Список селищ міського типу України

тип населеного пункту

Це список селищ міського типу України і УРСР.

Перші селища міського типу (смт) в УСРР з'явилися в 1924 році. У перших постановах вони називалися містечками, проте в 1925 році цю назву замінили на «селище міського типу». При цьому більшість містечок, які мали цей статус з часів Російської імперії, продовжували лишатися містечками до 1930-х років і вважалися сільськими населеними пунктами.

Списки міст і селищ затверджувалися постановами Президії ВУЦВК і РНК УСРР. Протягом 1924—1927 років були затверджені списки міст і селищ міського типу по кожній губернії, а після їх ліквідації — по округах. Загалом за цей період були затверджені селищами міського типу 103 населених пункти, з яких один згодом був віднесений до міст, два виключені зі списку смт, два приєднані до сусідніх міст. У першій половині 1930-х років 5 смт на Донбасі і Васильків на Київщині були віднесені до міст, з'явилося смт Кремінна. Таким чином на початок 1938 року в УСРР було 93 селища міського типу.

Крим до 1954 року входив до РСФРР, в якій не було поняття селища міського типу, а були курортні та робітничі селища. Перші 5 курортних селищ в Криму з'явилися в 1929 році, ще два в 1930. До 1954 року Алупка і Саки отримали статус міст, тому в перелік нижче вони не входять.

У 1938 році замість ЦВК були створені Верховні Ради УРСР і РРФСР і повноваження надавати статус міст і селищ перейшло до їхніх президій. У 1938 році по кожній області і АМРСР були видані укази про віднесення населених пунктів до міст і смт. У цей час з'явилося 324 нових смт, а 40 стали містами або були приєднані до міст, 3 відійшли до Молдавської РСР (1940). Ще одне смт з'явилося в 1939 році. У Криму в 1938—1939 роках з'явилося 4 робітничих і одне курортне селище, а Алупка стала містом.

У 1940 році з приєднанням західних областей були затверджені селища міського типу в них. У цих областях статус смт отримали 114 населених пунктів і ще 7 в інших областях, проте низка смт згодом втратила цей статус.[1940] У 1941 році статус смт отримали 3 населених пункти в УРСР і 3 в Криму, а 4 смт зникло.

У 1956 році право відносити населені пункти до категорії смт та міст отримали виконкоми обласних рад. Протягом 1956—1960 років отримали статус смт 368 населених пунктів, втратили — 79.

З 1965 року до категорії селищ міського типу відносять виконкоми обласних рад, а до категорії міст — президія Верховної Ради (з 1991 року — обласні ради і Верховна Рада відповідно). Після 1965 року не відбувалося масового віднесення до категорії смт, найбільше — 30 смт в 1971 році.

2023 року ВРУ прийняла закон 3285-IX[Р 1], який передбачав, серед іншого, ліквідацію категорії селищ міського типу, і всі смт, яких тоді в Україні було 881, з 26 січня 2024 року стали селищами.

Статистика ред.

Рік Отримали
статус
Втратили
статус
1971 30 5
1972 13 1
1973 4 4
1974 4 4
1975 6 10
1976 7 4
1977 8 5
1978 8 5
1979 5 7
1980 1
1981 10 3
1982 2 2
1983 2
1984 10 2
1985 2 4
1986 6 4
1987 13 3
1988 2 2
1989 3 4
1990 2 3
1991 2 6
1992 2 6
1993 2 7
1994 1
1995 2 6 (+2)
1996 1 4
1997 8
1998 1
1999 1 5
2000 2 2
2001 4
2002 2
2003 1 2
2004 1 1
2005 1
2006 2
2007 1
2008 1 1
2009 1
2012 1 1
2017 2
2019 1
2021 1
2024 881
Рік Отримали
статус
Втратили
статус
1924 48
1925 42
1926 7 2
1927 6 2
1928 1
1929 0 (+3)
1930 0 (+2)
1932 5
1934 1 1
1938 324 (+3) 40
1939 1 (+2)
1940 121 42
1941 3 (+3) 4
1944 3
1945 1 1
1946 1 1
1947 14
1948 3 3
1949 8 1
1940-ві 2 1
1950-ті 1
1950 7 2
1951 2 2 (+1)
1952 2 (+1) 1
1953 4 2
1954 5 4
1955 1
1956 78 18
1957 157 19
1958 42 17
1959 33 18
1960 58 7
1961 25 14
1962 20 21
1963 25 34
1964 25 5
1965 32 11
1966 5 14
1967 10 3
1968 25 7
1969 14 2
1970 6 3
у дужках зазначено смт, які отримали статус в Криму або втратили статус в Молдові

Усього на території України і УРСР існувало 1299 селищ міського типу (у тому числі 27 отримували цей статус двічі). З них:

  • 231 стали містами,
  • 25 об'єднались з іншими населеними пунктами, утворивши 12 міст,
  • 26 об'єднались з іншими населеними пунктами, утворивши 14 смт[1],
  • 48 стали селами,
  • 84 приєднані до інших населених пунктів,
  • 6 відійшли до Польщі або МРСР,
  • два об'єдналося з селами, утворивши село або робітниче селище,
  • 881 в 2024 році стали селищами згідно з законом 3285-IX.

Першими населеними пунктами, які стали смт, були Бірзула (нині Подільськ) і Рибниця (нині в Молдові) Одеської губернії, останнім статус смт отримав Городок в Житомирській області.

Першим смт, яке втратило свій статус, був Браїлів (знову став смт через 46 років), останнім — Костянтинівка Харківської області.

Найдовше в статусі смт перебували Березна, Добрянка, Козелець, Короп, Радуль, Сосниця Чернігівської області — 99 років і 1,5 місяці, найменше часу — Зелений Мис Київської області — 7 місяців.

У статистиці по роках зазначено кількість віднесень і втрат статусу (тобто якщо населений пункт отримував і втрачав статус смт двічі, то в таблиці він врахований двічі).

Як читати список ред.

У списку нижче подано перелік усіх селищ міського типу, які існували на території УРСР і України з 1924 по 2024 роки.

Список розділений за областями, в яких населені пункти перебували на час втрати статусу. При цьому нині населений пункт може перебувати в іншій області. Наприклад, Канів поданий у списку по Київській області, тому що саме в цій області він перебував, коли втратив статус смт, ставши містом. У кінці подано список смт, які втратили свій статус до створення областей або в складі АМРСР. По кожній області смт подані в алфавітному порядку. Для однойменних смт додано найбільшу відмінну адміністративно-територіальну одиницю або громаду, в якій воно перебували на момент втрати статусу.

У першій колонці таблиць подається назва населеного пункту на момент втрати статусу, якщо населений пункт змінював назви, то вони зазначені в колонці «Колишні назви». Якщо сучасна назва населеного пункту відрізняється від тієї, яка була при втраті статусу, то вона подана у примітках. У другій і третій колонках зазначені роки отриманні і втрати статусу. Для смт, які існували до 2024 року і втратили статус відповідно до закону 3285-IX, не зазначається причина втрати статусу і джерела.

Колишні назви подані тільки за період, коли населений пункт мав статус смт. У дужках зазначено період, за який смт мало цю назву. Якщо зазначено «до … року», значить селище мало таку назву з часу надання статусу, якщо зазначено діапазон років, значить селище мало назву в проміжку цих років. Для трьох смт у дужках зазначено один рік — це значить, що селища носили таку назву протягом кількох місяців того самого року, в якому отримали статус смт. Якщо діапазон дат не зазначений, значить точні дати невідомі або написання змінилося без рішень щодо перейменування (наприклад, багато назв на «Ново-» і «Старо-» до початку 1960-х років писалися з дефісом, а потім стали писатися разом).

У колонці «Причина втрати статусу» зазначено причину, через яку населений пункт перестав бути селищем міського типу, а також нову назву населеного пункту, якщо при зміні категорії змінив назву. Він міг стати містом, селом, бути приєднаним або об'єднаним із сусідніми населеними пунктами або бути знятим з обліку. Кілька смт втратили статус у зв'язку з тим, що відійшли до Польщі.

Спірний статус ред.

Статус смт для деяких населених пунктів піддається сумніву. У списках нижче Ананьїв, Полонне, Брянський, Голубівка і Шкільне не включені. У статистику також не враховані.

Ананьїв

У довідниках адміністративно-територіального поділу до 1938 року Ананьїв АМРСР значиться містом, хоча постанов ВУЦВК з приводу його статусу не приймалося. У довідниках АТП 1940 і 1941 років він уже значиться смт. А в 1941 році був виданий указ Президії ВР УРСР про віднесення смт Ананьєва до категорії міст.[В 1] Постанов ВУЦВК чи указів Президії ВР УРСР щодо віднесення Ананьєва до категорії смт не знайдено.

Полонне

У 1924 році Полонне віднесено до категорії міст, проте в 1926 році в Полонному була утворена селищна рада, а не міська. У довідниках АТУ 1933, 1936 років значиться містом, проте в указі Президії ВР УРСР 1938 року йдеться про віднесення смт Полонного до категорії міст[Р 2]. У довідниках наступних років роком віднесення до категорії міст вказано 1938. Постанов ВУЦВК чи указів Президії ВР УРСР щодо віднесення Полонного до категорії смт не знайдено.

Брянський і Голубівка

У довідниках АТП СРСР 1940 і 1941 років у списках селищ міського типу Ворошиловградської області значаться смт Брянський і Голубівка Серговської міської ради, проте в попередніх і наступних довідниках такі смт відсутні. Також у протоколах Президії ВР УРСР 1940-х років відсутні будь-які рішення про надання статусу цим смт. У 1944 році були створені Брянський і Голубівський райони міста Кадіївки, проте в постанові Президії ВР УРСР відсутні згадки про приєднання будь-яких смт до міста. У довіднику АТП УРСР 1946 згадується село Голубівка Кадіївської міськради. У 1962 році Брянський район Кадіївки об'єднаний з трьома сусідніми смт в місто Брянку, а Голубівський район з двома сусідніми смт і селом Голубівкою в місто Кіровськ (нині Голубівка).

Шкільне

Населений пункт Шкільне Сімферопольського району АРК мав статус селища, яке «прирівнене до категорії селищ міського типу»[2], статистично вважався сільським населеним пунктом, проте був центром селищної ради (тоді як інші сільські селища були центрами сільських рад).

Автономна Республіка Крим і Севастополь ред.

Подані населені пункти, які були селищами міського типу з 1954 року.

На території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя було 63 селища міського типу, в т.ч. 14 отримали статус ще в складі РРФСР. З них 4 стали містами, 2 приєднано до міст, 57 стали селищами відповідно закону 3285-IX.

Назва Отримання
статусу смт[Д 1]
Втрата
статусу смт
Колишні назви Причина
втрати статусу
Примітка
Аграрне 1981 2024
Аерофлотський 1962*[3] 2024
Азовське 1957[В 2] 2024
Албат 1960[4] 2024 Куйбишеве (до 2023)
Армянськ 1968[В 3] 1991[В 4] стало містом
Багерове 1941*Р[В 5] 2024
Бакачик-Кият 1993 2024 Комсомольське (до 2023)
Берегове 1971 2024
Біюк-Онлар 1957[В 6] 2024 Октябрське (до 2023)
Виноградне 1971 2024
Відрадне 1971 2024
Вільне 1995 2024
Восход 1971 2024
Гаспра 1930Р 2024
Гвардійське 1957[В 6] 2024
Голуба Затока 1971 2024
Гресівський 1962[3] 2024
Гурзуф 1929Р 2024
Долосси 1971 2024 Совєтське (до 2023)
Єди-Кую 1957[В 6] 2024 Леніне (до 2023)
Заозерне 1973 2024
Зуя 1957[В 2] 2024
Кацівелі 1976 2024
Іслям-Терек 1957[В 2] 2024 Кіровське (до 2023)
Ічкі 1941*Р[В 7] 2024 Ічкі[В 8] (до 1944Р)
Совєтський (1944Р—2023)
Кайгадор 1939*Р 2024 Орджонікідзе (до 2023)
Кача 1938*Р 2024
Комишева Бухта 1961[5] 1975[В 9] приєднане до Севастополя
Коктебель 1960[4] 2024 Планерське (до 1992)
Кореїз 1930Р 2024
Красноперекопськ 1938*Р[6] 1966[В 10] стало містом нині Яни-Капу
Краснокам'янка 1971 2024
Курман 1957[В 6] 2024 Красногвардійське (до 2023)
Курортне 1978 2024
Курпати 1971 2024
Лівадія 1939Р 2024
Масандра 1941*Р[В 7] 2024
Миколаївка 1988 2024
Мирний 1977 2024
Молодіжне 1972 2024
Научний 1966[В 11] 2024 у 1957–1965 було робітничим селищем
Нижньогірський 1938*Р 2024 Сейтлер[В 8] (до 1944Р)
Нікіта 1971 2024 Ботанічне (до 1991)
Новий Світ 1978 2024
Новоозерне 1977 2024
Новоселівське 1962[7] 2024
Новофедорівка 1992 2024
Ореанда 1971 2024
Паркове 1971 2024
Партеніт 1963[8] 2024 Фрунзенське (до 1993)
Первомайське 1959[9] 2024
Понизівка 1971 2024
Поштове 1960[4] 2024
Приморський 1952*Р 2024
Роздольне 1960[4] 2024
Санаторне 1971 2024
Сімеїз 1929Р 2024
Судак 1929Р 1982[Р 3] стало містом
Форос 1962[3] 2024
Чехове 1957[В 6] 1973[В 12] приєднане до Ялти
Чорноморське 1957[В 6] 2024
Щебетовка 1960[4] 2024 Щебетівка
Щолкіне 1982 1992[В 13] стало містом

 Р Селища міського типу, які отримали статус робітничих або курортних селищ, перебуваючи в складі РРФСР, а в 1954 році ввійшли до складу УРСР (зірочкою позначені робітничі, решта — курортні). Джерелом для цих смт є довідники адміністративно-територіального устрою, якщо не зазначено інше джерело.

Вінницька область ред.

У Вінницькій області було 42 селища міського типу (одне з яких отримало статус повторно, вперше його мало в 1920-х роках, до створення області), з них 13 стали містами, 29 — селищами відповідно закону 3285-IX.

Назва Отримання
статусу смт[Д 2]
Втрата
статусу смт
Причина
втрати статусу
Примітка
Бар 1924[Р 4] 1938[Р 5] стало містом
Бершадь 1924[Р 4] 1966[Р 6] стало містом
Браїлів 1972 2024 також був смт у 1924—1926 роках
Брацлав 1924[Р 4] 2024
Бродецьке 1981 2024
Вапнярка 1938[Р 5] 2024
Вендичани 1985 2024
Вороновиця 1956[В 14] 2024
Глухівці 1981 2024
Гнівань 1938[Р 5] 1981[Р 7] стало містом у тексті указу 1938 року — Гнивань
Дашів 1956[В 14] 2024
Десна 1984 2024
Залізничне 1986[10][П 1] 2024
Іллінці 1925[Р 8] 1986[Р 9] стало містом
Калинівка 1938[Р 5] 1979[Р 10] стало містом
Кирнасівка 1971 2024
Козятин 1925[Р 11] 1938[А 1] стало містом
Копайгород 1956[В 14] 2024
Крижопіль 1938[Р 5] 2024 у тексті указу 1938 року — Крижополь
Ладижин 1968[В 15] 1973[Р 12] стало містом
Липовець 1925[Р 8] 2001[Р 13][11] стало містом
Літин 1924[Р 4] 2024
Муровані Курилівці 1956[В 14] 2024
Немирів 1924[Р 4] 1985[Р 14] стало містом
Оратів 1984 2024
Піщанка 1956[В 14] 2024
Погребище 1938[Р 5] 1984[Р 15] стало містом у довіднику АТП 1946 року — Погребищенський[12]
Рудниця 1938[Р 5] 2024
Ситківці 1956[В 14] 2024
Стрижавка 1984 2024
Сутиски 1972 2024
Теплик 1956[В 14] 2024
Тиврів 1965[В 16] 2024
Томашпіль 1924[Р 4][П 2] 2024 у тексті постанови 1924 року — Томашполь
Тростянець 1957[В 17] 2024
Турбів 1956[В 14] 2024
Хмільник 1924[Р 4] 1957[В 18] стало містом у тексті постанови 1924 року — Хмельник
Чернівці 1990[13] 2024
Чечельник 1961[14] 2024
Шаргород 1924[Р 4] 1986[Р 9] стало містом
Шпиків 1961[14] 2024
Ямпіль 1924[Р 4] 1985[Р 14] стало містом

Волинська область ред.

У Волинській області було 29 селищ міського типу, з них 3 стали містами, 2 — селами, одне приєднане до міста, одне об'єднане з селом, 22 стали селищами відповідно закону 3285-IX.

Назва Отримання
статусу смт[Д 3]
Втрата
статусу смт
Колишні назви Причина
втрати статусу
Примітка
Благодатне 1956[В 19] 2024 Жовтневе (до 2016)
Вересневе 1958[В 20] 1979[Р 16] приєднане до Луцька
Голоби 1957[В 21] 2024
Головне 1957[В 21] 2024 у тексті повідомлення у ВВР — Головно
Дубище 1992[В 22][15] 2024
Заболоття 1957[В 23] 2024
Іваничі 1951*[Р 17] 2024
Ківерці 1940[1940] 1951[Р 18] стало містом у довіднику 1946 року і в тексті указу 1951 року — Киверці
Колки 1940[1940] 2024
Локачі 1940[1940] 2024
Луків 1940[1940] 2024 Мацеїв[Р 19] (до 1946)
Любешів 1940[1940] 2024
Люблинець 1987[В 24][16] 2024
Маневичі 1940[1940] 2024
Мар'янівка 1958[В 25] 2024
Нововолинський 1951*[Р 20] 1957[В 26] стало містом нині Нововолинськ
Озютичі 1940[1940] 1956[В 19] визнано селом
Олика 1940[1940] 2024
Порицьк 1940[1940] 1951[Р 21] об'єднане з Павлівкою в село Павлівку
Ратне 1940[1940] 2024
Рожище 1940[1940] 1989[Р 22] стало містом
Рокині 1989[В 27] 2024
Седлище 1940[1940] 1941[В 28] стало селом
Сенкевичівка 1940[1940] 2024
Стара Вижівка 1957[В 23] 2024
Торчин 1940[1940] 2024
Турійськ 1940[1940] 2024
Цумань 1940[1940] 2024
Шацьк 1957[В 23] 2024

Дніпропетровська область ред.

В області було 82 селища міського типу, з них 18 стали містами, 4 об'єднали з сусідніми населеними пунктами, утворивши місто або робітниче селище, 15 приєднано до міст, 45 стали селищами відповідно закону 3285-IX.

