Соловйов Олексій Дмитрович

радянський військовик, учасник придушення Угорської революції 1956 року

Олексій Дмитрович Соловйов (19341956) — сержант Радянської Армії, учасник придушення Угорської революції 1956 року, Герой Радянського Союзу (1956).

Олексій Дмитрович Соловйов
Народження 30 березня 1934(1934-03-30)
село Рождєство, Рамешковский район, Московська область, РРФСР, СРСР
Смерть 9 листопада 1956(1956-11-09) (22 роки)
Угорщина
Поховання Кечкемет
Країна СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Рід військ  танкові війська
Роки служби 1953-1956
Звання Сержант
Формування 11-а гвардійська механізована дивізія
Війни / битви Угорська революція 1956 року
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна

Біографія ред.

Олексій Соловйов народився 30 березня 1934 року у селі Рождєство (нині — Рамешковський район Тверської області). З 1946 року разом із сім'єю проживав у селі Александрівка того ж району, де закінчив школу-семирічку. Після закінчення Ленінградських курсів судноводіїв працював судноводієм на рибному заводі у місті Конаково. Восени 1953 року Соловйов був призваний на службу у Радянську Армію. До осені 1956 року гвардії сержант Олексій Соловйов командував танком 62-го танкового полку 11-ї гвардійської механізованої дивізії 8-й механізованої армії Прикарпатського військового округа[1].

У жовтні 1956 року Соловйов у складі свого полку вступив на територію Угорської Народної Республіки та взяв активну участь у боях з угорськими повстанцями. 9 листопада 1956 року загинув у бою. Похований у місті Кечкемет.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 18 грудня 1956 року за «мужність та відвагу, проявлені при виконанні військового обов'язку», гвардії сержант Олексій Соловйов посмертно був удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу. Також посмертно був нагороджений орденом Леніна. Навічно зарахований у списки особового складу військової частини[1].

Примітки ред.

Література ред.

  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1987. — Т. 1 /Абаев — Любичев/. — 911 с. — 100 000 экз. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382.
  • Долгов И. А. Золотые звёзды калининцев. — М.: Московский рабочий, 1984. — Кн. 2.