Вікіпедія

Сокирянський район

район у Чернівецькій області (Україна)

Сокиря́нський райо́н — колишній[3] район Чернівецької області України, (1940-1941; 1944-2020 роки). Районний центр  був у місті Сокиряни. Площа району — 661 км². Населення становило 43 404 особи (станом на 1 липня 2016 року). На цей час територія колишнього Сокирянського району цілком входить до складу Дністровського району Чернівецької області.

Сокирянський район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Розташування району
Колишній район на карті Чернівецька область
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область: Чернівецька область
Код КОАТУУ: 7324000000
Утворений: 11 листопада 1940[1]
Ліквідований: 17 липня 2020
Населення: ▼ 42 158 (на 1.1.2019)
Площа: 661 км²
Густота: 67.4 осіб/км²
Тел. код: +380-3739
Поштові індекси: 60200—60237
Населені пункти та ради
Районний центр: Сокиряни
Міські ради: 1
Сільські ради: 21
Міста: 1
Села: 28
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Голова ради: Козак Василь Васильович
Голова РДА: Антонюк Ірина Валеріївна[2]
Вебсторінка: Сокирянська РДА
Сокирянська райрада
Адреса: 60200, Чернівецька обл., Сокирянський р-н, м. Сокиряни, вул. Шевченка, 3
Мапа
Мапа

Сокирянський район у Вікісховищі

Географія ред.

Розташований на сході області в зоні лісостепу, займає південно-східну частину Пруто-Дністровського міжріччя. Площа 670 км². 7,3% від загальної території області. Відстань до Чернівців від районного центру Сокиряни 156 км шосейними і ґрунтовими шляхами і 163 км залізницею.

Район межував: на заході — з Кельменецьким районом, на півночі — з Хмельницькою областю, на сході — з Вінницькою областю, на півдні — з Республікою Молдова.

Історія ред.

Район був заснований у липні 1940 р. після звільнення території Бессарабії від румунської окупації (листопад 1918- червень 1940). До його складу увійшли віднесені до складу Української РСР частини Секурянської, Романкоуцької, Бричанської, Яноуцької волостей Хотинського повіту. Після повторного звільнення території від румунсько-німецьких загарбників Червоною Армією у березні 1944 року відновив існування в попередніх адміністративних межах у складі Чернівецької області УРСР.

Остаточно припинив існування після завершення чергової загальноукраїнської державної адміністративної реформи у грудні 2020 р.. Рішення про ліквідацію було прийняте на державному рівні 17 липня 2020 р.

Природно-заповідний фонд Сокирянського району ред.

Національні природні парки ред.

Хотинський (частина).

Іхтіологічні заказники ред.

Куютинський, Непоротівський.

Ландшафтні заказники ред.

Василівський яр, Галицька стінка, Молодівський яр, Шебутинський яр.

Ботанічні пам'ятки природи ред.

Вікові липи, Липа срібляста, Платан східний (чинар), Сосна Чорна, Сторічний дуб, Урочище «Жафино», Чотири тополі.

Гідрологічні пам'ятки природи ред.

Джерело «Поруб», Джерело «Розкопинці», Ожевська мінеральна.

Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва ред.

Романківецький.

Адміністративний устрій ред.

Докладніше: Адміністративний устрій Сокирянського району

Адміністративно-територіально поділяється на 1 міську раду та 21 сільську раду, які об'єднують 29 населених пунктів та підпорядковані Сокирянській районній раді[4]. Районний центр був у місті Сокиряни. На цей час територія колишнього Сокирянського району цілком увійшла входить до складу Дністровського району Чернівецької області з адміністративним центром у смт. Кельменці.

Населення ред.

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[5]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 22 852 4251 3186 6757 5479 3048 131
Жінки 26 034 4159 3200 6323 6491 5466 395


Національний склад населення за даними перепису 2001 року[6]:

Національність Кількість осіб Відсоток
українці 43927 89,85 %
росіяни 3044 6,23 %
молдовани 1681 3,44 %
білоруси 46 0,09 %
румуни 43 0,09 %
інші 148 0,30 %

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[6]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 44207 90,42 %
російська 3130 6,40 %
молдовська 1454 2,97 %
білоруська 22 0,04 %
румунська 17 0,03 %
інші 59 0,12 %

Етномовний склад населених пунктів району (рідна мова населення)[7]

українська російська молдовська
Сокирянський район 90,4 6,4 3,0
м. Сокиряни 91,5 6,6 1,6
с. Олексіївка 97,3 0,5 2,1
с. Новоолексіївка 92,8 1,7 3,4
с. Білоусівка 88,2 10,9 0,7
с. Василівка 99,3 0,5 0,1
с. Розкопинці 99,6 0,4 -
с. Вашківці 97,2 1,1 1,6
с. Нова Слобода 93,7 1,3 4,6
с. Вітрянка 99,4 0,5 0,1
с. Волошкове 97,8 0,5 1,6
с. Гвіздівці 98,4 0,8 0,7
с. Грубна 7,1 91,5 1,0
с. Коболчин 98,8 0,7 0,3
с. Кормань 98,9 0,4 0,6
с. Кулішівка 98,7 0,7 0,4
с. Ломачинці 96,1 2,8 0,7
с. Лопатів 98,5 1,1 0,2
с. Покровка 99,1 0,9 -
с. Михалкове 98,6 0,8 0,2
с. Галиця 98,4 0,8 0,8
с. Непоротове 99,2 0,8 -
с. Братанівка 99,0 0,7 0,3
с. Ожеве 96,9 2,3 0,5
с. Романківці 98,8 0,8 0,3
с. Селище 98,7 1,0 0,3
с. Сербичани 98,7 0,9 0,4
с. Шебутинці 98,6 1,1 0,2
с. Шишківці 26,6 1,7 71,7
с. Струмок 94,6 2,4 3,0

У районі проживає[коли?] 48,1 тисяч осіб (без Новодністровська). Міське населення 11,4 тис. осіб, сільське — 36,7 тис. осіб. Середня густота населення — 89,1 осіб на км².