Назва Отримання
статусу смт[Д 4]
Втрата
статусу смт
Колишні назви Причина
втрати статусу
Примітка
Авіаторське 2004 2024
Апостолове 1938[Р 23] 1956[В 19] стало містом
Аули 1938[Р 23] 2024
Богданівка 1989 1990 стало селом
Божедарівка 1938[Р 23] 2024 Божедарівка[А 2] (до 1939)
Щорськ (1939—2016)
Васильківка 1957[В 29] 2024
Великий Токмак 1926[Р 24] 1938[Р 23] стало містом нині Токмак Запорізької області
Верхівцеве 1938[Р 23] 1956[В 19] стало містом
Верхньодніпровськ 1926[Р 25] 1956[В 19] стало містом
Веселі Терни 1956[В 30] 1969 приєднане до Кривого Рогу
Вишневе
(Кам'янський район)
1957[В 2] 2024 Ерастівка[17] (до 1961)
Вишневе
(Павлоградський район)
1938[Р 23] 1959[18] Павлоградські Хутори Перші[В 31] (до 1957) приєднане до Павлограда
Вільногірськ 1960[19] 1964[20] стало містом у 1958–1960 був робітничим селищем
Гвардійське 1958[В 32] 2024
Генічеськ 1926[Р 24] 1938[Р 23] стало містом нині в Херсонській області
Гірницьке
(Гірницька сел. рада)
1956[В 19] 1958[В 33] Каганович[В 31] (до 1957) об'єднане з сусідніми нас. пунктами в рс Гірницьке
Гірницьке
(Покровська ТГ)
1958*[В 33] 2024
Губиниха 1964[21] 2024
Демурине 1957[В 29] 2024
Дніпровське 1961[22] 2024 в 1957–1961 було робітничим селищем
Жовта Ріка 1938[Р 23] 1957[В 34] стало містом Жовті Води
Залізничне
(Кривий Ріг)
1957[В 2] 1997 приєднане до Кривого Рогу
Залізничне
(Синельниківський район)
1957*[В 35] 2024 Брагинівка (до 2016)
Зелене 1938[Р 23] 1958[В 25] стало роб. селищем
1958#[В 25] 2002 приєднане до Кривого Рогу
Зеленодольськ 1964[23] 1993 стало містом у 1962—1964 було робітничим селищем
Іларіонове 1938[Р 23] 2024
Інгулець 1938[Р 23] 1956[В 19] стало містом нині в межах Кривого Рогу
Калініне 1957[В 35] 1997 приєднане до Кривого Рогу
Карла Маркса 1938[Р 23] 1959[18] об'єднане з Одинківкою і Червоноармійським в місто Ігрень нині в межах Дніпра
Карнаухівка 1938[Р 23] 2024
Краснопілля 1938[Р 23] 1959[24] приєднане до Дніпропетровська
Кринички 1958[В 25] 2024
Кулебівка 1938[Р 23] 1958[В 36] приєднане до Новомосковська
Курилівка 1938[Р 23] 2024
Лихівка 1957[В 37] 2024
Лоцмано-Кам'янка 1938[Р 23] 1959[25] приєднане до Дніпропетровська
Магдалинівка 1958[В 25] 2024
Мар'ївка 1957*[В 35] 2024
Межова 1956[В 38] 2024 Межева
Меліоративне 1975 2024
Миколаївка
(Дніпровський район)
1938[Р 23] 2024
Миколаївка
(Широківський район)
1957[В 39] 2019[В 40] стало селом
Мирівське 1958[В 20] 1997 приєднане до Кривого Рогу
Новомиколаївка 1966[В 41] 2024
Новопокровка 1960[26] 2024
Обухівка 1938[Р 23] 2024 Кіровське (до 2016)
Одинківка 1938[Р 23] 1959[18] об'єднане з Карла Маркса і Червоноармійським в місто Ігрень нині в межах Дніпра
Орджонікідзе 1938[Р 23] 1956[В 19] стало містом нині Покров
Оріхів 1926[Р 26] 1938[Р 23] стало містом нині в Запорізькій області
Перещепине 1956[В 38] 2000 стало містом
Першотравневе 1960[27] 1966[В 42] стало містом Першотравенськ в 1957—1960 роках — робітниче селище Шахтарське
Петриківка 1957[В 39] 2024
Петропавлівка 1957[В 29] 2024
Письменне 1957[В 29] 2024
Підгородне 1938[Р 23] 1981 стало містом
Покровське 1957[В 39] 2024
Просяна 1938[Р 23] 2024
Радушне 1964[21] 2024 в 1958–1964 було робітничим селищем
Рахманівка 1957[В 29] 1997 приєднане до Кривого Рогу
Роздори 1957[В 29] 2024
Сад 1957*[В 35] 2024
Синельникове 1926[Р 27] 1938[Р 23] Синельникове (до 1936)
ім. тов. Хатаєвича (1936–1937)
стало містом
Славгород 1938[Р 23] 2024
Слобожанське 1987 2024 Ювілейне (до 2016)
Солоне 1960[28] 2024
Софіївка 1957[В 39] 2024
Суворове 1957*[В 35] 1997 приєднане до Кривого Рогу
Сухачівка 1938[Р 23] 1959[25] приєднане до Дніпропетровська
Таромське 1938[Р 23] 2001 приєднане до Дніпропетровська
Тернівка 1964[29] 1976 стало містом
Томаківка 1956[В 38] 2024
Фрунзенське 1938[Р 23] 1959[25] приєднане до Дніпропетровська
Христофорівка 1958[В 43] 2024
Царичанка 1957[В 29] 2024
Чаплине 1938[Р 23] 2024
Чаплі 1959*[18] 1977 приєднане до Дніпропетровська
Червоноармійське 1938[Р 23] 1959[18] об'єднане з Карла Маркса і Одинківкою в місто Ігрень нині в межах Дніпра
Червоногригорівка 1938[Р 23] 2024
Черкаське 1958*[В 44] 2024
Чортомлик 1957*[В 35] 2024
Широке 1938[Р 23] 2024
Юр'ївка 1957[В 39] 2024

Донецька область ред.

В області було 199 селищ міського типу, з них 27 стали містами, 25 смт приєднані до міст, 15 об'єднані з іншим населеними пунктами, утворивши міста або смт, 1 зняте з обліку, 131 стали селищами відповідно закону 3285-IX. Три селища міського типу отримували статус смт двічі, два з них були приєднані до сусідніх міст, а згодом виділені в окремі населені пункти зі статусом смт, а третє стало робітничим селищем, згодом селищем, а потім знову смт.

Назва Отримання
статусу смт[Д 5]
Втрата
статусу смт
Колишні назви Причина
втрати статусу
Примітка
Авдіївка Друга 1938[Р 28] 1956[В 45] об'єднане з Авдіївкою Першою в місто Авдіївку
Авдіївка Перша 1938[Р 28] 1956[В 45] об'єднане з Авдіївкою Другою в місто Авдіївку
Авдотьїне 1938[Р 28] 1959[30] приєднане до Сталіного
Андріївка
(Волноваський район)
1938[Р 28] 2024 Карань[Р 29] (до 1945)
Андріївка
(Горлівський район)
1938[Р 28] 2024
Андріївка
(Краматорський район)
1938[Р 28] 2024
Баннівське 1938[Р 28] 1964[31] стало містом Слов'яногірськ нині Святогірськ
Билбасівка 1938[Р 28] 2024 Белбасівка[32] (до 1964)
Біленьке 1938[Р 28] 2024
Білицьке 1956[В 46] 1966[В 47] стало містом
Білозерське 1956[В 46] 1966[В 47] стало містом
Білокам'янське 1938[Р 28] 1965[В 48] Будьоннівське[В 49] (до 1958) об'єднане з Карло-Лібкнехтовим в місто Карло-Лібкнехтовськ нині в межах Соледара
Благодатне
(Волноваський район)
1938[Р 28] 2024
Благодатне
(Донецький район)
1957*[В 6] 2024 Войкове (до 2016)
Бойківське 1971 2024 Тельманове (до 2016)
Бражине 1957*[В 6] 2024
Булавинське 1956[В 46] 2024
Велика Новосілка 1965[В 50] 2024
Велике Оріхове 1957*[В 6] 2024
Верхньоторецьке 1938[Р 28] 2024 Скотувата (до 1978)
Високе 1957*[В 51] 2024
Вишневе 1962*[33] 2024
Вільхівка 1965*[В 48] 2024
Вірівка 1938[Р 28] 1963[34] об'єднано з смт Карла Маркса в смт Карла Маркса
Водянське 1957*[В 6] 2024
Войкове 1938[Р 28] 1975[В 9] приєднане до Макіївки
Володимирівка 1938[Р 28] 2024
Вугледар 1969[35] 1989 стало містом
Вугляр 1965*[В 48] 2024
Гірне 1957*[В 51] 2024
Гірницьке 1938[Р 28] 2024 с-ще шахти № 1[В 52] (до 1957)
Гольмівський 1938[Р 28] 2024
Горбачево-Михайлівка 1959*[36] 2024
Гостре 1970[В 53] 2024
Графське 1961*[37] 2024 Комсомольський (до 2016)
Гродівка 1938[Р 28] 2024
Грузько-Зорянське 1938[Р 28] 2024
Грузько-Ломівка 1961*[38] 2024
Гусельське 1957*[В 51] 2024
Дворіччя 1964*[39] 1999 приєднане до Соледара
Дебальцеве 1925[Р 30] 1938[Р 28] стало містом
Димитрове 1938[Р 28] 1965[В 48] с-ще шахти ім. Димитрова[В 52] (до 1957)
Димитрова (1957—1965)
стало містом Димитров нині Мирноград
Донецьке 1957*[В 54] 2024
Донське 1956[В 14] 2024
Дробишеве 1938[Р 28] 2024
Дружківка 1927[Р 31] 1938[Р 28] стало містом
Дружне 1964*[40] 2024 Божківка[41] (1964)
Жданівка 1956[В 55] 1966[В 47] стало містом також уживалася назва Ждановка
Желанне 1969[42] 2024 у 1957—1965 — роб. селище
Зайцеве 1938[Р 28] 2024
Залізна Балка 1938[Р 28] 1960[43] приєднане до Горлівки
Залізне 1938[Р 28] 1963[34] об'єднане з Новгородським в смт Новгородське
Західно-Групський 1938[Р 28] 1946 приєднане до Чистякового
Залісне 1957[В 56] 2024
Зарічне 1938[Р 28] 2024 Попівка[В 57] (до 1941)
ім. Кірова (1941—1965)
Кіровськ (1965—2016)
Землянки 1965*[В 48] 2024
Знам'янка 1958*[В 58] 1968[В 59] об'єднане з Черкаським в смт Черкаське
Зуївка 1938[Р 28] 2024
Іллінка 1962*[33] 2024
Кам'янське 1956[В 14] 1958[В 36] приєднане до Жданова
ім. Карла Маркса 1940[Р 32] 1963[34] об'єднане з Вірівкою в смт Карла Маркса
Карло-Лібкнехтове 1938[Р 28] 1965[В 48] імені Карла Лібкнехта (до 1965) об'єднане з Білокам'янським в місто Карло-Лібкнехтовськ нині в межах Соледара
Карло-Марксове 1963[34] 1975 Карла Маркса (до 1965) об'єднане з Соф'є-Кіндратівкою в смт Карло-Марксове
Катик 1946 1953[44] стало містом Шахтарськ
Керамік 1957*[В 51] 2024
Кіндратівський 1938[Р 28] 1962[33] приєднане до Горлівки
Кіровське 1956[В 46] 1958[В 60] стало містом нині Хрестівка
Колосникове 1962*[45] 2024
Комишівка 1971 2024
Комишуваха 1962*[45] 2024
Комсомольське 1938[Р 28] 1956[В 45] Каракуббуд[Р 29] (до 1945) стало містом нині Кальміуське
Комунар 1958[В 20] 1963[46] об'єднано з Нижньою Кринкою в смт Нижню Кринку
Контарне 1956[В 46] 2024
Копані 1938[Р 28] 2024 Войковський (до 2016)
Корсунь 1938[Р 28] 2024
Красна Гора 1964*[39] 2024
Красний Октябр 1940[Р 32] 1975 приєднане до Єнакієвого
Красний Профінтерн 1940[Р 32] 1975 приєднане до Єнакієвого
Красноармійське 1925[Р 30] 1938[Р 28] Гришине (до 1934)
Постишево (1934–1938)
стало містом нині Покровськ
Красноармійський Рудник 1938[Р 28] 1953[44] стало містом Добропілля
Красноторка 1938[Р 28] 2024
Кринична 1938[Р 28] 2024
Курахівка 1938[Р 28] 2024
Курахівстрой (Курахівбуд) 1938[Р 28] 1956[В 45] стало містом Курахове
Курдюмівка 1957*[В 51] 2024
Кутейникове 1938[Р 28] 2024
Ларине 1938[Р 28] 2024
Лиман 1927[Р 31] 1938[Р 28] приєднане до Красного Лиману
Лиманчук 1957*[В 51] 2024
Липське 1957*[В 51] 2024 Красний Октябр
Лісівка 1957[В 61] 1963[46] стало містом Українськ
Лісне 1964*[39] 2024
Луганське 1938[Р 28] 2024
Макіївка 1938[Р 28] 1965[В 48] приєднане до міста Макіївки
Малоіллінівка 1938[Р 28] 1963[34] приєднане до Артемівська
Малотаранівка 1962*[45] 2024
Мангуш 1969[47] 2024 Першотравневе (до 1995)
Мар'їнка 1938[Р 28] 1977 стало містом
Маяк 1964*[39] 1975[В 9] приєднане до Макіївки
1996 2024
Межове 1957*[В 51] 2024
Микитівка (Нікітовка) 1927[Р 31] 1938[Р 28] стало містом нині в межах Горлівки
Миколаївка
(Донецький район)
1957*[В 51] 2024
Миколаївка
(Слов'янськ)
1956[В 46] 2003 стало містом
Мирне 1960[48] 1961[49] стало робітничим селищем було роб. селищем в 1958–1960 і 1961—1965 роках
1967[В 62] 2024
Миронівський 1953[50] 2024
Московське 1957*[В 51] 2024
Неліпівка 1957*[В 51] 2024
Нижня Кринка
(Донецький район)
1963[46] 2024
Нижня Кринка
(Макіївська міськрада)
1938[Р 28] 1963[46] об'єднане з Комунаром в смт Нижню Кринку
Никифорове 1957*[В 51] 2024
Нікольське 1965[В 50] 2024 Володарське
Новгородське 1938[Р 28] 1963[34] Нью-Йорк[Р 33] (до 1951) об'єднане з Залізним в смт Новгородське
Новий Світ 1956[В 55] 2024
Нові Терни 1962[33] 1975[В 63] зняте з обліку
Новоазовське 1938[Р 28] 1966[В 64] Будьоннівка[В 65] (до 1958) стало містом Новоазовськ
Новоамвросіївське 1956[В 14] 2024 Ново-Амвросіївське
Новогригорівка 1964*[51] 2024
Ново-Гродівка 1950*[Р 34] 1958[В 20] стало містом
Новодонецьке 1960[52] 2024
Новоекономічне 1956[В 14] 2024 Ново-Економічне
Новомиколаївка 1964*[51] 2024
Новоселівка 1938[Р 28] 2024
Новотроїцьке 1938[Р 28] 2024
Нью-Йорк 1963[34] 2024 Новгородське (до 2021)
Олександринка 1938[Р 28] 1968[В 66] приєднане до Докучаєвська
Олександрівка
(Донецька ТГ)
1938[Р 28] 2024
Олександрівка
(Краматорська ТГ)
1962*[45] 2024
Олександрівка
(Олександрівська ТГ)
1965[В 48] 2024
Олександрівське 1972 2024
Олександро-Григорівка 1938[Р 28] 1960[53] приєднане до Сталіного (Олександрівка) і Макіївки (Григорівка)
Олексієво-Дружківка 1938[Р 28] 2024
Олексієво-Орлівка 1938[Р 28] 1962[54] приєднане до Шахтарська
Оленівка
(Горлівський район)
1938[Р 28] 1965[В 48] стало роб. селищем
1965#[В 48] 2024
Оленівка
(Кальміуський район)
1938[Р 28] 2024
Оленівські Кар'єри 1938[Р 28] 1954[В 67][50] стало містом Докучаєвськ
Ольгинка 1938[Р 28] 2024
Ольхівчик 1938[Р 28] 1962[54] приєднане до Шахтарська
Ольховатка 1938[Р 28] 2024
Оріхівський 1938[Р 28] 1963[55] приєднане до Сніжного
Очеретине 1957[В 2] 2024
Пантелеймонівка 1938[Р 28] 2024
Пелагіївка 1938[Р 28] 2024
Первомайське 1957*[В 51] 2024
Первомайський 1938[Р 28] 2024 селище при шахті № 2
Петрівка 1964*[51] 2024
Південне 1957*[В 51] 2024 Ленінське
Північне 1938[Р 28] 2024 ім. Кірова (до 1965)
Кірове (1965—2016)
Побєда 1957*[В 51] 2024
Покровка 1957*[В 51] 2024
Політвідділівський 1938[Р 28] 1962[56] приєднане до Сніжного в тексті указу 1938 року — Політвіддільський
Прибережне 1964*[40] 2024 Убіжище[41] (1964)
П'ятипілля 1956[В 46] 2024 Пролетарське (до 2016)
Райгородок 1938[Р 28] 2024
Райське 1938[Р 28] 1963[34] приєднане до Дружківки в 1964 знову виділене в окремий нас. пункт
1964[51] 2024
Ремівка 1938[Р 28] 1963[55] приєднане до Сніжного
Родинське 1956[В 46] 1962[57] стало містом
Розсипне 1956[В 55] 2024
Роя 1957[В 2] 1966[В 68] приєднане до Курахового
Румянцеве 1938[Р 28] 1958[В 69] приєднане до Горлівки
Сартана 1938[Р 28] 2024 Сартана[Р 35] (до 1946)
Приморське (1946–1992)
Світлодарське 1970[В 70] 1992 стало містом Світлодарськ
Святогорівка 1966[В 71][П 3] 2024
Сердите 1938[Р 28] 2024
Сєверне 1938[Р 28] 2024
Сєдове 1941[В 72] 2024 ім. Сєдова (до 1965)
Сіль 1957*[В 51] 1999 приєднане до Соледара
Соф'є-Кіндратівка 1938[Р 28] 1975 об'єднано з Карло-Марксовим в смт Карло-Марксове
Софіївка
(Горлівський район)
1975 2024 Карло-Марксове (до 2016)
Софіївка
(Краматорський район)
1962*[45] 2024
Соцгородок 1947[58][59] 1958[В 20] стало містом Гірник
Старий Крим 1938[Р 28] 2024
Старобешеве 1958[В 32] 2024 Старо-Бешеве
Старомихайлівка 1938[Р 28] 2024
Стіжківське 1956[В 46] 2024
Талаківка 1956[В 55] 2024
Тімірязєвське 1938[Р 28] 1962[56] с-ще шахти № 19[В 52] (до 1957) приєднане до Сніжного
Троїцько-Харцизьк 1940[В 73] 2024
Удачне 1985 2024
Хацапетівка 1938[Р 28] 1958[В 20] стало містом Вуглегірськ
Холодна Балка 1938[Р 28] 1975[В 9] Ново-Войкове приєднане до Макіївки
Холодне 1964*[39] 2024 Свердлове (до 2016)
Цукурине 1956[В 46] 2024
Черевківка 1938[Р 28] 1963[55] приєднане до Слов'янська
Черкаське
(Краматорський район)
1968[В 59] 2024
Черкаське
(Слов'янський район)
1938[Р 28] 1968[В 59] об'єднане зі Знам'янкою в смт Черкаське
Шабельківка 1938[Р 28] 2024
Шахтне 1957*[В 74] 2024
Шевченко 1938[Р 28] 2024
Широке 1957*[В 74] 2024
Щербинівка 1938[Р 28] 2024
Юнокомунарівське 1940[Р 32] 1965[В 48] ім. Юних Комунарів (до 1965) стало містом Юнокомунарівськ нині Бунге
Ялта 1969[47] 2024
Яма
(Артемівський район)
1950[Р 36] 1961[49] стало містом нині Сіверськ
Яма
(Ямський район)
1938[Р 28] 1950[Р 36] об'єднане з сусідніми населеними пунктами в смт Яму нині в межах Сіверська
Ямпіль 1938[Р 28] 2024
Ярова 1938[Р 28] 2024
Ясинівка 1938[Р 28] 2024
Ясна Поляна 1962*[45] 2024
Ясногірка 1938[Р 28] 2024

Житомирська область ред.

