Вікіпедія

Смітюх Григорій Євдокимович

Смітю́х Григо́рій Євдоки́мович (* 27 лютого 1961, с. Житнівка, Камінь-Каширський район, Волинська область) — український політик, підприємець, народний депутат України V, VI, VII скликань, к.юрид.н. Держ. службовець 1-го рангу (11.2007)[4].

Смітюх Григорій Євдокимович
Народився 27 лютого 1961(1961-02-27) (63 роки)
с. Житнівка, Камінь-Каширський район, Волинська область
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність тесляр, політик
Членство Верховна Рада України VII скликання, Верховна Рада України VI скликання, Верховна Рада України V скликання і Верховна Рада України IV скликання
Посада народний депутат України[1], народний депутат України[2] і народний депутат України[3]
Партія Партія регіонів
Нагороди
орден «За заслуги» III ступеня
Україна Народний депутат України
7-го скликання
Партія регіонів 12 грудня 2012 — 27 листопада 2014

Сім'я ред.

Народився на Волині у багатодітній селянській сім'ї[5]

Дружина Ірина Олександрівна (1973); дочка Олександра (1998); син Олексій (2000).

Брат – Смітюх Іван Євдокимович (1965) – депутат Волинської обласної ради від Аграрної партії (перший номер списку), директор ТзОВ «Ковельський хлібокомбінат». В 2019 році був довіреною особою кандидата в депутати Анатолія Гриценка.[6]

Освіта ред.

Київ. вища школа МВС СРСР (1989), юрист; канд. дис. «Роль правоохоронних органів в забезпеченні конституційних прав громадян».

Біографія ред.

09.1978-11.79 — учень столяра, тесляр, ПМК-172 тресту «Волиньсільбуд».

11.1979-12.81 — служба в армії, м. Красноґорськ Московської обл.

06.1982-06.91 — служба в органах внутр. справ, м. Одеса, м. Симферополь, м. Київ.

1991-1992 - заступник директора із загальних питань, Інститут соціології АН УРСР.[7]

12.1992-10.2003 — керівник і засновник підприємницьких структур, м. Київ (K.I.E.V., «Транском», ANTARES).[7]

10.2003-09.04 — заст. Керівника, Державне управління справами Президента України.

12.2004-05.06 — ген. директор, ТОВ "Міжнародна компанія «АНТАРЕС».

05.2006 – 11.2014 – народний депутат України V, VI, VII скликань.[8][9][10]

Депутатська та політична діяльність ред.

Народний депутат України 7-го скликання 12.2012-11.14 від Партії регіонів, № 49 у списку, член фракції Партії регіонів (12.2007-02.2014), член Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин.[11]

Народний депутат України 6-го скликання 11.2007-12.12 від Партії регіонів, № 115 в списку. На час виборів: нар. деп. України, член ПР.

10 серпня 2012 року у другому читанні проголосував за Закон України «Про засади державної мовної політики», який, на думку опозиції, суперечить Конституції України, не має фінансово-економічного обґрунтування і спрямований на знищення української мови[12][13]. Закон було прийнято із порушеннями регламенту[14][15].

Народний депутат України 5-го скликання 04.2006-11.07 від Партії регіонів, № 94 в списку. На час виборів: ген. директор Міжнар. компанії «ANTARES», б/п. член Комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва (з 07.2006), член фракції Партії регіонів (з 05.2006).

Член Партії Регіонів (2006-14).

15 грудня 2013 року на провладному мітингу на Європейській площі у Києві Григорій Смітюх закликав людей звернутися до російського президента Володимира Путіна по «допомогу». Однак не отримав підтримки від провладного мітингу.[16] Уже 4 березня 2014 року він робить іншу заяву: «… вище політичне керівництво Російської Федерації, на превеликий жаль, стало на шлях шаленої ескалації збройного силового конфлікту, а по суті – військової агресії проти суверенної України». В ній же він заявляє про «холоднокровну, послідовну та протиправну, навіть агресорську збройну військову операцію» з боку того, у кого ще вчора шукав союзника».[17]

16 січня 2014 року голосував за закони, які суперечать Конституції України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, прямо суперечать зобов'язанням і обов'язкам України як члена ООН, Ради Європи та ОБСЄ.[18] 28 січня 2014 року голосував за те, щоб визнати ці закони такими, що втратили чинність.[19]

На початку роботи Верховної Ради VII скликання допускав створення парламентської коаліції Партії Регіонів з партією «Удар».[20]

Помічений в порушенні ст. 84 Конституції України щодо особистого голосування у Верховній Раді.[21] У то же час, виступив автором проєкту постанови про внесення змін до Регламенту Верховної Ради щодо забезпечення особистого голосування депутатів.[22]

Крім того, є автором низки законопроєктів – зокрема 4 у V скликанні[23], 43 у VI скликанні[24] та 15 у VII скликанні[25].

