Станишівка (Житомирський район)

село в Житомирському районі Житомирської області (Україна)

Станиші́вка[2] — село в Україні, в Житомирському районі Житомирської області. Населення 2058 осіб. Орган місцевого самоврядування — Станишівська сільська рада. Село фактично є південно-східним передмістям Житомира.

село Станишівка
Герб Прапор
церква Святого Миколая
церква Святого Миколая
церква Святого Миколая
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Житомирський район
Громада Станишівська сільська громада
Основні дані
Засноване 1616
Перша згадка 1616 (408 років)[1]
Населення 2058
Площа 1,97 км²
Густота населення 1044,67 осіб/км²
Поштовий індекс 12430
Телефонний код +380 412
Географічні дані
Географічні координати 50°13′13″ пн. ш. 28°42′58″ сх. д. / 50.22028° пн. ш. 28.71611° сх. д. / 50.22028; 28.71611Координати: 50°13′13″ пн. ш. 28°42′58″ сх. д. / 50.22028° пн. ш. 28.71611° сх. д. / 50.22028; 28.71611
Середня висота
над рівнем моря
208 м
Водойми Тетерів
Місцева влада
Адреса ради 12430, Житомирська обл., Житомирський р-н, с. Станишівка, вул. Кооперативна, 3
Карта
Станишівка. Карта розташування: Україна
Станишівка
Станишівка
Станишівка. Карта розташування: Житомирська область
Станишівка
Станишівка
Мапа
Мапа

CMNS: Станишівка у Вікісховищі

Назва ред.

За однією з версій село названо в честь краківського єпископа Станіслава (Станек, Станеш) Щепановського (1030—1079), канонізованого у 1253 році, який вважався небесним покровителем Польщі. Інша версія, що станишівський міст служив шляхом до пристанища козацького стану, звідки і пішла назва села Станишівка. Говорять, що тут зупинявся гетьман Іван Мазепа, під час перехода із Житомира до Бердичева.

Історія ред.

В селі знаходиться городище ХІІ-ХІІІ ст. та XIV—XVIII ст.

Село відоме з 1616 року.

Село згадується в списку мешканців м. Іванкова та сіл, що до нього належать від 5 лютого 1683 р.

У 1861 р. на кошти держскарбниці була побудована дерев'яна церква Святого Миколая. До приходу належали: с. Псище (зараз Зарічани), Слобода-Селець та слобода Смолянка (зараз район Житомира).

У 1906 році село Левківської волості Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 8 верст, від волості 8. Дворів 126, мешканців 825[3].

Радянська влада встановлена в січні 1918 року.

На фронтах нацистсько-радянської війни билися проти ворога 110 жителів села, з них 58 загинуло, 27 — удостоєні орденів і медалей СРСР.

Воїнам-визволителям, що віддали своє життя, визволяючи Станишівку від німецько-фашистських загарбників, трудящі села встановили пам’ятник.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СРСР 1932—1933. За даними сільради, внаслідок Голодомору 1932—1933 загинуло 34 чол., імена яких на сьогодні встановлено[4].

Поблизу Станишівки виявлено два могильники доби бронзи та городище часів Київської Русі.

Населення ред.

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:

Мова Відсоток
українська 92,61%
російська 6,71%
інші 0,68%

Символіка ред.

Герб ред.

Герб села являє собою прямокутний щит із заокругленими нижніми кутами. Так званий англійський щит. На гербі зображені основні історичні пам'ятки с. Станишівка. Герб розміщений у золотому картуші, із колосками пшениці та гілочками хмелю, який рекомендований Українським геральдичним товариством, та прикрашений сільською короною, яка вказує на статус села. Знизу на картуші рік заснування села. Їх золотий колір свідчить, про багатство, знать, а також за християнським значенням — справедливість та милосердя.

Церква — культурна та архітектурна пам'ятка, духовний осередок села. Її біле тло позначає світ, шляхетність, вищу владу. Птах тетерук біля річки символізує назву річки Тетерів, яка розділяла село. З історії (колишня територія Станишівської сільської ради — це район Паперової фабрики, район Смолянки). Козак на коні вказує на силу і вірність, на захисника Вітчизни, символізує рух українського народу до свободи і незалежності. Зображений на червоному тлі, що значить хоробрість, мужність, любов, кров пролиту в боротьбі. Верба — крихке, але життєстійке дерево, її зелений колір значить надію та родючість, достаток, свободу, життя. Герб розділений золотою стрічкою навхрест, яка символізує благородство, а також правдивість та чистоту помислів.

Прапор ред.

Прямокутне полотнище червоного кольору. Зліва, біля древка — рівносторонній трикутник білого кольору із зображенням козака (трикутник горизонтального розташування), обрамлення трикутника золотою стрічкою.

Прапор побудований на основі кольорового вирішення герба і несе таку ж символіку. Червоний колір значить хоробрість, мужність, любов, кров пролиту в боротьбі. Білий колір позначає світ, шляхетність, вищу владу. Золота стрічка, зображена жовтим кольором, свідчить про багатство, знать, а також за християнським значенням — справедливість та милосердя. Козак на коні вказує на силу і вірність, на захисника Вітчизни, символізує рух українського народу до свободи і незалежності.

Сільські чиновники 2011 року ред.

  • Сільський голова — Матвійчук Юрій Вікторович
  • секретар — Клименко Катерина Анатоліївна
  • спеціаліст-землевпорядник — Федорчук Анатолій Іванович
  • головний бухгалтер — Голуб Наталія Андріївна
  • касир — Карлінська Тетяна Дмитрівна
  • паспортист, начальник ВОС — Герасимчук Ганна Григорівна
  • діловод — Цьмох Ніна Іванівна
  • спеціаліст-юрисконсульт — Кирильчук Ірина Віталіївна

Економіка ред.

Через свою близькість до Житомира село має розвинуту економіку. В селі розташована Житомирська фармацевтична фабрика Vishpha,[6] Дитяча обласна лікарня та Житомирська районна лікарня (КНП «Житомирська багатопрофільна опорна лікарня» Житомирської районної ради). Є магазини та кафе Тераса.

Постаті ред.

Галерея ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ВРУ
  2. Карта Волинської губернії Шуберта Ф.Ф. 
  3. Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
  4. Національна книга пам’яті жертв голодомору 1932–1933 років в Україні. Житомирська область. — Житомир: «Полiсся», 2008. — 1116 с. Процитовано 16 січня 2023. 
  5. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  6. Контакти, ТОВ «ДКП "Фармацевтична фабрика"»

Література ред.

  • Станишівка століття тому : іст.-демогр. опис сіл Станишівка, Слобода-Селець і Бистри [Житомир. обл.] станом на поч. ХХ ст. / Геннадій Махорін, Микола Стаднік ; Житомир. обл. об-ня Всеукр. т-ва "Просвіта" ім. Тараса Шевченка. — Житомир : Євенок О. О., 2016. — 51 с. : іл. ; 21 см. — Частина тексту рос. — 100 пр. — ISBN 978-617-7265-86-2
  • Теодорович Н. И. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. — Почаев,1888. — Т. І.
  • М. Ю. Костриця, Р. Ю. Кондратюк Історико-географічний словник Житомирщини, Житомир, 2002.
  • Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795—2006 Житомир, 2007.

Посилання ред.