В області було 52 смт, з них 6 стали містами, 1 — селом, 2 приєднані до Житомира, 43 стали селищами відповідно закону 3285-IX.

Назва Отримання
статусу смт[Д 6]
Втрата
статусу смт
Колишні назви Причина втрати статусу Примітка
Андрушівка 1938[А 3] 1974 стало містом
Баранівка 1938[А 3] 2001 стало містом
Биківка 1938[А 3] 2024
Біла Криниця 1938[А 3] 2024
Броницька Гута 1938[А 3] 1997 стало селом
Брусилів 1979 2024
Бучмани 1983 2024 у 1958—1965 було робітничим селищем
Вакуленчук 1986 2024
Великі Коровинці 1957[В 21] 2024
Головине 1981 2024
Городниця 1938[А 3] 2024
Городок 2012[В 75] 2024
Гранітне 1987 2024 у 1960—1965 було робітничим селищем
Гришківці 1938[А 3] 2024
Гуйва 1963[60] 2024
Діброва 1961[61] 2024
Довбиш 1938[А 3] 2024 Мархлевськ[Р 37] (до 1944)
Дружба 1965[В 76] 2024 в 1961–1965 було робітничим селищем
Ємільчине 1957[В 21] 2024
Іванопіль 1924В[Р 38] 2024 Янушпіль[Р 39] (до 1946)
Іршанськ 1963[60][П 4] 2024 у 1960—1963 було робітничим селищем
Кам'яний Брід 1938[А 3] 2024
Корнин 1938[А 3] 2024
Коростишів 1925К[Р 40] 1938[А 3] стало містом
Крошня 1958[В 25] 1971 приєднане до Житомира
Лугини 1967[В 77] 2024
Любар 1924В[Р 38] 2024
Малин 1925К[Р 40] 1938[А 3] стало містом
Мар'янівка 1977 2024
Миролюбів 1980 2024 Жовтневе (до 2016) у 1958—1965 було робітничим селищем
Миропіль 1957[В 21] 2024 Новий Миропіль[В 78] (до 1958)
Народичі 1958[В 20] 2024
Нова Борова 1957[В 21] 2024
Нові Білокоровичі 1961[61] 2024
Новогуйвинське 1973 2024
Новоозерянка 1972 2024
Озерне 1965[В 76] 2024 в 1959–1965 було робітничим селищем
Олевськ 1924К[Р 38] 2003 стало містом
Першотравенськ 1938[А 3] 2024
Першотравневе 1952 2024
Полянка 1967[В 79] 2024
Попільня 1938[А 3] 2024
Пулини 1967[В 77] 2024 Червоноармійськ (до 2016)
Романів 1924В[Р 38] 2024 Романів (до 1933)
Дзержинськ (1933—2003)
Ружин 1962[62] 2024
Соколова Гора 1958[В 25] 1971 приєднане до Житомира
Хорошів 1924К[Р 38] 2024 Володарськ (до 1933)
Володарськ-Волинський (1933—2016)
Червоне 1938[А 3] 2024
Черняхів 1924К[Р 38] 2024
Чоповичі 1938[А 3] 2024
Чуднів 1924В[Р 38] 2012 стало містом
Яблунець 1977 2024

 В До 1937 року в складі Вінницької області.

 К До 1937 року в складі Київської області.

Закарпатська область ред.

В області було 39 смт, з них 6 стало містами, 8 — селами, 19 — селищами відповідно до закону 3285-IX.

Назва Отримання
статусу смт[Д 7]
Втрата
статусу смт
Колишні назви Примітка
Батьово 1971 2024 Вузлове (до 1995)
Богдан 1971 1992 стало селом
Буштино 1957[В 17] 2024 Буштина (до 1995)
Великий Березний 1947[Р 41] 2024
Великий Бичків 1947[Р 41] 2024
Вилок 1959[63] 2024
Вишково 1976 2024 Вишкове (до 1992)
Воловець 1957[В 39] 2024
Довге 1971 1995 стало селом
Дубове 1971 2024
Жденієво 1981 2024 Жденеве (до 1992)
Ільниця 1971 1995 стало селом
Іршава 1947[Р 41] 1982 стало містом
Кобилецька Поляна 1971 2024
Колочава 1976 1992 стало селом
Кольчино 1979[П 5] 2024 Кольчине (до 1995)
Королево 1947[Р 41] 2024 Королеве (до 1995)
Майдан 1976 1992 стало селом
Міжгір'я 1947[Р 41] 2024 Волове (до 1953)
Нижні Ворота 1971 1995 стало селом
Перечин 1947[Р 41] 2004 стало містом
Поляна 1971 1995 стало селом
Рахів 1947[Р 41] 1958[В 32] стало містом
Свалява 1947[Р 41] 1957[В 29] стало містом
Середнє 1971 2024
Солотвино 1947[Р 41] 2024 Солотвина (до 1995)
Тересва 1957[В 17] 2024
Тур'ї Ремети 1971 1993 стало селом
Тячів 1947[Р 41] 1961[64] стало містом
Усть-Чорна 1957[В 17] 2024 у тексті повідомлення у ВВР — Устьчорна
Чинадійово 1959[63] 2024 Чинадієве (до 1995)
Чоп 1947[Р 41] 1957[В 18] стало містом
Ясіня 1947[Р 41] 2024

Запорізька область ред.

В області було 31 смт, з них 6 стали містами, 3 приєднані до міст, 22 стали селищами відповідно до закону 3285-IX.

Назва Отримання
статусу смт[Д 8]
Втрата
статусу смт
Колишні назви Причина встрати статусу Примітка
Андріївка 1957[В 61] 2024
Балабине 1938Д[Р 23] 2024
Василівка 1938Д[Р 23] 1957[В 37] стало містом
Верхня Хортиця 1945[Р 42] 1969 приєднане до Запоріжжя
Веселе 1957[В 39] 2024
Дніпрорудне 1963[65] 1970[В 80] стало містом
Енергодар 1972 1985 стало містом
Залізничне 1960*[66] 2024
Кам'яне 1986 2024 у 1958–1965 було робітничим селищем
Кам'янка 1957[В 61] 2024 Куйбишеве (до 2016)
Більмак (2016–2021)
Кам'янка-Дніпровська 1938Д[Р 23] 1957[В 37] Кам'янка-на-Дніпрі[Р 37] (до 1944) стало містом
Кирилівка 1968[В 81] 2024
Комиш-Зоря 1938Д[Р 23] 2024
Комишуваха 1957[В 82] 2024 у тексті повідомленні у ВВР — Комишеваха
Кушугум 1938Д[Р 23] 2024
Малокатеринівка 1938Д[Р 23] 2024
Мирне 1987 2024
Михайлівка 1966[В 83][П 6] 2024
Нововасилівка 1957[В 39] 2024 Ново-Василівка
Новомиколаївка 1957[В 39] 2024 Ново-Миколаївка
Приазовське 1957[В 39] 2024
Приморське 1938Д[Р 23] 1967[В 84] Ногайськ[67] (до 1964) стало містом нині Приморськ
Пришиб 1957[В 39] 2024
Розівка 1938Д[Р 23] 2024
Степногірськ 1987 2024 Сухоіванівське
Тепличне 1991 2009 приєднане до Запоріжжя
Тернувате 1957[В 82] 2024
Червоноармійське 1938Д[Р 23] 1966[В 85] стало містом Вільнянськ
Чернігівка 1957[В 37] 2024
Шевченкове Друге 1938Д[Р 23] 1966[В 86] приєднане до Пологів
Якимівка 1957[В 82] 2024

  Д До 1939 року в складі Дніпропетровської області.

Івано-Франківська область ред.

В області було 30 смт, з них 5 стали містами, одне — селом, 24 стали селищами відповідно до закону 3285-IX.

Назва Отримання
статусу смт[Д 9]
Втрата
статусу смт
Колишні назви Причина втрати
статусу
Примітка
Битків 1940[А 4] 2024
Більшівці 1940[1940] 2024
Богородчани 1940[1940] 2024
Брошнів-Осада 1940[А 4] 2024
Букачівці 1940[А 4] 2024
Бурштин 1940[1940] 1993 стало містом
Верховина 1962[68] 2024 Жаб'є[68] (1962)
Вигода 1940[А 4] 2024
Войнилів 1960[69] 2024
Ворохта 1960[69] 2024
Галич 1940[1940] 1940[А 4] стало містом
Гвіздець 1940[1940] 2024
Городенка 1940[1940][П 7] 1940[А 4] стало містом
Делятин 1940[1940] 2024 Ділятин (до 1989)
Єзупіль 1940[1940] 2024 Жовтень (до 2003)
Заболотів 1940[1940] 2024
Космач 1940[А 4] 1956[В 46] визнано селом
Кути 1940[1940] 2024
Ланчин 1940[1940] 2024
Лисець 1940[1940] 2024
Обертин 1940[1940] 2024
Отинія 1940[1940] 2024 Отиня (до 1989)
Перегінське 1940[А 4] 2024
Печеніжин 1940[1940] 2024
Рожнятів 1940[1940] 2024
Солотвин 1940[1940] 2024
Тисмениця 1940[1940] 1986 стало містом
Чернелиця 1940[1940] 2024
Яблунів 1940[1940] 2024
Яремча 1940[А 4] 1963[70] стало містом нині Яремче
 
Рішення виконкому Київської обласної ради депутатів трудящих про віднесення смт Бориспіль, Бровари, Боярка-Будаївка та Ірпінь док категорії міст районного підпорядкування

Київська область і місто Київ ред.

На території Київської області і Київської міськради було 67 смт, з них 28 стали містами, одне стало селом, 4 приєднані до Києва, 2 об'єдналися в місто Яготин, 2 зняті з обліку і 30 стали селищами відповідно до закону 3285-IX.

Назва Отримання
статусу смт[Д 10]
Втрата
статусу смт
Колишні назви Причина втрати статусу Примітка
Бабинці 1938[А 5] 2024
Баришівка 1958[В 87] 2024
Березань 1957[В 2] 1981 стало містом
Біличі 1938[А 5] 1966[В 88] приєднане до Києва
Богуслав 1925[Р 11] 1938[А 5] стало містом
Бориспіль 1939[А 6] 1956[В 89] стало містом
Борова 1938[А 5] 2024
Бородянка 1957[В 17] 2024
Бортничі 1987 1988 приєднане до Києва
Боярка-Будаївка 1938[А 5] 1956[В 89] стало містом Боярка
Бровари 1938[А 5] 1956[В 89] стало містом
Буча 1938[А 5] 2007 стало містом
Васильків 1925[Р 11] 1934[Р 43] стало містом
Ватутіне 1949[Р 44] 1952 стало містом нині в Черкаській області
Велика Димерка 2000 2024
Вишгород 1962[71] 1968[В 90] стало містом
Вишневе 1960[72] 1971 стало містом
Вільча 1958[В 91] 1999 зняте з обліку відселене у зв'язку з аварією на ЧАЕС
Володарка 1960[73] 2024
Ворзель 1938[А 5] 2024
Глеваха 1973 2024
Гостомель 1938[А 5] 2024
Гребінки 1958[В 87] 2024
Димер 1957[В 82][П 8] 2024
Дослідницьке 1984 2024
Звенигородка 1925[Р 11] 1938[А 5] стало містом нині в Черкаській області
Згурівка 1956[В 38] 2024
Зелений Мис 1986 1987 стало селом
Іванків 1940 2024
Ірпінь 1938[А 5] 1956[В 89] стало містом
Кагарлик 1956[В 38] 1971 стало містом
Калинівка
(Броварський район)
2003 2024
Калинівка
(Фастівський район)
1957[В 61] 2024
Калита 1973 2024
Канів 1925[Р 11] 1941[В 1] стало містом нині в Черкаській області
Клавдієво-Тарасове 1938[А 5] 2024
Кодра 1938[А 5] 2024
Кожанка 1972 2024
Козин 1958[В 92] 2024
Корсунь-Шевченківський 1925[Р 11] 1938[А 5] Корсунь (до 1929) стало містом нині в Черкаській області
Коцюбинське 1941[В 93] 2024 ім. Коцюбинського (до 1965)
Красятичі 2006 2024
Лісняки 1938П[А 7] 1957[В 94] об'єднане з Яготином в місто Яготин
Макарів 1956[В 38] 2024
Миронівка 1938[А 5] 1968[В 95] стало містом
Немішаєве 1950*[Р 45] 2024
Обухів 1958[В 92] 1979 стало містом
Осокорки 1984 1989 приєднане до Києва
Пісківка 1938[А 5] 2024
Поліське 1938[А 5] 1999 Кагановичі Перші[В 94] (до 1957) зняте з обліку відселене у зв'язку з аварією на ЧАЕС
Прип'ять 1972 1979 стало містом розташоване в Чорнобильській зоні відчуження
Пуща-Водиця 1981 2002 приєднане до Києва
Ржищів 1938[А 5] 1995 стало містом
Рокитне 1957[В 2] 2024
Сквира 1925[Р 11] 1938[А 5] стало містом
Ставище 1956[В 38] 2024
Тальне 1925[Р 11] 1938[А 5] стало містом нині в Черкаській області
Тараща 1925[Р 11] 1957[В 29] стало містом
Терезине 1987 2024
Тетіїв 1956[В 38] 1968[В 95] стало містом
Узин 1956[В 38] 1971 стало містом
Українка 1968[В 96] 1979 стало містом
Фастів 1925[Р 11] 1938[А 5] стало містом
Чабани 1981 2024
Чорнобиль 1925[Р 11] 1941[В 97] стало містом розташоване в Чорнобильській зоні відчуження
Шпола 1925[Р 11] 1938[А 5] стало містом нині в Черкаській області
Яготин 1938П[А 7] 1957[В 94] об'єднане з Лісняками в місто Яготин

  П До 1954 року в Полтавській області

Кіровоградська область ред.

В області було 37 смт, з них 4 стали містами, 3 приєднано до міст, 3 об'єдналися з сусідніми населеними пунктами, утворивши міста, 27 стали селищами відповідно до закону 3285-IX.

Назва Отримання
статусу смт[Д 11]
Втрата
статусу смт
Колишні назви Причина втрати статусу Примітка
Балахівка 1968[В 98] 2024
Вільшанка 1968[В 99] 2024
Власівка 1960$[74] 2024
Голованівськ 1957[В 100] 2024
Добровеличківка 1957[В 100] 2024
Долинська 1938М[А 8] 1957[В 34] Шевченкове[Р 37] (до 1944) стало містом
Єлизаветградка 1957[В 100] 2024
Завалля 1957[В 17] 2024
Златопіль 1925К[Р 11] 1960[75] об'єднане з Ново-Миргородом у місто Ново-Миргород нині в межах Новомиргорода
Знам'янка Друга 1938М[А 8] 2024
Капітанівка 1962[76] 2024
Компаніївка 1965[В 101] 2024
Лелеківка 1938М[А 8] 1965[В 102] приєднане до Кіровограда
Лісове 2008 2024
Мала Виска 1938О[Р 46] 1957[В 34] стало містом
Молодіжне 1967[В 103] 2024 в 1963—1965 роках було робітничим селищем
Нова Прага 1957[В 104] 2024
Новгородка 1965[В 101] 2024
Нове 1977 2024
Новоархангельськ 1957[В 104] 2024 Ново-Архангельськ
Ново-Миргород 1924О[Р 47] 1960[75] об'єднане зі Златополем у місто Ново-Миргород нині в межах Новомиргорода
Новопилипівка 1961[77] 1967[В 105] приєднане до Олександрії
Октябрське 1949[Р 48] 1967[В 105] приєднане до Олександрії
Олександрівка 1957[В 100] 2024
Олександрійське 1949[Р 49] 2024 Димитрове (до 2016)
Онуфріївка 1968[В 99] 2024
Павлиш 1938П[А 7] 2024
Пантаївка 1960[53] 2024
Петрове 1963[78] 2024
Побузьке 1961[37] 2024
Помічна 1938О[Р 46] 1957[В 34] стало містом
Приютівка 1974 2024
Салькове 1962[76] 2024
Смоліне 1976 2024
Ульяновка 1938[Р 46] 1974 стало містом нині Благовіщенське
Устинівка 1968[В 99] 2024
Хрущов 1955 1961[79] об'єднано з Новогеоргіївськом у місто Хрущов нині Світловодськ

  К До 1939 року в складі Київської області, в 1954—1959 — в складі Черкаської.

  М До 1939 року в складі Миколаївської області.

  О До 1939 року в складі Одеської області.

  П До 1939 року в складі Полтавської області.

  # До 1954 року в складі Одеської області.

  $ До 1963 року в складі Полтавської області.

Луганська область ред.

В області було 156 смт, з яких 15 стали містами, одне стало селом, 9 приєднані до сусідніх міст, 22 об'єднані з сусідніми населеними пунктами, утворивши міста або смт, 109 стали селищами відповідно до закону 3285-IX. Два смт були приєднані до міст, а пізніше знову виділені в окремі населені пункти зі статусом смт.

