«Служниця-пані» (італ. La Serva Padrona) — комічна опера Джованні Баттіста Перголезі (1710—1736). Твір започаткував історію жанру опера-буфа і викликав у 1752 році в Парижі так звану «війну буфонів» — полеміку серед прихильників різних оперних жанрів.

Опера «Служниця-пані»
італ. La serva padrona[1]
Композитор Джованні Баттіста Перголезі[1]
Автор лібрето Gennaro Antonio Federicod і G.A. Federicod[1]
Мова лібрето італійська
Жанр Інтермецо і опера[1]
Кількість дій 2 Дія (театр)[1]
Рік створення 1733
Перша постановка 5 вересня 1733 і 28 серпня 1733[1]
Місце першої постановки Comédie-Italienned[1]
Інформація у Вікіданих

CMNS: Служниця-пані у Вікісховищі
Катерина Нелідова в ролі Серпіни. Картина Дмитра Левицького

Лібрето до цієї опери написав Дженнаріо Федеріко за мотивами п'єси Джакопо Анжело Неллі.

Прем'єра опери відбулася 1733 року в Неаполі як інтермецо — під час двох перерв «серйозного» твору того ж композитора «Гордий бранець».

Іскрометна комічна опера, що оповідає про «перемогу» гарненької служниці Серпіни над своїм господарем підстаркуватим доктором Уберто, набагато пережила «серйозну» й уже майже три століття звучить на всіх сценах світу.

Опера на українській сцені ред.

Виконання українською мовою ред.

30 січня 2011 року твір вперше пролунав українською мовою в рамках соціального проєкту «Київський університет імені Бориса Грінченка — киянам» у концертному виконанні в залі Гуманітарного інституту цього університету (Київ, вулиця Левка Лук'яненка 13-А). Переклад здійснив Максим Стріха, завідувач кафедри перекладу цього університету.

Виконавці

Постановник і художній керівник — народна артистка України Наталія Свириденко (клавесин).

Вдруге оперу було виконано в серпні 2016 року на фестивалі «Музика в старому Львові». Солісти — Петро Остапенко та Ольга Федоренко. Супровід — Наталія Свириденко та струнний квартет «Академія» (ЛНМА).

Прем'єра італійською ред.

30 жовтня 2016 року відбулася прем'єра опери італійською мовою на сцені Національної опери України. Режисери-постановники: Тамара Трунова (режисер Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра), і Оксана Тараненко (головний режисер Одеського національного театру опери та балету). Вистава стала спільним українсько-італійським мистецьким проектом з Посольством Італії в Україні та Італійським інститутом культури в Україні[2].

Примітки ред.

  1. а б в г д е ж Archivio Storico Ricordi — 1808.
  2. Юлія Пальцевич. Труп дядечка і солодка вата: «Джанні Скіккі» та «Служниця-пані» у Національній опері.

Посилання ред.