Слов'яно-греко-латинська академія
Слов'я́но-Гре́ко-Лати́нська Акаде́мія, Спаські школи — перший у Росії вищий навчальний заклад. Академію заснували 1687 року при Заіконоспаському монастирі в Москві — з ініціативи видатного педагога, просвітника й поета, випускника Києво-Могилянської академії Симеона Полоцького. До її складу увійшли «Елліно-грецькі схоли», відкриті в 1685 році при типографській школі в Богоявленському монастирі.
| Слов'яно-греко-латинська академія | |
|---|---|
 | |
| 55°45′22″ пн. ш. 37°37′22″ сх. д. / 55.75627000002777578° пн. ш. 37.62305000002777433° сх. д.Координати: 55°45′22″ пн. ш. 37°37′22″ сх. д. / 55.75627000002777578° пн. ш. 37.62305000002777433° сх. д. | |
| Тип | академічна установа[d] |
| Країна |
 Російська імперія і Росія |
| Розташування | Москва |
| Засновано | 1687 |
| Закрито | 1814 |
| Засновник | Симеон Полоцький |
| Випускники | Категорія:Випускники Слов'яно-греко-латинської академії |
| Штаб-квартира | Москва |
 | |
Реорганізацію школи у вищий навчальний заклад нового типу, за зразком Києво-Могилянської академії, здійснив вихованець Київського колегіуму, митрополит Рязанський і Муромський Стефан (Яворський), який став першим протектором академії. По суті, московська слов'яно-греко-латинська академія була колонією Київської академії: з 1701 до 1762 року з Києва до Московської академії прибуло 95 викладачів і студентів.
За цей час з 21 ректора академії — 18 київські вчені, відповідно до 25 префектів — 23 вихованці Київської академії. Серед них такі відомі вчені та церковні діячі, як Феофан (Прокопович), Гавриїл (Бужинський), Гедеон (Вишневський), Феофілакт (Лопатинський), Платон (Малиновський). Академія багато важила у становленні вищої освіти в Російській імперії. У ній навчалися відомі поети та вчені В. Тредіаковський, М. Ломоносов, А. Кантемір, Ф. Волков та інші. 1814 року реорганізована у вищий духовний навчальний заклад.
Ректори ред.
Більшість ректорів у 18 столітті — українці. Серед них
- Іоанн (Козлович) — український богослов, духовний письменник.
- Інокентій Кульчицький — єпископ, місіонер.
- Лящевський Василь — архімандрит.
- Лопатинський Феофілакт — архієпископ.
- Вишневський Гедеон — архімандрит.
- Софроній Мигалевич — архімандрит.
Викладачі ред.
- Флоринський Кирило — архімандрит.
- Борковський Костянтин — ігумен
- Чарнуцький Феофан — єпископ.
- Могилянський Арсеній — Митрополит Київський.
Випускники ред.
- Болховитинов Євгеній — Митрополит Київський
- Ломоносов Михайло Васильович — вчений
- Виноградов Дмитро Іванович — хімік
- Магницький Леонтій Пилипович — математик
- Крашенінніков Степан Петрович — ботанік
- Баженов Василь Іванович — архітектор
- Тредіаковський Василь Кирилович — вчений
Джерела та література ред.
- О. М. Дзюба. Московська слов'яно-греко-латинська академія // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 87. — 728 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1061-1.
- Смирнов С. К., История Московской Славяно-греко-латинскои академии. М., 1855.
Посилання ред.
- На шляхах історії // Києво-Могилянська академія в іменах XVII—XVIII ст.: Енциклопедичне видання / відп. ред. В. С. Брюховецький, наук. ред., упоряд. З. І. Хижняк. — Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2001. — C. 17. — ISBN 966-518-132-7.