Назва Отримання
статусу смт[Д 12]
Втрата
статусу смт
Колишні назви Причина втрати статусу Примітка
Алмазівка 1938[Р 50] 1962[80] Казабело-Алмазнянка приєднане до Ровеньок
Алмазна 1940-ві 1962[81] приєднане до Кадіївки нині окреме місто
Артемівськ 1938[Р 50] 1961[82] стало містом нині Кипуче
Байрачки 1959*[9] 2024
Біле 1938[Р 50] 2024
Біловодськ 1957[В 21] 2024
Білогорівка 1958[В 87] 2024
Білокуракине 1957[В 17] 2024
Білолуцьк 1960[48] 2024
Білоріченський 1957[В 61] 2024
Боково-Платове 1938[Р 50] 2024
Борівське 1938[Р 50] 2024
Бугаївка 1938[Р 50] 2024
Буран 1938[Р 50] 2024 с-ще шахти імені Енгельса[В 106] (до 1958)
Енгельсове (1958—2016)
Вальянівське 1938[Р 50] 2024 с-ще шахти ім. Леніна, Ленінське
Вахрушеве 1954 1963[83] об'єднане з Краснощоківським і Нижньою Іванівкою в місто Вахрушеве нині в межах Боково-Хрустального
Ведмеже 1938[Р 50] 2024 Володарськ
Великий Лог 1938[Р 50] 2024
Великокам'янка 1969[35] 2024
Вергулівка 1959*[84] 2024
Верхнє 1927Д[Р 31] 1938[Р 50] стало містом нині в межах Лисичанська
Верхній Нагольчик 1938[Р 50] 2024
Верхньодуванний 1957[В 61] 1962[85] Верхньо-Дуванний приєднане до Краснодона
Вільхівка 1938[Р 50] 1963[86] об'єднано з Успенкою в смт Успенку
Вовчоярівка 1938[Р 50] 2024
Воронове 1958*[В 107] 2024
Врубівка 1963[87] 2024
Врубівський 1938[Р 50] 2024 Ворошиловський[В 49] (до 1958)
Ганнівка 1965*[В 50] 2024
Георгіївка 1938[Р 50] 2024
Гірне 1938[Р 50] 2024 с-ще шахти № 3/3-біс[В 108] (до 1958)
Гірник 1969[35] 2024
Глибокий 1963*[87] 2024
Городище 1964[29] 2024
Грушове 1969[35] 2024
Долинівське 1938[Р 50] 1978 Петро-Голенищеве[67] (до 1964) об'єднане з Калиновим в смт Калинове
Донецький 1963[83] 2024
Дубівський 1954[В 109] 2024 Громівський[В 49] (до 1958)
Дубове 1954[В 110] 2024 Комсомольський
Єсаулівка 1938[Р 50] 2024
Журавлівка 1949[Р 51] 1963[83] об'єднане з Іванівкою в смт Іванівку
Запоріжжя 1963[87] 2024
Іванівка
(Краснолуцька міськрада)
1938[Р 50] 1963[83] об'єднане з Журавлівкою в смт Іванівку
Іванівка
(Ровеньківський район)
1963[83] 2024
Іванівське 1938[Р 50] 2024 Лотикове (до 2016)
Ізварине 1938[Р 50] 2024
ім. Кагановича 1925Д[Р 30] 1938[Р 50] Попасна стало містом нині Попасна
Калинове
(Алчевський район)
1978 2024
Калинове
(Попаснянський район)
1938[Р 50] 1978 об'єднане з Долинівським в смт Калинове
Кам'яне 1938[Р 50] 2024 Кам'яно-Міллерове[Р 52] (до 1945)
Картушине 1938[Р 50] 2024 Пролетарський
Катеринівка 1968[В 111] 2024 Ювілейне (до 2016)
Кленовий 1956[В 46] 2024
Княгинівка 1950*[Р 53] 2024
Комишуваха
(Лисичанський район)
1938[Р 50] 1963[87] об'єднане з Привільнянським в смт Комишуваху
Комишуваха
(Сєвєродонецький район)
1963[87] 2024
Комісарівка 1963[86] 2024
Красний Кут 1938[Р 50] 2024
Красний Яр 1938[Р 50] 1945[Р 54] приєднане до Ворошиловграда
Краснодарський 1959*[88] 2024
Краснопілля 1938[Р 50] 1962[81] об'єднане з сусідніми смт в місто Брянку
Красноріченське 1957[В 104] 2024 Кабаннє
Краснощоківський 1950-ті 1963[83] об'єднане з Нижньою Іванівкою та Вахрушевим в місто Вахрушеве
Кремінна 1934Д[Р 55] 1938[Р 50] стало містом
Криворіжжя 1940-ві 1962[81] об'єднане з сусідніми смт в місто Брянку
Криничанське 1953 1962[80] Красногвардійський (до 1962)
Червоногвардійське (1965–2016)
об'єднане з сусідніми нас. пунктами в місто Кіровськ згодом виділене в окремий нас. пункт
1965[В 16] 2024
Криничне 1964[89] 2024 Бірюкове
Кріпенський 1938[Р 50] 2024 с-ще шахти № 22/53
Кундрюче 1957[В 29] 2024 Калінінський (до 2016)
Лисичанськ 1925Д[Р 30] 1938[Р 50] стало містом
Лозівський 1953 2024
Лозно-Олександрівка 1964[29] 2024
Лозова-Павлівка 1925Д[Р 30] 1940-ві приєднане до Кадіївки нині в межах Брянки
Ломуватка 1963*[83] 2024
Лутугине 1938[Р 50] 1960[90] стало містом
Любимівка 1938[Р 50] 1962[80] Дзержинський Рудник[В 31] (до 1957)
Дзержинський (1957—2016)
приєднане до Ровеньок у 1989 році знову виділене в окремий населений пункт
1989 2024
Маломиколаївка 1964[89] 2024
Малорязанцеве 1938[Р 50] 2024
Марія 1972 2024 Леніна
Марківка 1960[4] 2024
Метьолкіне 1958*[В 107] 2024 у довідниках АТП 1969, 1963 — Метьолкине, в повідомленні у ВВР 1958 року — Метелкине
Миколаївка 1938[Р 50] 1963[87] стало селом
Мирна Долина 1964[29] 2024
Мирне 1938[Р 50] 2024 с-ще шахти № 12[В 108] (до 1958)
Михайлівка
(Алчевський район)
1938[Р 50] 2024
Михайлівка
(Ровеньківський район)
1954[В 112] 2024
Мілове 1938[Р 50] 2024
Молодогвардійське 1960[73] 1961[91] стало містом Молодогвардійськ
Нагольно-Тарасівка 1938[Р 50] 2024
Нижнє 1938[Р 50] 2024
Нижній Нагольчик 1938[Р 50] 2024
Нижня Дуванка 1960[4] 2024
Нижня Іванівка 1950*[Р 53] 1963[83] об'єднане з Краснощоківським та Вахрушевим в місто Вахрушеве
Новоайдар 1957[В 17] 2024 Ново-Айдар
Новодар'ївка 1938[Р 50] 2024 Ново-Дар'ївка
Новодружеське 1938[Р 50] 1963[92] Ново-Дружеське стало містом Новодружеськ
Новоолександрівка 1938[Р 50] 2024 Ново-Олександрівка
Новопавлівка 1938[Р 50] 1965[В 16] Ново-Павлівка об'єднане зі Штергресом в місто Міусинськ
Новопсков 1957[В 17] 2024 Ново-Псков
Новосвітлівка 1961[93] 2024
Новотошківське 1972 2024
Олександрівка 1938[Р 50] 1961[94] стало містом Олександрівськ
Оленівка 1938[Р 50] 1963[83] стало містом Зоринськ
Павлівка 1938[Р 50] 1959[95] стало роб. селищем
1959# 2024
Первомайка 1938[Р 50] 1962[85] приєднане до Краснодона
Петрово-Красносілля 1938[Р 50] 1963[83] об'єднане з Петровським в місто Петровське нині в межах Петрово-Красносілля
Петровське 1938[Р 50] 1963[83] с-ще Штерівського заводу ім. Петровського[В 108] (до 1958) об'єднане з Петрово-Красносіллям в місто Петровське нині в межах Петрово-Красносілля
Петроградо-Донецьке 1938[Р 50] 1962[81] об'єднане з сусідніми нас. пунктами в місто Кіровськ нині в межах Голубівки
Петропавлівка 1957[В 21] 2024 Петрівка (до 2016)
Привілля 1938[Р 50] 1963[92] стало містом
Привільнянський 1938[Р 50] 1963[87] об'єднане з Комишувахою в смт Комишуваху в указі 1938 року — Камишеваха-Привілля
Родакове 1938[Р 50] 2024
Рудничне 1938[Р 50] 1962[80] селище шахти № 7/7-біс[В 113] (до 1958) приєднане до Антрацита
Сабівка 1950*[Р 56] 1962[81] об'єднане з сусідніми смт в місто Брянку
Садово-Хрустальненський 1969[35] 2024
Селезнівка 1961[94] 2024
Сентянівка 1938[Р 50] 2024 Фрунзе
Сєверний 1954[В 110] 2024
Сєверо-Гундорівський 1958*[В 107] 2024
Сєвєродонецьк 1938[Р 50] 1958[В 69] Лисхімстрой[А 9] (до 1950) стало містом в указі 1938 року — Лисхемстрой, у тексті повідомлення у ВВР 1958 року — Сєверодонецьк
Сиротине 1938[Р 50] 2024
Сімейкине 1938[Р 50] 2024
Слов'яносербськ 1960[73] 2024
Софіївський 1938[Р 50] 2024
Станиця Луганська 1950[Р 57] 2024 Станично-Луганське
Станично-Луганське 1938[Р 50] 1950[Р 57] об'єднане з Новою і Старою Кіндрашівкою в смт Станично-Луганське
Талове 1938[Р 50] 1960[96] стало роб. селищем
1960#[96] 2024
Тацине 1969[35] 2024
Тепле 1938[Р 50] 2024 Краснодон
Тошківка 1938[Р 50] 2024
Троїцьке 1957[В 17] 2024
Урало-Кавказ 1938[Р 50] 2024
Успенка
(Луганська міськрада)
1938[Р 50] 1963[86] об'єднане з Вільхівкою в смт Успенку
Успенка
(Луганський район)
1963[86] 2024
Фащівка
(Алчевський район)
1957[В 17] 2024
Фащівка
(Ровеньківський район)
1958[В 92] 2024
Федорівка 1958[В 114] 2024
Хрустальне 1938[Р 50] 2024
Центральний 1987 2024
Центрально-Боківський 1938[Р 50] 1962[80] приєднане до Антрацита
Челюскінець 1987 2024
Червонопартизанський 1956[В 19] 1960[90] стало містом Червонопартизанськ нині Вознесенівка
Черкаське 1938[Р 50] 1961[82] стало містом Зимогір'я
Чорнухине 1938[Р 50] 2024
Шахтарське 1987 2024
Шахтарський 1938[Р 50] 1962[80] селище шахти № 8/9 приєднане до Антрацита
с-ще шахти № 5-біс 1938[Р 50] 1954 об'єднане з сусідніми селищами в смт Вахрушеве
с-ще шахти № 7/8 1938[Р 50] 1954 об'єднане з сусідніми селищами в смт Вахрушеве
Штергрес 1938[Р 50] 1965[В 16] об'єднане з Новопавлівкою в місто Міусинськ
Штерівка 1938[Р 50] 2024
Щастя 1957[В 21] 1963[83] стало містом
Щотове 1938[Р 50] 2024
Южна Ломуватка 1959[84] 2024 у тексті повідомлення у ВВР — Южна Ломоватка
Юр'ївка 1938[Р 50] 2024
Ясенівський 1938[Р 50] 2024 с-ще шахти № 33/37
Ящикове 1938[Р 50] 2024

  Д До 1938 року в складі Донецької області

Львівська область ред.

У списку враховані смт ліквідованої Дрогобицької області.

На території Дрогобицької та Львівської областей було 52 смт, з них 12 стали містами, 3 селами, 3 відійшли до Польщі (одне пізніше було включене знову до СРСР в статусі міста), 34 стали селищами відповідно закону 3285-IX.

Назва Отримання
статусу смт[Д 13]
Втрата
статусу смт
Колишні назви Причина втрати статусу Примітка
Бориня 1981 2024
Брюховичі 1940[А 4] 2024
Великий Любінь 1964[31] 2024
Верхнє Синьовидне 1957Д[В 104] 2024
Гірник 1956[В 14] 2024
Глиняни 1940[1940] 1993 стало містом
Гніздичів 1957Д[В 104] 2024
Дашава 1948[Р 58] 2024
Добротвір 1959[97] 2024
Дубляни
(Нестеровський район)
1968[В 115] 1978 стало містом
Дубляни
(Самбірський район)
1957Д[В 104] 2024
Дунаїв 1940[1940] 1940[А 4] стало селом
Жвирка 1956[В 14] 2024
Журавно 1957Д[В 104] 2024 Журавне (до 1992)
Запитів 1987 2024
Івано-Франкове 1940[А 4] 2024 Янів[Р 37] (до 1944)
Івана Франка (1944—1965)
Краковець 1940[А 4] 2024
Красне 1953 2024
Куликів 1940[А 4] 2024
Лопатин 1956[В 14] 2024
Магерів 1940[1940] 2024
Меденичі 1940Д[1940] 2024 Медениця
Моршин 1948[Р 58] 1996 стало містом
Немирів 1940[А 4] 2024
Нижанковичі 1940Д[1940] 2024 в указі 1940 року — Нізанковичі
Новий Калинів 1999 2005 стало містом
Новий Роздол 1959[9] 1965[В 48] стало містом нині Новий Розділ
Новий Яричів 1940[А 4] 2024 Яричів Новий[Р 37] (до 1944)
Нові Стрілища 1940Д[А 10] 2024 Стреліськи-Нові[Р 37] (до 1944)
Новоселище 1956[В 14] 1959[98] стало селом
Новояворівське 1969[99] 1986 стало містом нині Новояворівськ
Олесько 1940[А 4] 2024
Олешиці 1940[А 4] 1944 відійшло до Польщі
Підбуж 1957Д[В 104] 2024
Підкамінь 1940[1940] 2024
Поморяни 1940Т[1940] 2024
Пустомити 1958[В 43] 1988 стало містом
Розділ 1940Д[1940] 2024 Роздол
Рудне 1940[А 4] 2024
Сасів 1940[А 4] 1957[В 61] визнано селом
Синява 1940[А 4] 1944 відійшло до Польщі
Славсько 1961[100] 2024 Славське (до 2023)
Соснівка 1957[В 61] 1968[В 116] стало містом
Стара Сіль 1940Д[А 10] 2024
Стебник 1948[Р 58] 1978 стало містом
Східниця 1940Д[А 10] 2024
Трускавець 1940Д[А 10] 1948[Р 58] стало містом
Угнів 1940[А 4] 1944 відійшло до Польщі в 1951 році приєднано до СРСР знову і отримало статус міста
Устріки-Дольні 1940Д[1940] 1940[А 10] стало містом нині в Польщі
Хирів 1940Д[1940] 1940[А 10] стало містом
Шкло 1969[35] 2024
Щирець 1940[А 4] 2024

 Д До 1959 року в складі Дрогобицької області.

 Т До квітня 1940 року в складі Тарнопольської області.

Миколаївська область ред.

В області було 31 смт, з них 9 стали містами, 5 приєднані до Миколаєва, 17 стали селищами відповідно до закону 3285-IX.

Назва Отримання
статусу смт[Д 14]
Втрата
статусу смт
Колишні назви Причина втрати статусу Примітка
Арбузинка 1967[В 117] 2024
Баштанка 1963[101] 1987 стало містом
Березанка 1966[В 118] 2024
Березнегувате 1956[В 14] 2024 Березнеговате
Берислав 1924О[Р 47] 1938[А 8] стало містом нині в Херсонській області
Бобринець 1924О[Р 47] 1938[А 8] стало містом нині в Кіровоградській області
Братське 1956[В 14] 2024
Варварівка 1938[А 8] 1961[102] приєднане до Миколаєва
Велика Корениха 1949[Р 59] 1996 приєднане до Миколаєва
Веселинове 1960[103] 2024
Воскресенське 1956[В 14] 2024
Врадіївка 1967[В 119] 2024
Доманівка 1956[В 14] 2024
Єланець 1968[В 120] 2024
Жовтневе (Октябрське) 1938[А 8] 1961[102] стало містом нині в межах Миколаєва
Казанка 1967[В 121] 2024
Каховка 1924О[Р 47] 1938[А 8] стало містом нині в Херсонській області
Костянтинівка 1976 2024
Криве Озеро 1971[В 122][П 9] 2024
Матвіївка 1987 1996 приєднане до Миколаєва
Нова Одеса 1956[В 14] 1976 стало містом
Новий Буг 1956[В 14] 1961[102] стало містом
Олександрівка 1968[В 99] 2024
Ольшанське 1968[В 120] 2024
Очаків 1924О[Р 47] 1938[А 8] стало містом
Первомайське 1965[В 123] 2024
Підгородна 1960[103] 2024
Снігурівка 1956[В 14] 1961[102] стало містом
Тернівка 1949*[Р 60] 1996 приєднане до Миколаєва
Токарівка 1976 2024 Кудрявцівка
Широка Балка 1938[А 8] 1956[В 45] приєднане до Миколаєва

 О До 1937 року в складі Одеської області.

Одеська область ред.

На території Ізмаїльської та Одеської областей було 45 смт, з них 12 стали містами, 33 — селищами відповідно до закону 3285-IX.

Назва Отримання
статусу смт[Д 15]
Втрата
статусу смт
Колишні назви Причина втрати
статусу
Примітка
Авангард 1995 2024
Арциз 1957[В 124] 1963[104] стало містом
Березине 1957[В 2] 2024
Березівка 1924[Р 47] 1962[105] стало містом
Біляївка 1957[В 124] 1979 стало містом
Бородіно 1961[102] 2024
Велика Михайлівка 1961[106] 2024
Великодолинське 1957[В 124] 2024
Вознесенськ 1924[Р 47] 1938[Р 46] стало містом нині в Миколаївській області
Гайворон 1938[Р 46] 1949[Р 61] стало містом нині в Кіровоградській області
Доброслав 1965[В 125] 2024 Комінтернівське (до 2016)
Затишшя 1964[107] 2024
Затока 1965[В 126] 2024
Захарівка 1963[104] 2024 Фрунзівка (до 2016)
Зеленогірське 1978 2024
Іванівка 1962[108] 2024
Іллічівськ 1952 1973 стало містом нині Чорноморськ
Кодима 1938М[А 11] 1979 стало містом
Лиманське 1957[В 124] 2024
Любашівка 1957[В 124] 2024
Миколаївка 1965[В 125] 2024
Нові Білярі 1974 2024
Новоукраїнка 1924[Р 47] 1938[Р 46] Ново-Українка стало містом нині в Кіровоградській області
Овідіополь 1970[В 127] 2024
Окни 1959[109] 2024 Красні Окни
Олександрівка 1977 2024
Петрівка 1957[В 124] 2024
Радісне 1975 2024
Раухівка 1998 2024
Роздільна 1938[Р 46] 1957[В 104] стало містом
Саврань 1957[В 39] 2024
Сарата 1957[В 124] 2024
Сергіївка 1975 2024
Серпневе 1947І[Р 62] 2024
Слобідка 1938М[А 11] 2024
Суворове 1961[106] 2024
Таїрове 1982 2024
Тарутине 1957[В 2] 2024
Татарбунари 1957[В 124] 1976 стало містом
Теплодар 1983 1997 стало містом
Хлібодарське 1987 2024
Цебрикове 1961[106] 2024
Чорноморське 1988 2024
Ширяєве 1965[В 125] 2024
Южне 1978 1993 стало містом

  І до 1954 року в складі Ізмаїльської області

  М до 1940 року в складі АМРСР

Полтавська область ред.

