Собор Святого Спиридона
Собор Святого Спиридона — грецька православна церква, розташована в місті Керкіра на острові Керкіра (Корфу). Найбільш відома церква острова в якій зберігаються мощі Святого Спиридона.
| Собор Святого Спиридона | |
|---|---|
 | |
| 39°37′30″ пн. ш. 19°55′21″ сх. д. / 39.62500° пн. ш. 19.92250° сх. д.Координати: 39°37′30″ пн. ш. 19°55′21″ сх. д. / 39.62500° пн. ш. 19.92250° сх. д. | |
| Тип споруди | церква |
| Розташування |
 Греція, м. Керкіра |
| Художник | Панайотис Доксарас, Ніколаос Аспіотис |
| Кінець будівництва | 1590 |
| Належність | Грецька православна церква |
| Єпархія | Керкірська, Паксійська і Діапонтійських островів митрополія |
| Стан | будівля, захищена законом Греціїd[1] |
| Присвячення | Святий Спиридон |
  Собор Святого Спиридона (Греція) | |
 | |
 Собор Святого Спиридона у Вікісховищі | |
Собор побудований у 1590 році, а його дзвіниця є найвищою в місті. Нинішня будівля, зведена у 1590 році у венеційському стилі, не схожа на інші церкви Греції.[2] Дзвіниця церкви за конструкцією схожа на сучасну грецьку православну церкву Сан-Джорджіо-дей-Гречі, розташовану у Венеції.[3]
Інтер'єр ред.
Фасад мармурового іконостасу нагадує зовнішній вигляд входу церкви в стилі бароко. Стеля церкви розділений на сегменти, що зображають сцени з життя і чудеса святого Спиридона. Оригінальним живописцем стелі церкви був Панайотис Доксарас, який росписав її в 1727 році. З плином часу росписи Доксараса згнили, а згодом їх замінили копії, намальованим Ніколаосом Аспіотисом.[4] Єдиним, що залишився від робіт Доксараса, є позолочена межа іконографії.[5]
Всередині церкви праворуч від іконостасу знаходиться склеп, де останки святого зберігаються у подвійному саркофазі. Більший саркофаг є деревяним з оздобренням сріблом та містить менший. Менший саркофаг покритий червоним оксамитом і має знімне дно, щоб полегшити зміну тапок святого. Саркофаг відкривається двома ключами. Кожен раз ченці, що відкривають саркофаг, знаходять взуття святого пошарпаним і зношеним. Святий Спиридон ходить по світу і допомагає людям (за повіррям). Щоразу його перевзувають в нове взуття і при розкритті саркофага знову виявляють зношене взуття. Пошарпане взуття служителі церкви розрізають на шматочки і роздають людям. За іншими даними шматочки тканини, що роздаються це не лише тапочки, а і інший одяг святого.[2][6]
Відсутність підземної камери для розміщення останків святого була частиною продуманого дизайну, щоб зробити їх максимально доступними. У склепі 53 лампадки, які висять із стелі, 18 з яких золоті, а решта — зі срібла.[4]
Над західними дверима притвору в 1801 році розміщено імператорський герб роду Романових як нагадування про те, що церква перебувала під номінальним захистом Російської імперії з 1807-1917 рр. Там же розташована картина, яка зображує святого, що торкається голови Констанція II, вилікувавши імператора від хвороби.[7][8]
Венеційський сенат подарував позолочену срібну лампу з рельєфами святого лева та Святого Марка на вшанування чудес святого під час другої великої облоги Корфу 1716 року. Лампа висить у західному куті нави. На лампі напис: «OB SERVATAM CORCYRAM DIVO SPVRIDIONI TVTELARI SENATVS VENETVS ANNO MDCCXVI», що перекладається «За порятунок Корфу — покровителю святого Спиридона, сенату Венеції, 1716 р. Н. Е.».[7]
Найбільший світильник у церкві знаходиться біля амвона і був подарований святому венеційським верховним адміралом Андреа Пісані та рештою венеційських керівників з написом: «DIVO SPVRIDIONI TVTELARI VTRAQVE CLASSE PROTECTA ANDREA PISANI SVPREMO DVCE VTRIVSQVE CLASSIS NOBILES EX VOTO ANNO MDCCXVII», що перекладається: «Покровителю святому Спиридону за те, що він захистив два флоти під керівництвом Андреа Пісані, головнокомандуючий двома флотами, вельможами в обітниці 1717 р.»
Історія мощей ред.
Згідно з наявними даними, у 1489 р. Після падіння Візантійської імперії мощі святого Спиридона та святої Феодори Августи[9] були привезені на Керкіру з Константинополя грецьким ченцем Георгієм Калочарітісом, як частина його особистого майна. Пізніше, коли його дочка Асімія вийшла заміж за одного з членів родини Вулгарі на Керкірі, їй було передано останки святого у складі її приданого.[4]
Згодом мощі святого Спиридона були розміщені у приватній церкві, що належила родині Вульгарі. Церква розташовувалася в передмісті міста Корфу, Сан-Рокко, але її довелося знести, коли венеційці будували зовнішні укріплення міста для захисту цитаделі після першої великої облоги Корфу османцями в 1537 році. У 1580-х роках після знесення приватної церкви, останки святого перенесли на теперішнє місце у нову церкву, яка була побудована в межах міських укріплень у районі Старого міста Кампіелло.[3][4]
Галерея ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Saint Spyridon Church |
-
Стеля храму -
Загальний вигляд інтер'єру -
Мармуровий Іконостас -
Вхід до храму -
Стеля храму -
Світильник -
Дзвіниця
Посилання ред.
- ↑ https://www.arxaiologikoktimatologio.gov.gr/el/monuments_info?id=150050&type=Monument
- ↑ а б Біля мощів святителя Спиридона (фото і відео). Ізюмська єпархія-офіційний сайт (uk-UA) . Архів оригіналу за 16 квітня 2019.
- ↑ а б Freely, John. (2008). The Ionian Islands : Corfu, Cephalonia, Ithaka and beyond. London: I.B. Tauris. ISBN 9781441681218. OCLC 693780233.
- ↑ а б в г Peers, Glenn (2008-04). Hierotopy: The Creation of Sacred Spaces in Byzantium and Medieval Russia. Alexei Lidov. Speculum. Т. 83, № 2. с. 458—459. doi:10.1017/s0038713400013750. ISSN 0038-7134.
- ↑ Baker, Abigail (2013). K Servi The Acropolis. The Acropolis Museum. Athens: Ekdotike Athenon S.A., 2011. Pp. 167, illus. 9789602134528. The Journal of Hellenic Studies. Т. 133. с. 281—281. doi:10.1017/s0075426913001122. ISSN 0075-4269.
- ↑ Корфу. Тапочки святого Спириона. eugenia-dobrova.livejournal.com. Архів оригіналу за 24 жовтня 2019.
{{cite web}}:|first2=з пропущеним|last2=(довідка) - ↑ а б Stamatopoulos, Nikitas. Nonlinear emergent complexity during cosmological symmetry breaking.
- ↑ Спиридон Тріміфунський чудотворець: якщо наміри чисті, обов'язково допоможе (рос.). religions.unian.ua. Архів оригіналу за 24 жовтня 2019.
- ↑ Facaros, Dana. (2007). The Greek islands (вид. 9th ed). London: Cadogan Guides. ISBN 9781860113253. OCLC 75714077.