Соборний район
Собо́рний райо́н — один з восьми районів Дніпра. Повністю розташований на правому березі річки Дніпра. Площа району становить 4409,3 га. Населення становить 169 тисяч осіб.
| Соборний район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |
 Україна | ||||
| Місто: | Дніпро | ||||
| Утворений: | 1936 рік[1] | ||||
| Населення: | 175 500 осіб | ||||
| Площа: | 44,093 км² | ||||
| Густота населення: | 3844 осіб/км² | ||||
| Географічні координати: | 48°27′ пн. ш. 35°04′ сх. д. / 48.450° пн. ш. 35.067° сх. д.Координати: 48°27′ пн. ш. 35°04′ сх. д. / 48.450° пн. ш. 35.067° сх. д. | ||||
| Станції метро: | Музейна | ||||
 | |||||
| Районна влада | |||||
| Адреса адміністрації: | 49027, м. Дніпро, пл. Шевченка, 7 | ||||
| Вебсторінка: | sobornarada.gov.ua/uk/holova-rady.html | ||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
 Соборний район у Вікісховищі | |||||
У районі розміщені майже всі вищі навчальні заклади Дніпра. Вважається найпрестижнішим і найчистішим районом міста.
Історія ред.
У серпні 1935 року Дніпропетровський обком КП(б)У та облвиконком приймають рішення про створення в м. Дніпропетровськ Жовтневого району за рахунок розукрупнення Кіровського (колишнього Центрально-Нагірного) та Красногвардійського (колишній Фабрично-Заводський) районів міста.
15 березня 1936 року це рішення затверджується Президією Центрального Виконавчого Комітету УРСР.[2]
Розпорядженням Дніпропетровського міського голови № 897-р від 26 листопада 2015 року Жовтневий район перейменовано на Соборний[3].
Населення ред.
Мовний склад ред.
Рідна мова населення за даними перепису 2001 року[4]:
| Мова | Чисельність, осіб | Доля |
|---|---|---|
| Українська | 66 009 | 39,37 % |
| Російська | 99 665 | 59,45 % |
| Інше | 1 971 | 1,18 % |
| Разом | 167 645 | 100,00 % |
Підрозділи району ред.
Північну частину району займає Нагірний і Табірний райони міста. Вони лежать на головному з трьох пагорбів, на яких був побудований Дніпро. Найпустіше місце цих двох районів було початковим майданчиком розбудови Катеринослава. Підгорне село Половиця було включене у план забудови майже без зміни вуличної сітки.
Південніше Табірного вздовж проспекту Гагаріна (колишня Табірна вулиця) у 1960-ті роки побудований район «Вузівський».
Далі понад Дніпром лежать старі козацькі села-сучасні райони: Мандриківка і Лоцкам'янка (Лоцманська Кам'янка). З 1970-их років частково на землях цих сіл і частково на намивній території почали будувати житловий район «Перемога». Над ними, на пагорбі побудований житловий район «Сокіл».
Пам'ятки та цікаві місця ред.
Герб району ред.
У 2016 році було проведено конкурс зі створення нового герба Соборного району. У результаті район отримав новий яскравий, пам'ятливий символ.
Елементи сучасного герба району тісно переплетені з історичними аспектами життєдіяльності на його території:
- срібний обеліск уособлює найстарішу кам'яну споруду та першу історико-архітектурну пам'ятку Дніпра — так звану «царицину милю»;
- сови — птахи, що є символом мудрості, освіти та знань, уособлюють розташовані на території Соборного району вищі навчальні заклади міста та всесвітньо відомі науково-дослідні інститути; друга сова символізує найстарішу дніпровську ландшафтну пам'ятку — теперішній парк культури та відпочинку ім. Т.Г. Шевченка, який є визнаною прикрасою міста і району;
- срібні зірки — аналогічно до зірок, зображених на гербі Дніпра, вказують на територіальну приналежність Соборного району до нашого міста;
- пурпуровий (малиновий) колір герба символізує шляхетність, гідність і владу, оскільки в історичному минулому на території району проживали найвизначніші жителі міста та представники влади;
- синій колір втілює річку Дніпро, уздовж берега якої територія району простяглася майже на 10 км;
- золото у гербі — символ славних здобутків і подій, на які багата історія району, добробуту його мешканців, їхнього душевного багатства та щирості.
Голови району ред.
- 1965–1969 роки — Григорій Григорович Гапоненко;
- 1969–1973 роки — Ілля Селіверстович Куницький;
- 1973–1977 роки — Анатолій Петрович Воловик;
- 1977–1982 роки — Валентин Федорович Литвенков;
- 1982–1983 роки — Євген Максимович Логінов;
- 1983–1985 роки — Борис Іванович Холод;
- 1985–1987 роки — Геннадій Олексійович Безчасний;
- 1987–1990 роки — Віталій Григорович Жмуренко;
- 1990–1991 роки — Петро Михайлович Трохименко;
- 1991–1994 роки — Юрій Іванович Піняєв;
- 1994–2001 роки — Сергій Анатолійович Бичков;
- 2001–2012 роки — Вікторія Федорівна Лукашова;
- 2012–2015 роки — Антон Кирилович Жосуль;
- 2015–2020 роки — Артем Сергійович Тімарєв;
- з 2021 — Федоренко Володимир Володимирович.
Освіта ред.
Примітки ред.
- ↑ Історія Жовтневого району. Офіційний сайт. Рада Жовтневого району міста Дніпропетровська. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 4 лютого 2015 року.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 22 листопада 2014.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Розпорядження Дніпропетровського міського голови № 897-р від 26 листопада 2015 року «Про перейменування топонімів м. Дніпропетровська»
Посилання ред.
- http://sobornarada.gov.ua/uk/holova-rady.html Соборна Рада офіційний сайт
|
Це незавершена стаття з географії Дніпропетровської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття про Дніпро. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |