Сонгкхла́ (Сінгора, Сінггора, Сінгала; з тай. สงขลา — Місто левів) — місто на півдні Таїланду, адміністративний центр однойменної провінції. Місто є культурним та науковим центром провінції, в той час як економічним та фінансовим центром є місто Хат'яй.

Сонгкхла
สงขลา
Герб
герб
Вхід на пляж Саміла
Вхід на пляж Саміла
Вхід на пляж Саміла
Основні дані
07°12′22″ пн. ш. 100°35′48″ сх. д. / 7.20611° пн. ш. 100.59667° сх. д. / 7.20611; 100.59667
Країна Таїланд Таїланд
Регіон провінція Сонгкхла
Столиця для Сонгкхла (провінція Таїланду)
Площа 9,27 км²
Населення 73 456 (2008)
Висота НРМ 11 ± 1 м
Офіційна мова тайська
Міста-побратими Порт-Нумбай
Часовий пояс UTC+7
GeoNames 1606147
Міська влада
Вебсайт songkhlamun.org
Мапа
Мапа
Сонгкхла. Карта розташування: Таїланд
Сонгкхла
Сонгкхла
Сонгкхла (Таїланд)


CMNS: Сонгкхла у Вікісховищі

Населення міста становить 73 456 осіб (2008; 74,5 тис. в 2007, 75,1 тис. в 2006).

Географія ред.

Місто розташоване на протоці, що сполучає озеро Сонгкхла з Сіамською затокою Тихого океану.

Поблизу міста знаходиться національний парк Кху-Кхут, де охороняються понад 200 видів різноманітних птахів. Площа парку становить 520 км². На західній околиці міститься зоопарк.

Клімат ред.

Місто знаходиться у зоні, котра характеризується мусонним кліматом. Найтепліший місяць — квітень із середньою температурою 28.9 °C (84 °F). Найхолодніший місяць — грудень, із середньою температурою 26.7 °С (80 °F).[1]

Клімат Сонгкхли
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 32 33 38 37 36 42 39 37 38 37 32 32 42
Середній максимум, °C 28 30 31 31 32 32 31 31 31 30 28 28 30
Середня температура, °C 27 27 28 28 28 28 28 28 28 27 27 26 27
Середній мінімум, °C 24 25 25 25 25 25 25 25 25 24 25 25 25
Абсолютний мінімум, °C 18 20 18 19 22 18 20 18 18 20 20 21 18
Норма опадів, мм 120 40 50 80 110 90 90 90 110 290 520 440 2080
Джерело: Weatherbase

Пам'ятки ред.

 
Бронзова русалка на пляжу

В минулому місто було піратською фортецею. Пізніше — торговельним центром, де вели торгівлю арабські, індійські, португальські та кхмерські купці. Потім місто було центром малайського султанату. Під час французької окупації в Південно-Східній Азії, було центром французьких військ. На західному березі збереглись квартали старої частини з вузькими вуличками. Будинки збудовані в різних стилях — малайський, тайський та китайський. Змішаним стилем побудований храмовий комплекс Ват Матчімават (Ват Мачімарат, Ват Кланг; XVI ст.).

 
Фонтан з головою бога Нага

У місті є кілька закладів вищої освіти (університети Таксін, Раджабхат та технологічний Раджамангала), морський порт, найбільша військово-повітряна база Таїланду. В центрі міста, в старому португальському будинку, знаходиться музей Сонгкхли. Серед експонатів — тайська та китайська кераміка в стилі бенчаронг, статуї будди VIIIIX стст. древньої держави Двараваті, ляльки Театру тіней. Музей в храмі Ват Матчімават має статую індійського слоноголового бога Ганеша (VI ст.). Храм Ват Чаймонгкон має ступу з фрагментом мощів Будди (привезений монахом На Іссаро зі Шрі-Ланки кілька століть тому). На північній околиці знаходиться найбільша буддійська ступа міста, збудована в ланкійському стилі. Тут же розташоване мусульманське рибацьке поселення з човнами коле.

 
Національний музей

Зараз місто є туристичним центром південного Таїланду, славиться своїм пляжем Саміла, який має довжину 5 км. Пляж простягається уздовж узбережжя Сіамської затоки. Тут знаходиться символ провінції «Золота русалка», зроблена із бронзи. Пляж облямований соснами. Біля берега розташовані два маленьких острова — Кіт та Миша. За старою легендою кіт, миша та собака вкрали в китайського купця на джонці магічний кристал, пригнули в море і попливли до берега. Кіт та миша затонули зразу (утворилось два острови), а собаку викинуло на берег (утворився пагорб). Нині коту та миші поставили два бронзові пам'ятники. На пляжу є також фонтан у вигляді голови бога Нага.

Від міста збудований найбільший міст в країні Пхрем Тінсуланонд, прокладений також через острів Йо.

Примітки ред.

Посилання ред.