Сранан-тонго

креольська мова, поширена в Суринамі

Сурина́мська мо́ва (сур. Sranan Tongo) — мова жителів Суринаму, рідна мова для близько 400 000 осіб. Креольська мова.

Сранан-Тонго
Sranan Tongo, Sranantongo
Поширена в Суринам Суринам
Носії 400 000
Писемність латиниця
Класифікація

креольська мова

на основі англійської
Офіційний статус
Офіційна Суринам (регіональна мова)
Коди мови
ISO 639-1
ISO 639-2 srn
ISO 639-3 srn

Нині мова набула поширення серед інших громад країни, зокрема, голландської, яванської, індійської, індіанської і китайської. Більшість суринамців володіє нею як другою або третьою мовою.

За межами Суринаму мову іноді помилково називають «Такі такі» (від англійського talk — говорити).

Абетка ред.

 

Походження ред.

Основу лексики складають англійська лексика, а також пізніші нідерландські запозичення, що з'явилися після окупації Суринаму Нідерландами в 1667 році.

Перші контакти західноафриканських негрів з європейцями, в тому числі, з англійцями, здійснювалися за допомогою набору португальських слів, деякі з яких увійшли до суринамської. Таким чином, суринамська мова є сумішшю англійської, нідерландської, португальської, а також центрально- й західноафриканських мов.

На початку свого розвитку суринамська була піджином, котрим говорили між собою суринамські раби, часто походили з різних районів Африки. Згодом, суринамська стала мовою спілкування між рабами та рабовласниками, так як рабам було заборонено говорити нідерландською.

Після того, як в Суринам як робочу силу були завезені представники інших етносів, суринамська мова стала лінгва франка для всієї країни.

Сучасне становище ред.

Хоча освіта в країні здійснюється нідерландською мовою, і використання суринамської не заохочується, ставлення влади до мови стало більш терпимим, особливо в 1980-ті роки під час правління диктатора Дезі Баутерсе, який часто виголошував нею промови. У наш час[коли?] суринамська мова широко використовується в Суринамі, особливо у неформальному спілкуванні, де часто змішується з нідерландською мовою. Наприклад, люди часто вітають один одного не формальним нідерландським «hoe gaat het», а суринамським «fa waka» — «як справи?».

Писемність для мови з'явилася наприкінці XIX століття. 15 липня 1986 року урядом Суринаму була введена офіційна орфографія. Деякі письменники, зокрема, Трефосса (Хенрі Франс де Зіл), використовують суринамську у своїй творчості. Другий куплет суринамського гімну виконується цією мовою.

Література ред.

  • Jan Voorhoeve and Ursy M. Lichtveld:Creole Drum. An Anthology of Creole Literature in Suriname. New Haven: Yale University Press, 1975.
  • CFA Bruijning and J. Voorhoeve (editors):Encyclopedie van Suriname. Amsterdam and Brussel: Uitgeverij Elsevier, 1977, pp. 573—574.
  • Eithne B. Carlin and Jacques Arends (editors):Atlas of the Languages of Suriname. Leiden: KITLV Press, 2002.
  • Michael Ietswaart and Vinije Haabo:Sranantongo. Surinaams voor reizigers en thuisblijvers. Amsterdam: Mets & Schilt, 2002.
  • J.C.M Blanker and J. Dubbeldam: «Prisma Woordenboek Sranantongo». Utrecht: Het Spectrum | Uitgeverij Het Spectrum BV, 2005, ISBN 90-274-1478-5, www.prismawoordenboeken.nl — Сранан-голландський і голландсько-срананський словник.

Посилання ред.

 
Вікіпедія

Вікіпедія має розділ
мовою сранан-тонґо
Fesipapira