В області було 28 смт, з них 7 стало містами, одне приєднане до Кременчука, 20 стали селищами відповідно до закону 3285-IX.

Назва Отримання
статусу смт[Д 16]
Втрата
статусу смт
Колишні назви Причина втрати статусу Примітка
Білики 1957[В 23] 2024
Велика Багачка 1959[110] 2024
Велика Кохнівка 1957[В 23] 1975 приєднане до Кременчука
Глобине 1957[В 23] 1976 стало містом
Гоголеве 1957[В 23] 2024
Градизьк 1957[В 23] 2024
Гребінка 1938[А 7] 1959[109] стало містом у довіднику АТП 1946 року — Гребінківський[111]
Диканька 1957[В 23] 2024
Карлівка 1938[А 7] 1957[В 21] стало містом
Козельщина 1938[А 7] 2024
Комишня 1957[В 23] 2024
Комсомольське 1961[14] 1972 стало містом Комсомольськ нині Горішні Плавні
Котельва 1971 2024
Машівка 1971 2024
Нова Галещина 1968[В 98] 2024
Нові Санжари 1925Х[Р 63] 2024
Ново-Георгіївськ 1926Х[Р 64] 1938[А 7] стало містом нині в межах Світловодська Кіровоградської області, частково затоплене Кременчуцьким водосховищем
Новооржицьке 1979 2024
Опішня 1925Х[Р 63] 2024
Оржиця 1968[В 128] 2024
Решетилівка 1938[А 7] 2017 стало містом
Ромодан 1938[А 7] 2024
Семенівка 1938[А 7] 2024
Скороходове 1938[А 7] 2024 Артемівка (до 2016)
Червонозаводське 1938[А 7] 1977 Сталінка[64] (до 1961) стало містом нині Заводське
Чорнухи 1971 2024
Чутове 1957[В 23] 2024
Шишаки 1970[В 129] 2024

 Х до 1937 року в складі Харківської області

Рівненська область ред.

В області було 29 смт (з них 7 ставали смт двічі), з них 3 стали містами, 10 — селами, 16 — селищами відповідно до закону 3285-IX.

Назва Отримання
статусу смт[Д 17]
Втрата
статусу смт
Колишні назви Причина втрати статусу Примітка
Березне 1940[1940] 1940[А 4] стало селом
1957[В 61] 2000 стало містом у тексті повідомлення у ВВР 1957 року — Березна
Верба 1940[1940] 1940[А 4] стало селом
Висоцьк 1940[1940] 1940[А 4] стало селом
Володимирець 1940[1940] 1940[А 4] стало селом в указах 1940 року — Владимирець
1957[В 61] 2024
Гоща 1940[1940] 1940[А 4] стало селом
1959[63][П 10] 2024
Демидівка 1940[1940] 1940[А 4] стало селом
1959[63] 2024
Деражно 1940[1940] 1940[А 4] стало селом
Домбровиця 1940[1940] 1940[А 10] стало містом нині Дубровиця
Зарічне 1959[63] 2024
Квасилів 1978 2024
Клевань 1940[1940] 2024
Клесів 1940[1940] 2024
Козин 1940[1940] 1940[А 4] стало селом
Кузнецовськ 1977 1984 стало містом нині Вараш
Межирічі 1940[1940] 1940[А 4] стало селом
Мізоч 1940[1940] 2024
Млинів 1940[1940] 1940[А 4] стало селом
1959[63] 2024
Моквин 1959[97] 1991 Моквин[32] (до 1964)
Першотравневе (1964–1990)
стало селом
Морочно 1940[1940] 1940[А 4] стало селом
Олександрія 1940[1940] 1940[А 4] стало селом
Оржів 1959[112] 2024
Острожець 1940[1940] 1940[А 4] стало селом
Рафалівка 1940[1940] 1940[А 4] стало селом
1957[В 61] 2024
Рокитне 1940[1940] 2024
Смига 1981 2024 в 1962—1965 було робітничим селищем
Соснове 1940[1940] 1940[А 4] Людвипіль[Р 65] стало селом
1959[63] 2024
Степань 1960[73] 2024
Томашгород 1960[73] 2024
Тучин 1940[1940] 1940[А 4] стало селом

Сумська область ред.

В області було 28 смт, з них 5 стали містами, одне — селом, 2 приєднано до міст, 20 стали селищами відповідно до закону 3285-IX.

Назва Отримання
статусу смт[Д 18]
Втрата
статусу смт
Колишні назви Причина втрати статусу Примітка
Буринь 1956[В 55] 1964[113] стало містом
Велика Писарівка 1959[95] 2024
Ворожба 1925Х[Р 66] 1959[114] стало містом
Вороніж 1938Ч[Р 67] 2024
Дубов'язівка 1956[В 55] 2024
Есмань 1969[В 130][П 11] 2024 Червоне (до 2016)
Засулля 1940[Р 68] 1959[36] приєднане до Ромнів
Зноб-Новгородське 1961[115] 2024
Кириківка 1956[В 55] 2024
Краснопілля 1956[В 55] 2024
Липова Долина 1961[116] 2024
Миколаївка 1957[В 131] 2024 Жовтневе (до 2016)
Недригайлів 1958[В 32] 2024
Низи 1956[В 55] 2024
Нові Баси 1960[4] 1970[В 132] приєднане до Сум
Свеса 1938Ч[Р 67] 2024
Середина-Буда 1924Ч[Р 69] 1964[39] стало містом
Сонячне 1984 1991 стало селом
Степанівка 1969[В 130][П 11] 2024
Терни 1957[В 2] 2024
Тростянець 1925Х[Р 66] 1940[Р 70] стало містом
Угроїди 1956[В 55] 2024
Улянівка 1957[В 2] 2024
Хотінь 1969[В 130][П 11] 2024
Хутір-Михайлівський 1938Ч[Р 67] 1962[117] стало містом Дружба в указі 1938 року — «хутір Михайлівський» і селищна рада названа Михайлівською,
рішень про перейменування не знайдено
Чупахівка 1956[В 55] 2024
Шалигине 1956[В 55] 2024
Ямпіль 1956[В 38] 2024

 Х До 1939 року в складі Харківської області

 Ч До 1939 року в складі Чернігівської області

Тернопільська область ред.

В області було 30 смт (в тому числі 14 ставали смт двічі), з них 5 стали містами, 8 — селами, 17 — селищами відповідно до закону 3285-IX.

Назва Отримання
статусу смт[Д 19]
Втрата
статусу смт
Колишні назви Причина втрати статусу Примітка
Буданів 1940[1940] 1940[А 12] стало селом
Велика Березовиця 1957[В 17] 1958[В 133] визнано селом
1986 2024
Великий Глибочок 1984 1991 стало селом
Великі Бірки 1978 2024
Вишнівець 1940[1940] 1940[А 12] стало селом
1960[28] 2024
Гримайлів 1940[1940] 1940[А 12] стало селом
1956[В 30] 2024
Гусятин 1940[1940] 1940[А 12] стало селом
1961[64] 2024
Дружба 1986 2024
Заводське 1981 2024
Залізці 1940[1940] 1940[А 12] Заложці (до 1992) стало селом
1961[22] 2024
Золотий Потік 1940[1940] 1940[А 12] стало селом
1984 2024
Золотники 1940[1940] 1940[А 12] стало селом
1984 1991 стало селом
Катербург 1940[1940] 1940[А 12] стало селом нині Катеринівка
Козлів 1940[1940] 1940[А 12] стало селом
1961[64] 2024
Козова 1940[1940] 1940[А 12] стало селом
1958[В 134] 2024
Коропець 1984 2024
Ланівці 1940[1940] 1940[А 12] стало селом
1956[В 30] 2001 стало містом
Мельниця-Подільська 1940[1940] 1940[А 12] стало селом
1960[26] 2024
Микулинці 1940[1940] 2024
Монастириська 1940[1940] 1941[В 1] стало містом
Нове Село 1940[1940] 1940[А 12] стало селом
Підволочиськ 1940[1940] 2024
Почаїв 1940[1940] 1940[А 12] стало селом
1958[В 135] 1978 стало містом
Пробіжна 1940[1940] 1940[А 12] стало селом
Скала-Подільська 1940[1940] 1940[А 12] стало селом
1956[В 30] 2024
Струсів 1940[1940] 1940[А 12] стало селом
Товсте 1940[1940] 2024 Тлусте[Р 37] (до 1944)
Устьє-Зелене 1940[1940] 1940[А 12] стало селом нині Устя-Зелене
Хоростків 1958[В 32] 1977 стало містом
Шумськ 1940[1940] 1940[А 12] Шумське (до 1989) стало селом
1960[118] 1999 стало містом

Харківська область ред.

В області було 81 смт, з них 8 стали містами, 3 — селами, 6 об'єдналися з іншими смт в міста або смт, 4 приєднані до міст і смт, 60 стали селищами відповідно до закону 3285-IX.

Назва Отримання
статусу смт[Д 20]
Втрата
статусу смт
Колишні назви Причина втрати статусу Примітка
Андріївка 1959[84][П 12] 2024
Андріївка Друга 1938[А 13] 1959[84] об'єднане з Андріївкою Першою в смт Андріївку
Андріївка Перша 1938[А 13] 1959[84] об'єднане з Андріївкою Другою в смт Андріївку
Бабаї 1938[А 13] 2024
Безлюдівка 1938[А 13] 2024
Березівка 1938[А 13] 2024
Білий Колодязь 1938[А 13] 2024
Бірки 1938[А 13] 2024
Близнюки 1957[В 6] 2024
Борова 1968[В 136] 2024
Буди 1938[А 13] 2024
Валки 1925[Р 66] 1938[А 13] стало містом
Васищеве 1938[А 13] 2024
Введенка 1938[А 13] 2024
Велика Данилівка 1957[В 6] 1963[119] приєднане до Харкова
Великий Бурлук 1963[120] 2024
Високий 1938[А 13] 2024
Вільча 1993 2024
Вільшани 1938[А 13] 2024
Гаврилівка 1938[А 13] 1974 об'єднане з Солоницівкою в смт Солоницівку
Гути 1938[А 13] 2024
Дворічна 1960[28] 2024
Дергачі 1938[А 13] 1977 стало містом
Донець 1959[84] 2024 Червоний Донець (до 2016)
Есхар 1938[А 13] 2024
Жихар 1938[А 13] 1963[119] приєднане до Харкова
Замостя 1938[А 13] 1948[Р 71] приєднано до Змієва і Зідьків
Зачепилівка 1968[В 136] 2024
Зідьки 1938[А 13] 2024 в указі 1938 року — З'їдки
Зміїв 1925[Р 66] 1948[Р 71] стало містом
Золочів 1925[Р 66] 2024
Кегичівка 1957[В 17] 2024
Ківшарівка 1970[В 129] 2024
Ков'яги 1968[В 137] 2024
Козача Лопань 1938[А 13] 2024
Коломак 1959[112] 2024
Комарівка 1938[А 13] 1963[119] об'єднане з Південним в місто Південне
Коротич 1938[А 13] 2024
Костянтинівка 1938[А 13] 2021[В 138] стало селом
Кочеток 1938[А 13] 2024
Краснокутськ 1925[Р 66] 2024
Краснопавлівка 1972 2024
Кулиничі 1957[В 6] 2024
Куп'янськ-Вузловий 1925[Р 66] 2024
Лагері 1938[А 13] 1959[121] приєднане до Балаклії
Лиман 1958[В 135] 1994[В 139][П 13] стало селом
Лозова 1926[Р 27] 1938[А 13] стало містом
Люботин 1925[Р 66] 1938[А 13] стало містом
Мала Данилівка 1938[А 13] 2024
Малинівка 1938[А 13] 2024
Манченки 1957[В 6] 2024
Мерефа 1925[Р 66] 1938[А 13] стало містом
Нова Водолага 1938[А 13] 2024
Новопокровка 1938[А 13] 2024
Орілька 1962[122] 2024
Панютине 1938[А 13] 2024 в указі 1938 року — Панютіно
Первомайський 1957[В 17] 1991 стало містом
Пересічне 1938[А 13] 2024 Пересічна (до 2013)
Печеніги 1957[В 17] 2024
Південний 1938[А 13] 1963[119] об'єднане з смт Комарівкою в місто Південне в указі 1938 року — Южний
Пісочин 1938[А 13] 2024 в указі 1938 року — Пісочки
Покотилівка 1938[А 13] 2024 в указі 1938 року — Покотилівка-Карачівка
Польова 1938[А 13] 1997[В 140][П 14] стало селом
Приколотне 1957[В 6] 2024
Прудянка 1938[А 13] 2024
Рогань 1938[А 13] 2024
Савинці 1959[112] 2024
Сахновщина 1938[А 13] 2024
Слатине 1957[В 17] 2024
Слобожанське
(Красноградський район)
1957[В 6] 2024 Чапаєве (до 2016)
Слобожанське
(Чугуївський район)
1960[26] 2024 Комсомольське (до 2016)
Солоницівка
(Дергачівський район)
1938[А 13] 1974 об'єднане з Гаврилівкою в смт Солоницівку
Солоницівка
(Харківський район)
1974 2024
Старий Мерчик 1938[А 13] 2024
Старий Салтів 2000 2024
Утківка 1957[В 6] 2024
Хорошеве 1938[А 13][П 15] 2024
Чкаловське 1977 2024
Чугуїв 1925[Р 66] 1938[А 13] стало містом
Шарівка 1938[А 13] 2024
Шевченкове 1957[В 17] 2024

Херсонська область ред.

В області було 34 смт, з них 3 стали містами, 31 — селищами відповідно до закону 3285-IX.

Назва Отримання
статусу смт[Д 21]
Втрата
статусу смт
Колишні назви Причина втрати
статусу
Примітка
Антонівка 1963[123] 2024
Архангельське 1974 2024
Асканія-Нова 1938М[А 8] 2024
Біла Криниця 1961[124] 2024 в 1958—1961 було робітничим селищем
Білозерка 1956[В 89] 2024
Брилівка 1964[125] 2024
Велика Лепетиха 1956[В 30] 2024
Велика Олександрівка 1956[В 30] 2024
Верхній Рогачик 1967[В 141] 2024
Високопілля 1957[В 21] 2024
Гола Пристань 1938М[А 8] 1958[В 134] стало містом
Горностаївка 1956[В 30] 2024
Дніпряни 1956[В 30] 2024
Зеленівка 1963[123] 2024
Іванівка 1956[В 30] 2024
Каланчак 1967 2024
Калинівське 1960[4] 2024 Калінінське (до 2016)
Кар'єрне 1958*[В 134] 2024
Козацьке 1960[4] 2024
Комишани 1963[123] 2024
Лазурне 1975[В 63] 2024
Любимівка 2006[В 142][П 16] 2024
Мирне 1968[В 136] 2024
Наддніпрянське 1979 2024
Нижні Сірогози 1960[4] 2024
Нова Маячка 1957[В 35] 2024
Нововоронцовка 1956[В 30] 2024 Ново-Воронцовка
Новоолексіївка 1938З[Р 23] 2024 Ново-Олексіївка
Новотроїцьке 1958[В 134] 2024 Ново-Троїцьке
Рикове 1960[4] 2024 Партизани (до 2016)
Сиваське 1960[66] 2024
Скадовськ 1924О[Р 47] 1961[126] стало містом
Цюрупинськ 1938М[А 8] 1956[В 45] стало містом нині Олешки
Чаплинка 1956[В 30] 2024

  З До 1939 року в складі Дніпропетровської області, в 1939—1944 — в складі Запорізької.

  М До 1944 року в складі Миколаївської області.

  О До 1937 року в складі Одеської області, в 1937—1944 — в складі Миколаївської.

Хмельницька область ред.

В області було 30 смт, з них 6 стали містами, 24 — селищами відповідно до закону 3285-IX.

Назва Отримання
статусу смт[Д 22]
Втрата
статусу смт
Колишні назви Причина втрати
статусу
Примітка
Антоніни 1956[В 30] 2024
Базалія 1957[В 35] 2024
Білогір'я 1960[48] 2024
Війтівці 1970[В 143] 2024
Віньківці 1957[В 144] 2024
Вовковинці 1956[В 30] 2024
Волочиськ 1956[В 30] 1970[В 145] стало містом
Городок 1938[Р 2] 1957[В 34] стало містом
Гриців 1959[127] 2024
Деражня 1924В[Р 4] 1987 стало містом
Дунаївці
1924В[Р 4] 1958[В 134] стало містом
Дунаївці
(Кам'янець-Подільський район)
1972 2024
Закупне 1972 2024
Красилів 1956[В 30] 1964[107] стало містом
Летичів 1924В[Р 4] 2024
Лозове 1949*[Р 72] 2024
Меджибіж 1924В[Р 4] 2024
Наркевичі 1968[В 81] 2024 Ясне (до 1994)
Нова Ушиця 1924В[Р 4] 2024
Понінка 1938[Р 2] 2024 в указі — Панінка
Славута 1924В[Р 38] 1938[Р 2] стало містом
Сатанів 1938[А 1] 2024
Смотрич 1960[48] 2024
Стара Синява 1956[В 30] 2024
Стара Ушиця 1979 2024
Теофіполь 1959[128] 2024
Чемерівці 1959[127] 2024
Чорний Острів 1957[В 35] 2024
Ямпіль 1938[Р 2] 2024 в указі — Ямполь
Ярмолинці 1958[В 69] 2024

  В до 1937 року у Вінницькій області

Черкаська область ред.

В області було 22 смт, з них 3 стали містами, 5 — селами, 14 — селищами відповідно до закону 3285-IX.

Назва Отримання
статусу смт[Д 23]
Втрата
статусу смт
Причина втрати статусу
Бабанка 1991 2024
Буки 1965[В 16] 2024
Верхнячка 1960[129] 2024
Вільшана 1965[В 16] 2024
Драбів 1965[В 146] 2024
Єрки 1960[129] 2024
Ірдинь 1941К[В 72] 2024
Катеринопіль 1965[В 16] 2024
Лисянка 1965[В 146] 2024
Маньківка 1965[В 146] 2024
Мокра Калигірка 1965[В 16] 1993 стало селом
Монастирище 1957[В 21] 1985 стало містом
Ротмістрівка 1965[В 16] 1990 стало селом
Руська Поляна 1965[В 16] 1990 стало селом
Стеблів 1960[129] 2024
Христинівка 1938К[А 5] 1956[В 45] стало містом
Цвіткове 1960[129] 2024
Цибулів 1965[В 16] 2024
Чигирин 1938Кг[А 5] 1954[В 112] стало містом
Чорнобай 1965[В 146] 2024
Шрамківка 1956[В 38] 2017[В 147] стало селом
Юрківка 1965[В 16] 1992 стало селом

  К До 1954 року в складі Київської області

  Кг До 1939 року в складі Київської області, в 1939—1954 — в складі Кіровоградської

Чернівецька область ред.