Найбільш поширені прізвища в районі ред.

Ткач, Руснак, Гончар, Мельник, Кушнір, Олійник, Харабара, Швець, Гуцул, Чорний, Шевчук, Бабій, Кишка, Ткачук, Мартинюк, Боднар, Цуркан, Кувіла, Серебрянський, Аузяк, Андронік, Злий, Глушко, Продан, Сливка, Пастушок, Жук, Чумак, Цап, Зубаль, Савчук, Лисий, Коваль, Гринько, Попов, Бірюк, Гладкий, Костюк, Гандзій, Щасливий, Куляк, Кучерявий, Марчук, Гонца, Тимчук, Якубовський, Козак, Ротар, Беженар, Гуйван, Рябий, Забудько, Скрипник, Яковина, Герасимчук, Заболотний, Шамбра, Боднарюк, Грищук, Гангал, Голяк, Москалюк, Урсул, Черній, Кулій, Фрицак, Леленко, Барчук, Погребняк, Трач, Багрій, Бучка, Ожеван, Рудько, Василіка, Базелюк, Добровольський, Мудрик, Янчак, Максимчук, Щербатий, Ваданюк, Дідик, Твердохліб, Базь, Заришняк, Нагірняк, Яровий, Босак, Бузурний, Горган, Анатійчук, Маленький, Присакар, Люльчак, Пшеничко, Радевич, Кривий, Семенко, Богач, Дикий, Микитюк, Пижівський, Плінгей.

Економіка ред.

На території району працюють 5 промислових підприємств, з яких 4 виробляють товари народного споживання. В районі 45646 га сільськогосподарських угідь, 35838 га ораної землі, 4060 га садів, 13937 га лісів. На території району працюють 34 агроформування. Вирощують зернові, зернобобові культури, цукрові буряки, соняшник, виробляють молоко, м'ясо.

Інфраструктура ред.

У районі 36 дошкільних закладів, 28 загальноосвітніх шкіл, 1 професійно-технічне училище. Охорона здоров'я представлена 4 лікарнями, 4 поліклініками, 24 фельдшерсько-акушерськими пунктами. У районі діють 27 клубних закладів, 29 бібліотек.

Культура ред.

Персоналії ред.

Література ред.

  • Джаман В. О., Коновалова Н. І. Сокирянський район // Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К. : ДП «Всеукраїнське державне спеціалізоване видавництво „Українська енциклопедія“ імені М. П. Бажана», 1993. — Т. 3 : П – Я. — 480 с. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-020-4. — С. 211.
  • Босак В. М. Романківці: на історичних перехрестях Василь Босак — Снятин: Прут-Принт, 2004.
  • Гусар Ю. С. Сокиряни: путівник українською і російською мовами; резюме — румунською мовою / Юхим Гусар. — Ужгород: Карпати, 1986. — 95 с.: іл.
  • Гандзій В. В. Моє село крізь століття, епохи і роки [про с. Романківці] / Василь Гандзій
  • Гусар Ю. С. Дністровий зорепад: штрихи до енциклопедичного словника-довідника «Літературно-мистецька Сокирянщина» / Юхим Гусар. — Чернівці: Місто, 2010. — 124 с.
  • Чорний О. Д. Вашківці на сивих вітрах минувшини / Олександр Чорний. — Чернівці: Прут, 2009. — 312 с.: іл. — ISBN 978-966-560-422-8.
  • Чорний О. Д. Місто, де сходить сонце / Олександр Чорний. — Чернівці: Прут, 2010. — 256 с. — ISBN 978-966-560-522-5.
  • Чорний О. Д., Мандзяк О. С. Сокирянська бистрина / Олександр Чорний, Олексій Мандзяк. — Чернівці: Прут, 2011. — 312с.: іл.- ISBN 978-966-560-539-3.
  • Чорний О.Д. У царстві коболчинського глечика. - Чернівці: АНТ ЛТД, 2011. - 47 с.: іл.
  • Чорний О., Мандзяк О. Не загубились села у віках: Дослідження, знахідки, відкриття / Олександр Чорний, Олексій Мандзяк. — Чернівці: Друк Арт, 2014. — 344 с.: іл. — ISBN 978-966-2021-99-8.

Примітки ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сокирянський район
  1. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 3 квітня 2018. Процитовано 5 квітня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. ↑ Розпорядження Президента України від 30 січня 2020 року № 82/2020-рп «Про призначення І. Антонюк головою Сокирянської районної державної адміністрації Чернівецької області»
  3. ↑ Про утворення та ліквідацію районів. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Архів оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 7 грудня 2020.
  4. ↑ Населені пункти Чернівецької області. Райони на сайті Верховної Ради України
  5. ↑ Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Чернівецька область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком...2001].
  6. ↑ а б Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Чернівецька область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Процитовано 25 березня 2024.
  7. ↑ Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 3 травня 2013.

Посилання ред.

Хмельницька область
(Кам'янець-Подільський район) 		Хмельницька область
(Новоушицький район) 		Вінницька область
(Муровано-Куриловецький район)
Кельменецький район   Новодністровськ
Вінницька область
(Могилів-Подільський район)
  Молдова
Ця стаття недостатньо ілюстрована. Ви можете допомогти проєкту, додавши зображення до цієї статті.


  Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сокирянський_район&oldid=42192588