Серед них: низка законопроєктів щодо заборони грального бізнесу[26] [27], один з яких став діючим законом[28]; про легалізацію доходів юридичних та фізичних осіб[29], підтримки загальноосвітніх навчальних закладів у сільській місцевості[30], заборони стягування орендної плати за землю із закладів освіти, культури, науки та спорту[31], заборони діяльності екстрасенсів, знахарів, ворожок, хіромантів[32]. Був ініціатором законопроєкту про хімічну кастрацію як додаткове покарання для насильників неповнолітніх[33].

Як член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин Смітюх Г.Є. був автором законопроєктів, направлених на: забезпечення підтримки розвитку виноградарства, садівництва, хмелярства[34], льонарства[35], збереження ґрунтів та охорону їх родючості[36], посилення заходів боротьби з фальсифікацією молочних продуктів[37]. Є автором законопроєкту про ринок земель[38]. Виступав за обмежений ринок землі, суб’єктами якого повинні бути лише громадяни України, державний земельний банк і місцеві громади без доступу олігархів.[39]

Під час роботи у парламенті був членом груп з міжпарламентських зв’язків з Сполученими Штатами Америки, Китаєм, Німеччиною, Польщею, Італією, Російською Федерацією та В’єтнамом.[40]

У вересні 2018 року був однім із підписантів листа до патріарха Варфоломія, в якому закликав не приймати поспішних рішень щодо надання томосу та перенести розгляд питання до президентських виборів.[41][42]

Портал «Слово і діло» визначає рівень виконання обіцянок Григорієм Смітюхом у розмірі 67%.[43]

Підприємницька діяльність ред.

Відповідно до даних YouControl, Григорій Смітюх є бенефіціаром у низці підприємств[44]:

СІГОО, "Компанія з управління активами "АНТАРА, Міжнародна компанія "Антарес" (виробництво титану, поставки газу та дизельного палива, будівництво нерухомості, транспортні послуги)[45], Агро-Еталон (виробництво фруктів та постачання їх до великих торговельних мереж)[46], Фінансова компанія "Антарес", "Зорич", Науково-виробничий центр "Форель" (прісноводне рибництво - вирощування та продаж форелі, осетра, коропа, сома)[47], "Будівельна компанія «Форт», "Ковельський хлібокомбінат", МАК, "Еліт Сад, Керам-Еталон, Компанія "Грітіс" (будівництво, експлуатація та обслуговування дошкільного та шкільного закладу на Столичному шосе (Конче-Заспа) у Голосіївському районі м. Києва).[48]

Є засновником Благодійної організації Благодійний фонд інноваційної освіти «Гармонія і процвітання».[49]

Нагороди ред.

Орден «За заслуги» III ст. (23 серпня 2011 року)[50]

Посилання ред.