В області було 12 смт, з них 3 стали містами, 1 приєднано до Чернівців, 8 стали селищами відповідно до закону 3285-IX.

Назва Отримання
статусу смт[Д 24][D]
Втрата
статусу смт
Причина втрати статусу Примітка
Берегомет 1963[В 148] 2024
Глибока 1956[В 30] 2024
Кельменці 1960[130] 2024
Кострижівка 1959[131] 2024
Красноїльськ 1968[В 149] 2024
Ленківці 1959[131] 1965 приєднане до Чернівців
Лужани 1968[В 149] 2024
Неполоківці 1968[В 149] 2024
Новодністровськ 1975 1993 стало містом
Путила 1961[106] 2024
Садгора 1949[Р 73] 1959[131] стало містом нині в межах Чернівців
Сокиряни 1960[130] 1966[В 150] стало містом

 D У довіднику 2012 року для Берегомета, Кельменців, Лужан і Неполоківців зазначені дати відповідно 1966, 1959, 1963 і 1971.

Чернігівська область ред.

В області було 42 смт, з них 10 стали містами, 2 — селами, 1 приєднане до Чернігова, 29 стали селищами відповідно до закону 3285-IX.

Назва Отримання
статусу смт[Д 25]
Втрата
статусу смт
Причина втрати статусу Примітка
Батурин 1960[129] 2008[П 17] стало містом
Бахмач 1924[Р 69] 1938[Р 67] стало містом
Березна 1924[Р 69] 2024
Бобровиця 1938[Р 67] 1958[В 69] стало містом
Борзна 1924[Р 69] 1966[В 151] стало містом
Варва 1960[132] 2024
Вертіївка 1978 1992 стало селом
Гончарівське 1990 2024 в 1962—1965 роках було робітничим селищем
Городня 1924[Р 69] 1957[В 18] стало містом
Десна 1960*[133] 2024
Дігтярі 1960[66] 2024
Дмитрівка 1958[В 107] 2024
Добрянка 1924[Р 69] 2024
Дружба 1963*[134] 2024
Замглай 1960*[66] 2024
Західне 1959*[135] 1973 приєднане до Чернігова
Ічня 1924[Р 69] 1957[В 39] стало містом
Козелець 1924[Р 69] 2024
Короп 1924[Р 69] 2024
Корюківка 1924[Р 69] 1958[В 69] стало містом
Куликівка 1960[136] 2024
Ладан 1938[Р 67] 2024
Линовиця 1960[136] 2024
Лосинівка 1958[В 20] 2024
Любеч 1958[В 107] 2024
Макошине 1964[137] 2024
Мала Дівиця 1960[66] 2024
Мена 1924[Р 69] 1966[В 152] стало містом у тексті постанови 1924 року — Міна
Михайло-Коцюбинське 1960[136] 2024
Новий Биків 1964[89] 1995 стало селом
Олишівка 1968[В 153][П 18] 2024
Остер 1924[Р 69] 1961[61] стало містом
Парафіївка 1960[66] 2024
Понорниця 1960[66] 2024
Радуль 1924[Р 69] 2024
Ріпки 1958[В 107] 2024
Седнів 1959[138] 2024
Семенівка 1927[Р 74] 1958[В 25] стало містом
Сосниця 1924[Р 69] 2024
Срібне 1965[В 154] 2024
Талалаївка 1958С[В 69] 2024
Холми 1958[В 25] 2024

  С до 1965 року в Сумській області

Смт, що втратили статус до утворення областей і в складі АМСРР ред.

До утворення областей втратили статус 10 смт (одне з яких пізніше знову стало смт), з них 6 стали містами, 2 — селами, 2 приєднані до міст.

Ще 5 смт було на території АМРСР, з них 2 отримали статус до виходу АМРСР зі складу УРСР, ще 3 відійшли до Молдавської РСР, де також мали статус смт, згодом стали містами.

Назва Отримання
статусу смт
Втрата
статусу смт
Колишні назви Причина втрати статусу Примітка
Авдіївка 1925[Р 30] 1926[Р 75] виключене зі списку смт нині в межах Авдіївки
Браїлів 1924[Р 4] 1926[Р 76] виключене зі списку смт у 1972 році знову стало смт
Ворошилівське 1925[Р 30] 1932[Р 77] Алчевське[А 14] (до 1931) стало містом нині Алчевськ
Горлівка 1927[Р 31] 1932[Р 77] стало містом
Григоріополь 1938[А 11] 1995/2002[П 19] стало містом відійшло до Молдавської РСР в 1940 році
Дубоссари 1938[А 11] 1951 стало містом відійшло до Молдавської РСР в 1940 році
Кам'янка 1938[А 11] 1995/2002[П 19] стало містом відійшло до Молдавської РСР в 1940 році
Костянтинівка 1925[Р 30] 1932[Р 77] стало містом
Котовськ 1924[Р 78] 1938[А 11] Бірзула (до 1935) стало містом нині Подільськ
Краматорська 1925[Р 30] 1932[Р 79] стало містом нині Краматорськ
Красний Луч 1925[Р 30] 1932[Р 79] стало містом нині Хрустальний
Крюків 1925[Р 63] 1928[139] приєднане до Кременчука
Маріуполь-Порт 1925[Р 30] 1927[140] приєднане до Маріуполя
Радомишль 1925[Р 40] 1927[А 15] стало містом
Рибниця 1924[Р 78] 1938[А 11] стало містом нині в Молдові

Легенда ред.

* Зірочкою позначені селища, які були віднесені до робітничих селищ, а згодом стали вважатися селищами міського типу, при цьому окремих рішень про зміну категорії не приймалося.[П 20]

Кольорами позначені смт, які:

   стали містами
   стали сільськими населеними пунктами або робітничими селищами
   стали робітничими селищами, а згодом стали вважатися смт без додаткових рішень
   приєднані до інших міст або смт
   об'єдналися з іншими населеними населеними пунктами, утворивши новий населений пункт (тієї самої або іншої категорії)
   зняті з обліку
   відійшли до Польщі або Молдавської РСР у статусі смт

Примітки ред.

  1. У довіднику «Україна: Адміністративно-територіальний устрій (на 1 січня 2012 року)» помилково вказано 1925 рік. Насправді Залізничне віднесене до категорії смт 4 грудня 1986 року.
  2. У довіднику «Україна: Адміністративно-територіальний устрій (на 1 січня 2012 року)» помилково вказано 1923 рік. Проте в 1923 році ще не було жодного смт. Перша постанова про перечислення в розряд смт була прийнята тільки в липні 1924 року. А Томашпіль віднесено 10 грудня 1924 року. У довідниках попередніх років зазначено правильний рік — 1924.
  3. У довіднику 2012 року — 1964
  4. У довідниках адмінустрою зазначено 1960 рік
  5. У довіднику 2012 року — 1976
  6. Рішення виконкому облради прийняте 04.12.1965 року, повідомлення опубліковане у ВВР УРСР 24.12.1965 року, рішення набуло чинності 03.01.1966 року. У довідниках АТП зазначається 1965 рік.
  7. В українському тексті протоколу № 7 засідання Президії Верховної Ради УРСР (ЦДАВО України. Ф. 1. Оп. 16. Спр. 7. Арк. 25зв.) і в архівному оригіналі указу про утворення районів (ЦДАВО України. Ф. 1. Оп. 16. Спр. 6. Арк. 35.) зазначено «місто Городенка», проте в російському тексті протоколу (ЦДАВО України. Ф. 1. Оп. 16. Спр. 7. Арк. 69.) зазначено «поселок Городенка». 26 жовтня був виданий указ, яким «міські селища» (в рос. тексті — «городские поселки») Городенко і Галич віднесено до категорії міст районного підпорядкування (ЦДАВО України. Ф. 1. Оп. 16. Спр. 8. Арк. 7зв, 29.). У довіднику «СССР: Административно-территориальное деление союзных республик (на 1 мая 1940 года)» Городенка відсутня у переліку міст, а центром Городенківського району зазначено «п Городенка». Звідси можна зробити висновок, що в українському тексті протоколу була помилка, і Городенка була віднесена спочатку до селищ, а в жовтні — до міст.
  8. У довіднику 2012 року — 1967
  9. Рішення виконкому облради прийняте 11.12.1970 року, повідомлення опубліковане у ВВР УРСР 04.01.1971 року, рішення набуло чинності 14.01.1971 року. У довідниках АТП зазначається 1970 рік.
  10. У довіднику АТУ 2012 року — 1957 рік
  11. а б в Рішення виконкому облради прийняте 13.12.1968 року, повідомлення опубліковане у ВВР УРСР 27.12.1968 року, рішення набуло чинності 06.01.1969 року. У довідниках АТП зазначається 1968 рік.
  12. У довідниках зазначається дата утворення смт Андріївка Перша і Андріївка Друга — 1938 рік.
  13. Рішення облради прийняте 17.12.1993 року, повідомлення опубліковане у ВВР УРСР 24.06.1994 року, рішення набуло чинності 04.07.1994 року.
  14. Рішення облради прийняте 30.07.1996 року, повідомлення опубліковане у ВВР УРСР 24.04.1997 року, рішення набуло чинності 04.05.1997 року.
  15. У довіднику 2012 року — 1937
  16. У довіднику 2012 року відсутнє в переліку смт області
  17. У довіднику 2012 року Батурин присутній у списку смт області, хоча на момент видання довідника він уже був містом
  18. Рішення виконкому облради прийняте 26.12.1967 року, повідомлення опубліковане у ВВР УРСР 19.01.1968 року, рішення набуло чинності 29.01.1968 року. У довідниках АТП зазначається 1967 рік.
  19. а б Григоріополь і Кам'янка відійшли до МРСР і мали там статус смт до 1995 року, коли був прийнятий закон про адміністративний поділ Молдови, за яким вони стали містами. Нині ці населені пункти розташовані в ПМР. За законодавством ПМР вони отримали статус міст в 2002 році.
  20. З 1940-х років до 1965 року в УРСР, окрім міст та смт, існували також робітничі селища. У 1940-х — 1950-х роках низка населених пунктів була віднесена Верховною Радою до робітничих селищ, проте в довідника адміністративно-територіального поділу, починаючи з 1956 року вони вважалися селища міського типу без додаткових рішень щодо змін категорій. Так в указі Президії Верховної ради про утворення Нововолинської селищної ради 1951 року Нововолинський названо робітничим селищем, а в повідомленні про віднесення до категорії міст районного значення 1957 року — вже селищем міського типу. З 1956 по 1965 року до категорії робітничих селищ відносили вже виконкоми обласних рад. У цей період існувало більше сотні робітничих селищ. У загальносоюзних довідниках робітничі селища прирівнювалися до смт і подавалися в загальному списку як смт, в українських довідниках робітничі селища виділялися окремо. У 1965 році було прийняте нове положення про визначення категорій населених пунктів, де були категорії міських поселень тільки міста і смт. У довіднику адміністративно-територіального устрою на 1 липня 1965 року робітничі селища, які були підпорядковані міським і селищним радам, подані як смт, а сільським радам — як селища. Рішень щодо віднесення робітничих селищ до смт не приймалося (окрім Житомирської області).
    У таблиці для колишніх робітничих селищ зазначена дата віднесення до категорії робітничих селищ, якщо не приймалося окреме рішення про віднесення робітничого селища до категорії смт. У такому разі зазначена дата саме рішення про віднесення до смт.
    4 селища міського типу в 1958–1965 роках були перетворені на робітничі селища, а потім в 1965 році автоматично стали смт. Такі смт позначені в списку #, в статистиці по кількості селищ враховані один раз.

 1940 Після приєднання до УРСР західних областей в 1939 році окремі рішення про віднесення населених пунктів у приєднаних областях до категорії міст чи смт не приймалися. 17 січня 1940 року був прийнятий указ Президії Верховної Ради УРСР про створення районів у цих областях, в якому для населених пунктів у складі районів було зазначено категорію населеного пункту — місто, селище або село.[А 16] Цей указ у подальшому і вважався указом про визначення категорій населених пунктів, посилання на нього подано в повідомленні про зміни адміністративно-територіального устрою у «Відомостях Верховної Ради СРСР».[В 155] Пізніше, в жовтні того ж року були видані укази, якими були уточнені категорії деяких населених пунктів.[А 17] Таким чином, низка населених пунктів мала статус міста або смт лише протягом дев'яти місяців 1940 року.

У повідомленні у «Відомостях Верховної Ради СРСР» подано перелік міст і смт з січневого указу з урахуванням змін, зроблених жовтневими указами (тобто населені пункти, які спочатку вважалися селищами, а потім були віднесені до сіл, в переліку відсутні, а віднесені до міст — подані як міста). При цьому для Чернівецької та Аккерманської областей, які були створені в 1940 році, так само не видавалися окремі укази про зміну категорій населених пунктів, а лише укази про створення районів. Проте селища, зазначені в цих указах, вважалися сільськими. У довіднику «СССР: Административно-территориальное деление союзных республик (на 1 мая 1940 года)» селища в західних областях УРСР подані як сільські.

Посилання на джерела ред.

