Славоми́р Мі́кловш (хорв. Slavomir Miklovš; нар. 16 травня 1934, Джурджево (Бачка), Югославія, тепер Сербія — † 21 липня 2011, Новий Сад, Сербія) — хорватський греко-католицький єпископ, правлячий єпископ Крижевецької єпархії у 19832009 роках.

Славомир Мікловш
Народився 16 травня 1934(1934-05-16)
Джурджево
Помер 21 липня 2011(2011-07-21) (77 років)
Новий Сад, Сербія
Діяльність католицький священник, католицький єпископ
Alma mater Загребський університет
Посада дієцезійний єпископd
Конфесія католицька церква[1]
Автограф
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Slavomír Miklovš v roku 1996
Славомир Мікловш у 1996 році
Підпис Славомира Мікловша и печатка
Славомир Мікловш, підпис із 1991 року

Біографічні відомості ред.

Славомир Мікловш походить з русинської сім'ї. Навчався у гімназіях у Рієці і Пазині, а потім вивчав теологію в Загребі. 7 липня 1964 року у своєму рідному селі Джурджево він прийняв священицьке рукоположення. З 1964 по 1968 рік служив як помічник пароха Руского Крстура, а у 19681969 роках — як парох Вуковара.

У 1969 році призначений духівником греко-католицької духовної семінарії в Загребі. У 1974 році призначений економом Крижевецької єпархії, а у 1978 — також її канцлером.

22 січня 1983 року Папа Римський Іван-Павло II призначив священика Славомира Мікловша єпископом Крижевецьким. Єпископська хіротонія відбулася 25 березня того ж року в Рускому Крстурі (головним святителем був архієпископ Мирослав Марусин, співсвятителями — єпископи Йоаким Сеґеді і Йоаким Гербут). 21 травня 1983 року в Крижевецькому катедральному соборі Пресвятої Тройці відбулося урочисте введення Славомира Мікловша на престол Крижевецької єпархії.

25 травня 2009 року Папа Бенедикт XVI прийняв відставку Славомира Мікловша з посади єпископа Крижевецького у зв'язку з осягненням ним пенсійного віку. Його наступником на престолі Крижевецької єпархії став єпископ Нікола Кекіч.

Нагороди ред.

21 серпня 2007 року Президент України Віктор Ющенко нагородив єпископа Славомира Мікловша орденом «За заслуги» III ступеня «за вагомий особистий внесок у зміцнення авторитету України у світі, популяризацію її історичних і сучасних надбань та з нагоди 16-ї річниці незалежності України»[2].

Посилання ред.

Примітки ред.

  1. Catholic-Hierarchy.orgUSA: 1990.
  2. Указ Президента України № 739/2007 «Про відзначення державними нагородами України громадян іноземних держав». Архів оригіналу за 19 травня 2011. Процитовано 22 червня 2011.