Смоленська унійна архієпархія ― церковно-адміністративна одиниця у складі Руської Унійної Церкви, яка існувала в 1625—1778 рр., вже з 1654 р. фактично була титулярною, а з 1667 р. архієпископи цієї архієпархії остаточно отримали статус титулярних.

Смоленська унійна єпархія
лат. Dioecesis Smolenscensis Ruthenorum
Собор Успіння Пресвятої Богородиці в Смоленську (РПЦ). В 1633–1654 рр. — катедральний храм Смоленських унійних архієпископів.
Собор Успіння Пресвятої Богородиці в Смоленську (РПЦ). В 1633–1654 рр. — катедральний храм Смоленських унійних архієпископів.
Собор Успіння Пресвятої Богородиці в Смоленську (РПЦ). В 1633–1654 рр. — катедральний храм Смоленських унійних архієпископів.
Церква католицька церква
Обряд візантійський
Країна Велике князівство ЛитовськеРосійська імперія
Головне місто Смоленськ
Дата заснування 1625
Дата скасування 1778
Парафій бл. 800 (1647)
Катедральний собор Assumption Cathedral in Smolenskd
Митрополія Київська митрополія у складі Католицької церкви

Історія ред.

Заснування Смоленської архієпархії пов'язане із приєднанням до Унії бл. 1621 р. православного Смоленського архієпископа Сергія (з 1611 р. був у польському полоні) і отримання ним королівського привілею, який гарантував йому право на частину маєтку Смоленських архієпископів[1]. Його наступник Лев Кревза-Жевуський заснував у Смоленську василіянський монастир і проголосив Унію. Королівський привілей від 12 березня 1623 р. потверджував існування на Смоленській землі тільки Католицької Церкви двох обрядів: латинського і східного і дозволяв Кревзі запечатувати ті православні храми, які не погоджувалися переходити на Унію. В 1633 р. після успішної для Речі Посполитої т. зв. Смоленської війни, Кревза-Жевуський перебрав у користування православний катедральний храм Успіння Пресвятої Богородиці[2], а згодом заснував катедральну капітулу. В 1647 р. Смоленська унійна архієпархія нараховувала 800 парафій (згідно з реляцією Якова Суші ― бл. 600), в більшості без священиків[3].

Після захоплення в 1654 р. території архієпископства московськими військами, архієпископ Андрій Кваснинський-Злотий виїхав до Речі Посполитої, де став адміністратором Пінської унійної єпархії, а православний Смоленський архієпископ Філарет іменований патріархом Ніконом, ліквідував Унію на Смоленщині. Кваснинський-Злотий ще пробував проводити переговори із Московською Православною Церквою з метою повернути собі владу в Смоленській унійній архієпархії, та це не принесло жодного результату. З 1667 р., коли після Андрусівського перемир'я Смоленська земля остаточно опинилася в кордонах Московського царства, унійні архієпископи отримали статус титулярних, а як матеріальне і фінансове забезпечення ― Онуфрейську архимандрію, що стала садибою архієпископів, а деякі також Гродненську і Мстиславську (Пустинську). Внаслідок натиску Росії в першій половині XVIII ст. архієпископство декілька разів було вакантним. В 1760-1770-х рр. архієпископи висували претензії на 17 деканатів Полоцької унійної архієпархії, які раніше належали до Смоленських архієпископів, а потім були під керівництвом Полоцького архієпископа Ясона Смогожевського. Після першого поділу Речі Посполитої архієпископ Йосиф Лепковський із доручення митрополита управляв двома деканатами митрополичої архієпархії в Росії (Гомельським і Рогачовським), які в 1778 р. були прилучені до Смоленської православної архієпархії[3].

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Борис Флоря. Унійна Церква на Смоленщині в 20–х ― на початку 30–х років XVII століття // Ковчег. Науковий збірник із церковної історії. ― ч. 2. ― Львів 2000. ― C. 88-90. ― ISBN 966-7034-19-4
  2. Н. Н. Воронин, П. А. Раппопорт. Зодчество Смоленска XII—XIII вв. Успенский собор [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // Русский город. Архитектура. История сооружений (дата доступу 27.11.2015) (рос.)
  3. а б Tomasz Kempa. Smoleńska archidiecezja greckokatolicka // Encyklopedia Katolicka. ― T. 18. ― Lublin 2013. ― S. 449. ― ISBN 83-86668-00-8, ISBN 978-83-7306-614-4 (t. XVIII)(пол.)

Література ред.

  • Борис Флоря. Унійна Церква на Смоленщині в 20-х ― на початку 30-х років XVII століття // Ковчег. Науковий збірник із церковної історії. ― ч. 2. ― Львів 2000. ― C. 85-98. ― ISBN 966-7034-19-4
  • Tomasz Kempa. Smoleńska archidiecezja greckokatolicka // Encyklopedia Katolicka. ― T. 18. ― Lublin 2013. ― S. 449—450. ― ISBN 83-86668-00-8, ISBN 978-83-7306-614-4 (t. XVIII)(пол.)

Посилання ред.