  1. Тут і далі в статистиці враховано, що при об'єднанні кількох смт в одне або об'єднанні смт з сусідніми селами з утворенням нового смт утворився новий населений пункт, а попередні були ліквідовані. Якщо рахувати, що одне з селищ не було ліквідоване, а продовжувало існувати далі, тоді загальна кількість буде 1285 селищ міського типу.
  2. АТУ України, 2012, с. 620, 642.
  3. а б в АТП УРСР, 1964, арк. 60.
  4. а б в г д е ж и к л м н Зміни АТП 1960, арк. 179.
  5. Зміни АТП 1961, арк. 23.
  6. АТД СССР, 1939, с. 55.
  7. АТП УРСР, 1964, арк. 59.
  8. АТП УРСР, 1964, арк. 58.
  9. а б в Зміни АТП 1959, арк. 217.
  10. АТУ УРСР, 1987, с. 496.
  11. АТУ України, 2012, с. 619.
  12. АТП УРСР, 1947, с. 7, 30.
  13. Івченко, 2000, с. 106.
  14. а б в Зміни АТП 1961, арк. 1.
  15. АТУ України, 2012, с. 48, 651.
  16. АТУ України, 2012, с. 48, 652–653.
  17. Зміни АТП 1961, арк. 94.
  18. а б в г д Зміни АТП 1959, арк. 73.
  19. Зміни АТП 1960, арк. 73.
  20. Зміни АТП 1964, арк. 1.
  21. а б Зміни АТП 1964, арк. 112.
  22. а б Зміни АТП 1961, арк. 48.
  23. Зміни АТП 1964, арк. 34.
  24. Зміни АТП 1959, арк. 72.
  25. а б в Зміни АТП 1959, арк. 6.
  26. а б в Зміни АТП 1960, арк. 107.
  27. Зміни АТП 1960, арк. 81.
  28. а б в Зміни АТП 1960, арк. 42.
  29. а б в г Зміни АТП 1964, арк. 66.
  30. Зміни АТП 1959, арк. 245.
  31. а б Зміни АТП 1964, арк. 25.
  32. а б Зміни АТП 1964, арк. 68.
  33. а б в г АТП УРСР, 1964, арк. 24.
  34. а б в г д е ж и АТП УРСР, 1964, арк. 26.
  35. а б в г д е ж Зміни АТП 1969, арк. 43.
  36. а б Зміни АТП 1959, арк. 132.
  37. а б Зміни АТП 1961, арк. 27.
  38. Зміни АТП 1961, арк. 15.
  39. а б в г д е Зміни АТП 1964, арк. 98.
  40. а б Зміни АТП 1964, арк. 19.
  41. а б Зміни АТП 1964, арк. 20.
  42. Зміни АТП 1969, арк. 7.
  43. Зміни АТП 1960, арк. 146.
  44. а б Заднепровская, Попова, 2001, с. 104
  45. а б в г д е АТП УРСР, 1964, арк. 25.
  46. а б в г АТП УРСР, 1964, арк. 27.
  47. а б Зміни АТП 1969, арк. 3.
  48. а б в г Зміни АТП 1960, арк. 2.
  49. а б Зміни АТП 1961, арк. 70.
  50. а б Заднепровская, Попова, 2001, с. 105
  51. а б в г Зміни АТП 1964, арк. 11.
  52. Зміни АТП 1960, арк. 135.
  53. а б Зміни АТП 1960, арк. 29.
  54. а б АТП УРСР, 1964, арк. 21.
  55. а б в АТП УРСР, 1964, арк. 28.
  56. а б АТП УРСР, 1964, арк. 20.
  57. АТП УРСР, 1964, арк. 23.
  58. АТП УРСР, 1947, с. 1063.
  59. Заднепровская, Попова, 2001, с. 101.
  60. а б АТП УРСР, 1964, арк. 34–35.
  61. а б в Зміни АТП 1961, арк. 26.
  62. АТП УРСР, 1964, арк. 34.
  63. а б в г д е ж Зміни АТП 1959, арк. 102.
  64. а б в г Зміни АТП 1961, арк. 11.
  65. АТП УРСР, 1964, арк. 39.
  66. а б в г д е ж Зміни АТП 1960, арк. 180.
  67. а б Зміни АТП 1964, арк. 122.
  68. а б АТП УРСР, 1964, арк. 40.
  69. а б Зміни АТП 1960, арк. 167.
  70. АТП УРСР, 1964, арк. 42.
  71. АТП УРСР, 1964, арк. 48.
  72. Зміни АТП 1960, арк. 35.
  73. а б в г д Зміни АТП 1960, арк. 47.
  74. Зміни АТП 1960, арк. 90.
  75. а б Зміни АТП 1960, арк. 1.
  76. а б АТП УРСР, 1964, арк. 50.
  77. Зміни АТП 1961, арк. 105.
  78. АТП УРСР, 1964, арк. 55.
  79. Зміни АТП 1961, арк. 107.
  80. а б в г д е АТП УРСР, 1964, арк. 65.
  81. а б в г д АТП УРСР, 1964, арк. 62.
  82. а б Зміни АТП 1961, арк. 93.
  83. а б в г д е ж и к л м н АТП УРСР, 1964, арк. 68.
  84. а б в г д е Зміни АТП 1959, арк. 189.
  85. а б АТП УРСР, 1964, арк. 63.
  86. а б в г АТП УРСР, 1964, арк. 67.
  87. а б в г д е ж АТП УРСР, 1964, арк. 66.
  88. Зміни АТП 1959, арк. 117.
  89. а б в Зміни АТП 1964, арк. 35.
  90. а б Зміни АТП 1960, арк. 163.
  91. Зміни АТП 1961, арк. 40.
  92. а б АТП УРСР, 1964, арк. 69.
  93. Зміни АТП 1961, арк. 80.
  94. а б Зміни АТП 1961, арк. 58.
  95. а б Зміни АТП 1959, арк. 142.
  96. а б Зміни АТП 1960, арк. 48.
  97. а б Зміни АТП 1959, арк. 238.
  98. Зміни АТП 1959, арк. 156.
  99. Зміни АТП 1969, арк. 44.
  100. Зміни АТП 1961, арк. 42.
  101. АТП УРСР, 1964, арк. 76.
  102. а б в г д Зміни АТП 1961, арк. 117.
  103. а б Зміни АТП 1960, арк. 113.
  104. а б АТП УРСР, 1964, арк. 83.
  105. АТП УРСР, 1964, арк. 81.
  106. а б в г Зміни АТП 1961, арк. 118.
  107. а б Зміни АТП 1964, арк. 52.
  108. АТП УРСР, 1964, арк. 78.
  109. а б Зміни АТП 1959, арк. 227.
  110. Зміни АТП 1959, арк. 228.
  111. АТП УРСР, 1947, с. 394, 401.
  112. а б в Зміни АТП 1959, арк. 164.
  113. Зміни АТП 1964, арк. 75.
  114. Зміни АТП 1959, арк. 147.
  115. Зміни АТП 1961, арк. 71.
  116. Зміни АТП 1961, арк. 32.
  117. АТП УРСР, 1964, арк. 92.
  118. Зміни АТП 1960, арк. 94.
  119. а б в г АТП УРСР, 1964, арк. 104.
  120. АТП УРСР, 1964, арк. 102.
  121. Зміни АТП 1959, арк. 188.
  122. АТП УРСР, 1964, арк. 103.
  123. а б в АТП УРСР, 1964, арк. 106.
  124. Зміни АТП 1961, арк. 76.
  125. Зміни АТП 1964, арк. 120.
  126. Зміни АТП 1961, арк. 19.
  127. а б Зміни АТП 1959, арк. 174.
  128. Зміни АТП 1959, арк. 246.
  129. а б в г д Зміни АТП 1960, арк. 159.
  130. а б Зміни АТП 1960, арк. 82.
  131. а б в Зміни АТП 1959, арк. 116.
  132. Зміни АТП 1960, арк. 103.
  133. Зміни АТП 1960, арк. 25.
  134. АТП УРСР, 1964, арк. 125.
  135. Зміни АТП 1959, арк. 164–165.
  136. а б в Зміни АТП 1960, арк. 168.
  137. Зміни АТП 1964, арк. 3.
  138. Зміни АТП 1959, арк. 93.
  139. Васильєва та ін., 2012, с. 57–58
  140. Заднепровская, Попова, 2001, с. 69
Відомості Верховної Ради, Збірники узаконень
  1. а б в ВВР СРСР, 1941, № 14, стор. 4
  2. а б в г д е ж и к л м н п ВВР УРСР, 1957, № 7–8, стор. 168
  3. ВВР УРСР, 1968, № 9, стор. 85
  4. ВВРУ, 1992, № 14, стор. 404
  5. ВВР СРСР, 1941, № 15, стор. 4
  6. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ВВР УРСР, 1957, № 5, стор. 128
  7. а б ВВР СРСР, 1941, № 33, стор. 4
  8. а б ВВР СРСР, 1945, № 4, стор. 4
  9. а б в г ВВР УРСР, 1975, № 47, ст. 503
  10. ВВР УРСР, 1966, № 28, ст. 177
  11. ВВР УРСР, 1966, № 5, стор. 31
  12. ВВР УРСР, 1973, № 17, ст. 124
  13. ВВРУ, 1993, № 7, стор. 163
  14. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю ВВР УРСР, 1956, № 10, стор. 277
  15. ВВР УРСР, 1968, № 40, стор. 480
  16. а б в г д е ж и к л м н ВВР УРСР, 1965, № 31, стор. 586
  17. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ВВР УРСР, 1957, № 6, стор. 147
  18. а б в ВВР УРСР, 1957, № 6, стор. 146
  19. а б в г д е ж и к ВВР УРСР, 1956, № 8, стор. 238
  20. а б в г д е ж и ВВР УРСР, 1958, № 9, стор. 220
  21. а б в г д е ж и к л м н ВВР УРСР, 1957, № 3, стор. 85
  22. ВВРУ, 1992, № 18, стор. 535
  23. а б в г д е ж и к л м ВВР УРСР, 1957, № 3, стор. 86
  24. ВВР УРСР, 1987, № 4, с.82–83
  25. а б в г д е ж и к ВВР УРСР, 1958, № 5, стор. 104
  26. ВВР УРСР, 1957, № 3, стор. 84–85
  27. ВВР УРСР, 1989, № 43, стор. 615–616
  28. ВВР СРСР, 1941, № 19, стор. 4
  29. а б в г д е ж и к л ВВР УРСР, 1957, № 7–8, стор. 167
  30. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ВВР УРСР, 1956, № 10, стор. 276
  31. а б в ВВР УРСР, 1957, № 9, стор. 191
  32. а б в г д ВВР УРСР, 1958, № 6, стор. 140
  33. а б ВВР УРСР, 1958, № 4, стор. 83, 89
  34. а б в г д ВВР УРСР, 1957, № 4, стор. 112
  35. а б в г д е ж и к ВВР УРСР, 1957, № 7–8, стор. 169
  36. а б ВВР УРСР, 1958, № 9, стор. 219
  37. а б в г ВВР УРСР, 1957, № 9, стор. 189
  38. а б в г д е ж и к л м ВВР УРСР, 1956, № 10, стор. 279
  39. а б в г д е ж и к л м н п ВВР УРСР, 1957, № 4, стор. 113
  40. ВВРУ, 2019, № 35, стор. 24
  41. ВВР УРСР, 1966, № 26, стор. 319
  42. ВВР УРСР, 1966, № 8, ст. 34
  43. а б ВВР УРСР, 1958, № 4, стор. 82
  44. ВВР УРСР, 1958, № 6, стор. 141
  45. а б в г д е ж ВВР УРСР, 1956, № 9, стор. 252
  46. а б в г д е ж и к л м н ВВР УРСР, 1956, № 9, стор. 253
  47. а б в ВВР УРСР, 1967, № 1, ст. 2
  48. а б в г д е ж и к л м н ВВР УРСР, 1965, № 28, стор. 535
  49. а б в ВВР УРСР, 1958, № 4, стор. 87
  50. а б в ВВР УРСР, 1965, № 8, стор. 196
  51. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ВВР УРСР, 1957, № 5, стор. 129
  52. а б в ВВР УРСР, 1957, № 6, стор. 148
  53. ВВР УРСР, 1970, № 30, стор. 307
  54. ВВР УРСР, 1957, № 7–8, стор. 169–170
  55. а б в г д е ж и к л м н ВВР УРСР, 1956, № 10, стор. 278
  56. ВВР УРСР, 1957, № 11, стор. 244
  57. ВВР СРСР, 1941, № 28, стор. 4
  58. ВВР УРСР, 1958, № 9, стор. 221
  59. а б в ВВР УРСР, 1968, № 14, стор. 127
  60. ВВР УРСР, 1958, № 8, стор. 188
  61. а б в г д е ж и к л м ВВР УРСР, 1957, № 11, стор. 243
  62. ВВР УРСР, 1967, № 41, стор. 450
  63. а б ВВР УРСР, 1975, № 51, стор. 759
  64. ВВР УРСР, 1966, № 47, ст. 286
  65. ВВР УРСР, 1958, № 5, стор. 102
  66. ВВР УРСР, 1968, № 10, ст. 60
  67. ВВР СРСР, 1954, № 13, стор. 462
  68. ВВР УРСР, 1966, № 28, ст. 176
  69. а б в г д е ВВР УРСР, 1958, № 3, стор. 68
  70. ВВР УРСР, 1970, № 40, стор. 445
  71. ВВР УРСР, 1966, № 34, стор. 389
  72. а б ВВР СРСР, 1941, № 26, стор. 4
  73. ВВР СРСР, 1941, № 5, стор. 4
  74. а б ВВР УРСР, 1957, № 5, стор. 130
  75. ВВРУ, 2012, № 38, стор. 1688
  76. а б ВВР УРСР, 1965, № 34, стор. 642
  77. а б ВВР УРСР, 1967, № 22, стор. 328
  78. ВВР УРСР, 1958, № 7, стор. 168
  79. ВВР УРСР, 1967, № 16, стор. 271
  80. ВВР УРСР, 1970, № 37, ст. 299
  81. а б ВВР УРСР, 1968, № 26, стор. 272
  82. а б в г ВВР УРСР, 1957, № 10, стор. 203
  83. ВВР УРСР, 1965, № 52, стор. 858
  84. ВВР УРСР, 1967, № 28, ст. 204
  85. ВВР УРСР, 1966, № 43, ст. 269
  86. ВВР УРСР, 1966, № 47, ст. 287
  87. а б в ВВР УРСР, 1958, № 1, стор. 35
  88. ВВР УРСР, 1966, № 5, ст. 17
  89. а б в г д ВВР УРСР, 1956, № 10, стор. 275
  90. ВВР УРСР, 1968, № 4, ст. 13
  91. ВВР УРСР, 1958, № 7, стор. 168–169
  92. а б в ВВР УРСР, 1958, № 8, стор. 189
  93. ВВР СРСР, 1941, № 16, стор. 4
  94. а б в ВВР УРСР, 1957, № 10, стор. 202
  95. а б ВВР УРСР, 1968, № 13, ст. 75
  96. ВВР УРСР, 1968, № 47, стор. 580
  97. ВВР СРСР, 1941, № 20, стор. 4
  98. а б ВВР УРСР, 1968, № 29, стор. 347
  99. а б в г ВВР УРСР, 1968, № 25, стор. 259
  100. а б в г ВВР УРСР, 1957, № 2, стор. 77
  101. а б ВВР УРСР, 1965, № 25, стор. 474
  102. ВВР УРСР, 1965, № 49, ст. 722
  103. ВВР УРСР, 1967, № 39, стор. 429–430
  104. а б в г д е ж и к ВВР УРСР, 1957, № 5, стор. 127
  105. а б ВВР УРСР, 1967, № 34, ст. 239
  106. ВВР УРСР, 1958, № 11, стор. 313
  107. а б в г д е ВВР УРСР, 1958, № 3, стор. 69
  108. а б в ВВР УРСР, 1958, № 5, стор. 109
  109. ВВР СРСР, 1954, № 19, стор. 687
  110. а б ВВР СРСР, 1954, № 3, стор. 142
  111. ВВР УРСР, 1968, № 23, стор. 233
  112. а б ВВР СРСР, 1954, № 9, стор. 332
  113. ВВР УРСР, 1958, № 5, стор. 108
  114. ВВР УРСР, 1958, № 4, стор. 83
  115. ВВР УРСР, 1968, № 43, стор. 522
  116. ВВР УРСР, 1967, № 21, ст. 127
  117. ВВР УРСР, 1967, № 31, стор. 313
  118. ВВР УРСР, 1966, № 27, стор. 324
  119. ВВР УРСР, 1967, № 43, стор. 521
  120. а б ВВР УРСР, 1968, № 32, стор. 395
  121. ВВР УРСР, 1967, № 17, стор. 277
  122. ВВР УРСР, 1971, № 1, стор. 22
  123. ВВР УРСР, 1965, № 37, стор. 693
  124. а б в г д е ж и ВВР УРСР, 1957, № 1, стор. 42
  125. а б в ВВР УРСР, 1965, № 28, стор. 536
  126. ВВР УРСР, 1965, № 20, стор. 400
  127. ВВР УРСР, 1970, № 33, стор. 346
  128. ВВР УРСР, 1968, № 48, стор. 587
  129. а б ВВР УРСР, 1970, № 50, стор. 561
  130. а б в ВВР УРСР, 1968, № 52, стор. 638
  131. ВВР УРСР, 1957, № 7–8, стор. 168–169
  132. ВВР УРСР, 1970, № 29, ст. 213
  133. ВВР УРСР, 1958, № 4, стор. 82–83
  134. а б в г д ВВР УРСР, 1958, № 2, стор. 46
  135. а б ВВР УРСР, 1958, № 7, стор. 165
  136. а б в ВВР УРСР, 1968, № 13, стор. 114
  137. ВВР УРСР, 1968, № 22, стор. 222
  138. ВВРУ, 2021, № 44, стор. 24
  139. ВВРУ, 1994, № 19, стор. 539
  140. ВВРУ, 1997, № 15, стор. 252
  141. ВВР УРСР, 1967, № 13, стор. 206
  142. ВВРУ, 2006, № 30, стор. 1124
  143. ВВР УРСР, 1970, № 46, стор. 520
  144. ВВР УРСР, 1957, № 4, стор. 113–114
  145. ВВР УРСР, 1970, № 42, ст. 347
  146. а б в г ВВР УРСР, 1965, № 18, стор. 364
  147. ВВРУ, 2017, № 40–41, стор. 56
  148. ВВР УРСР, 1963, № 43, стор. 824
  149. а б в ВВР УРСР, 1968, № 30, стор. 376
  150. ВВР УРСР, 1966, № 43, ст. 268
  151. ВВР УРСР, 1966, № 33, ст. 201
  152. ВВР УРСР, 1966, № 48, ст. 294
  153. ВВР УРСР, 1968, № 3, стор. 18
  154. ВВР УРСР, 1965, № 31, стор. 587
  155. ВВР СРСР, 1941, № 2, стор. 4
Укази, постанови, рішення, закони
  1. Закон України від 28 липня 2023 року № 3285-IX «Про порядок вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою України»
  2. а б в г д Указ Президії Верховної Ради УРСР від 22 жовтня 1938 року «Про віднесення населених пунктів Кам'янець-Подільської області до категорії міст та селищ міського типу і встановлення їх меж»
  3. Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 2 березня 1982 року № 3171-X «Про віднесення селища міського типу Судак Кримської області до категорії міст районного підпорядкування» (переглянути еталонну версію в ЄДРНПА)
  4. а б в г д е ж и к л м н п р с Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 10 грудня 1924 року «Про встановлення точного списку міст і містечок на Поділлі»
  5. а б в г д е ж Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 22 жовтня 1938 року «Про віднесення населених пунктів Вінницької області до категорії міст та селищ міського типу і встановлення їх меж»
  6. Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 28 грудня 1966 року «Про віднесення селища міського типу Бершадь Вінницької області до категорії міст районного підпорядкування» // ВВР УРСР, 1967, № 1, ст. 1
  7. Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 11 грудня 1981 року № 2868-X «Про віднесення селища міського типу Гнівані Вінницької області до категорії міст районного підпорядкування» (переглянути еталонну версію в ЄДРНПА)
  8. а б Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 9 вересня 1925 року «Про доповнення постанови „Про встановлення точного списку міст і містечок на Поділлі“»
  9. а б Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 1 грудня 1986 року № 3214-XI «Про віднесення селищ міського типу Іллінці та Шаргород Вінницької області до категорії міст районного підпорядкування» (переглянути еталонну версію в ЄДРНПА)
  10. Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 12 жовтня 1979 року № 5172-IX «Про віднесення селища міського типу Калинівки Вінницької області до категорії міст районного підпорядкування»
  11. а б в г д е ж и к л м н п Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 9 вересня 1925 року «Про встановлення точного списку міст і містечок скасованої Київської губерні»
  12. Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 21 березня 1973 року № 1520-VIII «Про віднесення селища міського типу Ладижин Вінницької області до категорії міст районного підпорядкування» (переглянути еталонну версію в ЄДРНПА)
  13. Постанова Верховної Ради України від 13 вересня 2001 року № 2700-III «Про віднесення селища міського типу Липовець Липовецького району Вінницької області до категорії міст районного значення»
  14. а б Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 28 серпня 1985 року № 832-XI «Про віднесення селищ міського типу Немирів і Ямпіль Вінницької області до категорії міст районного підпорядкування»
  15. Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 20 серпня 1984 року № 7474-X «Про віднесення селища міського типу Погребище Вінницької області до категорії міст районного підпорядкування»
  16. Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 22 жовтня 1979 року № 5207-IX «Про розширення меж міста Луцька Волинської області» (переглянути еталонну версію в ЄДРНПА)
  17. Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 5 квітня 1951 року «Про віднесення села Іваничі Іваничівського району Волинської області до категорії робітничих селищ»
  18. Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 25 червня 1951 року «Про віднесення селища міського типу Киверці Киверцівського району Волинської області»
  19. Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 7 червня 1946 року «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування назв сільських Рад і населених пунктів Волинської області»
  20. Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 5 квітня 1951 року «Про утворення Нововолинської селищної Ради в складі Іваничівського району Волинської області»
  21. Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 5 квітня 1951 року «Про ліквідацію Порицької селищної Ради Іваничівського району, Несухоїженської сільської Ради Ковельського району і Завороттівської сільської Ради Олицького району Волинської області»
  22. Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 31 серпня 1989 року № 8030-XI «Про віднесення селища міського типу Рожище Волинської області до категорії міст районного підпорядкування» (переглянути еталонну версію в ЄДРНПА)
  23. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф ах ац Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 22 жовтня 1938 року «Про віднесення населених пунктів Дніпропетровської області до категорії міст та селищ міського типу та встановлення їх меж»
  24. а б Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 6 січня 1926 року «Про встановлення точного списку міст і селищ міського типу Мелітопільської округи»
  25. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 6 січня 1926 року «Про встановлення точного списку міст і селищ міського типу Катеринославської округи»
  26. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 6 січня 1926 року «Про встановлення точного списку міст і селищ міського типу Запорізької округи»
  27. а б Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 13 січня 1926 року «Про встановлення точного списку міст і селищ міського типу Павлоградської округи»
  28. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф ах ац аш ащ аю ая ба бб бв бг бд бе бж би бк бл бм бн бп бр бс бт бу бф бх бц бш бщ бю бя ва вб вв вг вд ве вж ви вк вл вм вн вп вр вс вт ву вф вх вц вш Указ Президії Верховної Ради УРСР від 27 жовтня 1938 року «Про віднесення населених пунктів Сталінської області до категорії міст та селищ міського типу та встановлення їх меж» (прот. № 3 засідання Президії Верховної Ради УРСР від 15 листопада 1938 року) // ЦДАВО України. Ф. 1. Оп. 16. Спр. 3. Арк. 5–8зв.
  29. а б Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 15 серпня 1945 року «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільрад і населених пунктів Сталінської області»
  30. а б в г д е ж и к л м Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 13 березня 1925 року «Про установлення точного списку міст і містечок на Донеччині»
  31. а б в г д Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 14 грудня 1927 року «Про доповнення точного списку міст і селищ міського типу Артемівської округи»
  32. а б в г Указ Президії Верховної Ради УРСР від 12 липня 1940 року «Про віднесення населених пунктів Красний Профінтерн, Красний Октябр, імені Карла Маркса, імені Юних Комунарів, Орджонікідзевського району, Сталінської області до категорії селищ міського типу» // ЦДАВО України. Ф. 1. Оп. 16. Спр. 6. Арк. 98.
  33. Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 19 жовтня 1951 року «Про перейменування селища міського типу Нью-Йорк і Нью-Йоркської селищної Ради депутатів трудящих Дзержинського району Сталінської області»
  34. Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 14 вересня 1950 року «Про утворення Ново-Гродівської селищної Ради в складі Селидівського району Сталінської області»
  35. Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 8 березня 1946 року «Указ Президії ВР УРСР від 8.3.1946 «Про утворення Приморського району Сталінської області»
  36. а б Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 27 січня 1950 року «Про об'єднання населених пунктів Ямської селищної Ради, Ямського району, Сталінської області, в одно селище міського типу Яма»
  37. а б в г д е ж Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 15 серпня 1944 року «Про перейменування, уточнення та внесення змін в найменування деяких міст, районних центрів і районів Української РСР»
  38. а б в г д е ж и Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 10 грудня 1924 року «Про встановлення точного списку міст і містечок на Волині»
  39. Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 7 червня 1946 року «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільрад і населених пунктів Житомирської області»
  40. а б в Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 9 вересня 1925 року «Про доповнення постанови „Про встановлення точного списку міст і містечок на Волині“»
  41. а б в г д е ж и к л м н Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 30 травня 1947 року «Про віднесення сіл Великий Березний, Великий Бичків, Волове, Іршава, Королеве, Перечин, Рахів, Свалява, Солотвина, Тячів, Чоп і Ясиня, Закарпатської області до категорії селищ міського типу»
  42. Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 20 лютого 1945 року «Про утворення в складі Запорізької області Верхнєхортицького, Комишевахського і Ново-Керменчицького районів, про перечислення сільських Рад та ліквідацію Запорізького сільського і Ново-Златопільського районів, Запорізької області»
  43. Постанова Президії ВУЦВК від 5 березня 1934 року «Про перетворення Васильківської селищної ради на міську раду та перечислення с. м. т. Василькова до розряду міст»
  44. Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 19 квітня 1949 року «Про утворення Ватутінської селищної Ради в складі Звенигородського району, Київської області»
  45. Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 27 січня 1950 року «Про віднесення селища Немішаєве, Бородянського району, Київської області, до категорії робітничих селищ»»
  46. а б в г д е ж Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 25 жовтня 1938 року «Про віднесення населених пунктів до категорії міст та селищ міського типу і встановлення їх меж по Одеській області»
  47. а б в г д е ж и к Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 17 грудня 1924 року «Про встановлення точного списку міст і містечок на Одещині»
  48. Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 15 серпня 1949 року «Про утворення Октябрської селищної Ради з підпорядкуванням її Олександрійській міській Раді депутатів трудящих, Кіровоградської області»
  49. Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 15 серпня 1949 року «Про утворення Димитровської селищної Ради з підпорядкуванням її Олександрійській міській Раді депутатів трудящих, Кіровоградської області»
  50. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф ах ац аш ащ аю ая ба бб бв бг бд бе бж би бк бл бм бн бп бр бс бт бу бф бх бц бш бщ бю бя ва вб вв вг вд ве вж ви вк вл Указ Президії Верховної Ради УРСР від 28 жовтня 1938 року «Про віднесення населених пунктів Ворошиловградської області до категорії міст та селищ міського типу і встановлення їх меж» (прот. № 3 засідання Президії Верховної Ради УРСР від 15 листопада 1938 року) // ЦДАВО України. Ф. 1. Оп. 16. Спр. 3. Арк. 2–5.
  51. Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 21 листопада 1949 року «Про віднесення селища Журавлівки Іванівського району, Ворошиловградської області, до категорії селищ міського типу»
  52. Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 23 листопада 1945 року «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільрад і населених пунктів Ворошиловградської області»
  53. а б Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 13 червня 1950 року «Про віднесення села Іванівки та села Княгинівки Іванівського району Ворошиловградської області до категорії робітничих селищ»
  54. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 19 жовтня 1945 «Про утворення в місті Ворошиловграді, Ворошиловградської області, Ватутінського міського району»
  55. Постанова Президії ВУЦВК від 20 листопада 1934 року «Про перетворення рубіжанської селищної ради, Донецької області, на міську раду і перечислення селища Рубіжна до розряду міст»
  56. Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 12 червня 1950 року «Про об'єднання села Сабівки та хутора Ведерине в один населений пункт і утворення Сабівської селищної Ради Ворошиловського району Ворошиловградської області»
  57. а б Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 14 вересня 1950 року «Про об'єднання населених пунктів Станично-Луганської селищної Ради Станично-Луганського району Ворошиловградської області в одно селище міського типу Станично-Луганське»
  58. а б в г Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 22 грудня 1948 року «Про віднесення населених пунктів Дрогобицької області села Стебник, села Дашава та села Моршин до категорії селищ міського типу і селища міського типу Трускавець до категорії міст районного підпорядкування»
  59. Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 29 вересня 1949 року «Про віднесення села Велика Корениха, Варварівського району, Миколаївської області, до категорії селищ міського типу»
  60. Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 20 грудня 1949 року «Про віднесення села Тернівки, Жовтневого району, Миколаївської області, до категорії робітничих селищ»
  61. Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 19 квітня 1949 року «Про віднесення селища міського типу Гайворон, Гайворонського району, Одеської області, до категорії міст районного підпорядкування»
  62. Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 10 січня 1947 року «Про віднесення села Серпневе, Тарутинського району, Ізмаїльської області до категорії селищ міського типу»
  63. а б в Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 1 липня 1925 року «Про встановлення точного списку містам і містечкам касованої Полтавщини»
  64. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 6 січня 1926 року «Про доповнення точного списку міст і селищ міського типу Кремінчуцької округи»
  65. Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 7 березня 1946 року «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільських Рад і населених пунктів Ровенської області»
  66. а б в г д е ж и к л Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 25 лютого 1925 року «Про встановлення точного списку міст і містечок на Харківщині»
  67. а б в г д е Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 25 жовтня 1938 року «Про віднесення населених пунктів Чернігівської області до категорії міст та селищ міського типу і встановлення їх меж»
  68. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 21 червня 1940 року «Про віднесення села Засулля, Роменського району, Сумської області до категорії селищ міського типу» // ЦДАВО України. Ф. 1. Оп. 16. Спр. 6. Арк. 91.
  69. а б в г д е ж и к л м н п р Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 10 грудня 1924 року «Про встановлення точного списку міст і містечок на Чернигівщині»
  70. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 12 липня 1940 року «Про віднесення селища міського Тростянець, Тростянецького району, Сумської області до категорії міст» // ЦДАВО України. Ф. 1. Оп. 16. Спр. 6. Арк. 99.
  71. а б Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 22 грудня 1948 року «Про віднесення селища міського типу Змієва, Зміївського району, Харківської області до категорії міст районного підпорядкування»
  72. Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 20 грудня 1949 року «Про утворення Лозівської селищної Ради в складі Деражнянського району, Кам'янець-Подільської області»
  73. Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 19 липня 1949 року «Про віднесення селища Садгора, Садгірського району, Чернівецької області, до категорії селищ міського типу»
  74. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 14 грудня 1927 року «Про доповнення точного списку міст і селищ міського типу Глухівської округи»
  75. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 28 квітня 1926 року «Про вилучення залюдненого пункту «Авдієвка» зі списку містам і селищам міського типу Сталінської округи»
  76. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 23 липня 1926 року «Про виключення селища Браїлова зі списку міст і селищ міського типу Вінницької Округи»
  77. а б в Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 4 квітня 1932 року «Про реорганізацію органів влади в Горлівському, Риківському, Артемівському, Ворошилівському, Костянтинівському, та Кадіївському районах»
  78. а б Постанова ВУЦВК від 30 липня 1924 року «Про перечислення містечок Рибниці і Бірзули в селища міського типу»
  79. а б Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 20 червня 1932 року «Про реорганізацію органів влади в Краснолуцькому та Краматорському районах»
Довідники
  1. Джерела: АТП УРСР, 1969, с. 220–221; АТП УРСР, 1973, с. 255–256; АТД УССР, 1979, с. 173–174; АТУ УРСР, 1987, с. 161–162; АТУ України, 2012, с. 14–15, 420; АТД СССР, 1965, с. 285–286; АТД СССР, 1980, с. 207–208; АТД СССР, 1987, с. 315–316.
    У довіднику 2012 року для Гурзуфа, Коктебеля і Совєтського (Долосси) зазначені дати відповідно 1926, 1938 і 1929. Для Научного в довіднику 1979 року зазначена дата 1966, у довіднику 1980 вказано дві дати: 1957 і 1966, в решті — 1957.
  2. Джерела: АТП УРСР, 1969, с. 9–10; АТП УРСР, 1973, с. 9–10; АТД УССР, 1979, с. 9; АТУ УРСР, 1987, с. 9; АТУ України, 2012, с. 28–29
    У довіднику 2012 року для Залізничного, Ситківців, Томашполя і Чернівців зазначені дати відповідно 1925, 1958, 1923 і 1961.
  3. Джерела: АТП УРСР, 1969, с. 36; АТП УРСР, 1973, с. 37; АТД УССР, 1979, с. 26–27; АТУ УРСР, 1987, с. 25–26; АТУ України, 2012, с. 48
  4. Джерела: АТП УРСР, 1969, с. 54–55; АТП УРСР, 1973, с. 77–78; АТД УССР, 1979, с. 54–55; АТУ УРСР, 1987, с. 51–52; АТУ України, 2012, с. 62–63
  5. Джерела: АТП УРСР, 1969, с. 78–84; АТП УРСР, 1973, с. 100–106; АТД УССР, 1979, с. 71–73; АТУ УРСР, 1987, с. 67–69; АТУ України, 2012, с. 81–84
  6. Джерела: АТП УРСР, 1969, с. 105–106; АТП УРСР, 1973, с. 128–129; АТД УССР, 1979, с. 89; АТУ УРСР, 1987, с. 84; АТУ України, 2012, с. 102–103
  7. Джерела: АТП УРСР, 1969, с. 131; АТП УРСР, 1973, с. 156; АТД УССР, 1979, с. 106–107; АТУ УРСР, 1987, с. 100–101; АТУ України, 2012, с. 122
  8. Джерела: АТП УРСР, 1969, с. 144; АТП УРСР, 1973, с. 170; АТД УССР, 1979, с. 117; АТУ УРСР, 1987, с. 110; АТУ України, 2012, с. 134
  9. Джерела: АТП УРСР, 1969, с. 160; АТП УРСР, 1973, с. 187; АТД УССР, 1979, с. 129; АТУ УРСР, 1987, с. 121; АТУ України, 2012, с. 148
  10. Джерела: АТП УРСР, 1969, с. 177–178; АТП УРСР, 1973, с. 206–207; АТД УССР, 1979, с. 142; АТУ УРСР, 1987, с. 130, 133; АТУ України, 2012, с. 162–163
  11. Джерела: АТП УРСР, 1969, с. 201; АТП УРСР, 1973, с. 233–234; АТД УССР, 1979, с. 159; АТУ УРСР, 1987, с. 149; АТУ України, 2012, с. 180–181
  12. Джерела: АТП УРСР, 1969, с. 239–242; АТП УРСР, 1973, с. 56–58; АТД УССР, 1979, с. 39–42; АТУ УРСР, 1987, с. 37–39; АТУ України, 2012, с. 196–198
    У довіднику 2012 року для Криничного (Бірюкового), Любимівки (Дзержинського) і Новоолександрівки зазначені роки відповідно 1967, 1920 і 1946.
  13. Джерела: АТП УРСР, 1969, с. 259–260; АТП УРСР, 1973, с. 274–275; АТД УССР, 1979, с. 186–187; АТУ УРСР, 1987, с. 175; АТУ України, 2012, с. 212–213
  14. Джерела: АТП УРСР, 1969, с. 287; АТП УРСР, 1973, с. 304; АТД УССР, 1979, с. 205; АТУ УРСР, 1987, с. 192; АТУ України, 2012, с. 234
  15. Джерела: АТП УРСР, 1969, с. 304; АТП УРСР, 1973, с. 321; АТД УССР, 1979, с. 217; АТУ УРСР, 1987, с. 203; АТУ України, 2012, с. 248–249
  16. Джерела: АТП УРСР, 1969, с. 324–325; АТП УРСР, 1973, с. 342–343; АТД УССР, 1979, с. 232; АТУ УРСР, 1987, с. 217; АТУ України, 2012, с. 264
  17. Джерела: АТП УРСР, 1969, с. 350; АТП УРСР, 1973, с. 370; АТД УССР, 1979, с. 249–250; АТУ УРСР, 1987, с. 232–233; АТУ України, 2012, с. 284
  18. Джерела: АТП УРСР, 1969, с. 366; АТП УРСР, 1973, с. 388; АТД УССР, 1979, с. 262; АТУ УРСР, 1987, с. 244; АТУ України, 2012, с. 298
  19. Джерела: АТП УРСР, 1969, с. 388; АТП УРСР, 1973, с. 412; АТД УССР, 1979, с. 276–277; АТУ УРСР, 1987, с. 258; АТУ України, 2012, с. 314
  20. Джерела: АТП УРСР, 1969, с. 406–408; АТП УРСР, 1973, с. 433–434; АТД УССР, 1979, с. 290–291; АТУ УРСР, 1987, с. 270–271; АТУ України, 2012, с. 330–331
  21. Джерела: АТП УРСР, 1969, с. 434; АТП УРСР, 1973, с. 461; АТД УССР, 1979, с. 309; АТУ УРСР, 1987, с. 287; АТУ України, 2012, с. 350
  22. Джерела: АТП УРСР, 1969, с. 448; АТП УРСР, 1973, с. 475; АТД УССР, 1979, с. 320; АТУ УРСР, 1987, с. 297; АТУ України, 2012, с. 362
  23. Джерела: АТП УРСР, 1969, с. 471; АТП УРСР, 1973, с. 499; АТД УССР, 1979, с. 336; АТУ УРСР, 1987, с. 312; АТУ України, 2012, с. 380
  24. Джерела: АТП УРСР, 1969, с. 489; АТП УРСР, 1973, с. 519; АТД УССР, 1979, с. 365; АТУ УРСР, 1987, с. 323; АТУ України, 2012, с. 393
  25. Джерела: АТП УРСР, 1969, с. 499–500; АТП УРСР, 1973, с. 530–531; АТД УССР, 1979, с. 349; АТУ УРСР, 1987, с. 331; АТУ України, 2012, с. 402
Архівні справи
  1. а б ЦДАВО України. Ф. 1. Оп. 16. Спр. 5. Арк. 8зв.
  2. ЦДАВО України. Ф. 1. Оп. 16. Спр. 7. Арк. 37.
  3. а б в г д е ж и к л м н п р с т ЦДАВО України. Ф. 1. Оп. 16. Спр. 3. Арк. 13зв–14.
  4. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ЦДАВО України. Ф. 1. Оп. 16. Спр. 8. Арк. 7зв.
  5. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я ЦДАВО України. Ф. 1. Оп. 16. Спр. 3. Арк. 14зв–15.
  6. ЦДАВО України. Ф. 1. Оп. 16. Спр. 5. Арк. 43.
  7. а б в г д е ж и к л м н ЦДАВО України. Ф. 1. Оп. 16. Спр. 3. Арк. 9зв.
  8. а б в г д е ж и к л м н п ЦДАВО України. Ф. 1. Оп. 16. Спр. 3. Арк. 16зв.
  9. ЦДАВО України. Ф. 1. Оп. 16. Спр. 203. Арк. 3зв.
  10. а б в г д е ж ЦДАВО України. Ф. 1. Оп. 16. Спр. 8. Арк. 7.
  11. а б в г д е ж ЦДАВО України. Ф. 1. Оп. 16. Спр. 3. Арк. 13зв.
  12. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ЦДАВО України. Ф. 1. Оп. 16. Спр. 8. Арк. 8.
  13. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф ах ац аш ащ аю ЦДАВО України. Ф. 1. Оп. 16. Спр. 3. Арк. 15зв—16зв.
  14. ЦДАВО України. Ф. 1. Оп. 7. Спр. 16. Арк. 24зв.
  15. Протокол засідання Малої Президії ВУЦВК від 8 лютого 1927 року № 90/295, п. 20 // ЦДАВО України. Ф. 5. Оп. 2. Спр. 761. Арк. 55зв.
  16. ЦДАВО України. Ф. 1. Оп. 16. Спр. 7. Арк. 22–27.
  17. ЦДАВО України. Ф. 1. Оп. 16. Спр. 8. Арк. 7–8.

