Соціа́льні потре́би — потреби, що створюються суспільством і залежать від рівня його розвитку, а також від специфічних умов діяльності соціальних суб'єктів (індивідів, груп)[1]. Усвідомлення соціальної потреби стає мотивацією діяльності й виявляється у бажаннях, цілях, інтересах людей[2].

До соціальних потреб зазвичай відносяться потреби в спілкуванні, в трудовій діяльності, соціально-економічній активності, духовній культурі, тобто у всьому що є продуктом суспільного життя.

В ієрархії потреб Маслоу соціальні потреби займають третє місце як потреби в соціальних зв'язках. Вони вказують на необхідність соціального єднання з групою і приналежності до неї, соціальних контактів, а також любові, позитивного ставлення з боку інших, соціальної взаємодії як таких, тощо[3].

Російський вчений-психолог Станіслав Каверін, поділяючи потреби відповідно до зростання їх рівня, під соціальними потребами розуміє необхідність належати до певної соціальної групи і посідати в ній певне місце, користуватись увагою оточуючих, бути об'єктом поваги і любові, а також необхідністю в самоствердженні, пізнанні і самовираженні[4].

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Потреба як основа соціальної діяльності // Соціологія: Навчальний посібник /Андрій Герасимчук, Юрій Палеха, Оксана Шиян. — К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2004
  2. Потреба соціальна // Велика українська енциклопедія. Тематичний реєстр гасел з напряму "Соціологічні наук"и / За заг. ред. д. і. н., проф. Киридон А. М. — К.: Державна наукова установа «Енциклопедичне видавництво», 2018. — С. 140
  3. Теорії мотивації // Психологія особистості: Навч. пос. — К, 2008. — С. 308
  4. Сутність та класифікація індивідуальних потреб людини [Архівовано 2022-01-23 у Wayback Machine.] / Горбаль, Н. І. — Логістика, № 446—2002. — С. 10

Посилання ред.