@49.1401687,26.0180371,13z/data=!3m1!4b1!4m6!3m5!1s0x47319981fcc7b471:0xfff37e9a37cfc332!8m2!3d49.1395105!4d26.0491888!16s%2Fg%2F1226g9p5

http://www.pgsca.org/files/Reprints/Husiatyn_map_sm.jpg

Література ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Старий_Нижбірок&oldid=41132879