  1. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=5
  2. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=6
  3. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7
  4. ↑ Розпорядження Голови Верховної Ради України № 1326 від 23.11.2007 р.
  5. ↑ Іван Смітюх: "Силу дає та земля, на якій ти живеш!" - Громадсько політична газета. vk.volyn.ua. Архів оригіналу за 19 липня 2021. Процитовано 19 липня 2021.
  6. ↑ Смітюх Іван Євдокимович | Біографія | Доходи | Майно | Центр журналістських розслідувань «Сила правди». sylapravdy.com (укр.). 26 січня 2021. Архів оригіналу за 19 липня 2021. Процитовано 19 липня 2021.
  7. ↑ а б admin. Смітюх Григорій Євдокимович. Украина Онлайн (ru-RU) . Архів оригіналу за 20 липня 2021. Процитовано 19 липня 2021.
  8. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. itd.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 19 липня 2021. Процитовано 19 липня 2021.
  9. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. itd.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 19 липня 2021. Процитовано 19 липня 2021.
  10. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. itd.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 19 липня 2021. Процитовано 19 липня 2021.
  11. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 19 липня 2021. Процитовано 19 липня 2021.
  12. ↑ 67 інституцій громадянського суспільства аргументовано закликали депутатів не голосувати за прийняття законопроєкту «Про засади державної мовної політики» [Архівовано 25 березня 2016 у Wayback Machine.] — Сайт «Майдан»
  13. ↑ Висновок Комітет Верховної Ради України з питань культури і духовності 23.05.2012[недоступне посилання з травня 2019]
  14. ↑ Більшість зі штовханиною просунула мовний закон Колесніченка [Архівовано 6 вересня 2012 у Wayback Machine.] — 1+1. ТСН
  15. ↑ ЗАКОН ПРО МОВИ УХВАЛИЛИ [Архівовано 31 жовтня 2012 у Wayback Machine.] — Українська Правда
  16. ↑ Наш землячок переплюнув усіх запроданців. [Архівовано 27 грудня 2013 у Wayback Machine.] Газ. Вісник+К, 19 грудня 2013 р., с. 6.
  17. ↑ Нардеп з Волині Смітюх пожалкував, що просив про допомогу в Путіна. Волинські новини. Архів оригіналу за 27 серпня 2021. Процитовано 27 серпня 2021.
  18. ↑ Результати поіменного голосування за проект Закону про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та процесуальних законів щодо додаткових заходів захисту безпеки громадян (№ 3879) — за основу і в цілому. Архів оригіналу за 20 січня 2014. Процитовано 21 січня 2014.
  19. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 27 серпня 2021. Процитовано 27 серпня 2021.
  20. ↑ Єфремов про коаліцію з "УДАРом": це особиста думка одного депутата. LB.ua. Архів оригіналу за 27 серпня 2021. Процитовано 27 серпня 2021.
  21. ↑ Депутати в Раді влаштували "парад кнопкодавства". Українська Правда. 13 травня 2014. Архів оригіналу за 17 травня 2014. Процитовано 14 травня 2014.
  22. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 2 серпня 2021. Процитовано 2 серпня 2021.
  23. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 2 серпня 2021. Процитовано 2 серпня 2021.
  24. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 2 серпня 2021. Процитовано 2 серпня 2021.
  25. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 2 серпня 2021. Процитовано 2 серпня 2021.
  26. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 2 серпня 2021. Процитовано 2 серпня 2021.
  27. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 2 серпня 2021. Процитовано 2 серпня 2021.
  28. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 2 серпня 2021. Процитовано 2 серпня 2021.
  29. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 2 серпня 2021. Процитовано 2 серпня 2021.
  30. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 2 серпня 2021. Процитовано 2 серпня 2021.
  31. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 2 серпня 2021. Процитовано 2 серпня 2021.
  32. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 2 серпня 2021. Процитовано 2 серпня 2021.
  33. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 2 серпня 2021. Процитовано 2 серпня 2021.
  34. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 2 серпня 2021. Процитовано 2 серпня 2021.
  35. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 2 серпня 2021. Процитовано 2 серпня 2021.
  36. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 2 серпня 2021. Процитовано 2 серпня 2021.
  37. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 2 серпня 2021. Процитовано 2 серпня 2021.
  38. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 2 серпня 2021. Процитовано 2 серпня 2021.
  39. ↑ Григорій Смітюх: за 20 років у нас може вирости покоління справжніх господарів землі – Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області. mykolaivska.land.gov.ua. Архів оригіналу за 2 серпня 2021. Процитовано 2 серпня 2021.
  40. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. itd.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 19 липня 2021. Процитовано 2 серпня 2021.
  41. ↑ Народні депутати направили лист Патріарху Варфоломію з проханням не приймати поспішних рішень щодо автокефалії. Українська Православна Церква (uk-UA) . 21 вересня 2018. Архів оригіналу за 31 березня 2019. Процитовано 30 серпня 2021.
  42. ↑ Путін проти томосу для України: 5 осіб написали листа патріарху Варфоломію (огляд преси). Архів оригіналу за 27 вересня 2018. Процитовано 27 вересня 2018.
  43. ↑ Григорій Смітюх: досьє, обіцянки, рейтинг » Слово і Діло. Слово і Діло (укр.). Архів оригіналу за 2 серпня 2021. Процитовано 2 серпня 2021.
  44. ↑ YouControl. https://youcontrol.com.ua/. Архів оригіналу за 19 липня 2021. Процитовано 19 липня 2021.
  45. ↑ Antares - International company | Головна. antares.com.ua. Архів оригіналу за 19 липня 2021. Процитовано 19 липня 2021.
  46. ↑ ТОВ "АГРО-ЭТАЛОН". agro-etalon.com (рос.). Архів оригіналу за 19 липня 2021. Процитовано 19 липня 2021.
  47. ↑ www.artartery.com.ua. Науково–виробничий центр «Форель». forel.org.ua. Архів оригіналу за 19 липня 2021. Процитовано 19 липня 2021.
  48. ↑ ІПС ЛІГА:ЗАКОН - система пошуку, аналізу та моніторингу нормативно-правової бази. ips.ligazakon.net. Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 19 липня 2021.
  49. ↑ YouControl. https://youcontrol.com.ua/. Архів оригіналу за 19 липня 2021. Процитовано 19 липня 2021.
  50. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №845/2011. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 23 червня 2019. Процитовано 19 липня 2021.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Смітюх_Григорій_Євдокимович&oldid=39451391