Смирнов Станіслав Костянтинович

Станісла́в Костянти́нович Смирно́в (рос. Смирнов Станислав Константинович; нар. 3 вересня 1970 Ленінград, РРФСР) — видатний російський математик, лауреат Філдсівської премії 2010 року. Наразі Смирнов працює в Женевському університеті. Основна робота зосереджена в області комплексного аналізу, динамічних систем та теорії ймовірностей.[6][7]

Смирнов Станіслав Костянтинович
рос. Станисла́в Константи́нович Cмирно́в
Народився 3 вересня 1970(1970-09-03) (53 роки)
Ленінград, РРФСР, СРСР
Країна  СРСР
 Росія
Діяльність математик, викладач університету
Alma mater математико-механічний факультет Санкт-Петербурзького державного університетуd
Saint Petersburg Lyceum 239d
Каліфорнійський технологічний інститут
Галузь теорія ймовірностей і математика
Заклад Женевський університет
Науковий ступінь доктор фізико-математичних наук
Науковий керівник Nikolai Makarovd[1] і Viktor Khavind
Аспіранти, докторанти Уго Дюмініль-Копен[2]
Dmitri Beliaevd[2]
Antti Kemppainend[2]
Clément Honglerd[2]
Konstantin Izyurovd[2]
Marianna Russkikhd[2]
Членство Європейська академія[3]
Шведська королівська академія наук
Американське математичне товариство[4][5]
Нагороди
Особ. сторінка unige.ch/~smirnov/

CMNS: Смирнов Станіслав Костянтинович у Вікісховищі

Кар'єра ред.

Смірнов народився 3 вересня 1970 року в Ленінграді, СРСР (нині Санкт-Петербург, Росія). До 1987 року навчався в спеціалізованому математичному Санкт-Петербурзькому ліцеї № 239. Двічі здобував золоту медаль на Міжнародній математичній олімпіаді (1986, 1987) з абсолютним результатом. 1992 року здобув ступінь бакалавра в Санкт-Петербурзькому державному університеті, де він працював під керівництвом Віктора Хавіна.[8] Ступінь доктора філософії здобув у Каліфорнійському технічному інституті (дисертація мала назву Спектральний аналіз множин Жюліа) у 1996 році.[9] Смірнов займав дослідницькі посади в Єльському університеті, Інституті математики Макса Планка[en] в Бонні, а також в Інституті перспективних досліджень у Принстоні.[10][11] У 1998 році він почав працювати в Королівському технологічному інституті у Стокгольмі, а починаючи з 2003 року має посаду професора математичного аналізу в групі математичної фізики та теорії ймовірностей Женевського університету.[10][12]

Особисте життя ред.

Дружина Тетяна Смирнова-Нагнибіда, з якою познайомився ще на математичному гуртку, теж математик, професор у Женевському університеті.[13] Виховує дочку Олександру (2002) та сина Миколу (2006).

Дослідження ред.

В першу чергу Смірнов відомий своєю роботою в області теорії протікання, де він довів формулу Карді для перколяції на гексагональній (трикутній) решітці, а також довів конформну інваріантність для різних двовимірних моделей.[11] Теорема Смірнова допомогла в чіткому завершенні теорії перколяції на трикутній решітці.

Нагороди та визнання ред.

У 2010 році Смірнов був нагороджений премією Філдса «за доведення конформної інваріантності двовимірної перколяції та моделі Ізинга в статистичній фізиці» .[15] Після отримання премії Смірнов висловив своє бажання продовжувати робити важливі математичні відкриття, сказавши «Я очікую довести ще більше теорем. Я сподіваюся, що важливість цієї премії не загальмує мене.»[16]

Лекції ред.

Примітки ред.

  1. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  2. а б в г д е Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  3. https://www.ae-info.org/ae/User/Smirnov_Stanislav
  4. http://www.ams.org/fellows_by_year.cgi?year=2013
  5. http://www.ams.org/news?news_id=1680
  6. Stanislav Smirnov's publications on Google Scholar. 
  7. Stanislav Smirnov's home page. Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 4 жовтня 2010. 
  8. Stanislav Smirnov's home page. Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 4 жовтня 2010. 
  9. Архівована копія. Архів оригіналу за 6 серпня 2010. Процитовано 4 жовтня 2010. 
  10. а б в La Médaille Fields pour un professeur de l’UNIGE. University of Geneva press releases (French). University of Geneva. 19 серпня 2010. Архів оригіналу за 29 березня 2020. Процитовано 19 серпня 2010. 
  11. а б Clay Mathematics Institute. Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 4 жовтня 2010. 
  12. Stanislav Smirnov's page at the University of Geneva (French). University of Geneva. Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 19 серпня 2010. 
  13. Tatiana Smirnova-Nagnibeda. Home page (англійською). Архів оригіналу за 7 травня 2012. Процитовано 19 серпня 2010. 
  14. Архівована копія. Архів оригіналу за 4 серпня 2018. Процитовано 4 серпня 2018.  {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |hrsg= (можливо, |publisher=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |sprache= (можливо, |language=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |titel= (можливо, |title=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |zugriff= (можливо, |access-date=?) (довідка)
  15. Rehmeyer, Julie (19 серпня 2010). Stanislav Smirnov profile. International Congress of Mathematicians. Архів оригіналу за 26 серпня 2010. Процитовано 19 серпня 2010. 
  16. Bellos, Alex (19 серпня 2010). Mathematics 'Nobel' rewards boundary-busting work. New Scientist (Reed Business Information Ltd). Архів оригіналу за 23 квітня 2015. Процитовано 19 серпня 2010.