Джерела ред.

  • Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ. Додаток до довідника видання 1962 р. (зміни, що відбулися за період з 1 січня 1962 року по 1 січня 1964 року) // ЦДАВО. Ф. 1. Оп. 20. Спр. 744.
  • Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 квітня 1967 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягін (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1969. — Т. I. — 544 с.
  • Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 січня 1972 року) / В. I. Кирненко (відп. ред.), Д. О. Шелягін (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1973. — 816 с.
  • Украинская ССР: Административно-территориальное деление (на 1 января 1979 года) / В. И. Кирненко (ред. коллегия). — К. : Гл. ред. Укр. Сов. энциклопедии, 1979. — 512 с.(рос.)
  • Українська РСР: Адміністративно-територіальний устрій (на 1 січня 1987 року) / В. I. Кирненко (відп. ред.), П. М. Гринюк (упорядник). — К. : Гол. ред. Укр. Рад. енциклопедії, 1987. — 504 с.
  • Україна: Адміністративно-територіальний устрій (станом на 1 січня 2012 р.) / Верховна Рада України; за заг. ред. В. О. Зайчука; відп. ред. Г. П. Скопненко; упоряд. В. І. Гапотченко. — К. : Парламентське видавництво, 2012. — 784 с. — 2000 прим. — ISBN 978-966-611-865-6.
  • Івченко А. С. Містечка України. Довідник. — К. : НВП «Картографія», 2000. — 184 с. — ISBN 966-631-001-5. (twirpx.com)
  • История административно-территориального деления Донецкой области 1919-2000 гг. Сборник документов и материалов / Сост.: Л. Д. Заднепровская, О. А. Попова. — Донецк : Донеччина, 2001. — 272 с. (рос.)
  • Адміністративно-територіальний поділ Полтавщини (1648-2012 рр.): довідник з історії адмін.-територ. поділу / Полтав. облрада, Держ. архів Полтав. обл. [упоряд.: Васильєва Ю.О., Жук В.Н. та ін. ; редкол.: Білоус Г.П. та ін.]. — 2 вид. — Полтава : АСМІ, 2012. — 400 с. — ISBN 978-966-182-203-9.
  • Повідомлення у «Відомостях Верховної Ради Української РСР» про зміни в адміністративно-територіальному поділі за 1959 р. // ЦДАВО України. Ф. 1. Оп. 20. Спр. 632.
  • Повідомлення у «Відомостях Верховної Ради Української РСР» про зміни в адміністративно-територіальному поділі за 1960 р. // ЦДАВО України. Ф. 1. Оп. 20. Спр. 679.
  • Повідомлення у «Відомостях Верховної Ради Української РСР» про зміни в адміністративно-територіальному поділі за 1961 р. // ЦДАВО України. Ф. 1. Оп. 20. Спр. 715.
  • Повідомлення у «Відомостях Верховної Ради Української РСР» про зміни в адміністративно-територіальному поділі за 1964 р. // ЦДАВО України. Ф. 1. Оп. 20. Спр. 864.
  • Повідомлення у «Відомостях Верховної Ради Української РСР» про зміни в адміністративно-територіальному поділі за 1969 р. // ЦДАВО України. Ф. 1. Оп. 20. Спр. 1175.

Див. також ред.