Соціальна відповідальність
Соціа́льна відповіда́льність — термін, що має двояке значення. З однієї сторони, це дотримання суб'єктами суспільних відносин вимог соціальних норм. З іншої (у випадках безвідповідальної поведінки, що не відповідає вимогам норм чи порушує суспільний порядок) соціальна відповідальність особи полягає в тому, що вона зобов'язується нести доповнюючий обов'язок особистого чи майнового характеру (Р. Хачатуров, Р. Ягутян)[1]. Це обов'язок особи оцінити власні наміри та здійснювати вибір поведінки відповідно до норм, що відображають інтереси суспільного розвитку, а у випадку порушення їх — обов'язок звітувати перед суспільством і нести покарання (Л. Білецька)[2].
Соціальна відповідальність розглядається у двох аспектах, в залежності від того, якою є поведінка особи — соціально корисною чи соціально шкідливою:
Проспективний (позитивний) аспект ред.
Соціальна відповідальність тут характеризує позитивне ставлення особи до своїх учинків. Це розуміння їх важливості для суспільства, бажання зробити їх якомога краще.
Саме ця відповідальність мається на увазі, коли говорять про почуття відповідальності, про те, що людина бере відповідальність на себе. Це відповідальність за майбутню поведінку[3].
Ретроспективний аспект ред.
Ретроспективна відповідальність — це відповідальність за раніше вчинене. Вона передбачає зовнішній уплив зі сторони суспільства, держави, інших осіб. Вона може бути:
- правовою (юридична);
- позаправовою:
«У суспільстві існує стільки різновидів соціальної відповідальності, скільки в ньому діє різновидів соціальних норм» (Р. Хачатуров)[1].
Див. також ред.
| Вікіцитати містять висловлювання на тему: Соціальна відповідальність |
Література ред.
- Соціальна відповідальність: навч. посіб. / О. Є. Кузьмін, О. В. Пирог, Л. І. Чернобай, С. Б. Романишин, Н. О. Вацик; Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Львів: Вид-во Львів. політехніки, 2016. — 326 c. — Бібліогр.: с. 225—229.
Примітки ред.
- ↑ а б Хачатуров Р.Л., Ягутян Р.Г. Юридическая ответственность. — Тольятти : Международная академия бизнеса и банковского дела, 1995. — 200 с. — ISBN ББК Х062.08.
- ↑ Цит. за: Зайчук О.В., Оніщенко Н.М. Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник. — К. : Юрінком Інтер, 2006. — 688 с. — ISBN 966-667-212-Х.
- ↑ Теория государства и права: Учебник для вузов / Под ред. проф. В.М. Корельского, В.Д. Перевалова. — 2-е изд., изм. и доп. — Москва : НОРМА, 2002. — С. 433-434. — ISBN 5-89123-388-6.